Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЗНО схеми 2.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
319 Кб
Скачать
☆

Реформація. Братства

Шляхта намагалася захопити землі православної церкви, покатоличення.

Напрямок протестантизму – социніанство

Єзуїти ( «Товариство Христове» проти протестантів, Ігнатій Лойола, 1540) – після Люблінської унії, поширили вплив на Україну, єзуїтські колегіуми у Львові, Кам‘янці-Подільському, Луцьку, Вінниці, Острозі, Фастові та ін.

Православна церква. Після 1453 р втратила підтримку Константинополя. 1583 р Стефан Баторій передав землі православних церков єзуїтом.

Братства – Львівське 1453, 1586 – ставропігія (автономія): 1586 школа, викладав Іов Борецький (1620 р стане Київським митрополитом), діяла друкарня 1574 р надруковані І.Федоровим «Буквар» та «Апостол».

Берестейська церковна унія 1596

Продовження боротьби між Польщею, Литвою та Москвою за Київську митрополію.

Ідея унії (К.Острозький, Іпатій Потій, Петро Скарга) – збереження обряду, підпорядкування Папі, зрівняння в правах з католиками.

Полемічна література – полеміка між прихильниками та противниками унії.

Полемічна література

Прихильники

Противники

Петро Скарга «Оборона Берестейської унії»

Бенедикт Гербест

пізніше в Римі Мелентій Смотрицький «Апологія»

Христофор Філарет «Апокрисис»

Герасим Смотрицький «Ключ Царства небесного…»

Мелентій Смотрицький «Тренос» («Плач»)

Іван Вишенський

Виникнення козацтва

Дике Поле – південні землі Речі Посполитої. Перша згадка про українських козаків у писемних джерелах датована 1489 (92) р.

Дніпровський Низ — території з обох боків Дніпра, розташовані за його порогами.

Великий Луг — заплава Дніпра, що простягалася з обох його боків від о. Хортиця приблизно на 100 км й завширшки від 3 до 25 км. Загальна площа — понад мільйон десятин землі. Нині майже вся територія Великого Лугу затоплена штучним Каховським морем.

Запорожжя — землі в нижній течії Дніпра на південь від Дніпровських порогів.

Запорізька Січ – украплене поселення козаків.

Запорізькі Вольності – територія контрольована Запорізькою Січчю.

Кіш - украплення де знаходилося керівництво Січчю.

Дмитро Вишневецький (Байда) – черкаський і канівський староста, засновник першої Запорізької (Хортицької) Січі. «Пісня про Байду».

1478 р. Кримське ханство васал Османської імперії → активізувало напади.

Реєстрове козацтво

1572 Сиґізмунд ІІ Август

300 козаків, права й привілеї - адміністративну владу й судочинство → перетворенню його на новий суспільний стан

1576 Стефан Баторій 16 вересня 1578 р. «Постанова щодо низовців»

500 козаків, присяга, звільнялися від сплати податків, служба на власні кошти, право володіти землею, передавати у спадок, не підкорювалися місцевій владі, гетьман і старшина, обирали на козацькій раді. Назву Війська Запорозького Низового. Резиденцією – Трахтемирів, прапор і печатку (клейноди). Мета: розколоти козацтво, підпорядкувати Запорозьку Січ

Під час козацьких повстань 1591-1596 рр. сеймовими постановами реєстрове козацтво було ліквідовано.

Клейноди — спеціальні військові знаки, регалії та атрибути. Стефан Баторій (прапор, печатка, булава та бунчук).

печатку, а ознакою влади полковника стала невелика бойова булава — пірнач (шестопер).

Вищим органом управління Запорізької Січі, її землями, військом, господарством була Рада Січі, що обирала на 1 рік кошового отамана та військову старшину, а також паланкову старшину. Рішення - обов’язкові до виконання (непокора каралася смертю), приймалися вигуками й підкиданням шапок.

Військова старшина виборна, обозний (керував артилерією), писар(очолював військову канцелярію й відав усім діловодством Січі), суддя (чинив суд) і осавули (два порученці гетьмана).

Козацька старшина

Кошовий отаман

Булава бунчук

належала вища військово-адміністративна та судова влада на Січі. Під час воєнних походів влада кошового була необмеженою. Проте за мирного часу він не міг ухвалювати важливих рішень без згоди Військової ради. Кошовий відкривав Військову раду, головував на Старшинській раді, здійснював дипломатичні стосунки з іншими державами, розподіляв воєнну здобич, прибутки від мита, узаконював поділ пасовищ, земель та угідь для полювання й рибальства. Крім того, затверджував судові вироки та обраних або призначених козаків на посади.

Військовий суддя

печатка

чинив суд на Січі, був охоронцем норм закону й права. За відсутності кошового його обов'язки виконував, тобто був наказним кошовим отаманом. Писар очолював січову канцелярію, вів усю документацію та дипломатичне листування

Військовий писар

каламар (чорнильниця)

Від імені кошового отамана та товариства складав і підписував документи. Очолював Січову канцелярію, був начальником для всієї військової старшини, що займала посади писарів в паланках та в похідних командах. Посаду військового писаря займали високоосвічені люди, обізнані на іноземних мовах і латині.

Військовий осавул

тростина

В його обов'язки входила організація і ведення прикордонної служби запорізьких земель, охорона зимівників та шляхів на Січ по Дніпру і на суші. Він проводив слідство та виконання судових вироків. Разом з обозним підтримував дисципліну й порядок у війську. в фортеці Січі та похідних таборах. Займався розподілом платні та провіанту. Його помічником був військовий довбиш. Мешкав і харчувався осавул у своєму курені

Військовий обозний

гармата

Очолював артилерійську і фортифікаційну справу на Січі. Під час походу він або наказний обозний керували побудовою табору з возів, а також штурмом укріплень ворога. Займався обліком та комплектуванням війська, разом з військовим осавулом підтримував дисципліну та порядок на Січі

Курінний отаман

пірнач

Хто не був раніше на посаді курінного отамана, не міг бути обраним на посаду кошового. мав необмежену владу над козаками свого куреня. Без його дозволу ніхто не мав права відмикати курінну скарбницю, де зберігались кошти куреня та особисті речі козакі

Іван Підкова – козацький ватажок. Здійснював походи на Молдавію 1577-1578 рр. За вимогою султана був схоплений та страчений за наказом С.Баторія.

Криштофа Косинського

1591-1593

Северина Наливайка

1594-1596

Хід повстання

1591 Криштоф Косинський

Проти повстанців військо (Костянтин-Василь Острозький).

поразка у вирішальній битві під селищем П’ятка на Житомирщині, відступили на Запорожжя. 1593 р. Косинський загинув.

Приєдналися до них реєстрові козаки (Григорій Лобода) Пройшли Поділля, Волинь, Полісся, Білорусь.

Мета створити республіку.

Велике польсько-литовське військо (коронний гетьманом Станіслав Жолкевський).

в урочищі Солониця біля Лубен поляки оточили табір повстанців, вирізали кілька тисяч повстанців, їхніх жінок і дітей.

Протиріччя між реєстровцями (Лобота та Шаула) та Наливайком, призвели до поразки.

Наливайка було узято в полон, відправлено до Варшави й після страшних тортур страчено.