Українські землі в хvі ст.

Панщина – форма відробітку на землі феодала.

Конкуренція – боротьба за ринки збуту продукції.

Станова монархія – влада монарха спирається на станово-представницький орган (Сейм). Сеймики – зібрання шляхти.

“Шляхетська республіка” – станова монархія у Річі Посполитій з обранням короля на сеймі.

Соціальні стани – великі групи людей, що мають закріплені законом прева та обов‘язки, відрізняються своїм політичним становищем і наявністю привілеїв.

Привілей – пільга, право, надане володарем окремим особам, групам людей.

Шляхта – привілейований панівний стан у Польщі, Литві, на українських та білоруських землях, які в 14-18 ст. належали ВКЛ чи Речі Посполитій.

Фільварок – хутір, маєток, велике шляхетське господарство, орієнтоване на ринок, та базується на праці селян, що відробляли тяглову службу або панщину.

Магдебурзьке право – німецьке міське право доби середньовіччя, за яким міста звільнялися від управління й суду приватних власників або державних урядників та створювали власні органи міського самоврядування.

Литовські статути 1529, 1566, 1588 - селяни, що жили на землях пана понад 10 років, ставали кріпаками.

Економічна розвиток: “Революція цін” та розвиток мануфактур в Європі призводить до потреб у продовольстві.

Шляхта вимагала відсутності мита на європейські товари, гальмувало розвиток країни.

Колонізація півдня України: утворення козацтва.

Натуральний характер (Литва).

Товарне (Польща), «революція цін»→ фільварки, ↑ панщини й «непохожих» селян.

«Устав на волоки» (1557 р.), Сиґізмунд ІІ Август, 19,5 га, два дні панщини. Решта землі у селян відрізали під фільварки.

Цех – об’єднання ремісників, з метою захисту своїх прав.

Партачі – позацехові ремісники (православні українці).

Магдебурське право - самоврядування міст, незалежність від феодала: Львів (1287,1356), Володимир-Волинський (1287,1356), Сянок (1339), Кам'янець (1374), Київ (?,1494). Магістрат — рада (бурмістер, адміністративного органу й суду в цивільних справах) та лава (війт, суду в кримінальних справах)

Дике поле – незаселені території. Уходи – місця проживання козаків. 1492 перша офіційна згадка про козаків.

Люблінська унія.

Федеративна держава — союзна держава, яка складається з кількох державних утворень, кожне з яких, зберігаючи власні органи влади, підпорядковується загальнофедеративним органам влади.

Передумови об’єднання:

Литва - поразка в московсько-литовських війнах кінця 15 — першої половини 16 ст. втрата території. Лівонська війна (1558-1583).

Проти: магнати, об’єднання «двох рівних». Боротьба українських князів за автономію За: середня і дрібна шляхта.

«+» Українське шляхетство захист від турецько-татарських нападів і польських шляхетських наїздів (збройні напади). Шляхта – права, торговельні шляхи через Польщу до Західної Європи (зерно).

Люблінський сейм 1569 р. спільний сейм представників Магнати – спроба зірвати. Шляхта підписала. Приєднання українських земель, «вся Руська земля з давніх часів, починаючи від предків наших королів польських, була приєднана разом з іншими першими частинами до Польської корони».

Литовська змушена повернутися на сейм і погодитися на вилучення українських земель.

1 липня 1569 р. у Любліні було укладено унію про об’єднання Польського королівства й Великого князівства Литовського у федеративну державу «двох народів» Річ Посполиту (дослівно — республіку).

Люблінська унія 1569 р
Річ Посполита (республіка) Спільний сейм. Польський король є і великим князем литовським, обирався на сеймі Єдина грошова система, зовнішня політика	Окреме законодавство, судова система, центральний і територіальні уряди, військо фінанси Перехід Підляшшя, Волині, Київщини та Брацлавщини до Польщі

Українські землі 6 воєводств: Белзьке, Брацлавське, Волинське, Київське, Подільське, Руське

В українських землях: Воєводства - повіти, призначені королем старости. Вальний (загальний) сейм, шляхетські сеймики.

Шляхетські станові суди:

гродські	підкоморські	Земські
цивільні й кримінальні справи розглядали старости	суддя-підкоморій суперечки розмежування шляхетських володінь	суддя, підсудок й писар та обиралися на сеймиках, діяли тимчасово, розглядали справи шляхти