За призначенням

Факторний – показник, що визначає (змінює) величину результативного показника

Результативний – показник виступає як об'єкт дослідження і розглядається як результат впливу кількох причин (факторів)

Відносні величини є відношенням двох абсолютних величин:

Ав₁ – (чисельник дробу) величина, що порівнюється (факт, звітна величина)

–––

Ав₂ – (знаменник дробу) величина, з якою порівнюють (план, базисна величина)

Класифікація прийомів економічного аналізу

У процесі аналітичної обробки економічної інформації використовуються різноманітні методи, які відрізняються один від одного прийомами та способами дослідження, що визначають методику економічного аналізу.

Усі прийоми (способи) економічного аналізу класифікуються за наступною схемою:

Класифікація прийомів економічного аналізу

Якісні – не дають числової характеристики явищ, що вивчаються

(абстрактно-логічні, неформалізовані)

Кількісні дають числову характеристику економічних явищ (формалізовані)

Групування

Графічний прийом

Ряди динаміки

Середні та відносні величини

Порівняння

Евристичні прийоми

Дедукція – це вивчення явищ від загального до част­кового, від наслідків до причин

Індукція – це вивчення явищ від часткового до загального, від причин до наслідків

Синтез – (від грец. sinthesis) – поєднання раніше розподілених елементів в єдине ціле об’єднання однорідних явищ у визначені групи, підбивання підсумків дослідження

Аналіз – (від грец. analisis) – розкладання цілого на складові частини; розподіл складних економічних явищ на окремі частини

Традиційні прийоми обробки інформації

Прийоми детермінованого факторного аналізу

Економіко-статистичні (логічні) прийоми

Прийоми стохастичного факторного аналізу

Прийоми оптимізації

Теорія масового обслуговування

Динамічне програмування

Лінійне програмування

Інші економіко-математичні методи

Аналітичні групування

Кореляційно-регресійний прийом

Економіко-математичні прийоми

Інтегральний спосіб

Балансовий прийом

Індексний спосіб

Спосіб відносних різниць

Прийоми елімінування

Спосіб абсолютних різниць

Спосіб ланцюгових підстановок

Абстрактно-логічні прийоми економічного дослідження

Якісні прийоми (неформалізовані методи) – ґрунтуються на інтуїції, досвіді та знаннях аналітика, тобто присутній певний суб’єктивізм, тому використовуються досить обмежено.

У дослідженні економічних явищ аналіз тісно пов’язаний із синтезом. Спочатку здійснюється розподіл економічного явища на складові частини і вивчаються внутрішні зв’язки та суперечності (аналіз). Після розподілу виникає потреба у відновленні єдності досліджуваного явища для узагальнення впливу різних причин та підбиття підсумків (синтез).

За допомогою індукції та дедукції вивчаються причинно-наслідкові залежності. Індуктивний метод в аналізі використовується тільки в єдності з дедуктивним. Так, наприклад, якщо на низці підприємств однієї галузі спостерігаються проблеми з реалізацією продукції, то цю закономірність можна перенести на всю галузь. А якщо ця галузь тісно пов’язана з іншою, то слід очікувати проблеми розвитку на підприємствах іншої галузі.

Евристичні прийоми (методи активізації творчості) використовують в аналізі для прогнозування розвитку економічної ситуації.

Найбільш поширеними є прийоми:

• «мозкового штурму»;

• «експертних оцінок»;

• «контрольних питань» тощо.

1. Метод «мозкового штурму» застосовується для генерації нових ідей унаслідок творчої співпраці групи спеціалістів, яка намагається «штурмом» розв’язати проблему, що досліджується

В обговоренні мають брати участь різні фахівці (бухгалтери, фінансисти, менеджери, конструктори, технологи, працівники служб збуту) з різним рівнем досвіду. Небажано, включення начальників та їхніх підлеглих.

«Мозковий штурм» треба проводити за певними правилами (стадіями):

• На першій стадії. Керівник групи формулює сутність завдання. Учасники висувають власні ідеї, розвивають пропозиції своїх колег. При цьому забороняються критичні зауваження, які порушують творчий процес розв’язання завдання. На цій стадії перевага віддається кількості, а не якості висунутих ідей.

• На другій стадії. Ідеї ретельно обговорюються, комбінуються, економічно оцінюються та в кінцевому підсумку відбирається найкраща з них.

Максимальна тривалість засідання – 1,5 год. (може бути кілька засідань з одного питання). Цей метод ефективний здебільшого для розв’язування не дуже складних проблем, як правило організаційного характеру.

2. Спосіб «експертних оцінок» – це прогнозування та оцінка майбутніх подій на підставі передбачень спеціалістів

До участі в експертизі залучаються 5 – 7 спеціалістів, що мають високий професійний рівень та великий практичний досвід у сфері поставленої проблеми і адекватно висловлюють свою думку щодо різних аспектів вирішення зазначеного завдання.

До групи включають особистостей з обома типами мислення (також кількох соціологів, психологів, математиків).

Інформація, отримана від експертів, обробляється за допомогою спеціальних логічних та математичних методів для вибору найдосконалішого варіанта рішення.

Розрізняють індивідуальні та групові методи опитування спеціалістів-експертів (інтерв’ю, колективне опитування).

3. Метод контрольних запитань – суть полягає у тому, що за допомогою навідних запитань підвести до розв’язання проблеми

Метод застосовується як в індивідуальній роботі – дослідник сам собі ставить запитання та шукає на них відповіді, так і під час колективних обговорень (наприклад під час «мозкового штурму»).