Організаційні форми внутріфірмового планування

Суб’єкти планування - це плановий персонал сформований в організаційну структуру (фахівці, що виконують функції планування та планові органи).

Організаційна структура планування - це плановий персонал, його розподіл за підрозділами управління, склад планових органів та взаємодія між ними.

Основні види діяльності плановиків на підприємстві:

• Розробка стратегії підприємства і збалансування довго і короткострокових цілей

• Здійснення аналізу та оцінки зовнішнього і внутрішнього середовища

• Надання порад і консультацій іншим спеціалістам з питань техніки планування

• Допомога вищому менеджменту в організації і проведення навчання з питань планування 

Типи організаційних структур:

• З централізованими функціями планування - при вищому керівництві створюється спеціальна служба планування

• З децентралізованими функціями - в основному планування здійснюється на 3-х рівнях. На рівні вищого керівництва центральна служба планування (розробка перспективних планів). На рівні кожного виробничого підрозділу свій плановий відділ (поточне планування). Відділ планування і контролю, який займається оперативним плануванням.

11. Сутність інновацій та їх види

Згідно Закону України «Про інноваційну діяльність»,інновації - це новостворені (застосовані) і (або) вдосконалені конкурентоздатні технології, продукція або послуги, а також організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру та якість виробництва і (або) соціальної сфери.

Види інновацій:

Технологічні — нові технології виробництва старих чи нових продуктів, упровадження інформаційних систем, нових джерел енергії. Технологічні нововведення — це зміни перш за все в засобах і методах організації виробництва. Продуктові — створення нових товарів, що споживаються у сфері виробництва (засоби виробництва) чи у сфері споживання (предмети споживання).Організаційно-управлінські — нові методи й форми організації всіх видів діяльності підприємства та їх об'єднань: нові методи управління персоналом, системи стратегічного планування, прогнозування, моделювання процесів виробництва, постачання, збуту, нові організаційні структури.Економічні — нововведення у фінансовій та бухгалтерській сферах діяльності, мотивації та оплати праці, оцінка результатів діяльності.Соціальні — нові форми активізації людського чинника, включаючи процес зміни умов праці, культурних, екологічних та політичних аспектів, зміна способу життя в цілому.Юридичні — нові нормативно-правові документи, що визначають та регулюють усі види діяльності підприємств, організацій та фізичних осіб, створюючи відповідні умови для розвитку. Деякі автори відносять юридичні інновації до соціальних.

Класифікація інновацій деякою мірою носить умовний характер і розрізняється в залежності від ознаки класифікації.По напрямках і зв'язку з виробництвом виділяють виробничі і невиробничі інновації. Виробничі інновації спрямовані на розвиток виробництва, а невиробничі забезпечують розвиток соціальної, невиробничої сфери.

По характеру участі в інвестуванні розрізняють прямі і непрямі інновації. Під прямими інноваціями розуміють особисту участь інвесторів у виборі об'єктів і вкладенні засобів. Під непрямим інвестуванням розуміють інвестування через інноваційних посередників.

По спрямованості у відтворювальному процесі розрізняють інновації в реконструкцію і технічне переозброєння (удосконалювання виробничого апарата), інновації в розширення діючих підприємств (збільшення парку устаткування і виробничих площ) і інновації в нове будівництво (будівництво нових підприємств). По періоду інвестування виділяють короткострокові і довгострокові інновації. Під короткостроковими інноваціями розуміють вкладення на період не більш 1-2 років. До довгострокових інновацій відносять вкладення капіталу на тривалий період часу.

За формою власності інноваційних ресурсів виділяють недержавні, державні, іноземні і спільні інновації.По ступені ризику виділяють інновації з низьким і високим рівнем ризику. Рівень ризику визначається можливим відхиленням корисних результатів від очікуваних.

Розрізняють також капітальні (реальні) і фінансові інновації. Під капітальними інноваціями варто розуміти вкладення засобів у створення, чи придбання поліпшення основних фондів, проведення науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, підготовку персоналу, збільшення оборотних фондів, природоохоронні заходи, придбання нематеріальних активів і проведення маркетингових заходів.