3. Порядок проведення роботи
3.1. Магнітний контроль шийок і передпідматочильних частин.
Магнітний контроль шийок і передпідматочильних частин колісних пар виконується нероз'ємним дефектоскопом «шийковим» типа МД-12ПШ в діючому змінному магнітному полі із застосуванням рідкої магнітної суміші.
Принципова схема дефектоскопа приведена на рисунку.2.1
Процес дефектоскопії виконувати в наступній послідовності:
а) провід живлення включити в розетку мережі змінного струму з напругою 220В;
б) дефектоскоп навести на край шийки осі і включити струм;
в) на шийку і передпідматочинну частину полити рідку магнітну суміш;
г) провести огляд поверхностей. При цьому особливу увагу звертати на галтелі шийки і передпідматочинної частин осі, оскільки в цих місцях найбільш вірогідна наявність тріщин;
д) колісну пару шийку осі повернути на 1800, полити і оглянути поверхні шийки й передпідматочильної частини, які були внизу;
е) дефектоскоп перемістити до маточини колеса і операції "в"и "г" повторити для перевірки кінця шийки осі;
ж) розмагнітити шийку осі.
За наявності випрямляча, що дозволяє отримати постійний струм напругою 110В, виявлення тріщин в шийках і передпідматочинних частинах можна виконувати при залишковому намагнічуванні таким чином:
а) дефектоскоп одягнути на шийку осі і включити струм. Після цього дефектоскоп повільно перемістити вздовж шийки осі до колеса і назад. Зняти з осі і вимкнути струм;
б) шийку і передпідматочильну частину осі по всій поверхні полити магнітною сумішшю, яка повинна стікати у ванну, поставлену знизу;
в) провести огляд поверхонь политих магнітною сумішшю і установити характер розділення магнітного порошку і виявити, чи немає скупчень його у вигляді ліній, вказуючи на наявність тріщин;
г) колісну пару повернути на 180° і знову провести операції "б" і "в";
д) перевірену шийку і передпідматочильну частину при відсутності дефектів насухо обтерти ганчіркою і розмагнітити.
Рисунок 2.1
3.2. Магнітний контроль середньої частини осі.
Магнітний контроль середньої частини осі виконується роз'ємним дефектоскопом в діючому магнітному полі змінним струмом 220 В.
Перевірку середньої частини осі, яка не піддавалася механічній обробці, виконувати сухим магнітним порошком. Для перевірки осей з обробленою середньою частиною необхідно застосовувати рідку магнітну суміш.
Принципова схема дефектоскопа для перевірки середньої частини осі показана на рисунку 2.2
Рисунок 2.2
Контроль середньої частини осі проводиться в наступній послідовності:
а) заздалегідь очищену колісну пару встановити на спеціальний стенд;
б) соленоїд в розкритому виді підняти в робоче положення так, щоб проміжки між витками дефектоскопа і віссю внизу і вгорі були однакові;
в) соленоїд замкнути і включити рубильник на щитку дефектоскопа;
г) посипати вісь магнітним порошком або полити рідкою сумішшю, після чого переміщувати дефектоскоп від маточини колеса до середини осі у включеному стані, спостерігаючи одночасно за рухом скупчення порошку;
д) вимкнути рубильник і дефектоскоп перемістити до іншої маточини;
е) знову включити рубильник і переміщаючи дефектоскоп до середини осі, стежити за переміщенням і скупченням порошку. За серединою осі дефектоскоп вимкнути.
ж) колісну пару послідовно повертаючи на 900 і суворо дотримуючись вказану вище послідовність перевірки, випробовують усю вісь;
к) розмагнітити середню частину осі.
Результати магнітного контролю шийки, передпідматочильної і середньої частин осі студент повинен відобразити у звіті лабораторної роботи, де необхідно дати ескізи вказаних частин осі з зображенням виявлених дефектів.
3.3 Магнітні дефектоскопи і правила поводження з ними
В залежності від конструкцій і розмірів вагонних деталей на ремонтних заводах і в депо застосовуються наступні типи дефектоскопів :
1) нероз'ємні дефектоскопи ДКМ для випробування шийок і передпідматочинних частин осей, а також хвостовиків корпусів автозчіпного пристрою;
2) роз'ємні дефектоскопи для магнітного контролю середньої частини осей колісних пар;
3) "поясні" дефектоскопи для випробування клинів тягових хомутів автозчепів, гальмівних тяг, стяжних болтів поглинаючих апаратів автозчепів, деталей центрального ресорного підвішування, підвісок башмаків та ін.
Нероз'ємний дефектоскоп МД-12ПШ представлений на рисунку. 2.3. Намагнічуюча котушка 1 має 500 витків діаметром 1,35 мм. Вона знаходиться в корпусі 2 з ізольованим циліндром 3 і боковинами 5. Дефектоскоп призначений для включення в мережу змінного струму напругою 220 В.
Рисунок 2.3
Допустима зона контролю деталей, в діючому змінному магнітному полі складає 220 - 250 мм. Змінний струм в обмотці дефектоскопа при його положенні на осі складає 4 А.
Роз'ємний дефектоскоп для контролю середньої частини осі представлений на рисунку 2.4. Він складається з роз'ємного трьохвиткового соленоїда 1 з внутрішнім діаметром 240 мм, знижувального трансформатора 2 потужністю 2,5 кВт, вторинна обмотка якого сполучена гнучким кабелем 3 з соленоїдом дефектоскопа. Трансформатор знижує напругу з 220 до 3 В, що дозволяє пропустити по соленоїду, включеному в ланцюг вторинної обмотки трансформатора, струм в 800 А, підйомного пристрою з гвинтовою передачею 4, за допомогою якого соленоїд може бути піднятий на стільки ,на скільки це необхідно; візки з ящиком 5, призначеною для переміщення дефектоскопа уздовж осі колісної пари;щитка 6 з рубильником 7 для включення дефектоскопа в мережу змінного струму.
Первинна обмотка трансформатора складається з двох послідовно з’єднаних секцій. Діаметр дроту - 2,1 мм, число витків в кожній секції – 126. Вторинна обмотка низької напруги трансформатора складається з чотирьох витків червоної шинної міді перерізом 2,1-15,6 мм. Трансформатор розрахований на включення тривалістю не більше 5 мм. з перервами 2-3 хв.
Рисунок 2.4
Окрім дефектоскопів при відпрацюванні лабораторної роботи студенти користуються: віссю колісної пари з дефектом, еталоном з дефектом, плакатами, методичними вказівками, магнітним порошком і технічними ганчірками.
3.4 Техніка безпеки при дефектоскопіюванні
Живлення ультразвукового дефектоскопа здійснюється від мережі змінного струму з напругою 220 В і частотою 50 Гц. Щоб уникнути ураження електричним струмом металевий корпус дефектоскопа повинен бути заземлений для живлення дефектоскопа повинен застосовуватися трижильний дріт з заземлюючою жилою і три-штиревою вилкою.
На спеціальному щиті для підключення дефектоскопа має бути три-гніздова розетка із заземленим гніздом. Заземляюча жила підключяє металевий корпус дефектоскопа до заземляючого контура.
Заземляючий штир має бути довше струмопровідних. Це дозволяє при включенні штепсельної вилки в розетку спочатку зробити заземлення корпусу дефектоскопа, а потім подати напругу на обмотку. При виключенні навпаки, спочатку знімається напруга потім відключається заземлення.
Для уникнення нещасних випадків забороняється користуватися дефектоскопами за наявності ушкоджень ізоляції котушок, сполучних дротів, мережевих вимикачів, із несправністю корпуса і т.д. Переносний з’єднувальний шланг повинен розташовуватися так, щоб він був захищений від дій вологи масел і виключалась би можливість його ушкодження.
При роботі з дефектоскопом обов'язково необхідно користуватися засобами особистого захисту. До них відносяться діелектричні гумові рукавички і килимки, а також інструмент з ізольованими ручками. Засоби особистого захисту мають бути доброякісними і випробуваними.
У процесі роботи дефектоскоп повинен знаходитися під струмом тільки протягом часу, необхідного для намагнічування деталі, і не повинен нагріватися більше 700С.
4. Порядок виконання роботи та зміст звіту
Оформлений звіт про лабораторну роботу повинен містити:
назва роботи;
мета роботи;
схеми та ескізи дефектоскопів;
послідовність процесу дефектоскопії шийки, передпідматочинної та середньої частини осі;
загальний висновок про наявність дефектів;
підписи виконавців та викладачів.
Лабораторна робота № З
УЛЬТРАЗВУКОВА ДЕФЕКТОСКОПІЯ ОСІ КОЛІСНОЇ ПАРИ