Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
8_zabrockyj-vikova-psyhologija.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
580.61 Кб
Скачать

6.3. Пізнавальні процеси і розумовий розвиток

У ранньому юнацькому віці закріплюються і вдосконалюються психічні влас­тивості, набуті раніше. Водночас відбуваються подальші якісні зміни всіх сторін психічної діяльності, які і є основою становлення особистості на цьому етапі розвитку.

Розвиток сприймання в період ранньої юності виявляється передусім у довільних його формах, в перцептивних діях, ак­тах планомірного спостереження за певними об'єктами, які спрямовуються пі­знавальними і практичними цілями. Сприймання стає складним інтелектуаль­ним процесом, опосередкованим попереднім досвідом, наявними знаннями та інтелектуальним потенціалом.

Сприймання

99

Розвиток^(?дги в цьому віці дуже суперечливий. Зростає об­сяг уваги, здатність довго зберігати її інтенсивність та пере­ключати з одного об'єкта на інший; водночас зростає і вибірковість уваги та її залежність від спрямованості інтересів, що зумовлює характерну для багатьох юнаків та дівчат неспроможність сконцентруватися на чомусь одному, майже постійну неуважність (П.Я. Гальперін).

Увага

Варто зазначити, що названі особливості уваги (невміння зосереджуватись, переключатись та відволікатись від тих чи інших стимулів і подразників), — одна з основних причин низької успішності та цілої низки різноманітних емоційних проблем цього віку, включаючи пияцтво, наркоманію і гедонізм (Д. Хемілтон).

У ряді досліджень показано, що розвиток довільності уваги, її стійкості та зо­середженості в юнацькому віці передусім пов'язаний з формуванням логічного мислення, освоєнням узагальнених способів мислення (І.В. Страхов, Є.О. Мілерян).

Удосконалюється спроможність переключати увагу у зв'язку з переходами від одних навчальних і практичних завдань до інших, а також через необхідність підпорядковувати близькі цілі віддаленішим. Розвивається також здатність розпо­діляти увагу, що робить можливим одночасне виконання різних дій.

У навчальній і практичній діяльності зростає роль післядовільної уваги (довіль­на увага, яка підтримується без вольових зусиль, майже як мимовільна). Переду­сім це спостерігається за умов, коли діяльність мотивується спеціальними інтере­сами. Відповідно і тривалість післядовільної уваги зумовлена стійкістю останніх.

Основна тенденція в розвитку пам 'яті на цьому етапі поля­гає в подальшому зростанні та зміцненні її довільності. Зок­рема, довільне запам'ятовування стає значно продуктивнішим за мимовільне, окреслюється спеціалізація пам'яті, зумовлена провідними інтересами. Удоско­налюються способи запам'ятовування за рахунок свідомого використання раці­ональних прийомів.

Пам'ять

Від організації розумової діяльності залежить також продуктивність мимові­льної пам'яті, причому її роль не зменшується, а успішно реалізується за певних умов. Мимовільно запам'ятовується передусім те, що пов'язано з інтересами, потребами і планами на майбутнє, що викликає сильний емоційний відгук (П.І. Зінченко).

В інтенсивному інтелектуальному дозріванні, характерному для ранньої юності, провідна роль належить розвитку мис­лення. Зумовлено це насамперед тим, що навчальна діяльність у старших класах створює сприятливі умови для переходу до вищих рівнів абстрактного та узагаль­нюючого мислення.

Мислення

Наукові поняття стають не тільки предметом вивчення, але й інструментом пізнання об'єктивної дійсності в її закономірних зв'язках і відношеннях.

100

Мислення стає системнішим, тобто знання утворюють певну систему, яка поступово трансформується в когнітивну модель світу, що слугує основою фор­мування світогляду. Розвивається потреба в теоретичному обґрунтуванні явищ дійсності, виведенні часткових зв'язків із загального закону або підведення його під певну закономірність тощо.

Характерною особливістю пізнавальних функцій та інтелекту в період ранньої юності стає яскраво виражена схильність до теоретизування, творення абстракт­них теорій, захоплення філософськими міркуваннями (М.С. Лейтес, Ж. Піаже).

Змінюється співвідношення між можливим і дійсним на користь сфери мож­ливого, що зумовлює інтелектуальне експериментаторство, своєрідну гру в по­няття та формули. Абстрактна можливість стає цікавішою і важливішою за дійс­ність, оскільки вона не знає ніяких обмежень, окрім суто логічних. Можна гово­рити не'лише про розвиток нової інтелектуальної якості, а й про формування відповідної потреби.

Варто зазначити, що схильність до абстрактних розмірковувань на світоглядно-філософську тематику притаманна більшою мірою юнакам. Пізнавальні інтере­си дівчат менш виражені і гірше диференційовані. Дівчата краще розв'язують практичні завдання, художньо-гуманітарні інтереси у них, як правило, доміну­ють над природничими.

Широта інтелектуальних інтересів часто поєднується з відсутністю системи та методу. Характерною є схильність перебільшувати рівень своїх знань і особливо розумових можливостей.

Підкреслимо, що інтелектуальний розвиток у період ранньої юності полягає не стільки в накопиченні нових умінь та перетвореннях окремих властивостей інтелекту, скільки у формуванні індивідуального стилю розумової діяльності, тобто стійкої сукупності індивідуальних варіацій у способах сприймання, запа­м'ятовування і мислення, за якими стоять різні шляхи набування, накопичення, переробки та використання інформації.

Важливо наголосити, що стиль мислення в цьому віці залежить також від типу нервової системи (Н. Малкова), причому одні її особливості можуть компенсу­ватись іншими.

В єдності з розвитком абстрактного й узагальнюючого мис­лення відбувається і перехід до вищих рівнів мовлення. Мов­лення ускладнюється за змістом та структурою, розширюється активний і пасив­ний словник, удосконалюються мовні засоби усного і писемного висловлення думки, формується вміння точно формулювати думки абстрактного характеру, користуватись усним мовленням як засобом спілкування тощо.

Мовлення

Певні зміни спостерігаються в динаміці та структурі внутрішнього мовлення. Здійснюється перехід від розгорнутого до скороченого внутрішнього мовлення, останнє стає формою існування мислительних дій.

101

Якщо для дітей єдиною усвідомленою реальністю є зовніш­ній світ, куди вони проектують і свою фантазію, то рання юність знаменується відкриттям власного внутрішнього світу, розвитком здат­ності заглиблюватися в себе, у світ своїх переживань і психічних станів.

Уява

Значне місце у психічному житті в цьому віці посідають мрії, які стають особ­ливо конкретними і дієвими. Порівняно з підлітковим віком ставлення до витво­рів власної уяви стає критичнішим, посилюється самоконтроль.

Досконалішою стає репродуктивна уява. Водночас розвивається і творча уява, що знаходить своє відображення в різноманітних видах творчої діяльності (науко­вої, художньої, технічної та ін.).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]