3. Зміст і задачі економічного аналізу в умовах ринкових відносин в Україні
Економічний аналіз діяльності підприємства проводиться з метою пошуку резервів покращення функціонування підприємства. В умовах ринкових відносин кожне підприємство несе відповідальність за кінцеві результати своєї діяльності (прибуток, збиток), тому зміст економічного аналізу залежить від конкретних завдань, які стоять перед аналітиком.
Зміст – упорядкована сукупність елементів предмета чи явища. Зміст економічного аналізу складається з таких елементів:
усвідомлення конкретного завдання аналізу даного об'єкта;
вивчення причинно-наслідкових зв’язків об’єкту та побудова його факторної системи;
дослідження характеру причинно-наслідкових зв’язків та вибір методів їх кількісного вимірювання;
установлення напрямку та розміру впливу факторів на зміну результативного показника;
виявлення умов, які породжують сприятливі або негативні дії факторів.
Завдання аналізу господарської діяльності підприємства – отримання даних про стан і результати діяльності підприємства та його підрозділів, про величину, характер і причини відхилень у діяльності об’єктів, що досліджуються, а також виявлення наявних резервів покращення роботи підприємства.
При аналізі господарської діяльності підприємства вирішуються комплексні та локальні завдання з оцінки діяльності підприємства. Прикладами локальних завдань є:
оцінка роботи підприємства та його підрозділів за визначені проміжки часу;
виявлення позитивних та негативних факторів, які впливають на роботу об’єкту, діяльність якого досліджується;
здійснення контролю за ходом виконання накреслених планів, виправлення виявлених недоліків;
виявлення невикористаних резервів (зовнішніх та внутрішніх);
оцінка ефективності прийнятих рішень.
Завдання, які стоять перед аналізом господарської діяльності підприємства наведені в схемі 3.1.
Схема 3.1. Задачі економічного аналізу.
4. Споживачі аналітичної інформації в умовах ринкової економіки
Для того щоб найкращим способом подати аналітичну інформацію, необхідно знати, для кого вона призначена.
Усіх споживачів результатів аналізу можна умовно поділити на дві групи:
Власники коштів та прирівняні до них, які особисто зацікавлені станом справ підприємства:
власники коштів, яким необхідно визначити зміну долі власного капіталу та оцінити ефективність використання ресурсів адміністрацією;
кредитори та постачальники, які використовують аналітичну інформацію для оцінки доцільності продовження кредиту, визначення умов кредитування, посилення гарантій повернення кредиту, тобто, для оцінки довіри до підприємства як до клієнта;
потенційні власники, кредитори та постачальники, які на основі аналітичної інформації встановлюють з підприємством стабільні й надійні ділові відносини;
адміністрація підприємства;
податкові органи;
службовці компанії;
покупці.
Особи та організації, які використовують аналітичну інформацію для захисту інтересів першої групи споживачів аналітичної інформації:
консультанти з фінансових питань, які дають рекомендації своїм клієнтам відносно розміщення їх капіталів у ту чи іншу компанію;
біржі цінних паперів, які оцінюють дану інформацію при реєстрації компанії чи прийнятті рішень про призупинення діяльності будь-якої компанії чи при змінені методів обліку та складання звітності (в країнах із ринковою економікою);
юристи, які використовують цю інформацію для оцінки виконання умов контракту, дотримання законодавчих норм при розподілі прибутку та виплаті дивідендів (в країнах із ринковою економікою);
регулюючі органи, які використовують інформацію у цілях здійснення контролю за динамікою та рухом акцій;
преса та інформаційні агентства, які використовують інформацію для підготовки огляду, оцінки тенденцій розвитку окремих компаній та галузей;
торгово-промислові асоціації, які використовують інформацію для статистичних узагальнень по галузям, порівняльного аналізу та оцінки результатів діяльності підприємства на галузевому рівні;
профспілки – для визначення вимог до адміністрації з приводу рівня заробітної плати робітників та умов праці у трудових угодах.