37. Детерміноване моделювання й аналіз факторних систем господарської діяльності

В економічному аналізі виділяють два підходи для вивчення закономірностей у господарській діяльності, що моделюється: детермінований і стохастичний.

Детермінований підхід спрямований на вивчення прямих зв'язків, коли зв'язок між результативним і факторним показниками функціональний, тобто результативний показник може бути визначений у вигляді добутку, частки або алгебраїчної суми факторів.

При моделюванні детермінованих факторних систем необхідно виконувати ряд вимог:

1. Фактори, які включаються в модель і самі моделі повинні реально існувати, а не бути придуманими величинами чи явищами.

2. Побудована факторна система повинна мати пізнавальну цінність.

3. Всі показники факторної моделі повинні мати одиницю виміру і необхідну інформаційну забезпеченість.

4. У факторній моделі повинна враховуватись домірність зміни результативного й факторних показників, а сума впливу окремих факторів повинна дорівнювати загальному приросту результативного показника.

В детермінованому моделюванні виділяють основні типи кінцевих факторних систем:

1. Адитивна модель – це модель, в якій залежність результативного показника від факторів виражається у вигляді алгебраїчної суми:

Р = Зн + Н – В – У – Зк, де

Р – реалізація (витрати) товарів (сировини) за період;

Зн, Зк – запаси товарів (сировини) на початок і на кінець періоду;

Н – надходження товарів (сировини) за період, що аналізується;

В – вибуття товарів (сировини);

У – уцінка товарів (сировини).

2. Мультиплікативна модель – це модель, в якій залежність результативного показника від факторів виражається у вигляді добутку:

V = Ч * В, де

V – обсяг випуску продукції;

Ч - чисельність працівників;

В – обсяг випущеної продукції, що приходиться на одного робітника в період, що аналізується (продуктивність праці).

3. Кратна модель – це модель, в якій залежність результативного показника від факторів виражається у вигляді частки від ділення:

Ф = V / ОФ, де

Ф – фондовіддача;

V – обсяг випуску продукції;

ОФ – середньорічна вартість основних фондів.

38. Особливості стохастичного моделювання факторних систем господарської діяльності

Стохастичний аналіз направлений на дослідження непрямих зв'язків між показниками при вивченні господарської діяльності підприємства. Цим методом користуються для поглибленого детермінованого аналізу за факторами, по яким не можна побудувати пряму детерміновану модель.

Стохастичні залежності відрізняються наближеністю, невизначеністю. Вони виявляються тільки в середньому по значній кількості об'єктів (спостережень). Тут кожній величині факторного показника (аргументу) може відповідати декілька значень результативного показника (функції).

Стохастичний зв'язок – це неповна, ймовірна залежність між показниками, яка виявляється тільки в масі спостережень.

Передумови стохастичного моделювання:

• якісна однорідність сукупності об'єктів відносно зв'язків, що вивчаються;

• можливість складання сукупності спостережень, тобто зміни параметрів явищ в різних умовах;

• достатня чисельність спостережень у сукупності;

• вибір оптимального методу, що дозволяє виявити кількісні параметри зв'язків.

Основні методи стохастичного моделювання господарських явищ і процесів:

• оцінка зв’язку й кореляції між показниками;

• оцінка статистичної значимості зв’язків;

• регресійний аналіз;

• виявлення параметрів періодичних коливань економічних показників;

• групування багатомірних спостережень;

• та ін.