33. Характеристика балансового методу аналізу господарської діяльності

Балансовий метод використовується, головним чином, для відображення співвідношень, пропорцій двох груп взаємопов'язаних і зрівноважених економічних показників, підсумки яких повинні бути тотожними. Цей метод широко використовується в аналізі забезпечення підприємства трудовими, фінансовими ресурсами, сировиною, паливом, матеріалами, основними засобами виробництва і т.п., а також в аналізі повноти їх використання. Наприклад, в аналізі забезпечення підприємства трудовими ресурсами складають баланс, в якому, з однієї сторони, відображається потреба в трудових ресурсах, а з іншої – фактична їх наявність, а в аналізі платоспроможності підприємства використовується платіжний баланс, в якому зіставляються засоби платежу з платіжними зобов'язаннями.

Як допоміжний засіб балансовий метод використовується в аналізі господарської діяльності для перевірки початкових відомостей, на основі яких проводиться аналіз, а також для перевірки правильності власне аналітичних розрахунків. Конкретно, цей метод використовується під час перевірки правильності визначення впливу різних факторів на приріст величини результативного показника. В детермінованому аналізі алгебраїчна сума величин впливу окремих факторів повинна відповідати величині загального приросту результативного показника. Якщо така тотожність відсутня, то це засвідчує неповний обмін факторами чи помилки в розрахунках.

Балансовий метод може бути використаний для побудови детермінованих адитивних моделей. Наприклад, модель обсягу реалізації товарів продукції побудована на основі моделі товарного балансу:

Зп + Н = Р + В + Зк, звідси

Р = Зп + Н – В – Зк, де

Зп – залишок товарів на початок періоду;

Н – надходження товарів;

Р – обсяг реалізації товарів;

В – інші напрямки вибуття товарів;

Зк – залишок товарів на кінець періоду.

В деяких випадках, балансовий метод може використовуватись для визначення величини впливу окремих факторів на приріст результативного показника. Наприклад, коли з трьох факторів відомий вплив двох, тоді вплив третього можна визначити, віднявши від загального приросту результативного показника результат впливу перших двох факторів.

34. Метод групування в економічному аналізі Групування – це прийом економічного дослідження, який використовується при вивченні сукупності (великого числа) якісно однорідних явищ.

Групуванням називають виділення серед явищ, які вивчаються, характерних груп за тими чи іншими ознаками (ознака групування).

Групування дозволяє вивчити ті чи інші економічні явища в їх взаємозв'язку і взаємозалежності, виявити вплив найбільш суттєвих факторів, виявити закономірності та тенденції, властиві цим явищам і процесам, дозволяє класифікувати явища й процеси, а також причини і фактори, що їх обумовлюють.

Групуванню завжди передує ранжування за обраною ознакою. Використовуючи методику статистики, визначають інтервали в групах і розраховують середні значення показників у групах.

В аналізі господарської діяльності підприємства найчастіше за все використовують:

1. Структурні групування – за допомогою яких вивчається склад комплексу підприємств, а також структура продукції, що виготовляється ними. За їх допомогою вивчають склад кадрів за професіями, стажем роботи, віком, рівнем виконання норм виробітку; складом підприємств за ступенем виконання плану випуску продукції, рівнем її собівартості і т.д. Особливо велике значення мають структурні групування при аналізі звітності об'єднань, міністерств, тому що вони дозволяють виявити передові, середні та відстаючі підприємства, визначити напрямки пошуку передового досвіду, скритих резервів.

2. Аналітичні групування – застосовуються для виявлення взаємозв’язку, взаємозалежності й взаємодії між явищами, які вивчаються. Більш широко метод групування розглядається у курсі "Економічної статистики".