15. Характеристика основних етапів проведення економічного аналізу

У процесі економічного аналізу можна виділити декілька послідовних етапів:

1. Об’єкт аналізу розглядається як визначена система, для якої визначають цілі та умови функціонування.

2. Відбір показників, які характеризують виробничу діяльність підприємства та можуть дати найбільш повну та якісну оцінку всім без виключення елементам, взаємозв’язкам, а також умовам, в яких існує об’єкт.

3. Проведення системного економічного аналізу. Складання загальної схеми системи, встановлення її головної компоненти, взаємозв’язків, розробка схеми підсистем, що показує взаємозалежність їх елементів. На основі інформаційної моделі складають загальну блок-схему комплексного аналізу, класифікують фактори та показники, формалізують зв’язки між ними.

4. Визначаються всі основні взаємозв’язки та фактори, що дають якісну характеристику об’єкта дослідження.

5. На основі отриманої інформації в загальному вигляді будується економіко-математична модель системи, при цьому на основі якісного аналізу визначаються математичні моделі та коефіцієнти всіх рівнянь та нерівностей у системі, функції, цілі та параметри обмежень.

6. Робота з моделлю (об’єктивна оцінка результатів господарської діяльності). Здійснюється в умовах АРМ у формі діалогу, шляхом заміни окремих параметрів економічно-математичної моделі, які характеризують ті чи інші фактори виробництва, визначають значення функції. Порівняння цих показників із фактичними, плановими та іншими дозволяє оцінити підсумки господарювання. Виявити вплив факторів на величину результативних показників, визначити джерела та обсяг невикористаних внутрішньогосподарських резервів.

При аналізі господарської діяльності вивчається:

• виконання виробничої програми та доходу від реалізації продукції;

• праця та її оплата;

• стан та використання основних фондів;

• матеріально-технічне забезпечення процесу виробництва та ефективність використання матеріальних ресурсів;

• рівень технічного розвитку підприємства;

• собівартість продукції; в т.ч. витрати на сировину та матеріали, витрати на обслуговування виробництва та управління;

• фінансовий результат діяльності підприємства (прибуток, збиток), рентабельність;

• фінансовий стан підприємства.

16. Характеристика основних принципів комплексного аналізу господарської діяльності

Комплексність – це вивчення об’єкту в єдності взаємопов’язаних та взаємозалежних елементів.

Комплексний аналіз передбачає дослідження діяльності підприємства з урахуванням аспектів господарського процесу, включаючи матеріально-технічне забезпечення, транспортування, розвантаження, зберігання, сам виробничий процес та реалізацію продукції.

Принципами комплексного аналізу є:

1. Системність, узгодження окремих розділів-блоків аналізу між собою.

2. Аналіз взаємозв’язків та взаємної обумовленості цих розділів.

3. Виведення результатів аналізу кожного блоку на узагальнюючі показники ефективності.

При проведенні комплексного аналізу необхідно врахувати всі зворотні зв’язки, а також те, що кожен показник складається під дією різних інших факторів.

Методика комплексного аналізу для цілей управління містить наступні елементи:

• Визначення цілей, об’єктів та задач економічного аналізу; складання плану аналітичної роботи;

• Підбір системи синтетичних та аналітичних показників, що характеризують об’єкт аналізу;

• Розробка схеми та послідовності проведення економічного аналізу;

• Встановлення періодичності та термінів проведення економічного аналізу;

• Вибір методів аналізу економічної інформації;

• Складання переліку організаційних етапів, розподілення обов’язків між службами;

• Створення системи організаційної та обчислювальної техніки, що використовується для аналітичної обробки інформації;

• Визначення порядку оформлення результатів та їх оцінка;

• Оцінка трудоємності аналітичної роботи.

У комплексному аналізі вивчається як господарська діяльність об’єкта у цілому так і структурних одиниць, що входять до нього. У різних галузях показники вивчаються з урахуванням галузевої специфіки.