- •§ 1. Становлення та розвиток міжнародного права
- •§ 2. Основні поняття міжнародного права
- •§ 3. Відповідальність у міжнародному праві
- •§ 4. Територія в міжнародному праві
- •§ 5. Дипломатичне та консульське право
- •§ 11. Міжнародно-правове регулювання питань юрисдикції
- •§ 12. Право збройних конфліктів
- •§13. Право європейського союзу
- •2. Розвиток міжнародного права від найдавніших часів до вестфальськоґо конгресу.
- •3. Міжнародне право між Вестфальським конгресом 1648 р. Й епохою Великої французької революції (межа XVIII—XIX століть).
- •4. Розвиток міжнародного права від епохи великої французької революції до створення версальської системи.
- •5. Міжнародне право від створення версальської системи до наших днів.
- •2. Суб’єкти міжнародного права.
- •3. Принципи міжнародного права.
- •4. Джерела та система міжнародного права.
- •5. Норми міжнародного права та їх реалізація.
- •6. Співвідношення міжнародного і внутрішньодержавного права.
- •7. Міжнародні спори та їх розв’язання.
- •§ 3. Відповідальність у міжнародному праві
- •2. Підстави міжнародно-правової відповідальності.
- •3. Класифікація міжнародних правопорушень держави.
- •4. Види та форми відповідальності.
- •5. Обставини, що виключають відповідальність держав.
- •§ 4. Територія в міжнародному праві
- •2. Державні кордони.
- •3. Правомірні зміни державної території.
- •4. Протиправні зміни державної території.
- •5. Оренда території.
- •6. Міжнародно-правовий режим рік і озер.
- •7. Державна територія з міжнародно-правовим режимом.
- •2. Дипломатичні представництва.
- •3. Голова дипломатичного представництва.
- •4. Дипломатичні привілеї та імунітети.
- •5. Консульські установи.
- •6. Спеціальні місії.
- •§ 6. Міжнародне морське право
- •2. Внутрішні морські води.
- •3. Територіальне море.
- •4. Відкрите море.
- •5. Континентальний шельф та виключна економічна зона.
- •6. Міжнародні протоки та міжнародні канали.
- •7. Міжнародно-правовий режим Арктики.
- •§ 7. Право міжнародних організацій
- •2. Структура та функції міжнародних організацій.
- •4. Організація з безпеки та співробітництва в Європі (обсє).
- •5. Організація Північноатлантичного договору (hаto).
- •6. Рада Європи (рє).
- •§ 8. Право міжнародних договорів
- •7) Третя організація.
- •2. Види та структура міжнародних договорів.
- •3. Стадії укладання міжнародного договору.
- •4. Визнання, тлумачення, припинення міжнародних договорів.
- •§ 9. Міжнародне повітряне право
- •2. Принципи міжнародного повітряного права.
- •Принцип виключного суверенітету держави над її повітряним
- •Принцип свободи польотів в міжнародному повітряному просторі;
- •Принцип забезпечення безпеки міжнародної цивільної авіації.
- •3. Правовий режим повітряного простору.
- •4. Правове регулювання міжнародних повітряних сполучень.
- •5. Відповідальність у міжнародному повітряному праві.
- •6. Міжнародні авіаційні організації.
- •§ 10. Міжнародне космічне право
- •2. Права і обов’язки держав відносно їх діяльності в космічному просторі згідно з Договором 1967 року.
- •3. Космічні об’єкти.
- •4. Правовий режим космічного простору.
- •5. Правовий статус космонавтів та космічних об’єктів.
- •6. Відповідальність у міжнародному космічному праві.
- •7. Міжнародні космічні організації.
- •2. Взаємодія по боротьбі із рабством та работоргівлею.
- •3. Боротьба з тероризмом.
- •4. Міжнародна протидія піратству.
- •5. Боротьба з незаконним обігом наркотиків і психотропних речовин.
- •6. Міжнародна правова допомога.
- •7. Міжнародне кримінальне право.
- •2. Початок війни то його правові наслідки, театр війни
- •3. Учасники воєнних дій.
- •4. Ведення морської війни.
- •5. Засоби та методи ведення військових дій.
- •6. Міжнародно-правова охорона цивільного населення.
- •7. Режим військового полону.
- •2. Організаційно структура Європейського Союзу.
- •3. Правовий статус держав-членів у Європейському Союзі.
- •4. Громадянство Європейського Союзу.
- •Раздел I
- •Глава 1
- •18 Апреля 1961 г.
- •Раздел I Общие положения Статья 3
- •Статья 4
- •Статья 5
- •Статья 7
- •Раздел II Постановление общего характера о защите военнопленных Статья 13
- •Статья 14
- •Статья 15
- •Статья 16
- •Раздел III Плен Часть I Начало плена Статья 17
- •Статья 18
- •Часть II Интернирование военнопленных Глава I Общие положения Статья 21
- •Статья 22
- •Глава II Помещение, питание и одежда военнопленных Статья 25
- •Статья 26
- •Статья 27
- •Глава VII Воинские звания военнопленных Статья 43
- •Статья 44
- •Статья 45
- •Часть III о работе военнопленных Статья 49
- •Статья 50
- •Статья 51
- •Статья 52
- •Статья 53
- •Статья 54
- •Статья 55
- •Статья 56
- •Статья 57
- •Часть IV Денежные средства военнопленных Статья 58
- •Статья 60
- •Статья 61
- •Статья 62
- •Статья 63
- •Часть V Сношения военнопленных с внешним миром Статья 70
- •Статья 71
- •Статья 72
- •Глава III Уголовные и дисциплинарные наказания I. Общие положения Статья 82
- •Статья 87
- •Статья 88
- •Статья 89
- •Статья 90
- •Статья 91
- •Статья 92
- •Часть II Освобождение и репатриация военнопленных по окончании военных действий Статья 118
- •Статья 119
- •Раздел 1. Общие положения
- •Раздел 2. Границы территориального моря
- •Раздел 3. Мирный проход в территориальном море
- •Раздел 4. Прилежащая зона
- •Часть III
- •Часть V
- •Часть VI
- •Часть VII
- •Раздел 1. Общие положения
- •Часть I
- •Глава I
- •Глава II
- •Глава III
- •Глава V
- •Глава VI
- •Часть II
- •Глава VII
- •Глава XV
- •II. Дипломатичні представництва
- •III. Консульські установи
- •Глава I
- •Глава II
- •Глава III
- •Глава I
- •Глава II
- •Глава III
- •Глава IV
- •Глава VI
- •Глава VII
- •Глава VIII
- •Глава IX
- •Глава X
- •Глава XIV
- •Глава XV
2. Державні кордони.
Державними кордонами є фактичні чи уявні лінії на сухопутному, водному, повітряному просторах та надрах, які визначають межі дії державного суверенітету.
У міжнародній практиці відомі орографічні, геометричні та географічні державні кордони. Зазвичай сухопутні кордони проводяться із врахуванням географічних особливостей місцевості. Такі кордони називаються орографічними. Геометричні кордони – це прямі лінії, які з’єднують дві визначені на місцевості точки державного кордону і перетинають місцевість без урахування її рельєфу. Географічні кордони – це лінії, що проходять через визначені географічні координати і збігаються інколи з тією чи іншою паралеллю або меридіаном.
Водні кордони поділяються на річкові, озерні, морські та інших водоймищ. На річках кордони межуючих держав як правило проводяться за тальвегом – лінії найбільших глибин судноплавної річки або по лінії головного фарватеру чи по середині русла. На озерах та інших водоймах, як правило кордон проводиться по прямій лінії, що з’єднує виходи сухопутного кордону до берегів водойми.
Морським кордоном держави є зовнішній переділ її територіальних вод чи лінія розмежування територіальних вод межуючих чи протилежних держав.
Повітряний кордон держави – це уявна вертикальна площина, основою якої є сухопутний та водний кордони. Верхня межа повітряного кордону за нормами міжнародного права знаходиться на висоті 100-110 км над рівнем моря, тобто на висоті мінімальних перигей орбіт штучних супутників.
Процес визначення лінії проходження кордону між двома державами складається з двох етапів: делімітації та демаркації.
Делімітація – це договірне визначення лінії проходження державного кордону, яке здійснюється за допомогою великомасштабних карт, де в деталях зображені населені пункти, рельєф, гідрографія та інші особливості місцевості. При делімітації сторони, що домовляються супроводжують детальним описанням нанесену на карту лінію кордону. Карта із нанесеною на ній лінією кордону є складовою частиною договору про делімітацію і підлягає парафіюванню та підписанню, а також скріплюється печатками сторін.
Демаркація – це позначення лінії державного кордону на місцевості у відповідності із договором про делімітацію кордону та доданими до нього картами та описами. Практичні питання демаркації кордону вирішує спеціально створена змішана урядова комісія межуючих держав.
З метою забезпечення недоторканості кордонів межуючі держави встановлюють засобами норм внутрішньодержавного та міжнародного права певний режим, який включає порядок пропуску та пересування через кордон, проведення робіт, врегулювання інцидентів. Режим державного кордону має декілька складових частин:
утримання державного кордону означає порядок збереження і підтримання у належному стані прикордонних знаків, устаткування, прикордонних просік і смуги, проведення контрольних оглядів тощо;
перетинання державного кордону транспортними засобами й особами, а також переміщення через кордон товарів, вантажів і тварин;
пропуск осіб, транспортних засобів, вантажів, товарів і тварин передбачає здійснення прикордонного контролю, а за потребами й інших його видів – митного, імміграційного, санітарно-карантинного, ветеринарного, фітосанітарного тощо;
мирний прохід через територіальне море, а також захід іноземних невійськових суден і військових кораблів у внутрішні води та порти України;
ведення на державному кордоні господарської, промислової чи іншої діяльності;
розв’язання з іноземними державами інцидентів, пов’язаних із порушенням режиму державного кордону.
Від режиму державного кордону необхідно відрізняти прикордонний режим. Прикордонним режимом є спеціальний порядок, що встановлюється державою в своїх прикордонних районах і який полягає у спеціальних правилах в’їзду та виїзду, проживання, тимчасового перебування, пересування тощо.
