2. Підстави міжнародно-правової відповідальності.

Підстави для відповідальності поділяються на юридичні (нормативно-правові) та фактичні.

Юридичні підстави — це сукупність юридично обов'язкових міжнародно-правових актів, на підставі яких певна поведінка (дія або бездіяльність) кваліфікується як міжнародне правопорушення

Фактичні підстави міжнародно-правової відповідальності — це те, за що настає відповідальність. Тобто це певний юридичний факт, а саме — міжнародне правопорушення.

Для настання відповідальності держави необхідні такі елементи:

А) протиправний характер поведінки держави, що виразився в дії чи бездіяльності її органів і посадових осіб;

Б) результатом діяння або бездіяльності мають бути збитки або шкода, заподіяні іншій державі.

В) наявність причинно-наслідкового зв’язку між поведінкою держави та наслідками, що настали;

Шкідливі наслідки або збитки, спричинені протиправною поведінкою держави, можуть бути матеріальними (збитки, спричинені життю та здоров’ю людей, майну, фінансам держави) та нематеріальними (порушення державного суверенітету, замах на честь та гідність держави).

Слід зазначити, що в міжнародних відносинах поняття шкоди не завжди може означати ураження інтересів якої-небудь конкретної держави.

Стосовно провини як підстави міжнародно-правової відповідальності держави єдиної думки не існує. В міжнародній практиці та доктрині вважається, що будь-яка міжнародно-протиправна поведінка держави є винуватою. Проте, разом з тим, при вчиненні міжнародних деліктів (простих правопорушень) держава-порушник має право доказувати свою невинуватість і посилатися при цьому на форс-мажорні обставини, непередбачений випадок чи біду.

В зв’язку з тим, що держава може вчиняти певні діяння шляхом дії чи бездіяльності за допомогою державних органів чи посадових осіб, їй може ставитися в провину поведінка лише таких індивідів, які мають статус органа держави чи її посадової особи. До підстав відповідальності держави відноситься порушення юридично дійсних зобов’язань, що закріплені у міжнародно-правових актах. До таких міжнародно-правових актів відносяться: міжнародний договір та міжнародний порядок; рішення міжнародних судів і рішення міжнародних організацій, що мають обов’язкову силу; окремі односторонні міжнародно-правові акти.

Найбільш часто держава несе відповідальність за дію чи бездіяльність своїх виконавчих органів: міністерств та відомств, армійських та поліцейських підрозділів, прикордонних та спеціальних служб.

3. Класифікація міжнародних правопорушень держави.

Сучасне міжнародне право не дає вичерпного переліку конкретних правопорушень.

Всі правопорушення, що зумовлюють міжнародно-правову відповідальність, можна класифікувати на міжнародні делікти (незначні правопорушення) і міжнародні злочини (особливо небезпечні правопорушення). Міжнародні делікти вельми різноманітні і, через свою незначимість, як правило, не ведуть до тяжких наслідків. Інша справа з міжнародними злочинами. Вони частіше за все складають велику небезпеку для миру і безпеки народів, і через це сучасне міжнародне право приділяє їм особливу увагу. До числа міжнародних злочинів відносяться:

- акти агресії;

- акти насильницької колонізації;

- геноцид (дії щодо знищення нації, етнічної групи, народності. В 1948 р. під егідою ООН ухвалена Конвенція про попередження геноциду);

- апартеїд (примусове насильницьке роздільне проживання – мало місце в ПАР);

- застосування засобів масового знищення людей та ін.

Злочини проти миру можуть класифікуватися на агресивні дії, ворожі дії та неприязні дії. Деякі вчені пропонують поділити міжнародні правопорушення на дві категорії: правопорушення проти миру та інші правопорушення. В залежності від міри соціальної безпеки та характеру наслідків, значущості міжнародно-правових актів правопорушення можуть поділятися на ординарні; особливо небезпечні та найтяжчі злочини. Найтяжчі міжнародні злочини називають також злочинами проти людства.

Ординарні міжнародні правопорушення не мають явно виражених ознак, зафіксованих відповідними міжнародно-правовими нормами. До ординарних міжнародних правопорушень належать порушення зобов’язань окремих держав одна перед одною.

Особливо небезпечні міжнародні правопорушення пов’язані з порушенням міжнародно-правових норм, у яких закріплені зобов’язання держав не тільки одна перед одною, а й перед усім міжнародним співтовариством держав.

Найтяжчі міжнародні злочини становлять групу міжнародних правопорушень, ознаки яких чітко сформульовані у міжнародних договорах, угодах, що відіграють особливо важливу роль у системі норм міжнародного права та підтриманні міжнародного правопорядку.