Семінарське заняття 2

1.Предмет та завдання археології. (Місце археології у системі наук. Археологічні та історичні джерела. Специфіка археологічних джерел.)

2.Категорії археологічних джерел та археологічний контекст. (Пам’ятки (наземні, підземні, підводні), артефакти, археологічні об’єкти, біологічні рештки.)

3.Типи археологічних пам’яток. (Стоянка, місцезнаходження, поселення, селище, городище, майстерня. Мегаліти (кромлехи, дольмени, менгіри). Могильник, курган, поховання. Скарб та ін.)

4.Основні поняття археології. (Культурний шар, закритий комплекс, культурно-хронологічний комплекс, господарсько-культурний тип, горизонт, індустрія, тип пам’ятки, локальний варіант, археологічна культура, культурно-історична спільність.)

5.Законодавство України щодо збереження археологічної спадщини.

6.Польові методи дослідження.

Завдання для самостійної роботи

1. Визначити місце археології у системі наук.

2. Визначити основні типи археологічних пам’яток та поняття археології.

3. З'ясувати основні поняття археології.

4. Визначити основні положення Закону України "Про охорону археологічної спадщини".

5. Визначити спосіб використання металошукачів в ході проведення польових археологічних досліджень.

Контрольні запитання та завдання

1. Що спільного між археологією та криміналістикою?

2. Чим відрізняється селище від городища?

3. Що таке місцезнаходження?

4. Що таке археологічна культура?

5. Хто має право на отримання Відкритого листа?

6. Чим відрізняється скарбошукач від археолога?

7. На підставі яких документів можливе проведення археологічних розкопок?

8. Що таке стратиграфія та планіграфія?

Рекомендована література

1. Авдусин Д.А. Полевая археология СССР. – М., 1972.

2. Амальрик А.С. Монгайт А.Л. Что такое археология. – М., 1957.

3. Амальрик А.С. Монгайт А.Л. В поисках исчезнувших цивилизаций. – М.,1966.

4. Археологія України. Курс лекцій. – К., 2005.

5. Блаватский В.Д. Античная полевая археология. – М., 1967.

6. Брей У., Трамп Д. Археологический словарь. – М., 1990.

7. Гарден Ж.-К. Теоретическая археология. – М., 1983.

8. Каменецкий И.С., Маршак Б.И., Шер Я.А. Анализ археологических источников. – М., 1975.

9. Клейн Л.С. Археологические источники. – Л., 1978.

10. Малеев Ю.М. Словник археологічних термінів. – К., 2001.

11. Монгайт А.Л. Археология Западной Европы (в 2-х томах). – М., 1973-1974.

12. Словник-довідник з археології. – К., 1996.

13. Телегін Д.Я. Речі говорять. – К., 1978.

14. Щукин М.Б. Машина времени и лопата. – Кишинев, 1991.

Семінарське заняття 3

1.Лабораторно-камеральні методи дослідження.

2.Археологічна періодизація.

3.Методи датування. Історико-культурні методи датування та методи природничих наук.

4.Інтерпретація археологічних даних. «Сходи Хокса». .

Завдання для самостійної роботи:

1. Визначити основні категорії археологічного матеріалу.

2. Визначити основні способи консервації та реставрації археологічного матеріалу.

3. Вивчити структуру наукового звіту про археологічні дослідження.

4. Скласти порівняльну історіко-археологичну періодізацію у вигляді таблиці з наступними колонками: час (років тому), археологічні періоди, геологічні періоди, антропологічні етапи, типи суспільної організації.

5. Визначити різницю між абсолютними та відносними методами датування.

6. Скласти таблицю основних методів датування в археології.

Контрольні запитання та завдання

1. Як здійснюється реставрація кераміки?

2. З яких частин складається науковий звіт?

3. Яка інформація вноситься до інвентарного опису?

4. За якими даними визначається відносне датування?

5. За якими даними визначається абсолютне датування?

6. Що таке хронологічний індикатор?

7. Що таке типологічний метод?

8. В чому полягає перевага фізико-хімічних методів датування порівняно з традиційними?

Рекомендована література