- Заключний етап
VI. Підбиття підсумків.
Отже, сьогодні на уроці ми з вами засвоїли поняття: «спектральне коло», «основний колір», «змішаний колір»; ознайомилися з поняттями: «світліший», «темніший», «колірний тон»; закріпили навички створення необхідного кольору змішуванням кольорів; навчилися правильно розташовувати зображення на аркуші; сприймати, розрізняти й аналізувати кольори.
Для перевірки ступеня засвоєння матеріалу учнями вчитель може використати такі форми роботи (на власний розсуд):
Варіант 1. Обговорення учнівських робіт.
Під час обговорення учнівських робіт у жодному разі не можна порівнювати роботи учнів. У кожній роботі слід знайти щось гарне та обов’язково відзначити учня. Якщо учнівська робота вийшла не дуже гарною, похваліть
учня за старанність та висловіть упевненість у тому, що наступного разу
в нього все вийде неодмінно якнайкраще.
Варіант 2. Запитання
- Які кольори веселки подобаються вам найбільше?
Заплющіть очі й уявіть, що ми вирушаємо у подорож веселкою. Ми зробили
перший крок. Розкажіть, що ви відчуваєте.
- Ось ми дісталися повороту. Що за ним?
- Куди ми потрапимо, дійшовши до кінця веселки?
- Що ми побачимо?
- Які там живуть люди, тварини?
- Які ростуть рослини?
Варіант 3. Командна гра «Збери веселку»
Учнів класу об’єднують у дві групи. На столі розкладають квадратики, кожний з яких забарвлений у один із кольорів веселки. Перша група залишає кімнату, а друга — бере квадратики зі столу і ховає їх. Перша група повертається до кімнати, щоб знайти всі квадратики і зібрати веселку. Для цього гравці називають один із кольорів веселки. Друга група у відповідь називає колір предмета, поруч із яким (або в якому) захований квадратик цього кольору (такі предмети мають знаходитись на видноті). Після того як усі кольори веселки будуть зібрані, групи міняються ролями.
Додатковий матеріал
Веселка
У веселки-веселинки
Запитала Василинка:
— Ой райдуго - семицвітко,
Чарівна небесна квітко,
Звідки силу ти черпаєш?
Де ти кольори збираєш?
Може, в морі на просторі?
Може, у високих горах?
Чи в долині - скатертині?
А можливо, в неба сині?
Розкажи, бо хочу знати,
Щоб тих фарб собі набрати!
Засміялася веселка,
Бо завжди вона весела:
— Добре, дівчинко, скажу,
Таємниць я не держу.
Ніжні маки у пшениці,
В лісі запашні суниці
Фарб червоних назбирали
І мені подарували.
Де взяла жовтогарячий?
На городі. Йди — побачиш,
Там дівиця - морковиця,
Що сховалася в темниці,
Пензлик чарівний взяла
І по небу провела,
А вродливі нагідки
Помагали залюбки.
Жовтий — соняхи дали,
Що у полі зацвіли.
А зелений, а зелений
Звідусіль прийшов до мене:
Із стежини у садочку,
З поля, лугу та лісочку —
Із усіх земних просторів,
Що злились в зелене море.
Дарували небеса.
Голубий. Озер краса
Теж влила своє відерце.
Й незабудки — пам’ять серця —
Пензликом попрацювали —
Так я голубий придбала.
У житах волошки сині
Додали до мене сині.
Фіолетовий, останній,
Плив до мене на світанні
Від фіалок та бузку,
Від медунки у гайку.
Ось тому така вродлива
Розцвітаю всім на диво.
А чому весела я?
Вдача вже така моя:
Лиш з’являюся я де,
Дощик більше не іде.
На барвистому місточку
Сушать небеса сорочку.
Засміялась Василинка
До веселки - веселинки:
— Я дружитиму з тобою,
Із хорошою такою!
Л. Кондрацька