2. Структура програми

Записана мовою Паскаль програма складається із двох частин: декларативної (оголошення ідентифікаторів, що використовуються у програмі) та операторної (запис виконуваних дій). Декларативна частина програми передує операторній і складається з розділів, кожен з яких починається певним ключовим словом. Операторна частина розпочинається ключовим словом begin і завершується ключовим словом end. (із крапкою). Усередині операторної частини також можуть використовуватися слова begin та end, але жодне з таких слів не повинне завершуватися крапкою. Послідовність частин і розділів Паскаль-програми:

program       {заголовок програми} {$ }           {розділ директив компілятора} uses           {розділ підключення модулів} label          {розділ оголошення міток безумовного переходу} const          {розділ оголошення іменованих констант} type           {розділ оголошення типів користувача} var            {розділ оголошення змінних} procedure     {розділ оголошення процедур} function       {розділ оголошення функцій} begin          {операторна частина)  …             {оператори} end.          {кінець програми}

Всі розділи декларативної частини є необов'язковими, а такі розділи, як const, type та var, можуть бути записані у будь-якому порядку довільну кількість разів.

3. Елементи мови

Алфавіт мови включає: - Латинські букви: від A до Z (прописні) та від а до z (рядкові); - Знак підкреслення _; - Цифри: 0, 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9; - Спеціальні символи: + - * / = < > <= >= : = [] . , (): ; {} ^ @ $ # ' - Пропуск - символ пробілу.

Ідентифікатори — це імена констант, змінних, типів даних, процедур і функцій, програм. Ідентифікатор - це будь-яка послідовність літер та цифр, що починається з букви. Великі та малі літери в ідентифікаторах і службових словах не розрізняються. Наприклад: max, MAX, MaX і mAx - одне і те ж ім'я. Довжина ідентифікатора може бути довільною, але значущими є тільки перші 63 символи. Ідентифікатори поділяються на зарезервовані слова, стандартні ідентифікатори та ідентифікатори користувача.

Зарезервовані слова складають основу мови Паскаль і мають фіксоване написання. До них відносяться:

absolute array and asm assembler

begin case const constructor destructor

div downto else end external

file for forward function goto

if implementation in inline interface

interrupt label mod nil not

object of or packed private

procedure program record repeat set

shl shr string then to

type unit until uses var

virtual while with xor

Стандартні ідентифікатори використовуються для найменування процедур, функцій, типів, що входять у мову Паскаль.

Ідентифікатори користувача визначаються програмістом і носять довільний характер.

Коментарі. Конструкції, укладені у фігурні дужки {} або в дужки виду (* *) є коментарями, можуть займати кілька рядків і ігноруються компілятором.

Рядок, що починається з символів {$ або (* $, є директивою компілятора.

Оператори. Оператор — це команда, яка виконує певну дію над даними. Розділовим знаком операторів служить знак ; (крапка з комою). Операнд — елемент даних, над яким виконується операція. Всі оператори поділяються на дві групи: прості та структурні.

Прості оператори — це оператори, які не містять ніяких інших операторів. До них відносяться оператори присвоєння, безумовного переходу, виклику процедури та порожній оператор.

Оператор присвоєння := обчислює вираз, заданий в його правій частині і присвоює результат змінній, ідентифікатор якої розташований в його лівій частині. Змінна і вираз повинні бути сумісними за типом. Наприклад: FunKey:=false; Ch:=’G’; Sum:=X+Y;

Оператор безумовного GoTo означає «перейти до» і застосовується у випадках, коли після виконання деякого оператора слід виконати не наступний оператор, а інший, помічений міткою. Наприклад: GoTo 999; GoTo EndBlock;

Оператор виклику процедури служить для активізації попередньо визначеної користувачем або стандартної процедури. Наприклад: ClrScr; — виклик стандартної процедури очищення екрану.

Порожній оператор не містить ніяких символів і не виконує жодних дій. Його зазвичай використовують для організації переходу до кінця блоку.

Структурні оператори представляють собою конструкції, побудовані з інших операторів за певними правилами. Всі структурні оператори поділяються на три групи: складені, умовні і оператори повтору.

Складений оператор представляє собою групу з довільної кількості операторів, відокремлених один від одного крапкою з комою і обмеженою операторними дужками begin …end. Складений оператор сприймається як єдине ціле і може знаходитись в будь-якому місці програми.

Умовні оператори в мові Паскаль — це оператори if та case. Оператор if змінює природний порядок виконання операторів програми. Оператор case дозволяє зробити вибір з довільної кількості варіантів.

Оператори повтору — це оператори for, repeat, while використовуються для організації циклів різних типів.