
- •Основи програмування та алгоритмічні мови
- •III етап. Опис алгоритму
- •V етап. Налагодження програми
- •Vі етап. Експлуатація програми
- •1. Визначення алгоритму
- •2. Властивості алгоритму
- •3. Форми запису алгоритму
- •4. Типи алгоритмів
- •1. Історія створення мови Паскаль
- •2. Структура програми
- •3. Елементи мови
- •4. Типи даних
- •5. Прості типи даних
- •6. Стандартні функції мови Паскаль
- •1. Складові інтерфейсу середовища програмування
- •2. Створення та виконання найпростішої програми
- •3. Налагодження програм
- •4. Перетворення програм
- •1. Процедури введенні-виведення
- •2. Процедури управління розташуванням інформації на екрані
- •3. Процедури роботи з кольором
- •4. Програми лінійної структури
- •1. Види циклів
- •5. Вкладені цикли
- •6. Пряма передача управління в операторах циклу
- •1. Поняття масиву
- •2. Опис масивів
- •3. Введення - виведення елементів масиву
- •4. Операції над масивами
- •1. Пошук мінімального (максимального) елемента у масиві
- •2. Бінарний пошук
- •3. Алгоритми упорядкування масивів
- •3.1. Упорядкування вставлянням
- •3.2. Упорядкування вибором
- •3.3. Упорядкування обміном
- •1. Поняття підпрограми. Типи підпрограм
- •2. Процедури
- •3. Формальні і фактичні параметри. Глобальні та локальні змінні
- •4. Функції
- •1. Рекурсія
- •2. Випереджальне оголошення підпрограм
- •3. Інші директиви компілятору
- •1. Стандартні модулі
- •2. Модулі користувача
- •Implementation
- •1. Загальні принципи роботи з файлами
- •2. Текстові файли
- •3. Типізовані (двійкові) файли
- •4. Нетипізовані файли
- •5. Фізична модель операцій читання та запису інформації у текстовий файл
- •6. Директиви компілятору при роботі з файлами
- •8. Розв’язування задач з використанням файлів
- •1. Перелічуваний тип
- •2. Обмежений тип
- •1. Запис та його оголошення
- •2. Доступ до компонентів та операції над записами
- •3. Записи з варіантами
- •4. Вкладеність записів
- •1. Встановлення (ініціалізація) графічного режиму
- •2. Кроки створення графічних об'єктів
- •3. Стандартні прoцедури і функції модуля Graph для работи з кольорами
- •4. Прoцедури і функції для работи з пікселями
- •5. Процедури для роботи з колом, дугами
- •6. Процедури для роботи з прямокутниками
- •7. Процедури для роботи з графічними примітивами типу "лінія".
- •8. Методи створення рухомих графічних об'єктів засобами мови Паскаль
- •9. Особливості виведення текстових повідомлень в графічному режимі
Vі етап. Експлуатація програми
Якщо розроблена програма розрахована на розв’язання серйозних задач та тривалу експлуатацію, то необхідно її супроводжувати. Адже протягом використання програми можуть змінитися, наприклад, вимоги до розв’язуваної задачі, операційна система, на базі якої виконується дана програма тощо. Це може вимагати внесення змін до програми, а внесені зміни – нового налагодження програми. Такі роботи виконує розробник програми або група супроводу. Крім того, розробники програми повинні подбати про супровідні документи під назвами «Керівництво розробника програми» і «Керівництво користувача», які описують устрій та використання програми. Перший документ дає можливість виправляти помилки під час експлуатації програми та розвивати її надалі, а у другому пояснюється, як використовувати програму.
Контрольні питання
З яких етапів складається процес розв’язування задач на ЕОМ?
Які кроки включає в себе етап постановки задачі?
Що означає етап побудови математичної моделі?
Чим відрізняється між собою інформаційна, математична та комп'ютерна моделі?
Які кроки включає в себе етап опису алгоритму?
Які кроки включає в себе етап програмування?
Які функції виконує транслятор?
Що таке налагодження програми?
Які кроки включає в себе етап налагодження програми?
Які типи помилок можливі при розробці коду програми?
В чому полягає метод тестів?
Які функції виконує програма - налагоджувач?
Яких правил слід дотримуватись при налагодженні програми?
В чому полягає зміст етапу експлуатації програми?
Які супровідні документи повинні створити розробники програми?
Лекція № 2 Алгоритм, його властивості, форми запису та типи
1. Визначення алгоритму
Найголовнішим етапом при створенні комп'ютерної програми є розробка алгоритму розв’язку задачі.
Алгоритм – це скінчена послідовність вказівок (команд), виконання яких дозволяє за обмежений час отримати розв’язок задачі.
Сам термін «алгоритм» утворився в результаті перекладу на європейські мови імені арабського математика ІХ століття Аль - Хорезмі, який описав правила (алгоритми) виконання основних арифметичних операцій у десятковій системі числення.
У своїй практичній діяльності люди постійно мають справу із алгоритмами (послідовностями вказівок, інструкціями, правилами тощо). Для прикладу можна назвати приготування кулінарної страви згідно з рецептом, користування міжміським телефоном-автоматом, пошук слова у словнику, розв’язування квадратного рівняння.
2. Властивості алгоритму
Кожний алгоритм повинен відповідати наступним властивостям:
Дискретність. Алгоритм представляє собою послідовність простих кроків. Наприклад, на автомобільних заводах увесь технологічний процес розбито на послідовність простих операцій (дискретів), виконання яких доручається машинам. Для машини алгоритм має бути записаний у вигляді найпростіших команд, які вона зможе послідовно виконувати.
Результативність. Виконання алгоритму завжди повинно призводити до певного результату за скінченну кількість кроків. Наприклад, якщо алгоритм розв’язування квадратного рівняння правильно обчислює корені квадратного рівняння або правильно робить висновок, що коренів немає, то такий алгоритм є результативним, тобто, правильним.
Формальність. Виконавець відповідно до алгоритму повинен одержати результат, не вникаючи в його суть. Алгоритм формальний, якщо його можуть виконати не один, а декілька виконавців з однаковими результатами. Ця властивість означає, що коли алгоритм А застосовується до двох однакових наборів даних, то й результати мають бути однаковими. Ще ця властивість означає, що виконавець відпрацьовує команди алгоритму формально, тобто творчо їх не обробляючи.
Визначеність. Будь-який алгоритм повинен бути описаний так, щоб при його розшифруванні у виконавця не виникло двозначних вказівок. Тобто різні виконавці згідно з алгоритмом повинні діяти однаково та прийти до одного і того ж результату. Наприклад, у мультфільмі «Вовка у тридев’ятому царстві» хлопчик дає наказ двом молодцям зі скриньки: «Нарубати та замісити». І перший молодець почав рубати тісто, а другий - місити дрова.
Масовість. За допомогою складеного алгоритму повинен розв’язуватись цілий клас подібних задач. Наприклад, формула для обчислення довжини кола повинна бути придатною для кіл будь-якого радіусу.
Зрозумілість. В алгоритмі повинні бути лише операції, які будуть зрозумілі виконавцеві. Наприклад, алгоритм, розроблений для автоматичної пральної машини, не буде зрозумілим для металообробного верстата з числовим програмним управлінням.