
- •Основи програмування та алгоритмічні мови
- •III етап. Опис алгоритму
- •V етап. Налагодження програми
- •Vі етап. Експлуатація програми
- •1. Визначення алгоритму
- •2. Властивості алгоритму
- •3. Форми запису алгоритму
- •4. Типи алгоритмів
- •1. Історія створення мови Паскаль
- •2. Структура програми
- •3. Елементи мови
- •4. Типи даних
- •5. Прості типи даних
- •6. Стандартні функції мови Паскаль
- •1. Складові інтерфейсу середовища програмування
- •2. Створення та виконання найпростішої програми
- •3. Налагодження програм
- •4. Перетворення програм
- •1. Процедури введенні-виведення
- •2. Процедури управління розташуванням інформації на екрані
- •3. Процедури роботи з кольором
- •4. Програми лінійної структури
- •1. Види циклів
- •5. Вкладені цикли
- •6. Пряма передача управління в операторах циклу
- •1. Поняття масиву
- •2. Опис масивів
- •3. Введення - виведення елементів масиву
- •4. Операції над масивами
- •1. Пошук мінімального (максимального) елемента у масиві
- •2. Бінарний пошук
- •3. Алгоритми упорядкування масивів
- •3.1. Упорядкування вставлянням
- •3.2. Упорядкування вибором
- •3.3. Упорядкування обміном
- •1. Поняття підпрограми. Типи підпрограм
- •2. Процедури
- •3. Формальні і фактичні параметри. Глобальні та локальні змінні
- •4. Функції
- •1. Рекурсія
- •2. Випереджальне оголошення підпрограм
- •3. Інші директиви компілятору
- •1. Стандартні модулі
- •2. Модулі користувача
- •Implementation
- •1. Загальні принципи роботи з файлами
- •2. Текстові файли
- •3. Типізовані (двійкові) файли
- •4. Нетипізовані файли
- •5. Фізична модель операцій читання та запису інформації у текстовий файл
- •6. Директиви компілятору при роботі з файлами
- •8. Розв’язування задач з використанням файлів
- •1. Перелічуваний тип
- •2. Обмежений тип
- •1. Запис та його оголошення
- •2. Доступ до компонентів та операції над записами
- •3. Записи з варіантами
- •4. Вкладеність записів
- •1. Встановлення (ініціалізація) графічного режиму
- •2. Кроки створення графічних об'єктів
- •3. Стандартні прoцедури і функції модуля Graph для работи з кольорами
- •4. Прoцедури і функції для работи з пікселями
- •5. Процедури для роботи з колом, дугами
- •6. Процедури для роботи з прямокутниками
- •7. Процедури для роботи з графічними примітивами типу "лінія".
- •8. Методи створення рухомих графічних об'єктів засобами мови Паскаль
- •9. Особливості виведення текстових повідомлень в графічному режимі
3. Налагодження програм
Для виявлення алгоритмічних помилок до IDE Borland Pascal 7.0 вбудовано налагоджувач, функції якого реалізуються командами меню Debug. Такі помилки найлегше виявити при покроковому виконанні програми. Програма у покроковому режимі запускається командою Run → Trace Into або клавішею F7. За допомогою цієї ж клавіші виконується кожний наступний крок програми, якому відповідає один рядок операторів.
На кожному кроці значення використаних у програмі змінних можуть модифікуватися. Поточні значення змінних відображаються у вікні Watches, яке активізується командою Debug → Watch. Для перегляду значень певної змінної її ім'я слід вказати у вікні Add Watch, що активізується комбінацією клавіш Ctrl+F7 або командою Debug → Add watch. Якщо ім'я змінної було введене у вікні Add Watch, її поточні значення виводитимуться у вікні Watches (рис. 4.5). Коли вікно Watches активне, додати до нього змінну можна як за допомогою комбінації клавіш Ctrl+F7, так і натиснувши клавішу Insert, а для видалення змінної слід обрати її ім'я і натиснути клавішу Delete.
Рис. 5. Вікна Add Watch та Watches, призначені для перегляду значень змінних під час налагодження програми
Для завершення покрокового виконання програми використовується команда Run → Program reset або комбінація клавіш Ctrl+F2.
Якщо програмісту необхідно отримати значення змінних під час виконання певних операторів програми або певних умов, то в тексті програми можна встановити точки переривання програми (breakpoints). З цією метою використовують команду Debug → Breakpoints. Для кожної точки переривання у вікні Breakpoints можна задати номер рядка в тексті програми, умову, виконання якої зупиняє програму, та кількість проходжень через точку переривання до виконання умови. Задати точку та умову переривання можна також командою Debug → Add breakpoint, встановивши перед тим курсор на відповідний рядок у тексті програми. Рядок програми, який містить точку переривання, помічається у вікні текстового редактора червоним кольором. Програма, запущена на виконання командою Run → Run, досягнувши виділеного рядка, зупиниться в разі істинності умови переривання, якщо така умова задана.
4. Перетворення програм
Програма, що написана на мові програмування, в основному складається з багаточисельних викликів стандартних бібліотечних підпрограм. Така програма називається вхідним кодом. Вхідний файл на мові Паскаль має розширення *.pas. Після опрацювання вхідного коду компілятором він перетворюється у об'єктний код – файл з розширенням *.obj. На наступному етапі запускається програма, яка називається редактором зв’язків (компонувальником, лінковщиком). Вона перевіряє, які стандартні підпрограми були використані програмістом, витягує їх код з бібліотек і вставляє у об'єктний код, створений компілятором. Після цього виходить робоча програма, яка називається виконуваним кодом – файл з розширенням *.exe. У вигляді виконуваного коду програми можна запускати поза середовищем програмування.
Контрольні питання
Які складові входять до інтегрованого середовища розробки Borland Pascal 7.0 ?
З таких функціональних частин складається основне вікно IDE Borland Pascal 7.0 ?
Яке призначення мають пункти головного меню IDE Borland Pascal 7.0?
Що таке контекстне меню середовища і як його активізувати?
Описати робочу зону середовища програмування.
В якому місці екрану знаходиться рядок стану і яка інформація відображається в ньому?
В якій папці за замовчуванням зберігаються програми користувача?
Якою командою можна змінити робочій каталог?
Описати послідовність кроків створення програми користувача.
Які інструменти призначені для налагодження програми?
Описати кроки створення виконуваного файлу програми.
Лекція № 7 Введення – виведення даних. Лінійні програми