Тема 6. Гіпотеза. Доведення. Спростування.

Сутність гіпотези і її логічна структура. Види гіпотез (загальна, часткова), а також гіпотеза наукова і робоча. Поняття категорії «проблема». Ступені розвитку «проблеми», як процесу знань.

Визначення запитання. Структура запитання, їх види. Види ідповідей. Поняття «гіпотеза». Види гіпотез.

Поняття доведення. Структура доведення. Тези. Аргументи. Демонстрація. Види доведення. Вимоги доведення. Спростування. Способи спростування (спростування тези, критика аргументів, виявлення неспроможності демонстрації). Мистецтво полеміки.

IV. Методичні рекомендації щодо виконання контрольних завдань студентами та запитання до самостійної роботи з тем дисципліни «Логіка».

Тема 1. Предмет логіки та її зв’язок з мовою

А) Зразок виконання практичного завдання.

Визначте значення мовного виразу «Студент».

Алгоритм розв’язання:

Для того, щоб визначити значення мовного виразу, необхідно:

1. Визначити предметне значення (денотат), тобто предмет, позначений цим виразом, зверніть увагу на те, що предметні значення різноманітні: це може бути окремий предмет, клас предметів, явище, процес, властивості предметів, відношення між ними тощо.

2. Визначити смислове значення, тобто сукупність суттєвих характеристик предмета, позначеного цим виразом.

Приклад: мовний вираз «студент».

Предметним значенням цього знака буде виступати певний клас людей, що навчаються у вищих навчальних закладах. Смисловим значенням у різних знакових ситуаціях можуть бути ті чи інші властивості цієї людини, групи людей тощо:

Приклад: «відмінний студент, який навчається у ХГПА»

Б) Запитання до самостійної роботи з теми:

1. Назвіть відомі вам значення терміна «Логіка».

2. Наведіть декілька прикладів речень, у яких термін «Логіка» має різні значення.

3. Чим предмет логіка відрізняється від предметів інших наук, як визначають мислення філософія, психологія?

4. Що є спільного і відмінного у поняттях «мислення», «міркування», «розміркування»?

5. Чим відрізняється предмет традиційної логіки від предмета логіки сучасної?

6. Які основні форми абстрактного мислення? Наведіть приклади понять і суджень.

7. У чому різниця між мовою і мовленням?

8. Які вам відомі функції мови?

9. Що таке ім’я? Які види імен ви знаєте? Наведіть приклади.

10. Що таке знак та які його види? Наведіть приклади.

11. Яке практичне значення має логіка для вашої спеціальності?

12. Що вивчає логіка як наука? Розкрийте і обґрунтуйте.

13. Хто є засновником традиційної логіки? Що ви можете про нього розповісти?

14. Що таке міркування? Яка структура міркування? Наведіть приклади.

15. Що таке логічна помилка? Які види логічних помилок можна виділити?

Тема 2. Характеристика і види понять. Логічні операції над поняттями

А) Зразок виконання практичних завдань.

 Визначте логічну структуру наведеного поняття.

Для того, щоб визначити логічну структуру поняття, необхідно:

1. Визначити зміст поняття.

2. Визначити обсяг поняття, його елементи та частини.

Приклад:

Щоб розкрити зміст поняття «планета Сонячної системи», необхідно дати його визначення; отже, планета Сонячної системи – це така планета, яка обертається навколо Сонця.

Обсяг цього поняття складається з дев’яти елементів (планет, відомих сучасній науці).

Підкласи обсягу: внутрішні (від Меркурія до Марса) і зовнішні (від Юпітера до Плутона) планети.

Елементи обсягу: Меркурій, Венера, Земля, Марс, Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун, Плутон.

 Дайте логічну характеристику поняттям.

Алгоритм розв’язання:

Для того, щоб дати логічну характеристику поняттю, необхідно з’ясувати, чим є досліджуване поняття:

1. Одиничним, загальним, пустим.

2. Конкретним, абстрактним.

3. Збірним, незбірним.

4. Позитивним, негативним.

5. Відносним, безвідносним.

Приклад: Дамо логічну характеристику поняття:

«Колекція» - загальне, конкретне, збірне, позитивне, безвідносне.

 Встановіть відношення між поняттями і зобразіть їх у вигяді колових схем (кіл Ейлера).

Алгоритм розв’язання:

Для того щоб встановити відношення між поняттями, необхідно:

1. Встановити, чи є досліджувані поняття порівняними. Якщо поняття непорівнянні, то відношення між ними встановити неможливо.

2. З’ясувати, які з досліджуваних понять є сумісними, а які - несумісними .

3. Встановити тип відношення між сумісними поняттями і тип відношення між несумісними поняттями.

4. Зобразити відношення між поняттями у вигляді колових схем.

Приклад: Розглянемо такі поняття: Великий князь Київський, удільний князь, Володимир Великий, Д.Галицький.

Наведені поняття-порівняні: мають спільну родову ознаку «бути людиною», отже між ними можна встановити відношення.

Поняття «Великий князь Київський» (А) і «удільний князь» (В) є сумісними і знаходяться у відношенні підпорядкування.

«Володимир Великий » (С) був великим князем Київським. Отже, поняття сумісні і знаходяться у відношенні підпорядкування.

Данило Галицький (Д) був князем Галицько-Волинського князівства. Отже, поняття «В» і «Д» є сумісними, підпорядковані.

При цьому поняття «Данило Галицький» не входить до обсягу поняття «Великий князь Київський».

Зобразимо відношення між цим поняттям у вигляді колових схем (кіл Ейлера)

А

 Визначте, в яких випадках правильно проведено операцію узагальнення понять.

Алгоритм розв’язання:

Для виконання цього завдання треба з’ясувати, чи є перше поняття різновидом другого, тобто, чи обсяг першого поняття є меншим, ніж обсяг другого, а зміст першого поняття є більшим, ніж зміст другого. Якщо це так, то операцію узагальнення проведено правильно. Якщо-ні, то узагальнення проведено неправильно.

Приклад: «Г.К.Жуків-видатний військовий полководець Великої Вітчизняної війни»

У цьому прикладі операцію узагальнення не здійснено оскільки «Г.К.Жуків» і «видатний військовий полководець Великої Вітчизняної війни» - це тотожні поняття. Це означає, що перше поняття не є різновидом другого.

 Визначте, в яких випадках правильно проведено операцію обмеження понять.

Алгоритм розв’язання:

Для виконання цього завдання треба з’ясувати, чи є друге поняття різновидом першого, тобто чи обсяг другого поняття є меншим, ніж обсяг першого, а зміст другого поняття є більшим, ніж зміст першого. Якщо це так, то операцію обмеження виконано правильно. Якщо – ні, то обмеження проведено неправильно.

Приклад:

«Вищий навчальний заклад – Харківська гуманітарно-педагогічна академія».

У цьому прикладі операцію обмеження здійснено, оскільки «ХГПА» - є різновидом першого поняття.

 Проведіть узагальнення понять.

Алгоритм розв’язання:

Для того щоб узагальнити поняття, необхідно:

1. Визначте зміст та обсяг досліджуваного поняття.

2. Винайти нове поняття, зменшивши зміст і збільшивши обсяг попереднього.

Приклад: Зменшимо зміст поняття «студент» до ознаки «вчитися». Обсяг поняття одразу збільшується. До нього тепер входять усі студенти, але й учні шкіл, коледжу тощо. Отже, узагальнення поняття «студент» може бути поняття «людина, що навчається».

 Проведіть обмеження понять.

Алгоритм розв’язання:

Для того щоб обмежити поняття, необхідно:

1. Визначити зміст та обсяг досліджуваного поняття.

2. Винайти нове поняття, збільшивши зміст і зменшивши обсяг попереднього.

Приклад: Розглянемо поняття «студент». Його змістом є така суттєва ознака, як «навчатися у вищому навчальному закладі». Обсягом цього поняття є клас усіх людей, які навчаються у вузах.

Збільшимо зміст поняття, подаючи ще одну ознаку «навчатися на філософському факультеті». Обсяг поняття одразу ж зменшиться. До нього тепер входять тільки ті студенти, які навчаються на філософському факультеті.

Отже, обмеження поняття «студент» може бути поняття «студент філософського факультету».

 Перевірити правильність з поділу понять.

Алгоритм розв’язання:

Для виконання цього завдання треба:

З’ясувати структуру поділу (знайти подільне поняття, члени поділу, підставу поділу).

Приклад: Розглянемо поділ «Спорт: легка атлетика, футбол, біатлон».

Структура поділу:

Подільне поняття: спорт

Члени поділу: легка атлетика, футбол, біатлон

Підстава поділу: види спорту

Отже, поділ поняття здійснено правильно.

 Встановіть правильність визначення поняття.

Алгоритм розв’язання:

Для виконання цього завдання треба:

1. З’ясувати структуру визначення (дефінієндум, дефінієнс)

2. Визначити вид визначення.

3. Перевірити, чи дотримано всіх правил визначення у наведеному прикладі.

Приклад: Розглянемо визначення: «Часопис-це періодичне видання».

Структура визначення:

Дефінієндум: часопис.

Дефінієнс: періодичне видання.

Вид визначення: явне визначення, а саме – атрибутивно-реляційне визначення.

Правильність визначення: порушено правило співвимірності: «Дефінієндум та дефінієнс мають бути такими, що взаємозмінюються, тобто їхні обсяги мають бути однаковими». У цьому випадку дефінієнс та дефінієндум не є тотожними поняттями. Обсяг дефінієнсу ширший, ніж обсяг дефінієндуму, оскільки до періодичних видань відносять не лише часописи. Отже, можна зробити висновок, що у наведеному прикладі допущено логічну помилку «надто широке визначення».

 Побудуйте класифікацію наведених понять. Дайте їхній логічний аналіз.

Алгоритм розв’язання:

Для того щоб дати логічний аналіз класифікації, необхідно:

1. З’ясувати підставу класифікації, її критерії (ознаки, за якими проводять поділи понять).

2. Дати логічний аналіз поділам понять, наявним у класифікації.

3. Перевірити, чи дотримано у класифікації всіх правил поділу понять.

Б) Запитання до самостійної роботи з теми:

1. Що є матеріальною оболонкою поняття? (Розкрити)

2. Чим поняття відрізняється від уявлень?

3. Що таке «поняття» та як воно пов’язано з мовою? (Розкрити)

4. Що таке зміст та обсяг понять?

5. Що характерне для істотних ознак? (Розкрити)

6. Охарактеризуйте логічні способи утворення понять.

7. Як визначити, які саме предмети мисляться в тому чи іншому понятті?

8. Який закон діє між змістом і обсягом понять і в чому він виявляється?

9. Назвіть основи поділу понять на конкретні й абстрактні, позитивні і негативні (заперечні), співвідносні і безвідносні, збірні і незбірні.

10. Чим повні поняття відрізняються від порожніх?

11. Чому вміння розрізняти сумісні і несумісні поняття та їх різновиди має важливе значення для освоєння курсу традиційної логіки?