Міністерство освіти і науки України

Департамент науки і освіти

Харківської обласної державної адміністрації

Комунальний заклад

«Харківська гуманітарно-педагогічна академія»

Харківської обласної ради

Юрченко М.С., кандидат історичних наук, доцент

ЛОГІКА

Методичні рекомендації для

самостійної роботи студентів

заочної форми навчання

Харків – 2014

УДК 378.147:811.161.2

Автор: Юрченко М.С., кандидат історичних наук, доцент

Рецензенти: Панфілов О.Ю., доктор філософських наук, професор, завідувач

кафедри соціально-гуманітарних наук Харківського інституту

фінансів Українського державного університету фінансів та

міжнародної торгівлі.

Борисенко Є.О., кандидат філософських наук, доцент кафедри

соціально-економічних дисциплін Харківської гуманітарно-

педагогічної академії.

Юрченко М.С. , кандидат історичних наук, доцент. Логіка. Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів заочної форми навчання. – Харків: ХГПА, 2014. – с.

У методичних рекомендаціях відповідно до програми навчальної дисципліни «Логіка» для студентів заочного факультету всіх напрямків підготовки запропоновано як загальні організаційно-методичні поради студентам вивчення курсу, так і практичне опрацювання його, а також контрольні завдання до самостійної роботи з кожного змістового модуля. Використання методичних рекомендацій допоможе активізувати роботу студентів з вивчення дисципліни «Логіка».

Схвалено на засіданні кафедри соціально-економічних дисциплін ХГПА

Протокол №____ від___ січня 2014 року

Завідувач кафедри

Кандидат філософських наук, доцент

__________ Фінін Г.І

Затверджено на засіданні науково-методичної ради Комунального закладу «Харківської гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради

Протокол №_____ від ____ березня 2014 року

Голова науково-методичної ради Харківської гуманітарно-педагогічної академії кандидат математичних наук, доцент

__________ Харківська А.А

Зміст

Передмова___________________________________________________

І. Мета вивчення навчальної дисципліни «Логіка»_________________

ІІ. Загальні організаційно-методичні поради студентам_____________

ІІІ. Розподіл обсягу видів занять та зміст тем______________________

ІV. Методичні рекомендації щодо виконання контрольних завдань студентами та запитання до самостійної роботи з тем навчальної дисципліни «Логіка»__________________________________________________________

V. Тематика контрольних завдань для студентів-заочників__________

VІ. Питання до заліку з курсу «Логіка»___________________________

VII. Загальний перелік джерел та рекомендованої літератури________

Передмова

Шановні студенти! На підставі навчального плану ви повинні ознайомитися та відпрацювати курс навчальної дисципліни «Логіка», яка має загальну мету навчити людину основним формам, законам та правилам мислення.

Французький філософ Франсуа де Ларошфуко відмічав, що всі скаржаться на свою пам’ять, але ніхто не скаржиться на свій розум. Але саме розум робить людину людиною, поволі координує все його життя. Люди приділяють чимало уваги улаштуванню зовнішнього боку свого життя за допомогою розуму (зокрема оселі, одягу, їжі та ін.), але, поряд з тим, як правило, забувають потурбуватися про свій розум. Сучасні науки про людину в ланці глобальних проблем сучасності позначають і проблему екології свідомості, в котру включені психіка і розум. Екологія психічного життя людини – це прерогатива психології, яка намагається виявити зону ризику відносно психіки людини і тим самим застерегти її від можливих стресів або інших психічних порушень. Екологія мислення – це прерогатива стародавньої науки – логіки. Мислення людини завжди було перевантажено турбуванням про професію, оселю, сім’ю, виживання в цілому. У XXI сторіччі значно загострюється ця проблема, до якої додається ще й інформативний масив, зростання якого стимулюється ускладненнями в площині політичного і державного існування людини, динамічного розвитку економіки та ін. Як же зорієнтуватися в цьому інформативному оточенні і водночас зберегти особисту цілісність, виконати ті завдання, котрі ставить перед нами життя? На це запитання можна знайти відповідь, вивчаючи дисципліну «Логіка».

Незважаючи на складність наукового апарату, логіка переслідує мету навчити людину спрощувати ситуації, котрі є штучно ускладненими, обмежувати себе в пошуках найважливішого, відокремлювати головне від другорядного, створювати прозорі конструкції щодо простору мислення, текстів, мови взагалі, які б не робили комунікацію занадто складною, а, навпаки робили її більш комфортною. І оскільки логіка є необхідним компонентом будь-якої комунікації, то її життєвий і теоретичний сенс координує з психологією, етикою і філософією людської комунікації в цілому. І тому вивчення логіки є важливим чинником підвищення рівня підготовки студентів педагогічних спеціальностей.

I. Мета вивчення навчальної дисципліни «Логіка»

Дисципліна «Логіка» є традиційно гуманітарна дисципліна як за змістом, так і за структурою викладання. Методологічною основою навчальної дисципліни «Логіка» є, по-перше, давня і багата традиція досліджень, що сама виступає важливою складовою частиною європейської культури як такої. По-друге, це не менш багата традиційність «Логіки» саме як навчальної дисципліни, яка містить у собі конкретні прийоми та форми власне викладання високого рівня упорядкованості і спрацьованості. Нарешті, це міцна традиція логічних досліджень новітнього часу. Відповідає описаний вище багатій традиційності логіки і велика колекція її літературних реалізацій.

Внаслідок вивчення програмного матеріалу з дисципліни «Логіка» студент повинен:

Знати загальну історію розвитку формальної логіки як науки, її зв’язок з мовою; основні форми, закони логічного мислення; правила оперування поняттями, побудови суджень та умовиводів, доведення і спростування аргументацій.

Вміти поєднувати поняття в судження, із суджень формувати умовиводи, додержуватись законів і правил логічного міркування, послідовно викладати знання, мислити чітко, системно, висловлюватись однозначно, логічно запитувати і відповідати, аргументувати свою думку, виявлять логічні помилки, протистояти спробам ввести в оману.

Набути навичок застосовувати логічні прийоми, операції, закони на практиці, аналізувати явища і процеси, пов’язані з педагогічною діяльністю, використовувати логіку для захисту своїх поглядів, проведення наукових досліджень, прийняття рішень тощо.