- •Передмова
- •Розділ 1. Особливості навчання у вищих навчальних закладах. Планування навчальної роботи
- •1.1. Самостійна навчальна діяльність у житті студента
- •1.2. Основні характеристики організації навчання за кредитно-модульною системою
- •1.3. Планування індивідуальної роботи
- •2.1. Значення лекційних занять для становлення фахівця
- •2.2. Умови успішного сприйняття лекції
- •1. Напередодні кожної лекції необхідно повторити матеріал попередньої та виконати завдання лектора.
- •2. Потрібно заздалегідь (звечора) підготувати все необхідне для роботи під час лекції: ручку, лінійку, кольорові олівці (фломастери), зошит.
- •3. Для запису лекцій необхідно завести окремий зошит з кожної основної навчальної дисципліни.
- •4. У зошиті слід передбачити нумерацію сторінок та залишити чистою ліву сторінку або зробити широкі поля (хоча би 5 см).
- •5. Необхідно психологічно налаштуватися на сприйняття та записування лекції, мобілізувати пам’ять, волю та мислення, зосередитися.
- •6. Необхідно концентрувати свою увагу тільки на змісті лекції.
- •7. У ході лекції необхідно аналізувати та узагальнювати почуте.
- •8. Необхідно слухати лекцію до кінця.
- •2.3. Особливості конспектування лекції
- •Розділ 3. Опрацювання конспекту лекції. Підготовка до групових занять
- •3.1. Значення конспекту лекції для особистісного та професійного розвитку студента
- •3.2. Правила опрацювання конспекту лекції
- •1. Необхідно прочитати свої записи та відновити у пам’яті зміст лекції.
- •2. Слід підкреслити назви питань, підпитань, виділити висновки, продовжити нумерацію сторінок тощо.
- •3. Необхідно виправити описки, розшифрувати позначення та скорочення, винести за допомогою позначок на поля все, що потребує уточнення, доповнення, дописати незакінчені слова та фрази.
- •4. Необхідно прочитати та проаналізувати матеріал за підручником і рекомендованими джерелами для наступного поглиблення конспекту лекції.
- •5. Слід порівняти свої записи із прочитаним матеріалом, заповнити останні пропущені у конспекті місця, доповнити зміст лекції положеннями та прикладами з прочитаного.
- •6. Необхідно проаналізувати зміст конспекту лекції
- •7. Необхідно провести підсумкове читання (огляд) конспекту, проаналізувати якість конспекту лекції та виконаної роботи.
- •3.3. Семінарське заняття у навчальній діяльності студентів
- •3.4. Цілі роботи студента на семінарському занятті
- •3.5. Послідовність підготовки до семінарського заняття
- •1. Дізнатися тему семінарського заняття.
- •2. Ознайомитися із планом семінарського заняття, його метою, контрольними питаннями та завданнями до самостійної підготовки.
- •3. Визначити та дібрати джерела інформації.
- •4. Вивчити контрольні питання семінарського заняття за конспектом, підручником та іншими джерелами. Розібрати завдання на самостійну підготовку.
- •5. Записати відповіді на контрольні питання у робочий зошит, виконати завдання на самостійну підготовку.
- •6. Узагальнити підготовку до семінарського заняття. Прорепетирувати виступ.
- •3.6. Особливості роботи на семінарському занятті
- •1) Промова повинна мати цілісну структуру: вступ, основну частину, висновки
- •2) Виступ повинен характеризуватися високим теоретичним рівнем
- •3) Виступ має бути аргументованим
- •4) Викладення матеріалу має здійснюватися у довільній формі
- •5) Виступ повинен бути заздалегідь письмово підготовлений
- •3.7. Цілі та завдання студента щодо використання освітньо-розвивального потенціалу практичних занять
- •1. Зрозуміти мету практичного заняття як засобу професійного та особистісного розвитку.
- •2. Надати самооцінку сформованості умінь, навичок, особистісних якостей, необхідних для виконання завдань практичного заняття.
- •3. Визначити власні цілі та завдання.
- •4. Перевірити теорію на практиці.
- •5. Набути досвіду певної діяльності.
- •6. Порівняти рівень сформованості умінь, навичок та якостей після і до заняття.
- •3.8. Підготовка студента до практичних занять
- •1. Ознайомлення з темою, метою та планом практичного заняття.
- •2. Визначення власних цілей та завдань.
- •3. Теоретична підготовка.
- •4. Виконання домашніх вправ.
- •5. Самоперевірка.
- •6. Збирання речей до практичного заняття.
- •3.9. Особливості роботи на практичних заняттях
- •Розділ 4. Підготовка та здійснення виступу на семінарі та наукових заходах
- •4.1. Виступ як форма навчання
- •4.2. Визначення теми та проблеми виступу
- •4.3. Добір та сортування літератури
- •4.4. Тези і аргументи, їх добір
- •4.5. Складові виступу, складання плану
- •4.6. Стиль виступу
- •4.7. Засоби активізації сприйняття аудиторії. Типи реакції аудиторії на промовця
- •4.8. Складання записів промови
- •4.9. Підготовка наочності, пошук можливостей залучення до виступу аудиторії
- •4.10. Репетиція виступу. Особливості поведінки доповідача
- •Розділ 5. Джерела інформації. Робота у бібліотеці
- •5.1. Значення читання для навчання та всебічного розвитку студента
- •5.2. Сутність наукового підходу до опрацювання книги
- •5.3. Початок ведення записів
- •5.4. Робота із власною книгою. Замітки на полях
- •5.5. План прочитаного
- •5.6. Виписки
- •5.7. Тези
- •5.8. Конспект
- •5.9. Навчальна література
- •5.10. Робота у бібліотеці: каталоги, пошук літератури
- •Розділ 6. Написання реферату та курсової роботи
- •6.1. Письмові роботи студентів, їх значення для навчання
- •6.2. Методичні вимоги до написання реферату
- •6.3. Курсова робота, її зміст та особливості оформлення
- •6.4. Підготовка і захист курсової роботи
- •Розділ 7. Підготовка до заліку, екзамену та модульного контролю
- •7.1. Форми перевірки знань, їх види та значення для навчання
- •7.2. Порядок підготовки до екзамену
- •7.3. Особливості підготовки до відповіді на екзамені
- •7.4. Структура відповіді на запитання екзаменаційного білета
- •8.1. Сутність терміну “культура навчальної діяльності”
- •8.2. Самовдосконалення культури навчальної діяльності
- •8.3. Самовиховна діяльність студента вищого навчального закладу
- •8.4. Культура навчальної діяльності як прояв здібностей, обдарованості, таланту та геніальності
- •9.1. Увага, її види та значення для навчання
- •9.2. Особливості саморозвитку уваги у навчальній діяльності
- •9.3. Значення уяви для навчання
- •9.4. Пам’ять, її процеси та види
- •9.5. Розвиток пам’яті, вивчення інформації напам’ять
- •Узагальнення сказаного дозволяє визначити наступні рекомендації до вивчення матеріалу напам’ять:
- •9.6. Розвиток та характеристики мислення
- •9.7. Мислення та мова
- •Предметний покажчик
- •Список літератури: основна література:
- •Додаткова література:
3. Визначити власні цілі та завдання.
Аналіз загальної мети заняття та рівня розвитку власних умінь, навичок і якостей створює підстави для конкретизації особистих цілей та завдань на найближче практичне заняття. Їх прикладами можуть стати: набуття грамотності, доведення здатності виконувати вправу до автоматизму (набуття навички), опанування невідомої вправи, виховання зосередженості, акуратності як фахово-значущих якостей та ін.
4. Перевірити теорію на практиці.
Це завдання є природнім та обумовлено пізнавальними мотивами людини, її допитливістю, принциповістю та критичністю. Крім того, перевірені теоретичні відомості сприймаються по-іншому, стають частиною свідомості людини, самоцінними. Це створює додаткові мотиви як до поглиблення теоретичних знань, так і практичної діяльності. Подібна творчість дозволяє знайти недоліки в теорії, “білі плями”, протиріччя тощо. Не слід цьому дивуватися, адже кожна теорія, дійсно, недосконала. Саме це і спонукає мільйони вчених всього світу щодня здійснювати дослідження, писати статті, виступати на конференціях, захищати дисертації та ін. Здійснюють власні наукові дослідження і студенти під час написання курсових та дипломних робіт. До наукової діяльності належить усе, що стосується пізнання, у тому числі і вивчення теорії, виконання вправ тощо. Тоді чому ця діяльність не принесе результатів за підсумками практичних занять? Цілком вірогідно, що принесе, якщо поставити перед собою відповідну мету.
5. Набути досвіду певної діяльності.
Однією з головних цілей практичних занять є набуття професійної досконалості. Будь-яка діяльність не є простою, а вимагає урахування умов, нюансів, труднощів, наслідків її здійснення. Побачити, відчути та навчитися враховувати зазначені особливості можливо лише завдяки заглибленню у діяльність, багаторазовому виконанню певних вправ. Іншими словами – студент має набути досвіду. Обсяг та якість досвіду залежить від інтенсивності та правильності виконаної роботи, що є наслідком ґрунтовної підготовки. Невдала вправа – це теж позитивний, необхідний та, як правило, передбачуваний досвід. Нехай досвід невдалих вправ завершиться на навчальному занятті, головне, щоб безпосередньо у професійній діяльності все виходило ідеально, як за підручником. Тому цілком логічним завданням, що може поставити перед собою студент, є набуття досвіду практичної професійно орієнтованої діяльності.
6. Порівняти рівень сформованості умінь, навичок та якостей після і до заняття.
Логічним кроком студента після закінчення практичного заняття є аналіз його підсумків. При цьому оцінка з боку викладача не є визначальним підсумком роботи студента. Найбільш цінним є порівняння особисто окреслених цілей з досягнутими результатами. У разі, якщо студент інтенсивно працює на практичному занятті, при чому робить це свідомо і цілеспрямовано, різниця завжди буде відчутною. Завжди помітно, чи опановано нові методи і технології розв’язання задач, чи відпрацьовані набуті раніше уміння, чи вдалося перебороти невпевненість та неуважність тощо.
Тривале навчання вимагає перевірки себе і як фахівця. Кожний навчальний курс, що містить практичні заняття, надає можливість оцінити себе як професіонала. Це можливо вже і на першому курсі, зокрема після двох-трьох місяців вивчення ділової української мови можна оцінити, наскільки засвоєння цього предмета забезпечує професійну потребу роботи з паперами. З часом коло професійно орієнтованих предметів збільшиться, і подібні самоаналізи набудуть більш глибокого змісту та принципового значення.
Таким чином, визначення власних цілей і завдань щодо практичних занять створює підстави для активної, цілеспрямованої роботи студента як на етапі підготовки до нього, так і безпосередньо під час його проведення. Відсутність цілей та завдань позбавляє студента можливості використати увесь потенціал практичних занять для набуття професійно необхідних умінь, навичок та особистісних якостей. Свідоме формулювання цілей і завдань створює відповідну мотивацію активної роботи, самоаналізу та підстави для швидкого професійного зростання.
