3. Визначити власні цілі та завдання.

Аналіз загальної мети заняття та рівня розвитку власних умінь, навичок і якостей створює підстави для конкретизації особистих цілей та завдань на найближче практичне заняття. Їх прикладами можуть стати: набуття грамотності, доведення здатності виконувати вправу до автоматизму (набуття навички), опанування невідомої вправи, виховання зосередженості, акуратності як фахово-значущих якостей та ін.

4. Перевірити теорію на практиці.

Це завдання є природнім та обумовлено пізнавальними мотивами людини, її допитливістю, принциповістю та критичністю. Крім того, перевірені теоретичні відомості сприймаються по-іншому, стають частиною свідомості людини, самоцінними. Це створює додаткові мотиви як до поглиблення теоретичних знань, так і практичної діяльності. Подібна творчість дозволяє знайти недоліки в теорії, “білі плями”, протиріччя тощо. Не слід цьому дивуватися, адже кожна теорія, дійсно, недосконала. Саме це і спонукає мільйони вчених всього світу щодня здійснювати дослідження, писати статті, виступати на конференціях, захищати дисертації та ін. Здійснюють власні наукові дослідження і студенти під час написання курсових та дипломних робіт. До наукової діяльності належить усе, що стосується пізнання, у тому числі і вивчення теорії, виконання вправ тощо. Тоді чому ця діяльність не принесе результатів за підсумками практичних занять? Цілком вірогідно, що принесе, якщо поставити перед собою відповідну мету.

5. Набути досвіду певної діяльності.

Однією з головних цілей практичних занять є набуття професійної досконалості. Будь-яка діяльність не є простою, а вимагає урахування умов, нюансів, труднощів, наслідків її здійснення. Побачити, відчути та навчитися враховувати зазначені особливості можливо лише завдяки заглибленню у діяльність, багаторазовому виконанню певних вправ. Іншими словами – студент має набути досвіду. Обсяг та якість досвіду залежить від інтенсивності та правильності виконаної роботи, що є наслідком ґрунтовної підготовки. Невдала вправа – це теж позитивний, необхідний та, як правило, передбачуваний досвід. Нехай досвід невдалих вправ завершиться на навчальному занятті, головне, щоб безпосередньо у професійній діяльності все виходило ідеально, як за підручником. Тому цілком логічним завданням, що може поставити перед собою студент, є набуття досвіду практичної професійно орієнтованої діяльності.

6. Порівняти рівень сформованості умінь, навичок та якостей після і до заняття.

Логічним кроком студента після закінчення практичного заняття є аналіз його підсумків. При цьому оцінка з боку викладача не є визначальним підсумком роботи студента. Найбільш цінним є порівняння особисто окреслених цілей з досягнутими результатами. У разі, якщо студент інтенсивно працює на практичному занятті, при чому робить це свідомо і цілеспрямовано, різниця завжди буде відчутною. Завжди помітно, чи опановано нові методи і технології розв’язання задач, чи відпрацьовані набуті раніше уміння, чи вдалося перебороти невпевненість та неуважність тощо.

Тривале навчання вимагає перевірки себе і як фахівця. Кожний навчальний курс, що містить практичні заняття, надає можливість оцінити себе як професіонала. Це можливо вже і на першому курсі, зокрема після двох-трьох місяців вивчення ділової української мови можна оцінити, наскільки засвоєння цього предмета забезпечує професійну потребу роботи з паперами. З часом коло професійно орієнтованих предметів збільшиться, і подібні самоаналізи набудуть більш глибокого змісту та принципового значення.

Таким чином, визначення власних цілей і завдань щодо практичних занять створює підстави для активної, цілеспрямованої роботи студента як на етапі підготовки до нього, так і безпосередньо під час його проведення. Відсутність цілей та завдань позбавляє студента можливості використати увесь потенціал практичних занять для набуття професійно необхідних умінь, навичок та особистісних якостей. Свідоме формулювання цілей і завдань створює відповідну мотивацію активної роботи, самоаналізу та підстави для швидкого професійного зростання.