- •Передмова
- •Розділ 1. Особливості навчання у вищих навчальних закладах. Планування навчальної роботи
- •1.1. Самостійна навчальна діяльність у житті студента
- •1.2. Основні характеристики організації навчання за кредитно-модульною системою
- •1.3. Планування індивідуальної роботи
- •2.1. Значення лекційних занять для становлення фахівця
- •2.2. Умови успішного сприйняття лекції
- •1. Напередодні кожної лекції необхідно повторити матеріал попередньої та виконати завдання лектора.
- •2. Потрібно заздалегідь (звечора) підготувати все необхідне для роботи під час лекції: ручку, лінійку, кольорові олівці (фломастери), зошит.
- •3. Для запису лекцій необхідно завести окремий зошит з кожної основної навчальної дисципліни.
- •4. У зошиті слід передбачити нумерацію сторінок та залишити чистою ліву сторінку або зробити широкі поля (хоча би 5 см).
- •5. Необхідно психологічно налаштуватися на сприйняття та записування лекції, мобілізувати пам’ять, волю та мислення, зосередитися.
- •6. Необхідно концентрувати свою увагу тільки на змісті лекції.
- •7. У ході лекції необхідно аналізувати та узагальнювати почуте.
- •8. Необхідно слухати лекцію до кінця.
- •2.3. Особливості конспектування лекції
- •Розділ 3. Опрацювання конспекту лекції. Підготовка до групових занять
- •3.1. Значення конспекту лекції для особистісного та професійного розвитку студента
- •3.2. Правила опрацювання конспекту лекції
- •1. Необхідно прочитати свої записи та відновити у пам’яті зміст лекції.
- •2. Слід підкреслити назви питань, підпитань, виділити висновки, продовжити нумерацію сторінок тощо.
- •3. Необхідно виправити описки, розшифрувати позначення та скорочення, винести за допомогою позначок на поля все, що потребує уточнення, доповнення, дописати незакінчені слова та фрази.
- •4. Необхідно прочитати та проаналізувати матеріал за підручником і рекомендованими джерелами для наступного поглиблення конспекту лекції.
- •5. Слід порівняти свої записи із прочитаним матеріалом, заповнити останні пропущені у конспекті місця, доповнити зміст лекції положеннями та прикладами з прочитаного.
- •6. Необхідно проаналізувати зміст конспекту лекції
- •7. Необхідно провести підсумкове читання (огляд) конспекту, проаналізувати якість конспекту лекції та виконаної роботи.
- •3.3. Семінарське заняття у навчальній діяльності студентів
- •3.4. Цілі роботи студента на семінарському занятті
- •3.5. Послідовність підготовки до семінарського заняття
- •1. Дізнатися тему семінарського заняття.
- •2. Ознайомитися із планом семінарського заняття, його метою, контрольними питаннями та завданнями до самостійної підготовки.
- •3. Визначити та дібрати джерела інформації.
- •4. Вивчити контрольні питання семінарського заняття за конспектом, підручником та іншими джерелами. Розібрати завдання на самостійну підготовку.
- •5. Записати відповіді на контрольні питання у робочий зошит, виконати завдання на самостійну підготовку.
- •6. Узагальнити підготовку до семінарського заняття. Прорепетирувати виступ.
- •3.6. Особливості роботи на семінарському занятті
- •1) Промова повинна мати цілісну структуру: вступ, основну частину, висновки
- •2) Виступ повинен характеризуватися високим теоретичним рівнем
- •3) Виступ має бути аргументованим
- •4) Викладення матеріалу має здійснюватися у довільній формі
- •5) Виступ повинен бути заздалегідь письмово підготовлений
- •3.7. Цілі та завдання студента щодо використання освітньо-розвивального потенціалу практичних занять
- •1. Зрозуміти мету практичного заняття як засобу професійного та особистісного розвитку.
- •2. Надати самооцінку сформованості умінь, навичок, особистісних якостей, необхідних для виконання завдань практичного заняття.
- •3. Визначити власні цілі та завдання.
- •4. Перевірити теорію на практиці.
- •5. Набути досвіду певної діяльності.
- •6. Порівняти рівень сформованості умінь, навичок та якостей після і до заняття.
- •3.8. Підготовка студента до практичних занять
- •1. Ознайомлення з темою, метою та планом практичного заняття.
- •2. Визначення власних цілей та завдань.
- •3. Теоретична підготовка.
- •4. Виконання домашніх вправ.
- •5. Самоперевірка.
- •6. Збирання речей до практичного заняття.
- •3.9. Особливості роботи на практичних заняттях
- •Розділ 4. Підготовка та здійснення виступу на семінарі та наукових заходах
- •4.1. Виступ як форма навчання
- •4.2. Визначення теми та проблеми виступу
- •4.3. Добір та сортування літератури
- •4.4. Тези і аргументи, їх добір
- •4.5. Складові виступу, складання плану
- •4.6. Стиль виступу
- •4.7. Засоби активізації сприйняття аудиторії. Типи реакції аудиторії на промовця
- •4.8. Складання записів промови
- •4.9. Підготовка наочності, пошук можливостей залучення до виступу аудиторії
- •4.10. Репетиція виступу. Особливості поведінки доповідача
- •Розділ 5. Джерела інформації. Робота у бібліотеці
- •5.1. Значення читання для навчання та всебічного розвитку студента
- •5.2. Сутність наукового підходу до опрацювання книги
- •5.3. Початок ведення записів
- •5.4. Робота із власною книгою. Замітки на полях
- •5.5. План прочитаного
- •5.6. Виписки
- •5.7. Тези
- •5.8. Конспект
- •5.9. Навчальна література
- •5.10. Робота у бібліотеці: каталоги, пошук літератури
- •Розділ 6. Написання реферату та курсової роботи
- •6.1. Письмові роботи студентів, їх значення для навчання
- •6.2. Методичні вимоги до написання реферату
- •6.3. Курсова робота, її зміст та особливості оформлення
- •6.4. Підготовка і захист курсової роботи
- •Розділ 7. Підготовка до заліку, екзамену та модульного контролю
- •7.1. Форми перевірки знань, їх види та значення для навчання
- •7.2. Порядок підготовки до екзамену
- •7.3. Особливості підготовки до відповіді на екзамені
- •7.4. Структура відповіді на запитання екзаменаційного білета
- •8.1. Сутність терміну “культура навчальної діяльності”
- •8.2. Самовдосконалення культури навчальної діяльності
- •8.3. Самовиховна діяльність студента вищого навчального закладу
- •8.4. Культура навчальної діяльності як прояв здібностей, обдарованості, таланту та геніальності
- •9.1. Увага, її види та значення для навчання
- •9.2. Особливості саморозвитку уваги у навчальній діяльності
- •9.3. Значення уяви для навчання
- •9.4. Пам’ять, її процеси та види
- •9.5. Розвиток пам’яті, вивчення інформації напам’ять
- •Узагальнення сказаного дозволяє визначити наступні рекомендації до вивчення матеріалу напам’ять:
- •9.6. Розвиток та характеристики мислення
- •9.7. Мислення та мова
- •Предметний покажчик
- •Список літератури: основна література:
- •Додаткова література:
Розділ 1. Особливості навчання у вищих навчальних закладах. Планування навчальної роботи
1.1. Самостійна навчальна діяльність у житті студента
Під час навчання у вищому навчальному закладі становленню особистості майбутнього фахівця сприяють два основні механізми. Перший – це навчальні заняття, де провідна роль в управлінні пізнавальною діяльністю студента належить викладачеві, а другий – самостійна навчальна діяльність студента. При цьому самостійна навчальна діяльність характерна і для аудиторної роботи, адже викладач лише створює умови для набуття знань, а активна та продуктивна робота студента на занятті – це результат його особистих переконань та самостійно прийнятої концепції власної поведінки.
Крім того, самостійна робота студента є правовою нормою, що визначає її як форму навчання. Кожною навчальною програмою передбачаються години на виконання самостійних завдань, які, як правило, спрямовані на підготовку до навчальних занять, екзаменів, написання рефератів, курсових робіт тощо.
Самостійна навчальна діяльність – форма навчання, яка охоплює всі сфери безпосередньої роботи студента впродовж аудиторних занять і поза ними та є засобом особистісного та професійного зростання.
Отже, самостійна навчальна діяльність є не просто складовою життєдіяльності студента, а її змістом. Оволодіння нею на якісному рівні вимагає комплексної роботи щодо набуття різноманітних знань, умінь і навичок з педагогіки, психології, логіки, бібліографії, мовознавства тощо. Проте це природний, доступний та єдиний шлях досягнення успіху.
1.2. Основні характеристики організації навчання за кредитно-модульною системою
Розгляд особливостей навчання в сучасній вищій школі передбачає вивчення основних положень Болонської декларації, яку 2005 року ратифікувала й Україна. Ця декларація обумовлює стандарти функціонування європейського освітнього простору. Система навчання за цими стандартами називається кредитно-модульною. Кредитною вона є, оскільки обсяг навчального навантаження з певної дисципліни вимірюється кредитами (кредит умовно дорівнює 36 годинам). А модулем є завершена за суттю значна частина навчального курсу, яка може вивчатися і складатися як окремий блок.
У цій системі, на відміну від традиційних підходів до організації навчання, передбачається значно більший обсяг самостійної роботи студентів. Тобто набагато більше матеріалу виноситься саме на самостійне опрацювання. Через це в останні роки навіть передбачено додаткові заняття під керівництвом викладача, що мають назву “самостійна підготовка”, для проведення яких розробляються окремі графіки і розклади.
Особливістю навчання за кредитно-модульною системою є також рейтингове оцінювання. Протягом семестру на кожному занятті студентам потрібно набирати бали. Наприкінці кожного модуля та семестру ці бали додаються і переводяться у традиційну п’ятибальну систему оцінювання та систему оцінювання ECTS (європейська кредитно-трансферна система). Якщо студента не буде влаштовувати оцінка, він зможе її підвищити на екзамені. Бали, отримані на екзамені, додаються до суми балів, накопиченої протягом семестру. Остаточна сума балів також переводиться у національну та європейську системи оцінювання.
Крім балів за семінарські та практичні заняття, студенти матимуть змогу заробляти рейтингові оцінки під час модульних контролів, яких, як правило, буває від 2-х до 4-х. Також студентам пропонується виконувати індивідуальні завдання, які оцінюються окремо. Нарешті, оцінюванню іноді підлягає активність студентів на семінарських та практичних заняттях.
Протягом семестру передбачені модульні тижні, під час яких студенти складають заборгованості та виконують модульні контрольні роботи з екзаменаційних дисциплін.
Загальною кількістю балів, яку може набрати студент протягом семестру, є 100, з яких 10 виставляються на екзамені, а інші 90 розподіляються між семінарськими та практичними заняттями, модульними контролями, оцінюванням індивідуального завдання, активності студента тощо.
Узагальнена таблиця переведення рейтингових балів у національну шкалу та шкалу ECTS за підсумками навчання:
Кількість балів (рейтинг) |
За національною шкалою |
За шкалою ECTS |
90 - 100 |
5 |
А |
75 - 89 |
4 |
ВС |
60 - 74 |
3 |
DЕ |
35 - 59 |
2 |
FХ |
1 - 34 |
2 |
F (не перескладається) |
Таким чином, сучасна організація навчального процесу у вищих закладах освіти вимагає максимальної активності студента як на аудиторних заняттях, так і під час самостійної підготовки.