- •Передмова
- •Розділ 1. Особливості навчання у вищих навчальних закладах. Планування навчальної роботи
- •1.1. Самостійна навчальна діяльність у житті студента
- •1.2. Основні характеристики організації навчання за кредитно-модульною системою
- •1.3. Планування індивідуальної роботи
- •2.1. Значення лекційних занять для становлення фахівця
- •2.2. Умови успішного сприйняття лекції
- •1. Напередодні кожної лекції необхідно повторити матеріал попередньої та виконати завдання лектора.
- •2. Потрібно заздалегідь (звечора) підготувати все необхідне для роботи під час лекції: ручку, лінійку, кольорові олівці (фломастери), зошит.
- •3. Для запису лекцій необхідно завести окремий зошит з кожної основної навчальної дисципліни.
- •4. У зошиті слід передбачити нумерацію сторінок та залишити чистою ліву сторінку або зробити широкі поля (хоча би 5 см).
- •5. Необхідно психологічно налаштуватися на сприйняття та записування лекції, мобілізувати пам’ять, волю та мислення, зосередитися.
- •6. Необхідно концентрувати свою увагу тільки на змісті лекції.
- •7. У ході лекції необхідно аналізувати та узагальнювати почуте.
- •8. Необхідно слухати лекцію до кінця.
- •2.3. Особливості конспектування лекції
- •Розділ 3. Опрацювання конспекту лекції. Підготовка до групових занять
- •3.1. Значення конспекту лекції для особистісного та професійного розвитку студента
- •3.2. Правила опрацювання конспекту лекції
- •1. Необхідно прочитати свої записи та відновити у пам’яті зміст лекції.
- •2. Слід підкреслити назви питань, підпитань, виділити висновки, продовжити нумерацію сторінок тощо.
- •3. Необхідно виправити описки, розшифрувати позначення та скорочення, винести за допомогою позначок на поля все, що потребує уточнення, доповнення, дописати незакінчені слова та фрази.
- •4. Необхідно прочитати та проаналізувати матеріал за підручником і рекомендованими джерелами для наступного поглиблення конспекту лекції.
- •5. Слід порівняти свої записи із прочитаним матеріалом, заповнити останні пропущені у конспекті місця, доповнити зміст лекції положеннями та прикладами з прочитаного.
- •6. Необхідно проаналізувати зміст конспекту лекції
- •7. Необхідно провести підсумкове читання (огляд) конспекту, проаналізувати якість конспекту лекції та виконаної роботи.
- •3.3. Семінарське заняття у навчальній діяльності студентів
- •3.4. Цілі роботи студента на семінарському занятті
- •3.5. Послідовність підготовки до семінарського заняття
- •1. Дізнатися тему семінарського заняття.
- •2. Ознайомитися із планом семінарського заняття, його метою, контрольними питаннями та завданнями до самостійної підготовки.
- •3. Визначити та дібрати джерела інформації.
- •4. Вивчити контрольні питання семінарського заняття за конспектом, підручником та іншими джерелами. Розібрати завдання на самостійну підготовку.
- •5. Записати відповіді на контрольні питання у робочий зошит, виконати завдання на самостійну підготовку.
- •6. Узагальнити підготовку до семінарського заняття. Прорепетирувати виступ.
- •3.6. Особливості роботи на семінарському занятті
- •1) Промова повинна мати цілісну структуру: вступ, основну частину, висновки
- •2) Виступ повинен характеризуватися високим теоретичним рівнем
- •3) Виступ має бути аргументованим
- •4) Викладення матеріалу має здійснюватися у довільній формі
- •5) Виступ повинен бути заздалегідь письмово підготовлений
- •3.7. Цілі та завдання студента щодо використання освітньо-розвивального потенціалу практичних занять
- •1. Зрозуміти мету практичного заняття як засобу професійного та особистісного розвитку.
- •2. Надати самооцінку сформованості умінь, навичок, особистісних якостей, необхідних для виконання завдань практичного заняття.
- •3. Визначити власні цілі та завдання.
- •4. Перевірити теорію на практиці.
- •5. Набути досвіду певної діяльності.
- •6. Порівняти рівень сформованості умінь, навичок та якостей після і до заняття.
- •3.8. Підготовка студента до практичних занять
- •1. Ознайомлення з темою, метою та планом практичного заняття.
- •2. Визначення власних цілей та завдань.
- •3. Теоретична підготовка.
- •4. Виконання домашніх вправ.
- •5. Самоперевірка.
- •6. Збирання речей до практичного заняття.
- •3.9. Особливості роботи на практичних заняттях
- •Розділ 4. Підготовка та здійснення виступу на семінарі та наукових заходах
- •4.1. Виступ як форма навчання
- •4.2. Визначення теми та проблеми виступу
- •4.3. Добір та сортування літератури
- •4.4. Тези і аргументи, їх добір
- •4.5. Складові виступу, складання плану
- •4.6. Стиль виступу
- •4.7. Засоби активізації сприйняття аудиторії. Типи реакції аудиторії на промовця
- •4.8. Складання записів промови
- •4.9. Підготовка наочності, пошук можливостей залучення до виступу аудиторії
- •4.10. Репетиція виступу. Особливості поведінки доповідача
- •Розділ 5. Джерела інформації. Робота у бібліотеці
- •5.1. Значення читання для навчання та всебічного розвитку студента
- •5.2. Сутність наукового підходу до опрацювання книги
- •5.3. Початок ведення записів
- •5.4. Робота із власною книгою. Замітки на полях
- •5.5. План прочитаного
- •5.6. Виписки
- •5.7. Тези
- •5.8. Конспект
- •5.9. Навчальна література
- •5.10. Робота у бібліотеці: каталоги, пошук літератури
- •Розділ 6. Написання реферату та курсової роботи
- •6.1. Письмові роботи студентів, їх значення для навчання
- •6.2. Методичні вимоги до написання реферату
- •6.3. Курсова робота, її зміст та особливості оформлення
- •6.4. Підготовка і захист курсової роботи
- •Розділ 7. Підготовка до заліку, екзамену та модульного контролю
- •7.1. Форми перевірки знань, їх види та значення для навчання
- •7.2. Порядок підготовки до екзамену
- •7.3. Особливості підготовки до відповіді на екзамені
- •7.4. Структура відповіді на запитання екзаменаційного білета
- •8.1. Сутність терміну “культура навчальної діяльності”
- •8.2. Самовдосконалення культури навчальної діяльності
- •8.3. Самовиховна діяльність студента вищого навчального закладу
- •8.4. Культура навчальної діяльності як прояв здібностей, обдарованості, таланту та геніальності
- •9.1. Увага, її види та значення для навчання
- •9.2. Особливості саморозвитку уваги у навчальній діяльності
- •9.3. Значення уяви для навчання
- •9.4. Пам’ять, її процеси та види
- •9.5. Розвиток пам’яті, вивчення інформації напам’ять
- •Узагальнення сказаного дозволяє визначити наступні рекомендації до вивчення матеріалу напам’ять:
- •9.6. Розвиток та характеристики мислення
- •9.7. Мислення та мова
- •Предметний покажчик
- •Список літератури: основна література:
- •Додаткова література:
КУЧЕРЯВИЙ А.О., БАЛКО М.В.
ОСНОВИ САМОСТІЙНОЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК
ДОНЕЦЬК 2010
КУЧЕРЯВИЙ А.О., БАЛКО М.В.
ОСНОВИ САМОСТІЙНОЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК
для студентів та курсантів вищих навчальних закладів
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
ДОНЕЦЬК 2010
УДК 371.322 ББК 67.99(2)116.31:74 К 64 |
Рекомендовано до друку вченою радою Донецького юридичного інституту Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка Протокол №1 від 30.09.2009 |
Кучерявий А.О., Балко М.В.
Основи самостійної навчальної діяльності : навч. посіб. / А.О. Кучерявий, М.В. Балко. – Донецьк: ДЮІ ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка, 2010. – 204 с.
Рецензенти:
Плотніков П.В. – доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри педагогіки Донецького національного університету;
Демінський О.Ц. – доктор педагогічних наук, професор, ректор Донецького державного інституту здоров’я, фізичного виховання та спорту;
Гребеньков Г.В. – доктор філософських наук, професор, начальник кафедри психології та соціології Донецького юридичного інституту.
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів (лист МОН України від 26.01.2010 № 1/11-270).
Розглядаються такі складові навчальної діяльності студентів, як планування, конспектування, підготовка до семінарських та практичних занять, опрацювання літератури, користування бібліотечними каталогами, написання рефератів та курсових робіт, підготовка до екзаменів тощо. Розглянуто роль особистості у здійсненні успішного навчання та шляхи її самовиховання. Досліджено значущість для навчальної діяльності таких психічних процесів, як увага, мислення, пам’ять, та визначено засоби їх удосконалення.
Кожний розділ навчального посібника містить контрольні питання та завдання для самостійного виконання, що забезпечують самоперевірку та якісне засвоєння навчального матеріалу.
Для студентів, курсантів та викладачів вищих навчальних закладів.
ISBN
ЗМІСТ
Передмова……………………………………….…..………………………….….. Розділ 1. Особливості навчання у вищих навчальних закладах. Планування навчальної роботи ………………………………………………………..……….. 1.1. Самостійна навчальна діяльність у житті студента…………….…….. 1.2. Основні характеристики організації навчання за кредитно-модульною системою……………………………..…………………….….. 1.3. Планування індивідуальної роботи……………………….……….…... Розділ 2. Лекційні заняття в навчальній діяльності студента………………..… 2.1. Значення лекційних занять для становлення фахівця……………..…. 2.2. Умови успішного сприйняття лекції……………………………….….. 2.3. Особливості конспектування лекції……………………………….…... Розділ 3. Опрацювання конспекту лекції. Підготовка до групових занять….... 3.1. Значення конспекту лекції для особистісного та професійного розвитку студента……………………….………………………………..……... 3.2. Правила опрацювання конспекту лекції………………………….…… 3.3. Семінарське заняття у навчальній діяльності студентів……………... 3.4. Цілі роботи студента на семінарському занятті……………...………. 3.5. Послідовність підготовки до семінарського заняття……………..…... 3.6. Особливості роботи на семінарському занятті……………………….. 3.7. Цілі та завдання студента щодо використання освітньо-розвивального потенціалу практичних занять…………………….……… 3.8. Підготовка студента до практичних занять………………………….. 3.9. Особливості роботи на практичних заняттях……..…………………. Розділ 4. Підготовка та здійснення виступу на семінарі та наукових заходах.. 4.1. Виступ як форма навчання……………………………………………... 4.2. Визначення теми та проблеми виступу……………………………….. 4.3. Добір та сортування літератури……………………………………….. 4.4. Тези і аргументи, їх добір……………………………...………………. 4.5. Складові виступу, складання плану…………………………………… 4.6. Стиль виступу………………………...………………………………… 4.7. Засоби активізації уваги аудиторії. Типи реакцій аудиторії на промовця…………………………………………………………………………. 4.8. Складання тексту промови……………………………………………. 4.9. Підготовка наочності. Залучення до виступу аудиторії..……………. 4.10. Репетиція виступу. Особливості поведінки доповідача……………. Розділ 5. Джерела інформації. Робота в бібліотеці…………………………….. 5.1. Значення читання для навчальної діяльності та всебічного розвитку студента……………………………………………………………………… 5.2. Сутність наукового підходу до опрацювання книги………………… 5.3. Початок ведення записів………………………………………………. 5.4. Робота із власною книгою. Замітки на полях………………………… 5.5. План прочитаного……………………………………………………… 5.6. Виписки……………………………………………………………..….. 5.7. Тези……………………………………………………………………… 5.8. Конспект ………………………………………………………….……. 5.9. Навчальна література…………………………………………………... 5.10. Робота в бібліотеці: каталоги, пошук літератури…………………… Розділ 6. Написання реферату та курсової роботи……………………………… 6.1. Письмові роботи студентів, їх значення для навчання………………. 6.2. Методичні вимоги до написання реферату………………………….... 6.3. Курсова робота, її зміст та особливості оформлення…………..…… 6.4. Підготовка і захист курсової роботи………………………………..… Розділ 7. Підготовка до заліку, екзамену та модульного контролю…………… 7.1. Форми перевірки знань, їх види та значення для навчання…………. 7.2. Порядок підготовки до екзамену…………………………………........ 7.3. Особливості підготовки до відповіді на екзамені……………………. 7.4. Структура відповіді на запитання екзаменаційного білета…………. Розділ 8. Культура навчальної діяльності студента……………………………. 8.1. Поняття культури навчальної діяльності…………………………….. 8.2. Самовдосконалення культури навчальної діяльності………………... 8.3. Самовиховна діяльність студента вищого навчального закладу……. 8.4. Культура навчальної діяльності як прояв здібностей, обдарованості, таланту, геніальності…………………………………………..……………. Розділ 9. Психолого-педагогічні аспекти навчання…………………………….. 9.1. Увага, її види та значення для навчання………………………………. 9.2. Особливості саморозвитку уваги в навчальній діяльності……….….. 9.3. Значення уяви для навчання…………………………………………… 9.4. Пам’ять, її процеси та види……………………………………………. 9.5. Розвиток пам’яті, вивчення інформації напам’ять…………………… 9.6. Розвиток та характеристики мислення………………………………... 9.7. Мислення та мова…………………………………………………….… Предметний покажчик……………………………………………………………. Список літератури………………………………………………………………… |
5
8 8
8 10 12 12 16 22 27
27 29 35 40 43 48
56 60 62 63 63 65 66 67 71 74
75 76 78 79 84
84 86 88 88 90 91 92 92 94 100 113 113 114 124 127 134 134 136 138 140 142 142 143 150
161 167 167 171 174 176 181 186 191 195 201 |
Передмова
Вступ до вищого навчального закладу є визначною подією у житті студента, адже відкриваються перспективи освоєння професії, отримання престижної роботи, кар’єрного зростання тощо. Проте перспективи не завжди втілюються в реальність, зокрема не так легко подолати вже першу ланку – успішно закінчити навчальний заклад. У той же час відповідальність за набуття професіоналізму ще під час навчання покладається саме на студента. І потрібно для реалізації близьких та далеких перспектив, на перший погляд, зовсім небагато – учитися.
Навчання у вищому навчальному закладі передбачає засвоєння великої кількості навчальних дисциплін, що складають навчальний план підготовки фахівця. Навчальна програма кожної з дисциплін передбачає значний обсяг аудиторної та самостійної роботи, виконання якої і покладається на студента. Протягом виконання зазначеної роботи доводиться багато конспектувати, читати, укладати, створювати, виступати, розв’язувати та інше, проте самі навчальні завдання не завжди мають детальні пояснення щодо їх виконання. Отже, виконувати їх важко, особливо, коли це робиться вперше (як, наприклад, написання курсової роботи).
Викликати певні труднощі у студентів можуть будь-які аспекти навчання у вищій школі. Наприклад, робота на лекції, результатом якої є конспект, виходить у кожного студента по-різному. У когось конспект виявляється неповним, у когось – нерозбірливим, а хтось взагалі нічого не записав. Поганий конспект потім позначається на низькій якості підготовки до семінарських і практичних занять, загальному засвоєнні теми та усього курсу. Відразу постає запитання: чи не є здатність конспектувати умінням, яке формується під час навчальної діяльності? Чи не треба оволодівати цим умінням, як і будь-яким іншим, спочатку вивчаючи теорію та засвоюючи практику? Напевно, так, адже в такий спосіб кожна людина вчилась читати, писати, писати твори, розв’язувати задачі, користуватися комп’ютером тощо. Таким чином, набуття знань, умінь та навичок навчатися у вищому закладі освіти є предметом науки, яка і вивчатиметься у межах навчальної дисципліни “Основи самостійної навчальної діяльності”. Зокрема, мова піде про конспектування, опрацювання конспекту після закінчення лекції, підготовку до семінарських та практичних занять та особливості роботи під час таких занять, підготовку і здійснення виступу, роботу з науковою та навчальною літературою, особливості роботи в бібліотеці, написання письмових робіт, підготовку до екзаменів тощо.
Під час навчання можуть виникнути й інші труднощі, що безпосередньо не стосуються знань, умінь і навичок навчальної діяльності. Зокрема, позначаються на успішності навчальної діяльності розвиненість уваги, пам’яті та мислення. Особливості функціонування та розвитку зазначених психічних процесів також є предметом вивчення основ самостійної навчальної діяльності.
Особистісні характеристики студента також є чинником успішного навчання. Не кожен студент володіє достатньою витривалістю, зосередженістю, наполегливістю, цілеспрямованістю, працездатністю, уважністю, здатністю до самообмеження в дозвіллі, розвагах тощо. Проте набути цих якостей необхідно. Самовиховання, тобто цілеспрямована, свідома та науково обґрунтована робота студента з формування і розвитку необхідних особистісних якостей, має виняткове значення для успіху в навчанні. Самовиховання також є предметом розгляду цієї навчальної дисципліни.
Особливістю “Основ самостійної навчальної діяльності” є можливість їх негайного застосування у практичній навчальній діяльності, при здійсненні наукових досліджень, поточній підготовці письмових робіт тощо. Отже, ця навчальна дисципліна носить загальнонауковий, міжпредметний характер та закладає підвалини успішного засвоєння будь-якої навчальної дисципліни.
Завдання вивчення дисципліни “Основи самостійної навчальної діяльності”:
– засвоєння знань та набуття практичних умінь навчальної діяльності;
–застосування набутих знань та умінь при вивченні інших навчальних дисциплін;
– набуття умінь планування навчальної діяльності, поточного аналізу її результатів і врахування труднощів у майбутньому;
– формування здатності до самоаналізу, визначення особистих недоліків, що перешкоджають навчанню, професійному становленню, організація роботи із самовиховання.
З метою створення умов кращого засвоєння матеріалу наприкінці кожної теми наведено контрольні питання та практичні завдання. Більш глибокому засвоєнню певних розділів допоможе вивчення наведеної після кожного з них літератури.
Засвоєння матеріалу навчальної дисципліни “Основи самостійної навчальної діяльності” допоможе сформувати культуру навчальної діяльності. Певний рівень як загальної, так і навчальної культури, притаманний усім студентам, проте добре вчаться та досягають успіху в професійному житті лише ті, у кого він найвищий.