III. Дайте відповіді на питання.

1. Що таке каріотип? Чим він характеризується?

2. Яке значення має дослідження хромосомного набору ядра людини та інших організмів?

3. Чим відрізняються носії спадкового матеріалу прокаріотів та еукаріотів?

Лабораторна робота № 9 Тема: “ Вивчення мінливості. Побудова варіаційного ряду і кривої мінливості ”

Мета: Ознайомитись з статистичним методом дослідження модифікаційної мінливості. Побудувати варіаційний ряд та варіаційну криву на конкретному прикладі.

Обладнання та матеріали: Антропометричні дані студентів (зріст, вага).

Теоретичні положення

Мінливість - це загальна властивість усіх організмів існувати у різних формах, змінюватись. Це зумовлюється варіюванням генотипів та умов навколишнього середовища. Якщо відбувається зміна генотипу, то ознака, що виникла у відповідь на цю зміну, успадковується і проявляється у наступних поколіннях. Така мінливість називається генотиповою, мутаційною.

Неспадкові зміни фенотипу, викликані різною інтенсивністю факторів навколишнього середовища, називають модифікаціями ( модифікаційною, неспадковою мінливістю).

Межі модифікаційної мінливості для різних ознак і при різних умовах можуть бути дуже різними. Межі модифікаційної мінливості ознак називають нормою реакції.

Норма реакції відповідає умовам життя, і є пристосувальною.

На організм діють як сприятливі, так і несприятливі фактори середовища. Поєднання їх випадкове. В основі випадкових явищ лежать специфічні закономірності, які називають статистичними.

Вони вивчені математично з позиції теорії ймовірності. За цією теорією поєднання лише сприятливих або тільки несприятливих умов трапляється рідко. Тому більшість організмів мають величину ознаки середню. Організмів з великими відхиленнями ознак від середніх величин у природі мало.

Завдання :

1. Повторити основнi теоретичнi положення теми.

2. Виконати лабораторну роботу за iнструктивною карткою.

3. Оформити звiт. Вiдповiсти на контрольнi питання ( усно ).

Iнструктивна картка

1) Візьміть максимальну кількість об’єктів, яку ви зможете дослідити у визначений термін часу виконання роботи.

Запишіть отримані дані варіаційного ряду в таблицю:

n Загальна кількість варіант ряду	v Варіанта	p Частота зустрічаємості варіант	Σ Сума	м Середня величина ознаки

2) Побудуйте варіаційний ряд, розташувавши варіанти в порядку зростання ознаки (графік виконується в масштабі)

Варіаційний ряд

Масштаб:

V

(варіанти)

Порядковий №

3. Побудуйте за даними, наведеними у таблиці, варіаційну криву. Відобразіть на графіку:

а) на осі абсцис відкладіть варіанти ознаки від найменшого числа до найбільшого ( в масштабі ); б) на осі ординат відкладіть частоту зустрічальності ознаки (в масштабі).

Варіаційна крива

Масштаб: Р , частота

зустрічальності

V (варіанти), ознака , що варіює

Від горизонтальної осі відновіть перпендикуляри до рівня, що відповідає частоті повторюваності кожної варіанти. Точки перетину перпендикулярів з лініями, що відповідають частоті зустрічаємості варіант, з’єднайте прямими.

3. Полічить, користуючись формулою, середню величину мінливості ознаки:

М = Σ (VP) , де М - середня величина

n Σ - знак суми

V - варіанта

P - частота зустрічальності

n - загальна кількість об’єктів в ряду

3. Середню величину ознаки ( М ) внесіть до таблиці.

6) Висновок

Дайте відповіді на питання:

а) Дайте визначення модифiкацiйноi мiнливостi.

б) Організм успадковує ознаку як таку, чи норму реакції ?

в) Яка закономірність модифікаційної мінливості вами встановлена ?

Контрольні питання

1) Охарактеризуйте взаємозв’язки організму й середовища.

2) Охарактеризуйте біостатичний метод дослідження.

3) Надайте визначення варіаційного ряду. Яким чином умови довкілля впливають на його довжину ?

4) Поясніть, чому більшість модифікацій має адаптивне значення ?

5)Подумайте, чому протягом усього життя особини, як правило, зберігаються модифікації, які виникли на ранніх етапах її онтогенезу ?

Д ОДАТОК 1

Функції ферментів. І. Фермент (1) тимчасово сполучається речовиною (2) і забезпечує її розщеплення на простіші сполуки (3). ІІ. Фермент (1) вступає у тимчасовий комплекс із двома молекулами (3) і забезпечує їхню реакцію з утворенням складнішої речовини (4). Після реакції структура ферменту не змінюється (5) і він готовий забезпечувати нові реакції.

ДОДАТОК 2 Будова клітин: тваринної (1); рослинної (2); бактеріальної (3).

ДОДАТОК 3

Явище плазмолізу: за умов високої концентрації солей у позаклітинному середовищі вода залишає клітину, внутрішньоклітинний тиск зменшується і цитоплазма відшаровується від клітинної стінки. 2. Явище деплазмолізу: за умов низької концентрації солей у позаклітинному середовищі вода надходить до клітини і внутрішньоклітинний тиск зростає.

ДОДАТОК 4

Тема: «Мітотичний поділ клітин. Будова хромосом» ( Лабораторна робота № 5 )

Мал. Будова ядра

Ядро ядерна оболонка мембрана зовнішня

ЕПС внутрішня

ядерце

нитки хроматину

рибосоми

ядерна пора

Мітоз

Інтерфаза профаза

метафаза

Анафаза телофаза

I Профаза : зникнення ядерної оболонки; II.Профаза: хромосоми опиняються в цитоплазмі; III. Початок метафази: нитки веретена поділу приєднуються до центромер; IV. Завершення метафази: хромосоми розташовані по центру клітини; V. Анафаза: хроматини розходяться до полюсів клітини; VI. Телофаза: формування ядер, поділ цитоплазми та утворення дочірніх клітин

ДОДАТОК 5