ми, заставками. Обмежено, але використовуються такі самі прийоми верстання: виділення тексту' за рахунок кегля шрифту, зміна формату набору використання різноманітних декоративних елементів.

При редагуванні рекламного оголошення важливо виділити його основну ідею, сконцентрувати на ній увагу читача за рахунок зміни кегля шрифту, півжирного чи світлого накреслення і навіть набору іншим шрифтом. Усе це підсилює смислове навантаження оголошення, допомагає краще донести його зміст до читача.

Запитання для самоперевірки

1. Визначення поняття газети.

2. Дайте характеристику періодичного видання.

3. Які основні тенденції розвитку газетного виробництва?

4. Вкажіть критерії класифікації українських газетних видань.

5. Що таке електронні газети?

6. Назвіть фірми-розробники газетного друкарського устаткування.

7. Вкажіть основні тенденції розвитку газетного устаткування.

8. Назвіть першу в світі газету.

9. Коротко розкажіть історію розвитку українських періодичних

видань.

10. Яку роль відіграють електронні архіви даних у газетному

виробництві?

11. Які українські видання виходять в електронній формі?

12. Що таке реклама в газеті? Її цілі та зміст.

13. Назвіть структуру та організацію рекламного тексту'.

14. Види реклами у газетах.

15. Особливості оформлення газетної реклами.

Розділ 2. ПОСТІЙНІ ЕЛЕМЕНТИ ГАЗЕТИ

1. Заголовна частина газети

Заголовна частина газети складається з назви, постійного іаклику, зазначення того, чиїм органом є видання, або ж його ста- і > су, календарних відомостей, порядкового номера, року випуску газети, ціни одного примірника. Іноді вказують також періодичність виходу

Назва газети може бути набірною або клішованою, а її оформ­лення не повинно вирізнятися від загального стилю поліграфічного оформлення газети і водночас має виділятися серед інших заголовків і іершої полоси розмірами та малюнком шрифт}'. Шрифт заголовної частини повинен бути чітким, естетично привабливим, має відобра­жати стильові особливості видання, за розміром бути пропорційним сторінці та не «давити» на полосу.

Постійний заклик розміщують над назвою газети та набира­ють шрифтом простого, чіткого малюнка кегля 10-12 пунктів і най­частіше підкреслюють прямою тонкою лінією.

Належність і статус газети розташовують під її назвою і на­бирають петитом або корпусом, зазвичай прямого напівжирного накреслення.

Календарні відомості — це вказівка дати випуску: назва дня, числа, місяця, року. Інколи до них приєднують порядковий номер, рік видання газети і ціну окремого випуску. Зазначені дані можуть бути оформлені двома способами. Перший із них — рядком: усі елементи заголовної частини розташовуються одним довгим рядком під назвою газети. Календарні відомості, оформлені рядком, зазви­чай набирають шрифтом напівжирного прямого накреслення кегля

8. 10 пунктів. Назву днів тижня іноді виділяють великими літера­ми того ж кегля чи більшим шрифтом — кегля 12 пунктів. Другий варіант оформлення календарних відомостей — «календариком». «Календарик» розміщують праворуч від назви газети, його висота повинна у півтора рази перевищувати ширин}'.

«Калєндарик» — це рамка з прямих і хвилястих лінійок, які мають вигляд аркуша відривного календаря. Усередині рамки відо­мості розташовують окремими рядками, як правило, у такому поряд­ку': зверху — номер випуску, що набирається шрифтом кегля 8-10 пунктів, потім — назву дня тижня, що подається великими літерами кегля 10-12 пунктів; число виділяється великим шрифтом кегля 16-24 пункти; під ним ставлять назву місяця, що набирається вели­кими літерами кегля 8-12 пунктів; останній рядок — рік, набирають шрифтом кегля 8-10 пунктів.

Над «календариком» зазначають рік видання, під ним — ціну окремого випуску. Ці відомості набирають шрифтом світлого чи напівжирного накреслення кегля 8-10 пунктів. Під ціною іноді пода­ють дані про періодичність виходу газети.

Заголовна частина газети має постійний розмір і може роз­ташовуватися уздовж першої полоси одним великим рядком, або ж назва заповнює лише частку всього формату полоси і розміщується в один чи два рядки на декількох колонках. Останній варіант надає додаткові можливості для оформлення першої сторінки: дозволяє раціональніше використовувати місце поруч із заголовною части­ною, так званий шпігель, та при потребі переміщувати її на полосі. Шпігель використовується для друкування найважливіших матеріа­лів номера чи закликів і гасел.

Традиційне розташування заголовної частини газети — звер­ху, ліворуч, над першими колонками першої сторінки. Проте можуть бути й інші варіанти. Тоді на вільному місці розташовують важливі повідомлення або ж інформаційну добірку. Заголовну частину' не рекомендується робити надто малою. Розмістивши її на дві колонки і набравши дрібним шрифтом, заголовна частина може легко загуби­тися поміж інших заголовків газети.

Зсувати заголовну частину надто вглиб полоси не рекомен­дується, щоб не порушити рівноваги матеріалів на полосі. Існу­ють так звані блукаючі заголовні частини, що розміщуються у різних місцях полоси залежно від способу верстки і макету. Це пожвавлює оформлення першої полоси, надає різноманітності у розташуванні матеріалів. Заголовну частину, розміщену вздовж по­лоси, переміщувати недопустимо, бо вона може «розрізати» першу сторінку навпіл.