Коли всі елементи розміщені на сторінці, потрібно підкоригу- вати їх роташування: підрівняти текст, згрупувати відповідні еле­менти (Об’єкт —» Згрупувати (Object—»Group). Якщо елемент знаходиться на своєму місці і ви не хочете, щоб він був випадково переміщений, команда Об’єкт —► Заблокувати позицію (Object -*Lock Position) — саме для Вас.

Можна також переглянути сторінку’, приховавши лінії вирівнювання: Перегляд —»Сітки і направляючі —»Сховати/ Показати направляючі (View—» Grids & Guides—»Hide/Show Guides).

Коли сторінка готова - можна: Файл —» Друк (File—»Print).

Запитання для самоперевірки

1. Які існують технології введення текстової інформації?

2. Методи і засоби виведення інформації.

3. Які комп’ютерні системи використовують у поліграфії?

4. Охарактеризуйте технології СТР.

5. Назвіть програмні засоби для верстки періодичних видань.

6. Дайте коротку характеристику програми верстки Corel Ventura.

7. Дайте коротку характеристику програми верстки Page Maker.

8. Дайте коротку характеристику програми верстки QuarkXPress.

9. Дайте коротку характеристику програми верстки Adobe InDesign.

10. Проаналізуйте порядок створення шаблонних сторінок у програмі

Adobe InDesign.

Розділ 11. АВТОМАТИЗАЦІЯ ТА МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ СИСТЕМ ГАЗЕТНОГО ВЕРСТАННЯ

1. Автоматизація комп’ютерної верстки газетних видань

На сьогодні в Україні постійно розширюється та вдоскона­люється впровадження новітніх технологій, матеріалів й устат­кування. Розвиток поліграфії характеризується продовженням і прискоренням процесу впровадження цифрових методів і засобів обробки текстур у видавничо-поліграфічні процеси.

Для підвищення динаміки процесу виробництва друкованої продукції на стадії додрукарської підготовки видань слугують комп’ютерні видавничі системи (КВС), що надають такі переваги:

• істотне скорочення часу на підготовку публікації до друку;

• здійснення контролю за матеріалами на всіх етапах їх оброблення;

• розширення спектра видань без збільшення кількості працівників;

• поліпшення системи покажчиків і прискорення пошуку не­обхідних матеріалів;

• зберігання та захист інформації;

• надання можливості віддаленої роботи з системою;

• підтримка програмних забезпечень декількох різнорідних видань;

• можливість вибору платформ Мас і РС.

Цілком природно, що до ВС висуваються підвищені вимоги. А відповідно до цього постійно вдосконалюються й програмні продук­ти, що в нинішніх умовах редакцій веде до формування абсолютно нових систем організації праці як на етапі додрукарської підготовки, так і під час подальшого виробництва готової продукції.

На сучасному етапі додрукарської підготовки використовується досить багато різних програм для організації автоматизованої си­стеми виробництва в редакціях і видавництвах, але, незважаючи

на їх розмаїття, існує кілька загальних тенденцій та обмежень, які є спільними для всіх виробів цього класу. Інтенсивно розвивається галузь автоматизації верстальних процесів, які виконуються про­грамними та технологічними засобами. Нині програмні засоби автоматизації процесу верстання умовно діляться на три рівні. Залежно від складності проекту та якості текстової інформації, з якої складається процес, для автоматичної обробки використовують бібліотеки скриптів (макросів), програми експорту' з баз даних, кон­вертори та програмні комплекси автоматичного верстання.

Скрипти (макроси) — це послідовність команд, які написані на внутрішній мові програмного комплексу (у нашому випадку на внутрішній мові програми верстання). Інколи для ефективного вико­ристання макросів необхідні документація SDK (Software Develop­ment Kit) та професійні знання програмування, проте в більшості випадків за допомогою стандартних інтерфейсів програми можна записувати досить складні послідовності макрокоманд. Бібліотеки скриптів написані професійними програмістами, тому основними їх ознаками є завершеність і багатофункціональність. Після застосуван­ня макросів проект потребує значного ручного доопрацювання.

Програми експорту⁷ з баз даних дозволяють використовувати певні шаблони, створюючи форматований текст, який при експорті в програму верстання зберігає атрибути формату вання та пишеться на внутрішніх мовах баз даних під конкретний проект професійними програмістами. Переважно вхідна інформація складається безпосе­редньо в базі даних, коли є текстові файли, експортовані з вихідної бази даних у певному форматі; можливе написання конвертора, що здійснює аналіз структури файлу і, використовуючи шаблон або набір правил, додає символи форматування.

Програмні комплекси автоматичного верстання або програми пакетного верстання — це складні багатофункціональні комплек­си, впровадження яких потребує значних витрат, проте забезпечує найбільший рівень автоматизації процесу верстання. Верстальник має змогу змінювати шаблони, в яких зберігаються стилі та модульні сітки сторінок, поєднувати їх і змінювати зв'язки між шаблонами, структуру проекту’. Результати роботи такої програми — зверстано відповідно до шаблону шпальти, які після структурної перевірки молена передавати на вивідний пристрій.

Усі програмні продукти, що існують на ринку, умовно можна і юділитинадві великі групи: спеціалізовані для газетноїтажурнальної продукції. Редакційний цшсл газет і журналів відрізняється, і саме специфічні риси кожного визначають принципові схеми розвитку та впровадження сучасних видавничих систем (ВС), які створені для організації випуску всього обсягу' видань у межах видавництва.

Якщо переходити до аналізу конкретних програмних продуктів, то варто зазначити, що орієнтованими на газетне виробництво вважа­ються WoodWing і Scoop, Quark Publishing System (QPS), SoftCare.

Ouark Publishing System. Система QPS вбудовує скрипт (плагін) для видавничої системи QuarkXPress і найпростіший тек­стовий редактор CopyDesk, що дозволяє здійснювати тільки набір і редагування тексту. За допомогою цього плагіна пакет QuarkXPress перетворюється в клієнтське місце макетування, a CopyDesk відіграє роль клієнтського місця підготовки текстів. Користувацький інтерфейс дозволяє відкривати файли (викликати їх із загально­го сховища документів), зберігати й додавати файли в сховища, організовувати документи в макети й публікації, керувати правами доступу до документів.

Існують дві принципово різні конфігурації системи. У першій з них — найпоширенішої QPS Classic — система QPS зберігає доку­менти в оригінальному форматі QuarkXPress, тобто за своєю суттю є адміністративною системою для вилученого файлового сховища даних (вилученого мережевого каталога). При такій конфігурації можливі проблеми з цілісністю й захистом даних, оскільки крім ке­рування правами в QPS, адміністратор мережі повинен управляти правами користувачів мережі на рівні каталогів.

Можлива й інша конфігурація системи, при якій як сховище даних висту пає сервер баз даних (наприклад, Oracle) — це версія QPS Enterprise. Тут більше можливостей для настроювання цієї версії під потреби конкретного замовника, а також кращі експлуатаційні можливості системи як кількість підтримуваних користувачів, ви­дань і файлів. Система QPS існує і для платформи Windows, і для Macintosh.

SoftCare К4. Система автоматизації редакційно-видавничого процесу К4 від німецької фірми SoftCare, побудована на сучасних принципах, використовує як платформу професійні інструменти

АсіоЬе. На відмін}' від (}Р8 створена для роботи з пакетом верстки й макетування InDesign фірми АсіоЬе. І хоча функціонально ці па­кети дуже схожі, наявність різних платформ визначає особливості роботи з системою К4. Для пакета ІпОезі§п усі формати файлів продуктів АсіоЬе є «рідними», тому' для роботи з ними в процесі верстки не потрібно жодного додаткового програмного забезпечен­ня. Це дозволяє побудувати на платформі АсіоЬе із застосуванням системи К4 повнофункціональну редакційно-видавничу систему, причому зберігається можливість роботи з вихідними документами або архівними копіями в будь-яких форматах подання, у тому числі в РиагкХРгезБ.

Продукт відрізняється особливим способом зберігання даних. К4 — це система архітектури типу' «клієнт-сервер». А це означає, що доступ до даних (текстів, ілюстрацій і макетів), що зберігаються у вилученому сховищі, має тільки серверна частина системи, пра­ва доступу до даних у якій регулюються внутрішньою політикою безпеки. При цьому системні каталоги, в яких зберігаються дані, можуть бути не тільки недоступними й невидимими користувачеві, але й навіть перебувати поза комп’ютером, що здійснює обробку запитів системи К4. Безумовно, подібна організація зберігання да­них підсилює як внутрішній, так і зовнішній захист інформації від несанкціонованого доступу.

Дані в системі К4 зберігаються у форматі СУБД РгітеВаве, який має відкриту архітектуру, що дозволяє при використанні (ЮВС драйвера одержувати доступ до даних за допомогою будь-якого при­датного програмного забезпечення й навіть змінювати або розвивати базову функціональність системи К4.

Текстовим редактором у системі К4 використовується програма ІпСору, що надає користувачеві широкі можливості протоколювання роботи, збереження версій і відстеження внесених змін. Важливою особливістю ІпСору є забезпечення перегляду розташування тексту на макеті документа й відстеження зміни геометрії макета. Функція відновлення геометрії дозволяє користувачам системи К4 у процесі роботи автоматично одержувати інформацію про взаємну' зміну геометрії макета або розміру й дизайн}' набору, що уможливлює швидке і точне узгодження дій усіх зайнятих у підготовці матеріалів співробітників без залучення додаткових ресурсів.

WoodWing Software. Система WoodWing Software виробницт­ві однойменної німецької компанії також базується на продуктах Adobe. К4 складається з набору плагінів для програми InDesign. Як текстовий редактор використовує програму ІпСору. Однак, на підміну від К4, у сімействі рішень WoodWing реалізоване не тільки спільне використання матеріалів при виробництві складного макета кидання — WoodWing складається з компонентів, які постачають окремо, що забезпечує реалізацію взаємозалежних, але принципово різних функцій.

Як і в системі Software К4, дизайнер, що працює з макетом видання в InDesign, може одночасно бачити стан включеного в макет тексту, що редагується іншим користувачем в ІпСору. обновляти стан документа, змінювати конфігурацію макета, додавати або видаляти нові зв'язки між складовими документа.

Комбінація Smart Connection, Smart Styles і Smart Layout — па­кет, названий Smart Publishing Team, — дає можливість групі спів­робітників, що спільно працюють над газетним виданням, значно підвищити ефективність і якість роботи.

Система WoodWing пропонує можливості для розширення функціональності й розробки власних розширень для Adobe InDesign і ІпСору. Крім того, WoodWing надає адміністраторові системи ши­рокі можливості для настроювання процесів спільного доступу, для автоматизації рутинних робіт і використання додаткових джерел да­них у процесі роботи над макетом.

Adobe Version Cue. До складу набору програм Adobe Creative Suite, який включає нові версії популярних професійних додатків Photoshop, Illustrator і InDesign, входить також пакет Adobe Version Cue, що служить для забезпечення багатокористувацької спільної роботи з документами. Version Cue постачається тільки в складі па­кета Adobe Creative Suite і дозволяє побудувати Workflow-систему на базі продуктів Adobe — Photoshop SC, Illustrator SC, InDesign CS, GoLive CS і InCopv SC.

Adobe Version Cue дає можливість користувачам продуктів Adobe реалізувати наступні основні функції: створення версій файлів і документів, підтримку- безпеки файлів, організацію файлів у локальні й розподілені проекти, підтримку зв'язків між файла­ми проекту; оповіщення користувачів про зміни у файлах проекту'.

Можливі й перегляд файлів проектів, їх опис, коментування версій, пошук файлів за описами і коментарями. Крім того, при вшсористанні Version Cue легко вирішує такі завдання, як копіювання, експорт, архівування й відновлення проектів, пошук і огляд проектів у бага- токористувацькому просторі, імпорт файлів з використанням FTP і WebDAV, керування версіями файлів і незастосовуваними в проек­тах файлами, керування правами доступу користувачів до проекту.

Керування проектами й користувачами системи Adobe Version Cue виробляється через спеціатьний web-додаток Version Cue Workspace Administration Utility, що запускається у вікні стан­дартного браузера. Доступ до додатка здійснюється за протоколом TCP/IP використанням завдання IP-адреси (або DNS-імені) і порту комп’ютера, на якому встановлена система. Утиліта адміністрування дозволяє керувати проектами, версіями файлів і користувачами сис­теми Version Cue.

Система спільної роботи Adobe Version Cue може бути скон­фігурована для роботи п’яти, десяти й більше користувачів одночас­но. Це свідчить про те, що невеликі організації й робочі групи, які ! потребують повноцінного рішення для керування спільною роботою над документами, при переході на пакет Adobe Creative Suite можуть ' безкоштовно одержати добре інтегроване й просте у використанні рішення для забезпечення цих завдань.

Системи передачі даних па відстань. Будь-яке сучасне ви­дання на етапі цифрової додрукарської підготовки проходить через низку технологічних етапів. Раніше власник авторських прав пере­давав рукопис у видавництво і отримував від нього для контролю коректурні відбитки. Пізніше видавництву поставлялися готові для репродукування оригінали для підтвердження пробних відбитків. Додрукарські процеси знаходилися міцно в руках поліграфістів. Однак ці часи минули, коли набір почав виконуватися на настільних , видавничих системах. До цього привів розвиток стандартизованого програмного забезпечення і програмний опис шпальт видання PDL (Page Description Language). Така мова дозволяє описати повне ком­понування зображення сторінки зі всіма її елементами.

У наш час найбільш розповсюдженою мовою описання шпальт у настільних видавничих системах і неофіційним стандартом є PostScript. І тепер власник авторських прав може самостійно оформ-

іяти свої роботи, верстати їх і відправляти в будь-яку друкарню. І 'аким чином, додрукарська підготовка видання від друкарні перейш- іа до самого замовника. Скорочення тривалості виробничого цикл)' в фукарні стаю можливим завдяки ряду чинників: швидкому розвитку комп'ютерної техніки та цифрових технологій, розробці на їх основі продуктивних і багатофункціональних настільних репродукційних ішдавничих систем та програм керування технологічними процеса- ми й поліграфічним обладнанням. Усі ці досягнення успішно викори­стовуються на багатьох вітчизняних підприємствах, автоматизуючи і стандартизуючи виробничий процес.

На ринку додрукарських систем управління робочими пото­ками представлена система Gradual Switch 07, яка автоматизує про­цеси без потреби написання додаткових макросів. Цей продукт при наявності метаданих дозволяє максимально автоматизувати оброб­ку. Метадані — це відомості про дані, а точніше корисні частинки інформації, які добавляються до файл}' в процесі його «подорожі». Вони вміщають інформацію про те, хто, коли і де створив файл, а також які зміни відбулися в ньому. Або згідно зі спеціалізованим стандартом JDF, усе вищезгадане плюс трохи інформації про чис­ло сторінок, їх розмір, кількість фарб та інструкції з опрацювання файлу.

Сьогодні замовлення готуються електронним шляхом, а потім пересилаються за допомогою цифрової абонементської мережі DSL (Digital Subscriber Line), Інтегрованої Сервісної Цифрової Мережі — Integrated Services Digital Network (ISDN) через лінії телефонного зв’язку і мережу Інтернет.

Очевидно, колишні поштові часи ідуть в минуле і вже нині майже 8% усіх замовлень на друкарські роботи виконується про­тягом одного дня. До 2020 року їх кількість повинна зрости до 30%. Імовірно, що газетне виробництво, як і раніше, залишиться найактуальнішим з використанням найновітніших технологій об­робки інформації для читача. Провідну роль здобувають Інтернет і перебудова фірм на Інтернет-сервіс. Це означає, що клієнт повинен створювати проекти незалежно від часу і місця. Зростаюче значення Інтернет}' дозволяє зменшити час на обробку замовлень, а крім Того, скоротити час проходження замовлень і знизити їх вартість.

У газетному виробництві з’явилися й активно використо­вуються нові редакційні системи підготовки газет до видання. Тут головним завданням є розроблення і впровадження стандартів цифрового робочого потоку Workflow для управління виробничими процесами.

Для обробки введеного тексту застосовуються комп’ютерні видавничі системи (DTP) (DTP — Desktop Publishing). DTP — це технологія підготовки видань, при якій повносторінковий документ обробляється на автономному робочому місці, яким може служити персональний комп’ютер або робоча станція. Текст, графіки і зо­браження оформляються відповідно до макета і об’єднуються на шпальті. Недорогі технології видавничих систем сьогодні витіснили фотонабірну техніку, яка їм передувала. Програмні засоби мають широкі можливості обробки текстової інформації і великий вибір шрифтів і дозволяють отримати результати, що не поступаються перед фотонабірною технікою.

Кодування знаків — необхідна умова обробки в електронних системах. Кожному знакові шрифту відповідає цифровий машинний код. У всьому' світі для текстів застосовується стандарт символів ASCII (American Standard Code for Information Interchange). 7-бітовий опис символа є стандартом, за допомогою якого можна закодувати 128 різних знаків. При цьому ідентифікується 96 знаків, використову­ваних для створення вмісту полоси, а 32 коди застовуються для знаків контрольної інформації. Умлаути і спеціальні знаки визначаються комбінацією з восьмим бітом, спосіб застосування якого звичайно визначається виробником програмного продукту. Це часто призво­дить до проблем при конвертації в процесі пересилання даних.

Шрифти. Для набору тексту існує множинарізнооформлених шрифтів, тобто наборів знаків, об’єднаних мовними і художніми особливостями. Кожен шрифт включає всі рядкові і прописні букви алфавіту, розділові знаки, цифри від 0 до 9 й інші елементи (дужки, підкреслення і т.д.). Під комп’ютерним «шрифтом» слід розуміти сукупність усіх знаків, що знаходяться в пам’яті і периферійних пристроях.

Існує декілька принципів опису форми знаків шрифту⁷, включа­ючи основні: растрові (bitmap-fonts) і векторні (outline-fonts) шриф­ти. У растровому шрифті всі знаки представлені бітовими картами

ми кожного кегля. Для будь-якого знака, відповідного даному' кеглю і зображенню, зберігається піксельний зразок. Точність відтворення иовинна відповідати необхідній якості друкарської продукції і мак­симальному дозволу' вивідної системи. Растрові шрифти вимагають великого обсягу' пам’яті.

Векторні шрифти — це набір знаків, у котрого зображення кожного окремого елемента знака описується лініями, заданими ма- гематично. Для їх опису використовують математичні залежності. Нскторнсі графіка ґрунтується на збудованих один за одним на­правлених прямих, векторах. Кожний з цих векторів має початкову і кінцеву точки. Для опису вектора потрібні лише ці дві крапки з їх координатами. І хоча знаки шрифту побудовані з декількох векторів, збудованих один за одним, у порівнянні з растровими шрифтами досягається дуже велика економія в плані об’єму даних. Різновидом векторної графіки є контурна графіка. Вона дозволяє, додатково до прямолінійних з’єднань, використовувати криві лінії, які опису­ються способами математичного наближення. Наприклад, плавне зчленування криволінійних ділянок описується відрізками парабол, кривими функцій Без’є або функціями сплайна. Даний метод, на відміну від інших, є апаратно-незалежним, тому дозволяє необ­межено змінювати масштаб. Довільна зміна масштабу векторних шрифтів забезпечує економію в сенсі кількості кеглів шрифту, що зберігаються в пам’яті системи. Крім того, математичний опис штри­хових шрифтів дозволяє незалежно від типів вивідних пристроїв при конвертації одержувати дійсний вид оформлення. У зв’язку з тим увійшов до ужитку акронім WYSIWYG: «Що бачиш на екрані, то й одержиш» (What You See Is What You Get).

Власна технологія відображення шрифту має мову опису шпальт PostScript фірми Adobe Systems. Шрифт PostScript скла­дається з контурних шрифтів, масштаб яких можна довільно зміню­вати, хоча виникають деякі проблеми при передачі даних у форматі PostScript з однієї системи в іншу.

Масиви даних PDF (Portable Document Format) значною мірою дозволяють передавати інформацію без проблем і в майбутньому знайдуть широке застосування.

Програмні групи Publishing Workflow є, як правило, надбу­довою над використовуваним у редакційно-видавничій діяльності

програмним забезпеченням макетування і верстки і роблять мож­ливими спільну роботу з документами та керування переміщенням їх по технологічному ланцюжку провадження робіт. Звичайно це програмне забезпечення охоплює всі операції — починаючи з на­писання тексту й закінчуючи версткою і здачею макета до друку. Прості рішення забезпечують тільки багатокористувацький до­ступ до документів і відстеження прав користувачів на виконання операцій. Більш складні дозволяють визначити довільну кількість етапів підготовки макета й автоматизувати впорядкований доступ до робочих матеріалів відповідно до ієрархії призначених прав до­ступу, забезпечують автоматичну' передачу роботи на наступний етап провадження робіт зі зміною статусу документа. При цьому найважливішими реалізованими функціями даного програмного за­безпечення є можливість одержання в реальному часі інформації про проходження й ступінь готовності всіх використовуваних у роботі матеріалів або макетів, можливості перегляду, збереження версій документів і внесення виправлень на будь-якому етапі робіт.

Системи Publishing Workflow можуть бути реалізовані як сис­теми клієнт-серверної архітектури. Крім того, виходячи з деякого ступеня спільності алгоритмізації, складовими автоматизованих ВС є стандартні компоненти: сервер або база даних, адміністратор, клієнти (редактор, коректор, кореспондент, верстальник, дизайнер).

Під терміном сервер у цьому випадку потрібно розуміти про­граму, що відслідковує зміни в матеріалах і супроводжує кожен файл, надаючи йому специфічні атрибути — дату' редагування поточної копії, інформацію про те, ким виконане редагування, від кого надійшов матеріал, хто має право на перегляд файлу та інші па­раметри. Адміністратор — це клієнт ВС, який може розміщуватися за будь-яким комп’ютером, однак володіє певними правами на організацію робочого потоку чи його частини. Типові приклади: редактор має право змінювати схему проходження документів; системний адміністратор може вносити зміни щодо структури ви­давництва, приміром у разі появи нового співробітника в колективі. Для ефективної організації автоматизованої системи видавничого оброблення, а точніше для максимально точного створення видав­ничого алгоритму в конкретній редакції, ще на стадії підготовки

до впровадження має створюватися схема оптимізації процесів, до якої приєднується схема проходження документів. Саме з ви­користанням цих описів у серверній частині ВС записуються пріоритети прав доступу' до документів (статті, зображення, файли верстки), вибудовується послідовність передання документа між співробітниками або групами.

Отже, приповноцінному впровадженні КВ С зникаєнеобхі дність у контролі за величезною кількістю файлів як на сервері, так і на ро­бочих станціях. У системі інтегруються потужні механізми пошуку матеріалів на сервері та виконується їх автоматична архівація. Існує можливість працювати з системою у віддаленому режимі.

Додаткові переваги ВС для адміністрування полягають у наявності загальної картини розподілу робочих навантажень, можливості перенаправления робочих потоків і перепризначен- ня відповідальних за їх виконання. Більше того, інформацію та матеріали можна трансформувати в придатний для певної категорії адміністратора вигляд, наприклад, у preview-файл у форматах JPG чи PDF за допомогою спеціалізованого вікна або звичайного веб- браузера (як, приміром, у системі Scoop). У зв’язку з постійним зростанням попиту на електронні форми видань, з дублюванням на матеріальному носієві чи без такого останнім часом стає все більш популярною додаткова функція серверної конвертації матеріалів у формат HTML або XML для публікацій в Інтернеті.

Багато ВС не лише містить у собі всі ці функції, але й забезпечує можливість використання спеціалізованих програм від сторонніх виробників. Крім того, зважаючи на суттєві зрушення в розвитку розподілених видань, тобто тих, що виходять одночасно в різних географічних регіонах, зазначені ВС надають широкі можливості з віддаленого підготування, адміністрування та керування в режимі реального часу. До того ж вимоги уніфікації деавтоматизованого ви­робництва видань сприяли на самому початку появі стандартизованих форматів — такого, як JDF — для чіткого визначення обмежень оброб­лення матеріал}' на всіх стадіях видавничо-поліграфічного процесу.

Певною мірою вирізняється користь від застосування окре­мого класу програмних продуктів, що отримали розповсюдження у вигляді plug-in, тобто певної програмної надбудови, що відповідає за

специфічні форми поєднання робочого місця та сервера (зберігання, архівація, впорядкування інформації). Подібні розробки базуються на використанні можливостей платформ Oracle, Microsoft та інших у роботі з базами даних.

У разі успішного проходження підготовчих етапів і впровад­ження засобів з автоматизації середовища редакційного процесу видавництво отримує додаткові переваги від інноваційних рішень, які мають суто практичний аспект. Цілком дієздатними є схеми з автоматизації подання матеріалів. Тут виникає необхідність кількох акцентів на застосуванні прогресивного формату JDF (Job Definition Format). Адже не є таємницею його певна практична проблемати­ка, оскільки повністю можливості цього формату використовують­ся лише в новітніх комп’ютеризованих друкарських машинах та обладнанні для післядрукарського оброблення або в достатньо добре налагодженій лінії обладнання від сертифікованих один під одного виробників. Нині відбувається процес більш суворої стандартизації формату JDF для максимальної інтеграції різних виробників. Крім того, необхідно наголосити на доволі високій вартості програмних продуктів, що базуються безпосередньо на цьому форматі файлів. Проте особливість його застосування на конкретному підприємстві й переваги виявляються в тому, що для розширення функціональності автоматизованих ВС цілком можна скористатися дешевими додатко­вими програмними рішеннями.

А як ідуть справи з використанням потужних технологій автоматизації видавничого процесу на українському ринку⁷? Готовність його до подібних розробок залежить від кількох суттєвих факторів. По-перше, велику роль відіграє необхідність працювати в редакціях з локалізованим програмним забезпеченням та вжива­ти кириличні назви файлів і шрифти. По-друге, на вибір системи автоматизації значною мірою впливає програма верстки. Тенденцією тут можна вважати поступовий перехід на Adobe InDesign, оскільки при використанні цього рішення працівникам редакції забезпечується можливість виконання верстки як за допомогою QuarkXPress, так і Adobe InDesign.

Особливим є підхід до програмних продуктів Baseview та Scoop. До реального сектора попиту’ на українському ринку варто зарахувати продукти Scoop, орієнтованого на щоденні газети, та К4,

що є переважно журнальним, але з можливістю налагодження газет­ного виробництва. Доволі недосконалим для кінцевого користувача рішенням є \УоосГ\¥іп§, що вимагає від компанії-інтегратора (або по­стачальника) постійної підтримки замовника.

Основною метою впровадження автоматизації у видавничо- поліграфічному середовищі, уніфікаціїстандартівміждодрукарською, друкарською та післядрукарською стадіями є забезпечення опти­мального робочого потоку, який зменшує, а в ідеалі унеможливлює вплив людського фактора на виникнення помилок на всіх його ета­пах (рис. 32).

Отже, поступове впровадження автоматизації рекомендується розпочати з редакцій, висуваючи узгоджені вимоги до друкарень, а саме такий підхід на перших стадіях потребує менше коштів і є ефективнішим з точки зору встановлення галузевого стандарту' опрацювання газетної продукції.