>іс\ на базі Інтернет з більш ніж 50 пунктами в різних точках нашої планети. Будь-який замовник може здати свій оцифрований файл в одну з точок відповідної мережі й виготовити тираж у певному регіоні планети. Найімовірніше, що розвиток поліграфії піде цим непростим шляхом: він супроводжуватиметься перебудовою й бан­крутством багатьох поліграфічних підприємств та машинобудівних заводів і появою нових, більш інтегрованих з комп’ютерною тех­нікою і технологіями. Усі ці новітні рішення поєднуватимуться з екологічними новаціями, без яких неможливе майбутнє галузі.

2. Історія розвитку періодичних видань

Оформлення друкованої продукції має довгу історію та багаті традиції. У художньо-технічному оформленні вироблено численні засоби, у різні роки з неоднаковим успіхом перевірені на практиці. Поява і розвиток цих засобів супроводжували всі етапи розвитку газе­ти і досить яскраво відображали рівень її культури на кожному' етапі. Першою в світі газетою були «Щоденні відомості римського народу», написані на вибілених дошках за наказом тоді ще консула Юлія Цезаря. Газета повідомляла про роботу' сенату'. У Китаї перша газета з’явилася в епоху' Тан. Тоді друкованої продукції було стільки, що у 835 році імператор заборонив продаж грубо надрукованих календарів.

Саме слово «газета» походить від назви дрібної срібної венеціанської монети — звичайної ціни рукописного «аркуша новин» у Венеції XVI століття. В європейські мови слово «газета» увійшло зі створенням у 1631 р. лікарем Тоефасто Ренодо французької «Ля Газет». Відомо, що газета з’явилася пізніше від книги і попервах успадкувала її форму — декілька маленьких одноколонкових сторінок, що повідомляли про різні події, іноді із зазначенням місця і дати. Це був прообраз сучасних газетних заголовків. Такими газетами-книгами були деякі з періодичних видань в Європі — чотиристорінкова французька «Газет» (1631 р.) і перша російська газета «Ведомости», створена Петром І у 1702 році. Компактний формат, заставка-гравюра на міді, що відкривала окремі номери, надавала газетам ще більшої схожості з книжками та журналами.

На початку XVIII ст. англійський письменник і журналіст Данієль Дефо у своїй газеті «Ревю», що виходила в 1704-1712 рр.,

запровадив репортаж, передову статтю, нарис, полемічні рубрики. Зовнішній вигляд газет завдяки цим нововведенням набув рис, які відрізняли газети від книг: періодичні видання почали розділятися за тематичними і жанровими ознаками. З поділом сторінок на колон­ки зовнішня своєрідність газет стала помітнішою, у них визначилися специфічні засоби об’єднання та розмежування частин полоси за до­помогою заголовків, лінійок, пробілів. З поглибленням поділу праці між газетами і журналами газета ставала оперативним органом, який служив певним політичним колам (уряду, партіям, течіям) та осо­бистим інтересам, швидко набуваючи звичного для нас сучасного вигляду — комплекту аркушів, щільно завантаженого інформацією, коментарем, рекламою. Саме в такому вигляді газета спроможна в найкоротший час повідомити читачеві безліч актуальних відомостей і допомогти розібратися в їх значущості.

У середині XIX ст. у Росії, а також в Україні, більшість території якої тоді входила до складу Росії, встановились еталони газетної форми, загальноприйняті в європейських країнах. Процесу стандартизації основних елементів цієї форми сприяло декілька факторів: розвиток буржуазних відносин, що нівелювали всі сфери матеріального і духовного виробництва, уніфікація в усьому світі друкарської техніки, традиційні зв’язки з Францією та Німеччиною. У багатьох дворянських сім’ях читали францу зькі газети, тому й не викликає подиву, що більшість редакторів нових газет вважала взірцем саме французькі видання. Наприклад, газета «Руский инва- лид», яка започаткована в 1815 р., повністю копіювала французькі «Журналь де Парі», «Журналь де Франс» та ін.

Інколи це викликало критику читачів, але загалом від запози­чення кращих європейських зразків газетна справа не постраждала і періодична преса не загубила своїх національних якостей, які були притаманні їй від початку. Однією з особливостей газет того часу була публікація на їх сторінках урядових документів та офіційних повідомлень. Офіційний характер надав газетам солідного, спокійного вигляду, тоді як комерційна основа газетних видань на Заході породжувала в них рекламне розмаїття. З розвитком приватної капіталістичної преси для народу («Копейка», «Листки» та ін.) газе­ти уподібнилися до періодики Заходу'.