Розділ 8. ВЕРСТКА НОМЕРА ГАЗЕТИ

1. Основні вимоги до газетної верстки

Верстка — це планомірне складання газетних полос з готових гранок набору, кліше, заголовків, рубрик та інших поліграфічних засобів (лінійок і пробільних елементів). Складання газетних по­лос відбувається у точній відповідності до графічного плану номера (тобто макета).

Характер верстки великою мірою визначається розмірними характеристиками газети, способом виділення тексту. При верстці необхідно враховувати закони композиції, дотримуватися відповід­ності стилю і послідовності застосування засобів розташування пуб­лікацій. Отже, верстка газети — це система розміщення конкретних текстових, ілюстративних матеріалів і заголовків та виділення їх на полосі. Верстка безпосередньо пов’язана з композицією номера, газетної полоси. Від того, як саме розміщені елементи видання, за­лежить якість оформлення видання. Верстка кожного виду видання має свої особливості і виконується відповідно до існуючих правил.

Особливістю газетної верстки є стислі терміни її виконання. Верстку здійснюють строго за макетом. Усі газетні полоси повинні мати однаковий формат незалежно від кількості колонок на полосі, усі полосні колонки бути однакової довжини. При газетній верстці обов'язкове дотримання горизонтального приведення рядків в одній статті та приводки останніх рядків усіх колонок. При цьому не є обов’язковим дотримання приведення рядків. Допускаються роз­бивка окремих абзаців на шпони і переноси — більше, ніж у п’яти рядках підряд; формат ілюстрації має дорівнювати формату однієї або декількох колонок.

Правила верстки, характерні ттьки для газет. Лінійки всередині матеріалу вирівнюють за останнім і першим рядками ко­лонки, а лінійки, що розділюють статті, повинні доходити до колон­титула і горизонтальних лінійок, які відділяють підвал. Текст статей,

узятих у рамку, відбивають від неї на 2-4 и., а лінійки рамки від тек­сту суміжних статей — на 4-8 п. Лінійку над підвалом відбивають від тексту' під вала на 10 п., а від попереднього тексту — на 4-6 п. Як знаки виносок використовують зірочки, виноски заверстуються внизу текстової колонки, до тексту якої відноситься. Шапки і заго­ловки відбивають від колонтитула на 10-12 п. Відбивка рубрик не залежить від умов приведення полос. Заголовки від наступного тек­сту відбивають на 4-6 п., а від попереднього — на 8-12 п. Рядки за­головка допускається розбивати на шпони. Заверстування заголовків повинно відповідати наступним правилам:

• якщо заголовок заверстується на початку колонки, над ним повинно бути не менше трьох рядків тексту, або заголовок розміщують зверху колонки;

• заголовка заверстуванні при нижній частині колонки під ним повинно бути не менше трьох рядків тексту;

• якщо кінцевий рядок коротший за ліву пробільну частину заголовка, який слідує за нею, то рядок вважається пробільним, це враховують при відбитті заголовка — пропуск над ним зменшують;

• коли заголовок не поміщається в одному рядку, частин}' його переносять в інший, при цьому кожен рядок повинен мати змістовне значення;

• при наборі багаторядкового заголовка рядковими буквами міжрядковий інтервал слід робити стандартним, якщо прописними буквами — міжрядковий інтервал збільшують на 2 п.;

• коли заголовок поміщається в рамку, відстань до рамки ро­блять з усіх боків однаковою, у межах 4-12 п.;

• при перенесенні в інший рядок частини заголовка, що має всередині знак тире, цей знак ставлять у кінці рядка, причому при виключенні заголовка в «червоний рядок» знак тире входить у ви­ключення, тобто його прирівнюють до пробільного матеріалу'.

Під час верстки ілюстрацій потрібно дотримуватись таких вимог:

• коли зображення, заверстане у верхньому кутку полоси, не повинне виходити за її формат;

• ілюстрація накраю полоси має збігатися по контуру з лінією рядків і бути рівномірно відбитою з усіх боків на 8-10 п.;

• коли ілюстрацію, що не відноситься до тексту, розташова­ного поряд потрібно виділити зверху і знизу лінійками на повний формат;

• над зображенням не повинно бути абзацного рядка тексту', а під ним — неповного кінцевого рядка;

• підписи під ілюстраціями набирають шрифтом кегля 8 п. Довжина рядків підпису має дорівнювати ширині кліше, виклю­чаючи фацети. Підписи авторів ілюстрацій набирають кегля 6 п. і виключають вправо.

Усі полоси газети повинні мати однаковий формат незалеж­но від числа колонок на полосі (колонки повинні бути однаковою довжиною).

Для обміну позитивним досвідом або для взаємного інфор­мування газети публікують так звані обмінні сторінки. Іноді така сторінка готується редакцією однієї газети на прохання іншої редак­ції, яка потім публікує її в своєму виданні під відповідною рубрикою, наприклад «У нас в гостях». Іноді редакції обмінюються сторінками, що відтак з’являються в обох газетах. Обмінну сторінку готують заздалегідь за узгодженими планами. Макет такої сторінки зазвичай розробляє та редакція, яка надсилає матеріали. У деяких випадках він готується редакцією газети, що публікує обмінну сторінку. При цьому необхідно дотримуватись особливостей оформлення тієї газе­ти, яка надіслала матеріал.

На початку обмінної сторінки часто розміщують назву газети, яка її підготувала. «Газету в газеті» оформляють ніби самостійне видання, що займає одну або декілька сторінок конкретного друкованого органу, де вона з’являється. Виходить вона під своєю назвою і відрізняється особливостями верстки й оформлення. Нерідко для виділення «газети в газеті» змінюють формат її шпальти, використовують інші прийо­ми верстки, набирають текст іншими шрифтами і форматами, ніж у звичайній газеті. Часто виділяють додатковим кольором. Про її вихід корисно повідомити «свистком» на першій сторінці.

Змінна сторінка — одна зі сторінок газетного номера — подається в різних за змістом варіантах, уміщених тут матеріалів, для різноманітної читацької аудиторії даного видання. Часто її друга сторінка друкується в декількох варіантах, кожний з яких призначе­ний для одного з основних економічних регіонів країни.