Текст кінцевого рядка повинен перевищувати розмір абзацного відступу не менш ніж в 1,5 рази і бути коротшим за повні рядки не менше, ніж на 1,5 круглої шпації (інакше рядок має бути повним). Короткий кінцевий рядок перед заголовком (якщо він коротший за рядки підзаголовка) враховується як пробільний. На початку колонок не повинно бути неповних кінцевих рядків тексту, а внизу — абзацних рядків. При наборі без абзацних відступів кінцевий абзац має бути не менше 2 круглих шпацій і коротшим за повний рядок, не менше.

При перенесенні частини статті з однієї шпальти на іншу в кінці останньої колонки повинно бути посилання. Текст посилання набирається кеглем меншим, ніж основний шрифт.

Надпідвальна лінійка від верхньої частини полоси на 6 пт, а знизу — на 10 пт. Міжколонкові лінійки встановлюються у підвалі зверху на рівні перших рядків тексту, не наближаючись впритул до горизонтальної лінійки.

При використанні прийомів виділення слід враховувати пра­вила зручності читання тексту’. При наборі курсивом або зі збіль­шенням інтерліньяжу необхідно обмежувати число виділених рядків десятьма; при складанні прописними знаками або у розрядку' кіль­кість рядків не повинна перевищувати чотирьох.

Мінімальна ширина колонки зменшеного формату 32-36 мм. Відносна щільність підкладки з фонового растру — не більше 20% для світлого зображення і 30% — для напівжирного зображення. Рекомендується застосовувати групи рублених шрифтів у випадку фонового растру або інверсії символів. Гарнітури похилого накрес­лення допускається використовувати для набору тексту об’ємом не більше 1000 знаків на шпальті.

Кінцівки у зверстаних полосах повинні оформлятися у вигляді лінійок. Усередині підбірок з шапками варто проставити тонкі ліній­ки завдовжки 10 мм на одну колонку, 20 мм на дві колонки. Між різнотипними матеріалами ставляться фігурні лінійки таких самих розмірів.

2. Засоби виділення газетних матеріалів

Шрифтове виділення текстів. Для виділення в тексті будь- якого слова, речення, абзацу чи цілого матеріалу застосовуються шрифти тих самих гарнітур, що й для набору самих текстів, — напів­

жирні прямі або курсивні світлі. Засобом виділення може слугувати застосування шрифтів незвичних для певної газети кеглів, викорис­товується також шрифт іншої гарнітури. Існує ще один засіб виді­лення в тексті — розрядка, тобто збільшення пробілів між літерами у слові. Застосування розрядки для виділення великої за розміром частини тексту' не рекомендується, оскільки це утруднює читання.

Для подання в газетному тексті цитат можуть одночасно засто­совуватися різні шрифти. При цьому навіть в одному реченні одні слова набирають, скажімо, напівжирним шрифтом, інші — курси­вом. Таким засобом у газетах користуються нечасто, оскільки такий набір є технічно складним.

Засобом виділення виступає підкреслення в тексті публікацій. Коли підкреслених місць надто багато, вплив шрифту, яким вони виділяються, знижується. До того ж текст, у якому переважає чорний шрифт, набуває неприємного вигляду.

Отже, шрифтовий метод виділення матеріалів передбачає набір іншим шрифтом, який малюнком, накресленням чи кеглем відрізняється від шрифту, що його найчастіше використовує газета.

Вид'їлення за допомогою формату. Форматний метод виділення полягає в наборі тексту колонками, вужчими чи шир­шими за стандартні формати. Це надзвичайно ефективний засіб виділення. Іншим способом виділення є боковий відступ — втяжка. Використовується для вирізнення будь-якого абзацу' чи розділу статті, який набирають меншим розміром, ніж формат усього тексту.

Композиційний метод полягає в особливості сприйняття ма­теріалу; і має три композиційні способи виділення: вміщення най­визначніших, актуальних матеріалів «на відкриття» (у лівий верхній кут), «навідліт» (у верхній правий) і в центр полоси складання.

Графічний метод виділення. При графічному' методі виділення матеріал підкреслюють знизу і зверху по горизонталі лініями або відбивають, відокремлюють його від інших матеріалів кутом, тобто гори­зонтальною та вертикальною лініями, рамкою. Інформація виглядає кра­ще при нормальній відбивці від інших матеріалів сторінки або від рамки.

Поширеним засобом виділення є бокова лінійка — тонка, напівжирна чи подвійна, встановлена вертикально поруч із рядка­ми, до яких хочуть привернути увагу читача. Найчастіше бокову лінійку використовують у газетах, де текстові колонки розділяють

міжколонковими пробілами — вона чітко виділяється на білому тлі пробілу. У деяких газетах об'єднують бокову лінійку з боковим відступом. При цьому лінійку розташовують у пробілі, створеному відступом, у точній відповідності до його висоти.

Значно менше використовується такий ефективний засіб виділення у тексті, як підкреслення окремих слів і речень тонкою чи напівжирною лінійкою. Це пов’язано з тим, що для встановлення лінійки треба збільшити міжрядковий пробіл, що знижує швидкість читання.

Яскравим засобом виділення являються прикраси. їх потрібно варіювати залежно від теми, не обмежуючись тільки однією з них, але й не використовувати різноманіття великою кількістю.

У кожній газеті формується власний стиль подачі матеріалів. Наприклад, однаково верстаються «підвальні» й «напівпідвальні» статті, виділяються рівними лінійками, невеличкі замітки обводяться невигад­ливими рамочками, заголовки набираються шрифтами, що відповідають значенню змісту матеріалу та пропорційні його розмірові.

Комбінований метод виділення. Для виділення в тексті зазви­чай користуються одним прийомом. Комбінований метод виділення полягає в тому, що текст набирають:

• іншим шрифтом і на незвичний формат; звичайним шриф­том, на інакший формат і виділяють лінійками;

• іншим шрифтом, на незвичний формат, і також виділяють лінійками;

• частину тексту' набирають на зменшений формат, заверсту­ючи зліва від нього тупу або шатировану лінію.

Інші засоби виділення матеріалів. Можна виділити матеріал і за допомогою заголовка, набравши його більшим кеглем, насиченим шрифтом, підкресливши лінією чи двома, заверставши незвичним способом у текст.

Ефективним засобом виділення є використання кольору — кольорові заголовки, рамки, лінії. Привертають увагу до матеріалу’ також врізи — преамбули, в яких редакція висловлює власне став­лення до події.

Щоб привернути увагу читача до потрібних публікацій, вико­ристовують різноманітні засоби. Поширеною є практика переносу великих статей на наступні полоси, що дозволяє уникнути статич­ності в розташуванні матеріалу; розділення матеріалу великого обся­

гу на окремі частини зменшує габарити, дає можливість зацікавитися статтею на першій полосі та завершити читання на внутрішніх.

При конструюванні полоси й усього номера потрібно пам’ятати: виділяючи головне, не применшувати важливості сусід­ніх матеріалів, які також мають певне смислове навантаження.

У наш час багато газет стали виносити зверху полос аншлаги

• короткі анотації основних матеріалів сторінки або й усього но­мера. Щоб різноманітними естетичними засобами привернути увагу читача, потрібно:

• вміло вибирати розміри й накреслення шрифтів;

• вправно використовувати різноманіття текстових форматів набору та графічних засобів;

•— домагатися вдалого і водночас логічного підбору шрифтів для заголовків;

• використовувати оригінальну' розверстку', щоб обсяг вели­ких матеріалів скорочувався для зору, а найважливіші статті на по­лосі виглядали яскраво, виразно.

Дуже важливим є правильне визначення об'єктів і засобів оформлення. Виділити на полосі всі матеріали чи їх надмір — це нічого не виділити. Неправильне використання засобів виділення призводить до строкатості в оформленні газети.

Вибір того чи іншого технічного засобу виділення залежить від змісту тексту. Тільки враховуючи сутність матеріалу, можна ко­ристуватися певними засобами.

Запитання для самоперевірки

1. Назвіть засоби виділення матеріалів на полосі.

2. Які засоби шрифтового виділення матеріалів знаєте?

3. Як використовується форматний метод виділення?

4. Які місця в газеті найвигідніші?

5. Які матеріали варто ставити на шпігель?

6. Назвіть графічні засоби виділення.

7. У чому полягає сутність утилітарного методу застосування лінійок

у газеті?

8. Що ви знаєте про видільну силу заголовка?

9. Назвіть основні засоби комбінованого методу виділення тексту'.

10. Мета виділення в газеті окремих матеріалів або їх частин.

11. Які способи виділення найчастіше використовують у районних, обласних, центральних газетах?

12. Що таке врізка і яке її значення?

13. Вимоги до шрифтового оформлення газети.

Практичні завдання для закріплення матеріалу

Вправа 1. На конкретних прикладах газетних видань зробіть огляд основних прийомів шрифтового виділення текст\^г.

Вправа 2. Назвіть композиційні способи виділення окремих матеріалів на газетній полосі для конкретного видання (взятого на вибір).

Вправа 3. Визначте способи шрифтового оформлення текстових матеріалів, що їх застосовують молодіжні видання, суспільно- політичні та дитячі газети.

Вправа 4. Проаналізуйте прийоми виділення рекламних матеріалів та оголошень у газеті.

Вправа 5. Розгляньте і проаналізуйте на прикладі обласної (міської) газети формату' АЗ конкретні варіанти правильного і неправильного використання прийомів виділення текстових та зображальних матеріалів.

Вправа 6. Вирахуйте, скільком квадратам дорівнюють 2 квадрати 12 пунктів, помножені на чотири.

Вправа 7. Вирахуйте, скільки знаків містить колонка набору форматом 2 квадрати 12 пунктів і висотою 7 квадратів, якщо вона набрана петитом Літературної гарнітури.

Вправа 8. Вирахуйте, скільки знаків містить публікація, розверстана на три колонки шириною по 2 квадрати 24 пункти кожна і висотою 5 квадратів 36 пунктів, якщо вона набрана боргесом Нової газетної гарнітури.

Вправа 9. Зробіть аналіз та стислий огляд шрифтографії за тижневими підбірками газет формату А2, АЗ.