Обмінна та об’єднана сторінки. Іноді для висвітлення різно­бічної інформації, що стосується двох, а то й більше видань, газети друкують обмінні сторінки. Зазвичай така сторінка готується редакцією однієї газети на прохання іншої, яка потім публікує її під відповідною рубрикою. У деяких випадках редакції обмінюються сторінками, які згодом з'являються в обох газетах. Макет обмінної сторінки найчастіше розробляє та редакція, яка готує матеріал. На початку обмінної сторінки часто відтворюється клішована назва видання, що її підготувало.

Гармонійно цілісна, добре організована композиція відзна­чається пропорційністю, композиційною зрівноваженістю, стильо­вою єдністю форми елементів тощо. Внаслідок певного добору і взаємодії різних композиційних засобів та елементів видання може виглядати динамічним чи статичним, яскравим або спокійним, різнорідним чи одноманітним.

4. Елементи оформлення газетного видання

У кожному номері газети є визначені постійні елементи. До них належать заголовна частина видання, сторінки номера, кожна з яких складається з певної кількості текстових колонок, текстові матеріати й заголовки до них, ілюстрації. Дтя поділу текстових матеріалів та ілюстрацій використовуються різні розділові засоби: лінійки, відбивки, пробіли тощо. До постійних елементів номера відносять і службові детаті—колонтитули, вихідні відомості. При компонуванні та верстанні номера потрібно враховувати увесь комплекс постійних елементів.

Усі постійні елементи номера є обов’язковими елементами макету' газети. Вони зображаються на макеті за допомогою умовних позначок, зрозумілих як журналістам, так і працівникам друкарні.

Заголовкова частина складається з назви, постійного заклику, зазначення того, чиїм органом є газета, або її статусу, календарних відомостей, порядкового номера і року видання. Оскільки читач звертає увагу передусім на заголовкову частину, варто приділяти особливу увагу її оформленню.

Обов’язковою частиною постійних елементів є службові деталі

• вихідні відомості, колонтитули, авторські підписи, ініціали. Перед випуском газети треба ще раз уважно переглянути полоси, щоб усі постійні елементи були на місці.

Газета, як будь-яке матеріальне явище, має визначені розмірні характеристики, котрі можна виразити в метричних чи друкарсь­ких одиницях. Це формат газети й шпальти, обсяг видання, число й формат текстових колонок, розмір полів і міжколонкових пробілів. Можна також говорити про ємність шпальти, місткість рядка набору, кеглі шрифту та інші розмірні характеристики. Існують і розмірні ха­рактеристики, не задані технологічно, а зумовлені головним чином типологічними особливостями періодичних видань. Це — середній розмір матеріалу, їх загальна кількість на полосі та в номері, коефіцієнт варіації та ін. Такі розмірні характеристики належать до вторинних. Отже, для кожної газети є характерними визначені, точно встановлені розмірні елементи.

Місце й роль у газеті сторінок і розташованих на них текстових колонок також прямо пов'язані з розмірними елементами видання. Вони визначають кількісні характеристики номера та його сторінок. До них відносять формат і обсяг газети, кількість і формат текстових колонок на сторінках номера.

Розглядаючи форматьні можливості та взаємозв’язки розмірних характеристик, слід пам’ятати, що формат набору може бути використаний як засіб виділення матеріалу.

Композиція — найважливіший синтезуючий компонент художньої форми, який надаєтвору єдності й закінченості, організовує сприйняття його змісту'. Встановлюючи зв'язки між різноманітними елементами форми, підпорядковуючи їх один одному- і загальному виділяючи головне, композиція надає твору стрункості, гармонії, забезпечує його цілісність.

Створюючи композицію газетного номера, необхідно врахову­вати закономірності побудови художньої форми, психологію читаць­кого сприйняття, щоб була вона не тільки гармонійною, естетично бездоганною, а й відповідала функціональному призначенню видан­ня. Специфіка композиції розкривається в її властивостях і засобах.

Гармонійно цілісна, добре організована композиція відзначається пропорційністю, композиційною зрівноваженістю, стильовою єдністю форми елементів тощо.

Стосовно газети можна говорити не про одну, а про декілька композицій, про різні їх рівні:

• композицію видання як систему організації та розподілу матеріалів, зумовлену характером і традицією;

• композицію номера, в якій реалізуються загальні принципи організації та розподілу матеріалів залежно від завдань дня і плану певного номера;

• композицію полоси як спосіб розташування матеріалів із використанням зображальних засобів відповідно до конкретного змісту' цієї частини номера та його загального тематично-жанрового і графічного ансамблю. Використовуючи різні засоби виділення, ува­гу читача звертають на найважливіші моменти газетного номера або на особливі частини всередині того чи іншого матеріалу — окремі слова, речення, абзаци.

Виділення матеріалу в газеті чи будь-якій його частині дося­гається за допомогою незвичних, нестандартних засобів оформлен­ня. Вибір того чи іншого технічного засобу виділення визначається змістом тексту. Тільки враховуючи зміст матеріалу', можна кори­стуватися певними засобами.

Найважливіша функція газетного заголовка — керувати ува­гою читача. Заголовки допомагають читачеві ознайомитися з номе­ром, швидко отримати уявлення про зміст його матеріалів, вибрати головне й цікаве. Характер заголовків та їх оформлення значною мірою визначають, чи буде прочитано той чи інший матеріал.

Газетний заголовок—це назва статті, кореспонденції чи іншого матеріалу, де стисло висловлено його основний зміст. Заголовок має специфічні особливості, які відповідають характерові подій, типові газети, жанрові публікації.

Усі характеристики заголовків, що належать як до змісту, розмі­щення на газетних сторінках, так і до їх шрифтового оформлення, знаходяться в тісній діалектичній єдності. У заголовку зміст і форма становлять нерозривне ціле. Отож, працюючи над заголовком, треба враховувати всі найважливіші вимоги до нього.

Функціонування системи матеріалів газетного номера, ефективність кожного з них залежать і від особливостей їх подачі. Редакційна практика виробила чимало форм подачі матеріалів у газеті. В основі кожної з них лежить особливе групування матеріалів і відповідне їх оформлення.

Композиція номера здійснюється за допомогою верстки

• розміщення текстових матеріалів, ілюстрацій та заголовків на полосах. Усі особливості верстки та оформлення газети, як уже зазна­чалося, зумовлені змістом. Місце газетного матеріалу визначається його значенням: найважливіші статті й замітки, добірки розміщують на кращих місцях номера і кожної сторінки.

Зображувальні елементи чи ілюстрації — обов'язкова частина будь-якого видання (винятків з цього правила дуже мало). Кліше — це перше, що привертає увагу читача в газеті. Ілюстрація відіграє в газеті різну роль. Часто вона тільки супроводжує текстовий матеріал і в таких випадках нерозривно пов’язана з текстом. Дедалі більшого значення набуває самостійна ілюстрація — особливий вид газетного матеріалу, який повідомляє про події так само, як і решта газетних жанрів.

Рівень ілюстрування газети не може залежати від кількості надрукованих у ній ілюстрацій — важливі їх якість, вплив на чи­тача. Не випадково досвідчені оформлювані вважають, що одна ве­лика виразна ілюстрація сильніше вплине на читача, ніж 3-4 дрібні невиразні знімки.

Змістовий і формальний аспекти аналізу ілюстрацій у періодичній пресі дозволяють виявити їх різновиди і з’ясувати місце у художньо-технічному оформленні. Зображальні елемен­ти присутні в будь-якій газеті й значною мірою відрізняються від книжкових ілюстрацій. Це пов’язано з тим, що вони одночасно є еле­ментом оформлення та підсистемою, тобто окремою публікацією, самостійним інформаційним повідомленням. Зображальні елементи є не лише складовою зовнішнього образу (змісту) газети, але й її змістовим наповненням. Ці два аспекти слід розглядати одночасно, оскільки й оформлювальні функції, і зміст взаємопов’язані та ма­ють загальне призначення: характер відображення зображальних елементів впливає на їх сприйняття читачем, привертає увагу до публікації, змістове наповнення задовольняє потребу в інформації.

Розповідаючи про систематизоване оформлення зображаль­них елементів, передовсім треба чітко визначити місце тих чи інших фотографій і малюнків у структурі видання та окремого номера за­лежно від їх значення і теми. Необхідно встановити оптимальний