
- •Частина 1
- •Навчальний посібник
- •Загальна характеристика стану розвитку газетного виробництва
- •Історія розвитку періодичних видань
- •Електронні архіви даних у газетному виробництві
- •Текстова реклама в газеті
- •Розподіл за ознаками зручності перегляду реклами на рекламних полосах газет,%
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділові засоби
- •Службові деталі
- •Формат та обсяг газети
- •Формат полоси
- •Кількість і формат текстових колонок
- •Оптимальне співвідношення кегля шрифту та формату колонки
- •Запитання для самоперевірки
- •Види та призначення газетних заголовків
- •Композиція заголовка
- •Шрифтографія газетних заголовків
- •Запитання для самоперевірки
- •Види газетних ілюстрацій
- •Технічна підготовка зображальних матеріалів
- •Запитання для самоперевірки
- •Властивості та засоби композиції
- •Конструктивні особливості композиції газети
- •Компознцінно-графічна модель видання
- •Елементи оформлення газетного видання
- •Запитання для самоперевірки
- •Вимоги до шрифтового оформлення газетних текстів та текстової полоси
- •Засоби виділення газетних матеріалів
- •Основні вимоги до газетної верстки
- •Різновиди верстки
- •Верстка ілюстрацій
- •Аналіз системи модульного конструювання друкованих видань
- •Макет. Види макета
- •Процес макетування номера і полоси
- •Запитання для самоперевірки
- •Приклади розв’язування ситуаційних задач з макетування газетних полос
- •Системи введення, опрацювання і виведення інформації
- •Програмні засоби верстки періодичних видань
- •Запитання для самоперевірки
- •Автоматизація комп’ютерної верстки газетних видань
- •Математична модель системи газетного верстання
- •Алгоритм створення шаблону газетного видання
- •Запитання для самоперевірки
- •Аркушеві офсетні машини для друкування газетної продукції
- •Машини для кольорового газетного друку
- •Запитання для самоперевірки
- •Технологічний процес
- •Друкарське устаткування
- •Експлуатаційні матеріали
- •Підготовка машини до роботи
- •ПрИвід, електроустаткування, автоматика
- •Паперопровідна система
- •Друкарський апарат
- •2.4 Фарбовий апарат
- •Зволожувальний апарат
- •Фальцапарат
- •Налагодження машини при друкуванні контрольних відбитків
- •Перевірка роботи фальцапарата
- •Приладження форм
- •Друкування тиражної продукції
- •Контрольні операції при друкуванні тиражу:
- •Операції при зупинках і поновленні роботи
- •Друкування тиражу:
- •Типові модулі для друкування багатофарбових газет
- •Використання декількох рулонів для одержання багатосторінкових газет
- •Варіанти багатофарбовго багатосторінкового друкування газет на 4-полосній машині
- •Вимоги до якості. Методи контролю
- •Вимоги до якості
- •Методи контролю
- •Вимоги безпеки. Цехові умови 7.1. Цехові умови. Вимоги безпеки
- •Перелік приладів, пристосувань і інструментів
- •Пам’ятка друкарю рулонного газетного друку Низька насиченість друкарського відбитка
- •Надлишкове розтискування растрових точок на пластині
- •Пилення паперу
- •Відмарювання/ перетискування фарби
- •Тиснення, забруднення проблемних елементів друкарської форми
- •Фарба витікає по краях фарбового ящика
- •Технологічна інструкція на процес контролю газетних відбитків, що отримані на рулонних офсетних машинах за контрольними картами якості Основні положення
- •Технологічний процес контролю якості відбитків
- •Порядок розрахунку виробничих потужностей газетного устаткування
- •Графа 1. Найменування устаткування
- •Графа 3. Резерв часу
- •Графа 4. Плановий фонд часу основної роботи
- •Графа 5. Умовний приведений тираж газетної продукції для кожної машини являє собою фізичний разовий тираж кожного числа газети, приведений до чотиристорінкових газет відповідного формату
- •Графа 6. Годинна норма виробітку
- •Графа 8. Час на приладження та друкування
- •Графа 10. Річна виробнича потужність у мільйонах приведених аркушів-відбитків
- •Графа 11. Середня фарбовість газет, що друкуються на кожній машині
- •Графа 12. Річна виробнича потужність у мільйонах приведених фарбовідбитків
- •3. Розрахунок завантаження формного виробництва
- •Виробнича програма з монтажування фотоформ
- •3.2. Виробнича програма з виготовлення друкарських форм
- •Комбінована аналогова технологія
- •Термальна технологія ор
- •Розрахунок працемісткості виготовлення форм за термальною технологією ор
- •Технологія CtcP
- •Розрахунок працемісткості виготовлення форм за технологією CtcP
- •Газети. Поліграфічне виконання. Загальні технічні вимоги
- •Галузь використання
- •Нормативні посилання
- •Технічні вимоги
- •Вимоги до оригіналів
- •Вимоги до поліграфічного виконання газет
- •Допускаються інші формати газет за узгодженням з Державним комітетом інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України
- •Пакування
Колір
здійснює естетичний вплив та є важливим
засобом виділення і функціонального
акцентування матеріалів. Види кольору
необхідно обумовлювати змістовими й
функціональними завданнями оформлення.
Рівновага
може бути симетричною або асиметричною.
Симетрична рівновага досягається
таким розташуванням елементів, за
якого частини однакової значущості
розміщуються на різних відстанях від
оптичного центра. Асиметрична рівновага
надає динамічніший і більш виразний
характер композиції, згідно з її
правилами важка маса розташовується
ближче до центра, а протилежна — легка
— скраю.
Особливості
конструкції газетної полоси полягають
у тому, що всі зображальні й текстові
матеріали мають певну конфігурацію
— блоки, в яких містяться великі
матеріали і добірки заміток, поділяють
полосу вертикально й горизонтально.
На полосі може розміщуватись як один
окремий матеріал, так і декілька, що
також впливає на конструктивні
особливості композиції.
Структуру
полоси треба продумувати з урахуванням
не лише ритму, пропорції, а й рівноваги.
Поділяючи полоси на вертикальні й
горизонтальні блоки, насамперед слід
звертати увагу на тонові і кольорові
акценти, тобто розміщення заголовків,
рубрик, ілюстрацій тощо.
У
практику оформлення увійшла так звана
модульна система верстки, що допомагає
упорядковувати структуру полос зі
складним зображальним наповненням.
Основою цієї системи є модуль- прямокутник,
розмір якого повторюється в усіх
елементах полоси. Добре продумана
модульна система ніби автоматично
забезпечує збереження ритму і пропорцій
у структурі полоси, надає їй чіткості
й математичної строгості, полегшує
ознайомлення читача зі змістом
матеріалів. Водночас помітно полегшується
і раціоналізовується праця оформлювача,
оскільки макетування здійснюється за
допомогою модульної системи.
У
кожній газеті складається більш-менш
сталий тип композиції, тобто будь-якому'
виданню притаманні характерні для
цього видання роль і значення кожної
з полос, а також постійність розміщення
Конструктивні особливості композиції газети
в
номері основних розділів і рубрик.
Стала композиція номера — один з
основних елементів моделі газети. Однак
сталість композиції газетного номера
не означає створення жорсткої, стандартної
схеми. Однією з ознак вдалої композиції
є її гнучкість, яка допускає можливість
швидкої переверстки тієї чи іншої
полоси, а також зміну місць відділів і
рубрик газети, винесення найважливіших
із них на читабельніші місця номера.
Зв’язок
між частинами газетного номера — його
полосами —визначається єдністю стилю
верстання та оформлення. Композиція
номера багато в чому визначається його
обсягом, який залежить від формату і
кількості полос. Чим більше полос у
номері, тим легше розмістити на них
матеріали основних розділів газети.
Це дозволяє закріпити найважливіші
тематичні рубрики за певними полосами.
Компонуючи
номер, оформлювач повинен мати у своєму
розпорядженні багато різних за розмірами
матеріалів. Великі статті служать
основою для побудови кожної полоси.
Важливим елементом композиції номера,
організації його матеріалів є розділи
і рубрики. Композиція підкреслює
закономірності в організації елементів
полоси, зв'язок між ними та полосою
в цілому. Вона відображає складну
ієрархію між матеріалами, яку певним
чином згладжує.
Сталість
композиції, зовнішніх особливостей і
ознак дає підстави для побудови
композиційно-графічної моделі газети,
що включає найтиповіші особливості її
змісту і форми, головну тематику
видання, його структуру, форми організації
та подачі матеріалів, способи графічного
вираження всіх змістових компонентів
газети.
Учені
виділяють чотири основні властивості
структури змісту та оформлення газети,
на яких базується моделювання, а саме:
стабільність
основної тематики та її організації;
стабільність
графічних засобів оформлення;
відображення
в композиції та графіці особливостей
типу видання, до якого воно належить;
індивідуальність
композиції та графіки кожного окремого
видання, що залежить від специфіки,
традицій, естетичних захоплень
оформлювачів та можливостей поліграфічної
бази.
Компознцінно-графічна модель видання
Композиційно-графічна
модель — цілісна система композиційних
і графічних принципів, що здатна
передавати багатогранність,
варіативність змісту газети з номера
в номер і водночас забезпечувати
стабільність обличчя.
Якою
б не була глибина відображення в моделі
властивостей композиції та графіки
газети, модель — це спрощена схема
оригіналу.
Функціонування
системи матеріалів газетного номера,
ефективність кожного з них залежать і
від особливостей їх подачі. Форми подачі
матеріалів безперервно розвиваються.
Найпоширенішим є спосіб подачі
матеріалів, який у багатьох газетних
редакціях називають блоком.
Добірка
— це комплекс матеріалів, згрупованих
в одному місці за певною загальною
ознакою, які мають спільну рубрику,
заголовок або «шапку». Добірка
полегшує систематизацію, групування
матеріалів на полосі чи в усьому номері.
Існують два принципи їх компонування:
тематичний
або різнотемний;
жанровий.
Тематичний
блок присвячений лише одній певній
темі, різно- темний об’єднує матеріали
різного характеру — вони добираються
за актуальністю й важливістю.
Принцип
компонування блоків за жанровими
ознаками, відповідно, поділяється на
одножанровий (передбачає загальний
жанр для всіх публікацій добірки) та
різножанровий (комплектується з
матеріалів різних жанрів).
«Свічка»
— блок із 4-6 приблизно однакових за
обсягом невеликих заміток, одно- або
різнотемних, заверстаних однією колонкою
вертикально (рис. 14). «Свічкою» може
бути розташований будь- який суцільний
текст.
Вріз
— це стислий виклад змісту тексту, що
подається без заголовка. Він у кількох
рядках пояснює, чому присвячено добірку
або полосу, тобто це своєрідна анотація
до матеріалів добірки чи полоси. Його
заверстують у лівому верхньому кутку
полоси на 2-3 колонки або ж на центральних
колонках, або під усім форматом «шапки».
Вріз виділяють напівжирним шрифтом,
курсивом, інколи збільшеного формату
і кегля, в рамці або напіврамці.
«Вікно»
— середній за розміром матеріал,
розміщений на двох
трьох
колонках однакової висоти, заверстаний
у верхньому правому чи лівому кутках
полоси. Від іншого тексту «вікно»
відбивають світлими лінійками.
Мінімальна висота колонок «вікна»
повинна становити приблизно 50 рядків,
а максимальна — 3/4
висоти газетної полоси.
«Підвал»—це
нижня частина газетної полоси, відділена
від тексту. розміщеного вище,
напівжирною або світлою лінійкою.
Матеріал заверстують внизу полоси
зазвичай на всі колонки або ж на їх
частину (не менше чотирьох). Висота
«підвалу» повиннастановити не менше1
/ висоти полоси і не перевищувати V
висоти полоси складання.
Існує
декілька різновидів «підвал}'»:
повніш
підвал
заповнює
всю нижню частину полоси, на весь її
формат (рис. 15);
неповний
підвал
(«напівпідвал») займає частину полоси,
але не менше 3-4 колонок.
у
наскрізному підвалі
матеріал заповнює нижню частину всіх
колонок на одній (скажімо, другій)
полосі та завершується кількома, або
ж усіма колонками на наступній (третій)
полосі.
Середник
— це пробіл між двома суміжними полосами
номера, зазвичай дорівнює двом
квадратам.
«Горищем»
(рис. 16) називають текстовий матеріал,
заверстаний у верхній частині
газетної полоси на декілька колонок
(не менше чотирьох) і відбитий знизу
лінійкою, або ж узятий у рамку. Максимальна
висота «горища» — ]/4
полоси, мінімальна — приблизно 10
рядків. У невисоких «горищах» заголовок
часто заверстують зліва, поряд із
текстом.
«Стояк»
(рис. 17) —це спосіб розміщення значного
за обсягом текстового матеріалу у
верхній частині полоси (на 3-4 колонки).
Практикують «стояк» на 2/3,3/4
висоти полоси, здебільшого заверстаного
до «підвалу», або й до низу газетної
полоси.
Підверстка
— це невеликий за обсягом матеріал
(текстовий, ілюстративний), який
підверстують під іншу публікацію (або
добірку), завершуючи цим компонування
полоси.
Ініціальна
літера
— перша літера збільшеного кегля, якою
розпочинається перше слово публікації
чи її частини. У редакційному побуті
вона має назву «ліхтарик».
У
газетах «ліхтарик»
є
засобом позначення початку розділів
або ж відокремлення частин великих за
обсягом матеріалів. Ініціали бувають
набірні та мальовані.
«Розгортка»
— великий матеріал, розверстаний
«стояками» у центрі двох суміжних
полос, відокремлених середником.
Доцільно відводити під «розгортку» не
більше трьох колонок на кожній полосі,
розташованих по центру розвороту
формату газети АЗ.
Тематична
сторінка
охоплює матеріали різностороннього
висвітлення однієї тематики, вміщені
на всю полосу; добірка перетворюється
на тематичну сторінку.