Колір здійснює естетичний вплив та є важливим засобом виділення і функціонального акцентування матеріалів. Види кольору необхідно обумовлювати змістовими й функціональними завдання­ми оформлення.

Рівновага може бути симетричною або асиметричною. Симет­рична рівновага досягається таким розташуванням елементів, за яко­го частини однакової значущості розміщуються на різних відстанях від оптичного центра. Асиметрична рівновага надає динамічніший і більш виразний характер композиції, згідно з її правилами важка маса розташовується ближче до центра, а протилежна — легка — скраю.

2. Конструктивні особливості композиції газети

Особливості конструкції газетної полоси полягають у тому, що всі зображальні й текстові матеріали мають певну конфігура­цію — блоки, в яких містяться великі матеріали і добірки заміток, поділяють полосу вертикально й горизонтально. На полосі може розміщуватись як один окремий матеріал, так і декілька, що також впливає на конструктивні особливості композиції.

Структуру полоси треба продумувати з урахуванням не лише ритму, пропорції, а й рівноваги. Поділяючи полоси на вертикальні й горизонтальні блоки, насамперед слід звертати увагу на тонові і кольорові акценти, тобто розміщення заголовків, рубрик, ілюстрацій тощо.

У практику оформлення увійшла так звана модульна система верстки, що допомагає упорядковувати структуру полос зі склад­ним зображальним наповненням. Основою цієї системи є модуль- прямокутник, розмір якого повторюється в усіх елементах полоси. Добре продумана модульна система ніби автоматично забезпечує збереження ритму і пропорцій у структурі полоси, надає їй чіткості й математичної строгості, полегшує ознайомлення читача зі змістом матеріалів. Водночас помітно полегшується і раціоналізовується праця оформлювача, оскільки макетування здійснюється за допомо­гою модульної системи.

У кожній газеті складається більш-менш сталий тип композиції, тобто будь-якому' виданню притаманні характерні для цього видан­ня роль і значення кожної з полос, а також постійність розміщення

в номері основних розділів і рубрик. Стала композиція номера — один з основних елементів моделі газети. Однак сталість композиції газетного номера не означає створення жорсткої, стандартної схе­ми. Однією з ознак вдалої композиції є її гнучкість, яка допускає можливість швидкої переверстки тієї чи іншої полоси, а також зміну місць відділів і рубрик газети, винесення найважливіших із них на читабельніші місця номера.

Зв’язок між частинами газетного номера — його полосами —визначається єдністю стилю верстання та оформлення. Композиція номера багато в чому визначається його обсягом, який залежить від формату і кількості полос. Чим більше полос у номері, тим легше розмістити на них матеріали основних розділів газети. Це дозволяє закріпити найважливіші тематичні рубрики за певними полосами.

Компонуючи номер, оформлювач повинен мати у своєму розпорядженні багато різних за розмірами матеріалів. Великі статті служать основою для побудови кожної полоси. Важливим елементом композиції номера, організації його матеріалів є розділи і рубрики. Композиція підкреслює закономірності в організації елементів поло­си, зв'язок між ними та полосою в цілому. Вона відображає складну ієрархію між матеріалами, яку певним чином згладжує.

2. Компознцінно-графічна модель видання

Сталість композиції, зовнішніх особливостей і ознак дає під­стави для побудови композиційно-графічної моделі газети, що включає найтиповіші особливості її змісту і форми, головну темати­ку видання, його структуру, форми організації та подачі матеріалів, способи графічного вираження всіх змістових компонентів газети.

Учені виділяють чотири основні властивості структури змісту та оформлення газети, на яких базується моделювання, а саме:

• стабільність основної тематики та її організації;

• стабільність графічних засобів оформлення;

• відображення в композиції та графіці особливостей типу видання, до якого воно належить;

• індивідуальність композиції та графіки кожного окремого видання, що залежить від специфіки, традицій, естетичних захо­плень оформлювачів та можливостей поліграфічної бази.

Композиційно-графічна модель — цілісна система компо­зиційних і графічних принципів, що здатна передавати багато­гранність, варіативність змісту газети з номера в номер і водночас забезпечувати стабільність обличчя.

Якою б не була глибина відображення в моделі властиво­стей композиції та графіки газети, модель — це спрощена схема оригіналу.

Функціонування системи матеріалів газетного номера, ефективність кожного з них залежать і від особливостей їх подачі. Форми подачі матеріалів безперервно розвиваються. Найпоши­ренішим є спосіб подачі матеріалів, який у багатьох газетних редакціях називають блоком.

Добірка — це комплекс матеріалів, згрупованих в одному місці за певною загальною ознакою, які мають спільну рубрику, за­головок або «шапку». Добірка полегшує систематизацію, групуван­ня матеріалів на полосі чи в усьому номері. Існують два принципи їх компонування:

• тематичний або різнотемний;

• жанровий.

Тематичний блок присвячений лише одній певній темі, різно- темний об’єднує матеріали різного характеру — вони добираються за актуальністю й важливістю.

Принцип компонування блоків за жанровими ознаками, відповідно, поділяється на одножанровий (передбачає загальний жанр для всіх публікацій добірки) та різножанровий (комплектується з матеріалів різних жанрів).

«Свічка» — блок із 4-6 приблизно однакових за обсягом неве­ликих заміток, одно- або різнотемних, заверстаних однією колонкою вертикально (рис. 14). «Свічкою» може бути розташований будь- який суцільний текст.

Вріз — це стислий виклад змісту тексту, що подається без за­головка. Він у кількох рядках пояснює, чому присвячено добірку або полосу, тобто це своєрідна анотація до матеріалів добірки чи полоси. Його заверстують у лівому верхньому кутку полоси на 2-3 колонки або ж на центральних колонках, або під усім форматом «шапки». Вріз виділяють напівжирним шрифтом, курсивом, інколи збільшеного формату і кегля, в рамці або напіврамці.

«Вікно» — середній за розміром матеріал, розміщений на двох

• трьох колонках однакової висоти, заверстаний у верхньому право­му чи лівому кутках полоси. Від іншого тексту «вікно» відбивають світлими лінійками. Мінімальна висота колонок «вікна» повинна становити приблизно 50 рядків, а максимальна — ³/₄ висоти газетної полоси.

«Підвал»—це нижня частина газетної полоси, відділена від тек­сту. розміщеного вище, напівжирною або світлою лінійкою. Матеріал заверстують внизу полоси зазвичай на всі колонки або ж на їх частину (не менше чотирьох). Висота «підвалу» повиннастановити не менше¹ / висоти полоси і не перевищувати V висоти полоси складання.

Існує декілька різновидів «підвал}'»:

• повніш підвал заповнює всю нижню частину полоси, на весь її формат (рис. 15);

• неповний підвал («напівпідвал») займає частину полоси, але не менше 3-4 колонок.

• у наскрізному підвалі матеріал заповнює нижню частину всіх колонок на одній (скажімо, другій) полосі та завершується кількома, або ж усіма колонками на наступній (третій) полосі.

Середник — це пробіл між двома суміжними полосами номе­ра, зазвичай дорівнює двом квадратам.

«Горищем» (рис. 16) називають текстовий матеріал, завер­станий у верхній частині газетної полоси на декілька колонок (не менше чотирьох) і відбитий знизу лінійкою, або ж узятий у рамку. Максимальна висота «горища» — ^]/₄ полоси, мінімальна — приблиз­но 10 рядків. У невисоких «горищах» заголовок часто заверстують зліва, поряд із текстом.

«Стояк» (рис. 17) —це спосіб розміщення значного за обся­гом текстового матеріалу у верхній частині полоси (на 3-4 колонки). Практикують «стояк» на ²/₃,³/₄ висоти полоси, здебільшого заверста­ного до «підвалу», або й до низу газетної полоси.

Підверстка — це невеликий за обсягом матеріал (тексто­вий, ілюстративний), який підверстують під іншу публікацію (або добірку), завершуючи цим компонування полоси.

Ініціальна літера — перша літера збільшеного кегля, якою розпочинається перше слово публікації чи її частини. У редакційному побуті вона має назву «ліхтарик».

У газетах «ліхтарик» є засобом позначення початку розділів або ж відокремлення частин великих за обсягом матеріалів. Ініціали бувають набірні та мальовані.

«Розгортка» — великий матеріал, розверстаний «стояками» у центрі двох суміжних полос, відокремлених середником. Доцільно відводити під «розгортку» не більше трьох колонок на кожній по­лосі, розташованих по центру розвороту формату газети АЗ.

Тематична сторінка охоплює матеріали різностороннього висвітлення однієї тематики, вміщені на всю полосу; добірка перетворюється на тематичну сторінку.