змістом, загальною композицією сторінки. Необхідно, щоб величина кожної фотографії чи малюнка визначалася не випадковими обста­винами, а була обдуманою, свідомо визначеною.

Практикою вироблено усталені, подібні в загальних рисах засоби композиційного розташування ілюстрацій на полосі. Серед них можна виділити ілюстрацію: блокову (як правило, у рамці); діагональну (розміщення ілюстрацій по діагоналі полоси); кру­гову (оформлення ілюстраціями текстового матеріалу); стрічкову' (послідовне розташування по вертикал чи горизонталі); перехрес­ну (перехрещення двох зображачьних рядів із загальним кадром посередині); центрову (розташування навколо основного знімка інших, що доповнюють у просторовому або часовому аспектах). Такі композиційні побудови знаходять різноманітне застосування в газетах і журнаїах. Газети найчастіше використовують блоко­ве, діагональне і стрічкове розташування ілюстрацій. Діапазон композиційних вирішень у журнаїах є ширшим і фактично охоплює всі перелічені засоби.

Враховуючи усе вищезазначене, не забуваймо, що основним компонентом полоси за інформаційною значущістю є текст. Цю обставину обов’язково слід брати до уваги під час ілюстрування періодичних видань.

Запитання для самоперевірки

1. Які функції виконують газетні ілюстрації?

2. Вкажіть вимоги до ілюстрацій.

3. Якими властивостями відрізняють зображальні матеріали від

текстових?

4. Назвіть оптимальну кількість ілюстрацій на полосі формату' АЗ.

5. Яким методом можна визначити розмір кліше?

6. Які основні правила верстки кліше?

7. Правила верстання текстівок.

8. Назвіть різновиди ілюстративних матеріалів.

9. Що таке виворітне кліше?

10. Які вимоги ставляться до клішованих заголовків?

11. Що таке кліше в оборку?

12. Назвіть особливості ілюстрування вашої обласної газети.

Практичні завдання для закріплення матеріалу

Вправа-приклад 1. Висота кліше — 4 квадрати, формат — 3 колонки. Треба визначити площу кліше в петитних рядках. Спершу визначаємо висоту кліше в рядках. Дія цього 4 помножимо на 6 (у квадраті 6 петитних рядків). Отримане число 24 помножимо на 3 (кількість колонок). Отже, площа кліше дорівнює 72 петитним рядкам. Вправа-приклад 2. Висота кліше — 4,5 квадрати, формат (ширина)

• 3,5 квадрата. Вирахувати площу' кліше, формат якого не буде кратним кількості колонок. Для цього ширину кліше у квадратах помножимо на висоту' в рядках і поділимо на формат основного набору. Отже, якщо треба обчислити площу кліше, ширина якого 3,5, а висота — 4.5 квадрата, визначаємо висоту в рядках: 6 х 4.5 = 27 рядків. Тепер 3.5 квадрата помножимо на 27 рядків і поділимо на

2. Отримаємо 34-35 рядків. Якщо кліше належить до тексту', його площу визначають у рядках того формату, яким набрано текст. Вправа 1. Визначте висоту кліше (у квадратах), якщо ширина фотографічної ілюстрації 24, а висота 18 см. Кліше замовлено на дві колонки — 5 квадратів 24 пункти.

Вправа 2. На основі місячного комплекту районної або міської газет (АЗ) зробіть короткий огляд використання ілюстрацій; визначте кількість зображальних елементів, а також види фотографічних та штрихових ілюстрацій.

Вправа 3. Ілюстративний оригінал має розміри 11 * 11 см. Кліше замовлено на 4 квадрати. Вирахуйте, якою буде висота кліше в газетних петитних рядках.

Вправа 4. На прикладі тижневого комплекту' газет «Високий замок» проаналізуйте якість відтворення ілюстративних матеріалів та правильність їх заверстування.

Вправа 5. Визначте одним із відомих вам способів точну' площу, що її займе у п’ятиколонковій газеті формату АЗ фотознімок висотою 4 квадрати і шириною 5 квадратів 24 пункти (у петитних рядках). Вправа 6. Формат кліше дорівнює 5 квадратам, висота — 3 кв. Обчисліть його площу' в петитних рядках на 2³/₄ кв. на 24_А квадрата. Вправа 7. Висота оригіналу 24 см, ширина — 18 см. Знайдіть висоту кліше, замовленого на 4,5, 5,5 квадратів.

Розділ 6. КОМПОЗИЦІЙНО-ГРАФІЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ГАЗЕТНОГО ВИДАННЯ

1. Властивості та засоби композиції

Оформленню періодичних видань властива композиція, яка об'єднує за законами гармонії, сполучає між собою текстові колонки, ілюстрації, заголовки та інші графічні елементи на площині окремої сторінки, у просторі всього номера видання, і водночас створює необхідний порядок сприйняття вміщеної інформації.

Графічній композиції у періодичному виданні характерні такі основні властивості: цілісність, стильова єдність усіх елементів, сталість та універсальність елементів і засобів.

Цілісність композиції — це внутрішня єдність, яка виникає завдяки підпорядкуванню її частин. Вирізняється організованістю, гармонійністю та образністю.

Стильова єдність усіх елементів передбачає вдалий відбір та поєднання текстових і заголовних шрифтів, форматів набору, лінійок, пробілів, відбивок, найнеобхідніших для втілення компо­зиційного задуму. Сукупність усіх елементів оформлення утворює стильову єдність, без якої композиція не може бути цілісною.

Сталість та універсальність елементів композиції періо­дичної преси полягає в тому, що загальне проявляється через оди­ничне, тобто спільне знаходимо у кожному окремому номері, хоча змістом один номер абсолютно не подібний на іншіїй. Загалом у ком­позиції всіх номерів є багато спільного, наприклад, єдність стилю за допомогою використання постійних способів верстки та інших засобів композиції. Отже, постійність композиційних елементів і засобів сприяє збереженню індивідуального стилю оформлення. Суттєвою ознакою більшості елементів і засобів композиції є уні­версальність, пристосованість до різних ситуацій, що виникають під час складання номерів.

Основними засобами композиції є пропорція, масштаб, симетрія та асиметрія, контраст і нюанс, метр і ритм, тональність, колір, рівновага.

Пропорції, пропорційність в оформленні — це співмірність лінійних величин, частин і композиції полоси в цілому.

Масштаб як засіб композиції — це співвідношення розмірних характеристик елементів композиційного оформлення і цілого. Від вагомості матеріалів залежить і співвідношення розмірів.

Симетрія та асиметрія підпорядковують частини в композиції за принципом подібності й зрівноваженості. Симетрична побудова полоси є двох видів — статична і динамічна, залежно від виду використання симетрії дзеркальної або ж осьової.

Суть асиметричної побудови полягає в рівновазі неоднако­вих частин — матеріалів текст}', різних за обсягом, насиченістю та розміром ілюстрацій, заголовків, лінійок.

Контраст і нюанс — цс контрастні співвідношення між ча­стинами кожної композиції. Прояви контрасту' в графічній композиції періодичних видань можна умовно звести до трьох основних видів: розмірного, тіньового та кольорового.

Розмірні контрасти побудовані на різниці розмірних характе­ристик компонентів полоси. Сутність тіньових контрастів полягає у різниці світлого й темного.

Нюанс — це незначна відмінність, і слугує доповненням до контраст}'.

Метр і ритм. Метричні та ритмічні повтори елементів до­помагають краще організовувати текст. Метр — це простий повтор аналогічних елементів, та одиниця, у рамках якої виявляються ритмічні повтори. У періодичному виданні прикладами метрично­го повтору є рядки текстового набору, стандартні колонки. Ритм у графічній композиції періодичного видання — це закономірна зміна характеристик елементів, тобто у певному порядку' можуть зростати їх розмір та обсяг, посилюватися насиченість, можуть змінюватися інтервали між ними тощо.

Тональність складається з сукупності контрастних і нюансо- вих співвідношень у світлосилі всіх елементів. Завдяки цьому визна­чають індивідуальні риси композиції, виявляють характер видання на рівні оформлення.