8. «Прапорцева» верстка. Це складна форма заголовка, що роз­міщується над більшою кількістю колонок, ніж їх забирає матеріал, до якого він належить. Наприклад, заголовок охоплює чотири або п’ять колонок, текст — лише одну чи дві. Цей ефективний спосіб оформлення використовується тоді, коли необхідно підкреслити актуальність і важливість порівняно невеликого матеріалу^-. Від інших публікацій заголовок-«прапорець» відокремлюють видільними лінійками; отже, він має вигляд прапора. «Прапорцева» верстка — складний засіб композиції заголовків.

9. Комбінований спосіб також належить до складних видів композиційного оформлення заголовків. «Шапка», скажімо, набрана кількома шрифтами різних кеглів.

Набирають рубрики шрифтом, як уже зазначалося, невелико­го кегля (10-12-14 пунктів) і вміщують над заголовком, поряд із заголовком, підзаголовком. Шрифт рубрики має відрізнятися від основної текстової гарнітури. Верстка рубрик у газеті передбачає використання різних композиційних і видільних, а також набірно- графічних засобів.

Вимоги до оформлення заголовків можна згрупувати на­ступним чином. Заголовки, що складаються з двох або декількох рядків, повинні бути поділені на рядки за змістом.

Виключення заголовків можливе вліво і по центру'. При розподіленні заголовків на рядки не можна розділяти слова. При врізанні заголовків «кватиркою» втяжки і відступи на всіх полосах повинні бути однаковими.

Оптимальна висота «повітря» (висота кегля плюс верхня і нижня відбивки) залежить від складання заголовків прописними, нормальними чи капітельними буквами, від кількості рядків і кегля.

Різні схеми заголовних комплексів, що займають завширшки від однієї до декількох колонок, набираються за допомогою шаблонів і розміщуються у вигляді готових блоків на сторінках (полосах скла­дання) відповідно до модульної сітки.

2. Шрифтографія газетних заголовків

Усі елементи газетної графіки є надзвичайно важливими, про­те найголовнішими все ж таки виступають шрифти.

Шрифти використовуються в газеті:

• для набору текстів;

• для виділення їх частини або окремих матеріалів;

• для складання й оформлення заголовків. Відповідно до за­значених завдань шрифти поділяються на текстові; видільні; титульні (заголовні).

Заголовок є органічною частиною газетного матеріалу, нероз­ривно з ним пов’язаний. Сила та виразність заголовка багато в чому залежать від розміру, тобто кегля, рисунка та накреслення шрифту'. Підбір кегля для заголовка насамперед визначається значенням публікації та кількістю колонок, на які його розверстано, місцем на газетній полосі, обсягом тексту і значною мірою кількістю рядків та форматом газетної полоси, оскільки обсяг матеріалів у газеті фор­мату' А2 значно більший, ніж у газеті формату' АЗ, отож заголовки в газеті формату А2 набирають більшим кеглем.

Отже, чим важливіша стаття чи кореспонденція, тим більший шрифт використовується для набору заголовка.

Оформляючи заголовки, слід брати до уваги накреслення шрифтів, відмінність між ними:

• за насиченістю (світлий, напівжирний, жирний);

• за нахилом (прямий, курсивний, похилий);

• за щільністю (нормальний, вузький, широкий).

Шрифти напівжирних і жирних накреслень виділяються на

полосі значно краще, ніж світлого накреслення. Отож заголовки основних матеріалів набирають напівжирним або жирним шрифтом. Однак при цьому треба стежити за однотипністю їх оформлення, щоб на полосі напівжирні шрифти протистояли світлим, прямі — курсивним, нормальні — вузьким або широким.

Наведемо приблизні орієнтири кеглів заголовків для різних матеріалів газет формату АЗ залежно від їх обсягу та кількості коло­нок, на які розверстано (табл. 9).

Для складання заголовків зазвичай використовується кегль 24- 36 пунктів. Таблиця не може служити еталоном, це лише зразок, який можна брати за основу при шрифтовому оформленні заголовків.

Існує чотири основні стилі шрифтового оформлення заголовків.

1. Одногарнітурний стиль значно обмежує видільні мож­ливості основних заголовків, а тому практично не використовується в оформленні заголовків.

2. Мало гарнітурний стиль оформлення заголовків.

3. Багатогарнітурний систематизований стиль.

4. Багатогарнітурний несистематизований стиль шрифтового оформлення заголовків. У ньому використовують до десяти й більше титульних шрифтів. Проте застосування більше трьох гарнітур ти­тульних шрифтів не сприяє, а заважає виділенню основних заголовків полоси.

Таблиця 9

Оптимальні розміри заголовних шрифтів

У структурі графічного оформлення газети велику роль відіграє правильний вибір титульних і текстових шрифтів, їх величина й ма­люнок вказують на важливість того чи іншого матеріалу.

Коли йдеться про текстові шрифти, то для кожної газети найбільш раціональним є використання двох основних гарнітур і кількох додаткових.

При шрифтовому оформленні заголовка необхідно визначити основні характеристики вибраного шрифт}':

• гарнітуру;

• кегль;

• накреслення.

Щоб навчитися розпізнавати шрифти, необхідно:

• вивчити ознаки накреслень гарнітур;

• знати основні види засічок;

• засвоїти контрасти літер;

• запам’ятати особливості накреслення літер, що входять до тієї чи іншої гарнітури.