2. Формат полоси

Формат газети великою мірою впливає на формат газетної по­лоси. Формат шпальти відрізняється від формату сторінки, по-перше, тим, що він менший, оскільки шпальта — відбиток зверстаних на сторінці матеріалів, — не охоплює поля; по-друге, формат газети вимірюється в метричних, а шпальта — в друкарських одиницях. Полоса в середньому займає ^А/. площі газетної сторінки.

Для газет формату’ А2 рекомендується полоса складання розміром 21 кв. 24 п. х 30 кв. 24 п.; допускається також збільшення ширини полоси до 21 кв. 36 п. і зменшення її до 21 кв. 12 п. Для га­зет формату- АЗ відповідно до технічних умов рекомендовано полосу складання розміром 14 кв. 12 п. х 21 кв., при цьому ширину можна збільшувати до 14 кв. 24 п., а висоту' — до 21 кв. 24 п. Для газет формату А4 на практиці зазвичай використовується формат 9 кв. 36 п. х 14 кв. 12 п., хоч існує й формат 10 кв. 24 п. х 15 кв.

Основні розміри сторінок і шпальт наведені в табл. 6. Подано рекомендовані межі полів і розміри полос складання, але на практиці поля часто зменшуються видавцями для збільшення площі шпальти. Кількість рядків також може змінюватися залежно від висоти.

Таблиця б

Рекомендовані межі полів і розміри полос складання

У деяких випадках ширину чи висоту полоси дещо збільшують за рахунок полів. Це пояснюється тим, що площа двох полос газети формат\' АЗ через наявність полів буде меншою, ніж площа однієї полоси видання формату А2. Іншою причиною застосування цього

додаткового набору є зменшення ширини текстових колонок у мало­форматній газеті. Кількість переносів у рядку при цьому зростає. Однак надмір велике збільшення розміру полоси не рекомендується, оскільки воно не тільки порушує технічні правила верстання, а й змінює пропорції полоси, погіршує естетичний вигляд.

2. Кількість і формат текстових колонок

Кількість і формат колонок на полосі — важливі розмірні ха­рактеристики, що суттєво впливають на композиційну, шрифтову та ілюстративну побудову газети.

Чимало газет відзначаються максимальною кількістю тек­стових колонок. Газети формату А2 найчастіше розверстують полоси на вісім колонок по 2 кв. 24 п., інколи встановлюють вужчі колонки. Багато газет формату АЗ перейшли з п'ятиколонкової верстки на шестиколонкову, зменшивши ширину колонки з 2 кв. 36 п. до 2 кв. 12 п. Більша кількість колонок надає оформлювачеві ширші мож­ливості для композиційного вирішення газетної полоси, а отже, і для індивідуалізації обличчя видання.

Кількість і ширина колонок залежать від формату, оформ­лення шпальти, ширини міжколонника (табл. 7). Як правило, чим ширша колонка, тим більший міжколонник. Основні формати коло­нок, які застосовуються при верстанні газет, поміщено в рамки. Для виділення окремих статей можна використовувати колонки подвійної або полуторної ширини. Додаткові матеріали (програма ТБ, оголо­шення, вихідні дані тощо) заверстуються в колонках зменшеного формату. Проте в будь-якому випадку ширина полоси повинна бути постійною:

7. колонок шириною 51,2 мм 51,2 х 7 + 4,6 X 6 = 386 мм

9 колонок зменшеного формату 39,6 39,6 х 9 + 3,7 х 8 = 386 мм

При заданні полів шпальти, числа колонок і ширини міжколон­ника ширина колонки встановлюється автоматично.

Довжина рядка в газетах зумовлена форматом видання, об­сягом публікації, її текстового шрифт}'. Залежність від формату ви­дання є постійною і пропорційною, виходячи з цього здійснюється розраху нок форматів набору. Взаємообумовленість довжини рядка і обсягу публікації простежується і в журналах, і в газетах.

Таблиця 7

Залежність кількості й ширини колонок від формату

У газетах формати набору зменшуються через перехід на дріб­ніший шрифт, що надає нові можливості розверстування матеріалів, урізноманітнює оформлення.

Врахувавши лінгвістичні й поліграфічні вимоги, вважа­ють оптимальним для текстового набору формат колонки 3 кв., а мінімальним — 2 кв. 12 п. Формат колонки, безумовно, залежить від ширини шрифту. Чим більший шрифт, тим ширшим може бути рядок. У газетній практиці встановилася певна оптимальна шири­на рядка — ширина колонки. Прийнято формати та оптимальне співвідношення кегля шрифту і формату' колонки (табл. 8).

Для визначення формату колонки велике значення має накрес­лення шрифту. Чим чіткіший малюнок, тим більше можливостей застосування шрифту в різних форматах. Однак це не означає, що встановлені практикою закони відповідності шрифтів і форматів можуть обмежувати оформлення. У кожному окремому випадку в інтересах справи канони можна змінювати.

Різноманітність у формах і шрифтах створює контраст, який пожвавлює полосу, допомагає краще сприймати надруковане.