3. Право промислової власності (патентне право).

Патентне право (в об’єктивному розумінні, як система правових норм) складають норми, які регулюють відносини, що виникають внаслідок створення і використання винаходів, корисних моделей та промислових зразків. Джерелами патентного права є Цивільний кодекс України, який окрім загальних положень про право інтелектуальної власності (глава 35 ЦК України), містить окрему главу 39 присвячену праву інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок. До законів, які містять норми патентного права, відносяться Закони України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", "Про охорону прав на промислові зразки", "Про науково-технічну інформацію", "Про державну таємницю", " Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій" та інших законів України, що охороняють особисті немайнові права та майнові права суб'єктів патентного права.

Україна є учасником багатьох міжнародно-правових конвенцій, угод та договорів. Серед них слід них слід виділити в сфері патентного права – Паризька конвенція про охорону промислової власності від 20 березня 1883 року, Договір про патентну кооперацію (РСТ) від 19 червня 1970 року, Договір про патентне право (PLT) та Інструкція до договору про патентне право від 1 червня 2000 року, Гаазька угода про міжнародну реєстрацію промислових зразків від 06 листопада 1925 року (переглянута 28 листопада 1960 року).

2. Об’єкти патентного права, їх види та умови патентоздатності

До об’єктів патентного права відносяться: винахід, корисна модель та промисловий зразок.

Поняття винаходу та корисної моделі.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", винахід (корисна модель) – результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології.

До об’єктів винаходу та корисної моделі відносяться: продукт (пристрій, речовина тощо) або процес. Таким чином, будь-який результат, котрий пропонується як винахід, повинен бути або продуктом або процесом.

Умови патентоздатності винаходу (корисної моделі). Відповідно до ст. 459 ЦК України, винахід вважається придатним для набуття права інтелектуальної власності на нього, якщо він, відповідно до закону, є новим, має винахідницький рівень і придатний для промислового використання.

Критерій новизна визначається у Законі України через рівень техніки. Рівень техніки включає всі відомості, які стали загальнодоступними у світі до дати подання заявки до Установи або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету.

Другим критерієм патентозданості винаходу є винахідницький рівень. Відповідно до п. 7 ст. 7 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» винахід має винахідницький рівень, якщо для фахівця він не є очевидним, тобто не випливає явно із рівня техніки.

Третім критерієм патентозданості винаходу є промислова придатність. Винахід (корисна модель) визнається промислово придатним, якщо його може бути використано у промисловості або в іншій сфері діяльності.

Згідно зі ст. 460 ЦК України, корисна модель вважається придатною для набуття права інтелектуальної власності на неї, якщо вона, відповідно до закону, є новою і придатною для промислового використання. Відповідно критеріями патентозданості корисної моделі є новизна та промислова придатність. Зміст зазначених критеріїв повністю співпадає зі змістом критеріїв патентоздатності винаходу.

Обсяг правової охорони винаходу (корисної моделі) визначається формулою винаходу, корисної моделі.

Поняття промислового зразка.

Відповідно до Закону України "Про охорону прав на промислові зразки", промисловий зразок – результат творчої діяльності людини у галузі художнього конструювання.

Згідно з п. 2 ст. 461 ЦК України, об'єктом промислового зразка можуть бути форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, що визначають зовнішній вигляд промислового виробу.

Умови патентоздатності промислового зразка. Промисловий зразок отримує правову охорону лише після його оформлення в установленому законом порядку. Згідно зі ст. 461 ЦК України, промисловий зразок вважається придатним для набуття права інтелектуальної власності на нього, якщо він, відповідно до закону, є новим. Промисловий зразок визнається новим, якщо сукупність його суттєвих ознак не стала загальнодоступною у світі до дати подання заявки до Установи.

Обсяг правової охорони промислового зразка визначається сукупністю суттєвих ознак промислового зразка.