
- •Зміст семінарських занять Семінарське заняття № 1. Тема семінарського заняття: «Європейський світ у хvі – XVII ст.»
- •2. Політичний розвиток західноєвропейських країн в XVII ст.». Абсолютизм: регіональні особливості.
- •Семінарське заняття № 2 Тема семінарського заняття: Англійська революція середини XVII ст.
- •Контрольні завдання до теми.
- •Методичні рекомендації
- •Джерела
- •Дослідження
- •Документи
- •1603 Р. (Витяг)
- •20 Червня 1604 p. (Витяг)
- •1 Грудня 1641 р. (Витяг)
- •1 Серпня 1647 р. (Витяг)
- •28 Жовтня 1647 p. (Витяг)
- •19 Травня 1649 р. (Витяг)
- •9 Жовтня 1651 р. (Витяг)
- •16 Грудня 1653 р. (Витяг)
- •1 Квітня 1660 p. (Витяг)
- •Семінарське заняття № 2 Тема № 4. Тема семінарського заняття: Війна Північноамериканських колоній Англії за незалежність і утворення сша
- •Джордж Вашингтон: людина та політик.
- •Політичний портрет Бенджаміна Франкліна.
- •Політичний портрет Томаса Джеферсона. Контрольні завдання до теми.
- •Методичні рекомендації
- •Джерела
- •Дослідження
- •Документи
- •7 Жовтня 1763 р. (Витяг)
- •4 Липня 1776 р. (Витяг)
- •1787 Р. (Витяг)
- •Тема 3. Французьке просвітництво План
- •Джерела
- •Дослідження
- •Методичні рекомендації
28 Жовтня 1647 p. (Витяг)
ІІІ. Народ повинен проводити вибори в парламент один раз на два роки...
IV. Влада цього та всіх наступних представницьких зборів країни є нижчою за владу тільки тих людей, які їх обирають, та поширюється на те, щоб: видавати, змінювати або скасовувати закони, встановлювати та відміняти будь-які посади та судові заклади, призначати, усувати та притягати до відповідальності будь-яких посадових осіб та чиновників всіх ступенів, оголошувати війну та укладати мир, встановлювати договірні відносини з іноземними державами...
// Хрестоматия по новой истории. Т. 1. – 16І0 – 1815. – М., 1963. – С. 30 – 31.
Документ № 6.
Джерард Уінстенлі «Закон свободи»
(Витяг)
.. .у чому полягає справжня свобода...
Одні говорять, що вона полягає в свободі торгівлі і що всі патенти, ліцензії та обмеження повинні бути ліквідовані, але це свобода під владою завойовника.
Інші стверджують, що справжня свобода полягає в свободі проповіді для священиків, а для народу – в праві слухати будь-кого, без обмеження і без примусу, у будь-якій формі богослужіння; але це невизначена свобода.
Інші наполягають на тому, що справжня свобода – у можливості спілкуватись з усіма жінками і в безперешкодному задоволенні їхніх прагнень та ненаситності, але це свобода невгамовних, нерозважних тварин, які прагнуть до зруйнування.
На думку інших, справжня свобода полягає в тому, щоб старший брат був лендлордом землі, а молодший брат – слугою. Але це тільки половина свободи, яка породжує обурення, війни та чвари.
Все це і подібне цьому – свободи, але вони ведуть до рабства і не є істинною свободою – основою, яка встановлює республіку у світі.
Справжня республіканська свобода полягає у вільному користуванні землею.
Справжня свобода там, де людина отримує їжу та засоби для підтримання життя, а це можливе при користуванні землею.
// Сборник документов по истории нового времени стран Европы и Америки (1640 – 1870) / Сост. Е. Юровская. – М., 1990. – С. 32.
Документ № 7.
Наказ про страту Карла І
29 січня 1649 р.
Оскільки Карл Стюарт, король Англії, звинувачений та засуджений за державну зраду та інші важкі злочини, і проти нього минулої суботи винесений даним судом вирок... цим розпорядженням наказується вам здійснити даний вирок на відкритій вулиці перед Уайтхолом завтра, 30 січня, між 10 годиною ранку та 5 годиною опівдні того ж дня.
// Сборник документов по истории нового времени. Буржуазные революции XVII – XVIII вв. / Под. ред. В. Сироткина. – М., 1990. – С.44 – 45.
Документ № 8.
Акт про оголошення Англії республікою
19 Травня 1649 р. (Витяг)
Даним парламентом на основі влади, яка йому належить, оголошується та узаконюється, що народи Англії та всіх територій і володінь, котрі їй належать,... утворюють та засновують вільну Республіку, і віднині вони будуть управлятися як вільна Республіка без будь-якого короля і без палати лордів органом верховної влади країни – представниками народу в парламенті, й тими особами, яких парламент призначить і уповноважить бути в ім'я блага народу посадовими особами й міністрами під своїм керівництвом.
// Сборник документов по истории нового времени. Буржуазные революции XVІІ – XІХ вв. / Под. ред. В. Сироткина. М., 1990. – С. 51 – 52.
Документ № 9.
Навігаційний акт