Методичні рекомендації

Насамперед, треба з’ясувати передумови та причини революції. Студент повинен розглянути рівень розвитку капіталістичних відносин в Англії в кінці XVI – на поч. XVII ст. і показати, які перешкоди гальмували цей процес. Особливу увагу треба звернути на зміст таких понять, як «мануфактура», «торгівельна монополія», «торгівельна компанія», «монетарна система», «нове дворянство».

У другому питанні необхідно прослідкувати основні моменти поглиблення політичної кризи в Англії напередодні революції. При цьому треба звернути увагу на ряд характерних рис англійського абсолютизму, що відрізняли його, наприклад, від абсолютної монархії у Франції. За допомогою хрестоматії студент знайомиться з текстом «Петиції про права» – документу, що розкриває суть конфлікту між парламентом і королівською владою.

Велику увагу слід приділяти вивченню ідеології англійської революції. Для цього потрібно розрізняти в пуританізмі доктринальний період, коли пуритани виступають проти англійської церкви за поглиблення Реформації, і період політичної опозиції, коли пуританізм виконує ідеологічну функцію для мобілізації сил революції. Найбільше нас цікавить другий період, в якому пуританізм надав соціально строкатій опозиції абсолютизму не тільки ідейну зброю, але й керівництво і форми організації як великих і середніх власників, так і народних низів.

Спираючись на останнє положення, є потреба звернутися до такої прогресивної історичної постаті цього періоду, як постать Олівера Кромвеля. Студент повинен побачити шлях Кромвеля від революціонера початку 40-х рр. XVII ст. до консервативного і, більш того, військового диктатора 50-х рр.; шлях від організатора скасування монархії і страти Карла І до лорда-протектора Англії, що готовий був покласти на себе англійську корону і заснувати нову династію на зміну старої. Політична діяльність Кромвеля безпосередньо пов’язана з подіями революції і громадянської війни, тому розглядати його метаморфози слід у тісному взаємозв’язку з історичними сюжетами.

Розглядаючи політику протекторату, зупиніться на характеристиці адміністративних заходів лорда-протектора (приєднання Шотландії та Ірландії, поділ країни на округи на чолі з генерал-лейтенантами – протекторами в мініатюрі та ін.). Охарактеризуйте головні заходи внутрішньої політики протекторату: в економічній сфері, церковних та правових питаннях.

При аналізі зовнішньої політики протекторату, більше уваги приділіть відносинам Англії з Голландією та Іспанією.

Трирічному періоду – до реставрації Стюартів – присвячене останнє питання заняття. Проаналізуйте причини встановлення Другої республіки в Англії, діяльність республіканського «охвістя» Довгого парламенту. Чи можна було уникнути відновлення монархії? Проаналізуйте зміст Бредської декларації Карла II. Завершіть відповідь визначенням умов функціонування реставрованої монархії. Чи була вона абсолютною? Досить серйозну увагу слід приділити вивченню процесу створення системи політичних партій, насамперед, появи партій торі і віги, і з’ясувати причини суперництва між ними. Цей період цікавий і тим, що в ньому визрівають передумови для Славної революції.

Загалом, студенту треба оцінити як конкретні наслідки революції (економічні та політичні) безпосередньо для самої Англії, так і всесвітньо-історичне значення цієї революції. А воно полягає в тому, що події в Англії зробили незворотнім процес становлення демократичних суспільно-політичних відносин в Європі в цілому. Проголошені англійською революцією політичні принципи стали історичним досягненням новоєвропейської цивілізації.