4 Липня 1776 р. (Витяг)

У конгресі 4 липня 1776 року. Одноголосна декларація тринадцяти Сполучених Штатів Америки.

Коли хід подій змушує який-небудь народ розірвати політичний зв’язок, що поєднує його з іншим народом, та зайняти однакове з іншими державами незалежне становище, на котре йому дають право природні та божі закони, то належна повага до думки людства зобов’язує його викласти причини, які спонукали його до відокремлення.

Ми вважаємо очевидними наступні істини: всі люди створені рівними, і всі вони одаровані своїм творцем деякими обов’язковими правами, до яких належать життя, свобода та прагнення до щастя. Для забезпечення цих прав людьми створені уряди, джерелом справедливості влади яких є згода управляючих. Якщо ж дана форма уряду стає згубною для цієї мети, то народ має право змінити або знищити її та створити новий уряд, який би базувався на таких принципах і з такою організацією влади, які, на думку цього народу, якнайповніше можуть сприяти його безпеці та щастю. Звичайно, не варто міняти уряди, які існують з давніх часів, через незначущі або тимчасові причини. І ми дійсно бачимо, що люди радше готові терпіти зло до останньої можливості, ніж відновлювати свої права, скасовуючи урядові форми, до яких вони звикли. Але, коли довгий ряд зловживань та узурпацій, які незмінно мають одну і ту ж мету, виявляє намір зрадити цей народ задля влади необмеженого деспотизму, то він не тільки має право, а й зобов’язаний скинути такий уряд і на майбутнє довірити свою безпеку іншій команді. Колонії довго й покірно терпіли різні утиски, і тільки необхідність змушує їх тепер змінити колишню форму влади. Історія правління чинного короля Великобританії наповнена численними несправедливостями й узурпаціями, які прямо спрямовані були на введення необмеженої тиранії у цих штатах. Як доказ, подаємо на суд неупередженому світу наступні факти:

- король відмовлявся затверджувати закони, у вищій мірі корисні та необхідні для загального блага;

- він призупиняв дію деяких законів і забороняв застосування їх до того часу, поки не буде на те його дозволу;

- він неодноразово розпускав палати представників за те, що вони з мужньою твердістю опиралися його спробам порушити права народу...;

- він намагався перешкодити заселенню цих штатів, ускладнюючи з цією метою прийняття законів про натуралізацію іноземців, забороняючи закони, які заохочували еміграцію в Америку і створюючи обтяжливіші умови для придбання тут землі...;

- у мирний час він утримував серед нас постійну армію без згоди наших законодавчих зборів.

На кожній стадії цих утисків ми подавали королю петиції, складені в найпокірливіших висловах, і просили його про надання нам правосуддя; але єдиною відповіддю на всі наші звернення були тільки нові образи. Король, характер якого має всі риси тирана, неспроможний управляти вільним народом.

Не можна також сказати, що ми не зверталися до наших братів британців... Але вони також залишилися глухими до голосу справедливості та кровної спорідненості. Тому ми повинні підкоритися необхідності, яка змушує нас відокремитися від них, і вважати їх віднині, як і інші народи, ворогами під час війни та друзями під час миру.

У силу цього, ми, представники Сполучених Штатів Америки, які зібралися на спільний конгрес..., оголошуємо від імені народу, який нас уповноважив, що ці об’єднані колонії є і по праву повинні бути вільними та незалежними Штатами. З цього часу вони звільняються від усякого підданства британській короні, і всякий політичний зв’язок між ними і Великобританською державою повністю розривається. Як вільні й незалежні Штати, вони отримують повне право оголошувати війну, укладати мир, вступати в союзи, вести торгівлю і здійснювати все те, на що має право будь-яка незалежна держава.

// Сборник документов по истории нового времени стран Европы и Америки (1640 – 1870). – М., 1990. – С. 57 – 60.

Документ № 6.

Паризький мирний договір між Великобританією та США

З вересня 1783 р. (Витяг)

Стаття 1. Його Величність король Британії визнає названі Сполучені Штати... вільними, суверенними та незалежними штатами...

Стаття VII. Буде міцний та постійний мир між Його Величністю королем Британії та названими штатами, між підданими першого та громадянами останніх, для чого всі ворожі дії на морі та на суші віднині припиняються. Полонені з обох сторін звільняються, і його Величність відкликає у найкоротший термін свої армії, гарнізони і флот з Сполучених Штатів, з кожного порту, місця і бухти, не здійснюючи ніяких спустошень і не захоплюючи негрів чи іншої власності американських жителів, і залишає у всіх укріпленнях американську артилерію, якщо там така є.

Стаття VIII. Плавання по річці Міссісіпі від її витоків до океану назавжди залишиться відкритим для підданих Великобританії і громадян Сполучених Штатів.

// Сборник документов по истории нового времени. Буржуазные революции ХVII – ХVІІІ вв. / Под ред. В. Сироткина. – М., 1990. – С. 143 – 144.

Документ № 7.

Конституція Сполучених штатів Америки