Гігієнічна класифікація праці
Гігієнічна класифікація праці необхідна для оцінки конкретних умов та характеру праці на робочих місцях. На основі такої оцінки приймаються рішення, спрямовані на запобігання або максимальному обмеженню впливу несприятливих виробничих факторів.
Оцінка умов праці проводиться на підставі “Гігієнічної класифікації умов праці за показниками шкідливості та напруженості трудового процесу”.
Враховуючи принципи Гігієнічної класифікації, умови праці розподіляють на 4 класи:
1 клас – оптимальні умови праці – такі умови, за яких зберігається не лише здоров’я працівника, а й створюються передумови для підтримання високого рівня працездатності.
2 клас – допустимі умови праці – характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища і трудового процесу, які не перевищують встановлених гігієнічних нормативів для робочих місць, а можливі зміни функціонування стану організму відновлюються за час регламентованого відпочинку або до початку наступної зміни та не чинять несприятливого впливу на стан здоров’я працівників і їх потомство в найближчому та віддаленому періодах.
3 клас – шкідливі умови праці – характеризуються наявністю шкідливих виробничих факторів, що перевищують гігієнічні нормативи і здатні чинити несприятливий вплив на організм працівника або його потомство.
Шкідливі умови праці за ступенем перевищення гігієнічних нормативів та вираження змін в організмі працівника поділяються на чотири ступені.
4 клас – небезпечні (екстремальні) – умови праці, що характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища, вплив яких протягом робочої зміни (або її частини) створюють високий ризик виникнення важких форм гострих професійних уражень, отруєнь, каліцтва, загрози для життя.
Метеорологічні умови виробничого середовища
Метеорологічні умови виробничого середовища або мікроклімат виробничих приміщень – це фізичний стан повітря, який характеризується такими фізичними параметрами:
– температурою повітря t, °С;
– відносною
вологістю 
,
%;
– швидкістю руху повітря v, м/с;
– величиною атмосферного тиску Р, Па;
– тепловиділенням І, Вт/м2;
– ступенем іонізації повітря.
Мікроклімат виробничих приміщень залежить від кліматичних умов, часу доби, пори року і сезонних змін.
Дія мікроклімату на організм людини
Мікроклімат (тобто t, v, Р, І) діє на організм людини і впливає на важливу функцію організму – терморегуляцію, тобто на властивість організму регулювати тепло- і вологообмін з навколишнім середовищем, зберігаючи температуру тіла на постійному рівні в межах 36,5 – 36,9 °С.
Організм людини одержує енергію за рахунок окислювальних процесів. Всі окислювальні процеси відбуваються з виділенням тепла (теплопродукція): 80 % харчу іде на теплопродукцію.
Кількість енергії, яка виділяється, залежить від виконуваної роботи. Тепловий обмін людського організму з навколишнім середовищем здійснюється по-різному: 30 % – конвекцією; 45 % – випромінюванням; 20 % – випаровуванням; 5 % – видиханням.
Залежно від важкості виконуваної роботи в організмі тратиться за добу:
– в стані спокою – 1700 кКал;
– під час розумової праці – 2500 кКал;
– при важкій фізичній роботі – до 6000 кКал.
При підвищеній температурі навколишнього середовища >35 °С і вище, відносній вологості >75 % терморегуляція організму порушується і в основному теплообмін здійснюється тільки випаровуванням. Вода та солі, які виводяться з організму з потом, повинні заміщуватися, оскільки їх втрата призводить до загущення крові та порушення діяльності серцево-судинної системи.
Зневоднення організму на 6 % спричиняє порушення розумової діяльності, знижується гострота зору. Зневоднення на 15–20 % призводить до смертельного наслідку.
Втрата солі позбавляє кров здатності утримувати воду та викликає порушення діяльності серцево-судинної системи. За високої температури повітря і при дефіциті води (повітря) в організмі посилено витрачаються вуглеводи, жири, руйнуються білки.
Протягом зміни робітник втрачає 4–5 л рідини, а з нею 25–50 г солей (переважно NаCl) і водорозчинні вітаміни. При цьому настає порушення водно-солевого і білкового обміну і наступає тепловий удар; сонячний удар; втрата свідомості, млосність; судомна хвороба.
Робота в умовах пониженої температури повітря, особливо при підвищеній вологості і швидкості руху, призводить до переохолодження тіла, що супроводжується виникненням простудних хвороб, а за довгочасної дії цих факторів – до виникнення таких хвороб, як радикуліт, невралгія, загострення ревматизму, бронхіт, запалення дихальних шляхів, також порушується терморегуляція, понижується температура тіла. Від’ємна температура повітря призводить до обморожень, що розглядаються як виробнича травма.
Для відновлення водяного балансу рекомендується вживання підсоленої (0,5 % NaCl) води, білково-вітамінний напій. У спекотних кліматичних умовах рекомендується пити охолоджену питну воду або чай.
Параметри мікроклімату спричиняють істотний вплив на продуктивність праці та на травматизм.