Файловый архив студентов. Файловый архив студентов.
1314 вуза, 5343 предмета.
/ Регистрация
FAQ Обратная связь Вопросы и предложения
Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз:
Национальный медицинский университет им. А.А. Богомольца
Предмет:
[НЕСОРТИРОВАННОЕ]
Файл:
Test_2с.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1.23 Mб
Скачать
☆
►Содержание►

Тема 5 Кислотно-основна рівновага в організмі. Водневий показник біологічних рідин.

1. Електролітами називаються речовини, що:

а) добре розчиняються у воді;

б) погано розчиняються у воді;

в) розпадаються на іони під дією полярних молекул розчинника (води);

г) не розпадаються на іони при розчиненні у воді й при нагріванні;

д) в розчиненому вигляді не проводять електричний струм.

2. Електролітична дисоціація – це розпад на іони під дією молекул розчинника (Н2О) речовин, які мають тип зв’язку, притаманний речовинам:

а) СН4; б) О2, N2; в) NaCl, HCl; г) CO2; д) CO, H2.

3. Вказати із наведених електролітів слабкий електроліт:

а) HCl; б) CH3COOH; в) NaCl; г) HNO3; д) H2SO4.

4. Кількісними характеристиками сили електроліту є:

а) ступінь гідролізу; б) константа гідролізу;

в) константа дисоціації та ступінь дисоціації;

г) іонна сила розчину електроліту; д) густина розчину електроліту.

5. Ступінь дисоціації (α) слабкого електроліту залежить від природи електроліту та:

а) об’єму розчину; б) не залежить від природи розчинника;

в) не залежить від температури;

г) природи розчинника, температури, концентрації електроліту;

д) маси розчину.

6. Константа дисоціації слабкого електроліту (Кд) - це відношення до рівноважної молярної концентрації молекул електроліту, що не розпалися на іони:

а) суми рівноважних молярних концентрацій іонів електроліту;

б) різниці рівноважних молярних концентрацій іонів електроліту;

в) іонної сили розчину;

г) суми рівноважних моляльностей іонів електроліту;

д) добутку рівноважних молярних концентрацій іонів електроліту.

7. Константа дисоціації слабкого електроліту (Кд) не залежить від :

а) природи електроліту; б) природи розчинника;

в) концентрації електроліту; г) температури.

8. Ступінь дисоціації (α) для слабких електролітів при с (електроліту) = 0,1моль/л за температури 250С має значення:

а) α = 0; б) α = 1; в) α < 1; г) α > 1; д) α << 1.

9. Ступінь дисоціації (α), знайдений електрохімічним методом для сильних електролітів при с (електроліту) = 0,1 моль/л за температури 250С, має значення:

а) α < 1; б) α = 1; в) α > 1; г) α << 1; д) α >>1.

10. Вказати константу дисоціації фосфорної кислоти, що має найбільшу величину

а) Кд(1); б) Кд(2); в) Кд(3); г) Кд( загальна);

д) всі константи рівні між собою

11. Молярна концентрація іонів у водних розчинах сильних електролітів, виміряна за допомогою деяких фізико-хімічних методів, менша за розрахункову, тому що іони:

а) гідратуються; б) утворюють молекули;

в) зменшують свою рухливість завдяки їх електростатичній взаємодії;

г) збільшують свою рухливість завдяки їх електростатичній взаємодії; д) гідролізуються.

12. Активність іонів а(х) – це їх молярна концентрація:

а) у концентрованих розчинах сильних електролітів;

б) у розбавлених розчинах сильних електролітів;

в) у дуже розбавлених розчинах сильних електролітів;

г) у будь-яких розчинах сильних електролітів;

д) у дуже розбавлених розчинах неелектролітів.

13. Активність іонів сильного електроліту а(х) у водному розчині дорівнює їх молярній концентрації с(х) за умови що:

а) f >1; б) f <1; в) f = 1; г) f <<1; д) с(х) = 1 моль/л.

14. Активність іонів сильного електроліту а(х) в розчині дорівнює їх молярній концентрації с(х), якщо с(х) має значення:

а) 1 моль/л; б) 0,1 моль/л; в) с(х)→0; г) с(х) > 1; д)с(х) < 1 моль/л

15. За силою електроліту чиста (дистильована) вода належить до:

а) сильних електролітів; б) слабких електролітів;

в) неелектролітів; г) електролітів середньої сили;

д) дуже слабких електролітів.

16. Константа дисоціації води Кд(Н2О) за температури 250С дорівнює (моль/л):

а) 2∙10–18; б) 2∙10–17; в) 1,8∙10–16; г) 2,8∙10–16; д)2,8∙10–17.

17. Константа дисоціації води Кд(Н2О) залежить від:

а) присутності кислоти; б) присутності лугу;

в) температури; г) присутності солі;

д) присутності неелектроліту.

18. Константа дисоціації води Кд(Н2О) дорівнює:

а) ; б) ; в) [Н+]∙[ОН–]; г) [Н+] + [ОН–];

д)рН + рОН.

19. Іонний добуток води (Кв) дорівнює:

а) Кв = [Н+] + [ОН–]; б) Кв = [Н+] – [ОН–];

в) Кв = [Н+]∙[ОН–]; г) Кв = lg ;

д) Кв = lg .

20. Величина іонного добутку води (Кв )вимірюється в одиницях:

а) моль/л; б) г/л; в) моль2/л2; г) кг/моль; д) кг/л.

21 Величина константи дисоціації води КД (Н2О) вимірюється в одиницях:

а) г/моль; б) кг/моль; в) моль/л; г) кг/л; д) моль2/л2.

22. Іонний добуток води Кв = в моль2/л2 за температури 250С дорівнює:

а) 10–12; б) 10–16; в) 10–15; г) 10–14; д) 10–13.

23. Іонний добуток води за температури 250С в логарифмічній формі дорівнює:

а) - 12; б) - 14; в) - 13; г) - 15; д) - 16.

24. Водневий показник (рН) дорівнює:

а) –lg [H+]; б) –lg [OH–]; в) –lg Kд; г) –lg [Н2O]; д) –ln [H+].

25. Гідроксидний показник рОН дорівнює:

а) –lg [OH-]; б) –lg Kд; в) –lg [OH–]; г) –lg [Н2O]; д)–ln [OH–].

26. Згідно з теорією Бренстеда і Лоурі кислотами є речовини, які при перебігу даної реакції можуть бути:

а) донорами гідроксидних груп;

б) донорами протонів (іонів гідрогену);

в) акцепторами протонів; г) акцепторами електронної пари;

д) донорами електронної пари.

27. Згідно з теорією Бренстеда і Лоурі основами є речовини, які при перебігу даної реакції можуть бути:

а) донорами гідроксидних груп;

б) донорами протонів (іонів гідрогену);

в) акцепторами гідроксидних груп; г) акцепторами електронної пари;

д) донорами електронної пари.

28. Серед наведених реакцій виберіть протолітичну:

а) ZnO + 2NaOH + H2O = Na2[Zn(OH)4];

б) 3NaOH + Al(OH)3 = Na3[Al(OH)6];

в) H2O + CH3COOH = CH3COO– + H3O+;

г) CaO + Pb(OH)2 + H2O = Ca[Pb(OH)4];

д) CH4 + Cl2 = CH3Cl + HCl.

29. рН артеріальної крові здорової людини має значення:

а) 7,30; б) 7,40; в) 7,50; г) 7,60; д) 7,70.

30 Ацидоз – це відхилення рН до:

а) 8,3; б) 8,0; в) 7,7; г) 7,5; д) 7,1.

31. рН венозної крові здорової людини має значення:

а) 7,20; б) 7,25; в) 7,30; г) 7,36; д) 7,40.

32. Алкалоз – це відхилення рН крові до:

а) 6,5; б) 6,8; в) 7,1; г) 7,0; д) 7,7.

33. Фізіологічне значення рН спинно-мозкової рідини:

а) 2,8; б) 2,4; в) 6,7; г) 7,4; д) 8,8.

34. Фізіологічне значення рН секрету шлунку:

а) 1 – 3; б) 3 – 4; в) 4 – 5; г) 5 – 6; д) 6 – 7.

35. Фізіологічне значення рН сльозової рідини:

а) 5,4; б) 6,4; в) 7,4; г) 8,4; д) 9,4.

36. Фізіологічне значення рН материнського молока:

а) 4,4; б) 5,4; в) 6,4; г) 7,4; д) 8,4.

37. Фізіологічне значення рН сечі:

а) 1 – 3; б) 3 – 6; в) 5 – 8; г) 6 – 9; д) 8 – 10.

38. Фізіологічне значення рН верхніх шарів шкіри людини:

а) 7,0; б) 5,5; в) 5,8; г) 6,9; д) 8,1.

39. Оптимальна дія ферменту травного каналу (кишечнику) – трипсину проявляється при рН:

а) 6,0; б) 6,5; в) 5,5; г) 8,0; д) 9,5.

40. Оптимальна дія ферменту травного каналу (шлунку) – пепсину проявляється при рН:

а) 1,5 – 2,5; б) 3 – 4; в) 4,5 – 5,0; г) 4,8 – 5,5; д)5,8 – 6,7.

41. Оптимальна дія ферменту травного каналу (шлунку) – пепсину проявляється в середовищі:

а) кислому; б) слабкокислому; в) слабколужному;

г) лужному; д) нейтральному.

42. Оптимальна дія ферменту травного каналу (кишечнику) – трипсину проявляється в середовищі:

а) слабкокислому; б) кислому; в) нейтральному;

г) слабколужному; д) лужному.

43. Молярна концентрація іонів гідрогену шлункового соку дорівнює

10–2моль/л. Чому дорівнює рОН:

а) 10; б) 11; в) 12; г) 13; д) 9 ?

44. Молярна концентрація іонів гідрогену артеріальної крові дорівнює 4,0∙10–8моль/л. Чому дорівнює молярна концентрація іонів гідроксиду:

а) 2,0∙10–6 моль/л; б) 2,5∙10–7моль/л; в) 2,0∙10–7моль/л;

г) 2,5∙10–6моль/л; д) 2,5∙10–8 моль/л?

45. рН секрету підшлункової залози дорівнює 8,5. Чому дорівнює молярна концентрація іонів гідроксиду с(ОН)- :

а)3,16∙10–3моль/л; б) 6,32∙10–4моль/л; в)4,16∙10–5моль/л;

г) 3,16∙10–6моль/л; д) 6,32∙10–7 моль/л ?

46. Молярна концентрація іонів гідроксиду шлункового соку дорівнює

10–12моль/л. Чому дорівнює рН:

а) 12; б) 10; в) 8; г) 4; д) 2 ?

47. Молярна концентрація іонів гідрогену сечі дорівнює 3,16∙10–6 моль/л. Чому дорівнює рОН:

а) 5,5; б) 8,5; в) 8,7; г) 6,8; д) 7,2 ?

48. Молярна концентрація іонів гідроксиду артеріальної крові дорівнює 2,5∙10–7моль/л. Чому дорівнює молярна концентрація іонів гідрогену (моль/л):

а) 8∙10–5; б) 4∙10–6; в) 6∙10–7; г) 4∙10–9; д) 4∙10–8 ?

49. рН секрету підшлункової залози дорівнює 8,5. Чому дорівнює молярна концентрація іонів гідрогену(моль/л):

а) 3,16∙10–6; б) 4,16∙10–7; в) 5,16∙10–8; г) 3,16∙10–9; д)3,28∙10–10 ?

50. Молярна концентрація іонів гідрогену артеріальної крові дорівнює 4,0∙10–8моль/л. Чому дорівнює рН:

а) 7,4; б) 7,0; в) 7,2; г) 8,4; д) 8,6?

51. рН слини людини 6,6. Чому дорівнює молярна концентрація іонів гідроксиду (моль/л):

а) 2∙10–7; б) 4∙10–8; в) 2,5∙10–6; г) 5∙10–7; д) 2,5∙10–7 ?

52. Молярна концентрація іонів гідроксиду венозної крові дорівнює

2,3∙10–7моль/л. Чому дорівнює рН:

а) 6,36; б) 5,36; в) 7,36; г) 7,40; д) 8,36 ?

53. рН сечі дорівнює 5,5. Чому дорівнює молярна концентрація іонів гідрогену (моль/л):

а) 5,26∙10–4; б) 4,46∙10–5 ; в) 3,16∙10–6; г) 3,36∙10–7; д) 3,16∙10–8?

54. рН секрету підшлункової залози дорівнює 8,5. Чому дорівнює молярна концентрація іонів гідроксиду (моль/л):

а) 3,16∙10–6; б) 5,16∙10–5 ; в) 5,16∙10–6 ; г)4,16∙10–7; д) 3,16∙10–8 ?

55. Молярна концентрація іонів гідроксиду венозної крові дорівнює

2,3∙10–7моль/л. Чому дорівнює рОН:

а) 4,65; б) 5,64; в) 6,64; г) 7,64; д) 8,65 ?

56. рН шлункового соку 2,5. Чому дорівнює молярна концентрація іонів гідрогену (моль/л):

а) 3,16∙10–1; б)3,16∙10–3; в)3,16∙10–2; г)6,32∙10–4; д)3,16∙10–4?

57. Молярна концентрація розчину сульфатної кислоти с(H2SO4) = 0,05 моль/л. Визначити рОН розчину, враховуючи, що ступінь дисоціації електроліту 100%.

а) 13; б) 12; в) 11; г) 10; д) 14.

58. Молярна концентрація розчину оцтової кислоти с(СH3СООН)= 0,01 моль/л. Визначити рН розчину, враховуючи, що ступінь дисоціації електроліту 1,3%.

а) 3,68; б) 3,43; в) 2,89; г) 3,89; д) 4,24.

59. Молярна концентрація розчину кальцій гідроксиду с(Ca(OH)2) = 0,005 моль/л. Визначити рН розчину, враховуючи, що ступінь дисоціації електроліту 100%.

а) 10; б) 12; в) 11; г) 14; д) 13.

60. Молярна концентрація розчину натрій гідроксиду с(NaOH) = 0,01 моль/л, ступінь дисоціації електроліту 100%. Як зміниться рН розчину при розведенні його в 100 разів:

а) зменшиться на 10; б) збільшиться на 10;

в) збільшиться на 2; г) зменшиться на 2;

д) зменшиться на 1 ?

61. Молярна концентрація розчину хлоридної кислоти с(HCl) = 0,05 моль/л, ступінь дисоціації електроліту 100%. Визначити рОН розчину при умові, що його розбавили в 2 рази:

а) 12,7; б) 12,6; в) 12,4; г) 11,7; д) 11,4.

62. Масова концентрація розчину сульфатної кислоти ρ(H2SO4) = 4,9 г/л. Визначити рН розчину, враховуючи, що ступінь дисоціації електроліту 100%:

а) 5; б) 2; в) 4; г) 3; д) 1.

63. Масова концентрація розчину натрій гідроксиду ρ(NaOH) = 0,0004 г/см3. Визначити рН розчину, враховуючи, що ступінь дисоціації електроліту 100%:

а) 11; б) 12; в) 13; г) 14; д) 10.

64. Масова концентрація розчину натрій гідроксиду ρ(NaOH) = 4 г/л, ступінь дисоціації електроліту 100%. Як зміниться рН розчину при розведенні його в 10 разів:

а) зменшиться на 10; б) збільшиться 2;

в) зменшиться на 1; г) зменшиться на 2;

д) збільшиться на 1 ?

65. Масова концентрація розчину барій гідроксиду ρ(Вa(OH)2) = 0,342 г/л. Визначити рН розчину, враховуючи, що ступінь дисоціації електроліту 100%:

а) 11,6; б) 12,2; в) 10,4; г) 12,6; д) 10,6.

66. Масова концентрація розчину калій гідроксиду ρ(КOH) = 0,56 г/л, ступінь дисоціації електроліту 100%. Визначити рН розчину при умові, що його розбавили в 2 рази:

а)10,5; б) 11,5; в) 10,7; г) 11,7; д) 12,5.

67. Водневий показник розчину барій гідроксиду 11. Визначити масу Ва(ОН)2 в грамах в 500 мл розчину, враховуючи, що ступінь дисоціації електроліту 100%:

а) 5,275·10-3; б) 4,275·10-2; в) 5,5·10-2; г) 4,5·10-3; д) 3,275·10-2.

68. Водневий показник розчину кальцій гідроксиду 10. Визначити масу Са(ОН)2 в грамах в 200 мл розчину, враховуючи, що ступінь дисоціації електроліту 100%:

а) 4,2·10-2; б) 3,4·10-3; в) 1,2·10-5; г) 8,6·10-4; д) 7,4·10-4.

69. Визначити масу натрій гідроксиду в грамах, необхідну для приготування 800 мл розчину NaOH з рН 12, враховуючи, що ступінь дисоціації електроліту 100 %:

а) 0,16; б) 0,064; в) 0,64; г) 0,032; д) 0,32.

70. Водневий показник розчину ацетатної кислоти 3. Визначити молярну концентрацію (моль/л) с(СН3СООН) в розчині, враховуючи, що ступінь дисоціації електроліту 1,5%:

а) 5,66·10-3; б) 6,67·10-2; в) 1,44·10-2; г)8,20·10-2; д) 9,30·10-3.

71. Гідроліз солі – це реакція взаємодії солі з водою, в результаті якої:

а) порушується рівновага дисоціації води, утворюється слабкий електроліт і, як правило, змінюється кислотність середовища;

б) утворюються сильні електроліти, змінюється кислотність середовища;

в) кислотність середовища не змінюється, утворюються сильні електроліти;

г) не порушується рівновага дисоціації води , змінюється кислотність середовища;

д) утворюється газ або осад, не змінюється кислотність середовища.

72. Константа гідролізу (Кг) солі слабкої кислоти і сильної основи або слабкої основи і сильної кислоти– це відношення іонного добутку води (Кв)до:

а) константи дисоціації слабкого електроліту;

б) суми молярних концентрацій іонів гідрогену та гідроксиду;

в) добутку молярних концентрацій іонів гідрогену та гідроксиду;

г) кількості речовини солі, що прогідролізувала;

д) кількості речовини солі, що продисоціювала.

73. Ступінь гідролізу солі (αг) – це відношення до загальної кількості речовини розчиненої солі:

а) молярної концентрації солі; б) масової концентрації солі;

в) масової частки солі; г) кількості речовини солі, що прогідролізувала;

д) кількості речовини солі, що продисоціювала.

74. Ступінь гідролізу солі (αг) не залежить від:

а) молярних концентрацій іонів солі; б) природи солі;

в) додавання сильної кислоти (або) лугу;

г) присутності у розчині солі утвореної сильною кислотою ти лугом.

75. Ступінь гідролізу солі (αг) зростає при:

а) збільшенні концентрації солі ; б) зниженні температури;

в) зниженні температури та збільшенні концентрації солі;

г) зменшенні концентрації солі;

д) додаванні солі, утвореної сильною кислотою та лугом.

76. Вказати, яка дія змістить рівновагу гідролізу натрій ацетату вліво:

а) підвищення температури; б) додавання натрій ацетату;

в) додавання води; г) додавання СН3СООН;

д) додавання солі, утвореної сильною кислотою та лугом.

77. Способами зміщення рівноваги реакції гідролізу солі утвореної слабкою кислотою та сильною основою (лугом) вліво можуть бути:

а) додавання цієї солі; б) додавання сильної основи (лугу);

в) додавання води; г) підвищення температури;

д) додавання солі, утвореної сильною кислотою та лугом.

78. Посилення гідролізу солей при підвищенні температури пояснюється:

а) збільшенням швидкості ендотермічної реакції дисоціації води;

б) зменшенням швидкості ендотермічної реакції дисоціації води;

в) зменшенням швидкості екзотермічної реакції дисоціації води;

г) збільшенням швидкості екзотермічної реакції дисоціації води.

79. Щоб зменшити гідроліз солі, утвореної слабкою основою та слабкою кислотою необхідно:

а) підігрівати розчини; б) розбавити розчин;

в) додати солі, утвореної сильною кислотою і лугом;

г) охолоджувати розчин, додавати слабкий електроліт (відповідно кислу або основну сіль, слабку основу або слабку кислоту).

80. Щоб зменшити гідроліз солі, утвореної слабкою кислотою та сильною основою (лугом), необхідно:

а) готувати концентрований розчин солі; б) підігрівати розчин;

в) додавати розбавлений розчин солі; г) додавати води;

д) додавати солі, утвореної сильною кислотою і лугом.

81. Щоб зменшити гідроліз солі, утвореної слабкою основою та сильною кислотою, необхідно:

а) готувати концентрований розчин солі; б) підігрівати розчин;

в) додавати води;

г) додати солі, утвореної сильною кислотою і лугом.

82. Гідролізу не підлягають солі, утворені:

а) слабкою кислотою та сильною основою (лугом);

б) слабкою основою та сильною кислотою;

в) сильною кислотою та сильною основою (лугом);

г) слабкою кислотою та слабкою основою;

д) кислотним залишком та катіоном металу.

83. Назвати водний розчин електроліту, що має найменше значення рН:

а) NaCl; б) KCl; в) CaCl2; г) NH4Cl; д) BaCl2.

84.Водний розчин якої із солей має найменше значення рН, якщо

Кд (NН3∙Н2О)=1,8∙10–5моль/л, Кд2(Zn(ОН)2) = 10–11моль/л:

а) амоній хлорид; б) амоній нітрат; в) цинк нітрат;

г) амоній сульфат; д) натрій нітрат.

85. Із наведених нижче солей виберіть ту, що зазнає гідролізу:

а) ферум (ІІІ) нітрат; б) барій хлорид; в) арґентум бромід;

г) калій нітрат; д) натрій сульфат.

86. Із наведених нижче солей виберіть ту, що зазнає гідролізу:

а) калій нітрат; б) барій сульфат; в) арґентум фосфат;

г) цинк нітрат; д) натрій хлорид.

87. Із наведених нижче солей виберіть ту, що зазнає гідролізу:

а) калій карбонат; б) барій хлорид; в) арґентум хлорид;

г) калій нітрат; д) натрій бромід.

88. Із наведених нижче солей виберіть ту, що зазнає гідролізу:

а) купрум (ІІ) сульфат; б) барій сульфат; в) арґентум сульфід;

г) літій нітрат; д) натрій бромід.

89. Із наведених нижче солей виберіть ту, що зазнає гідролізу:

а) амоній ацетат; б) барій хромат; в) кальцій карбонат;

г) літій хлорид; д) калій сульфат.

90. Із наведених нижче солей виберіть ту, що зазнає гідролізу:

а) калій перманганат; б) барій хлорид; в) арґентум йодид; г) калій нітрат; д) цинк нітрит.

91. Із наведених нижче солей виберіть ту, що зазнає гідролізу:

а) ферум (ІІ) хлорид; б) барій хлорид; в) арґентум хлорид;

г) калій хлорид; д) натрій хлорид

92. Із наведених нижче солей виберіть ту, водний розчин якої слабкокислий:

а) хром (ІІІ) сульфат; б) барій хлорат; в) натрій карбонат;

г) калій перхлорат; д) натрій хлорат.

93. Із наведених нижче солей виберіть ту, водний розчин якої слабколужний:

а) калій нітрат; б) калій сульфат; в) калій хлорат;

г) калій сульфід; д) калій бромід.

94. Із наведених нижче солей виберіть ту, водний розчин якої слабколужний:

а) калій сульфат; б) барій сульфат; в) арґентум нітрат;

г) калій сульфіт; д) натрій хлорид.

95. Із наведених нижче солей виберіть ту, що зазнає гідролізу:

а) літій карбонат; б) барій хлорид; в) арґентум карбонат;

г) калій нітрат; д) кальцій карбонат.

96. Із наведених нижче солей виберіть ту, що зазнає гідролізу:

а) алюміній сульфат; б) барій хромат; в) арґентум йодид;

г) калій сульфат; д) натрій сульфат.

97. Із наведених нижче солей виберіть ту, що зазнає гідролізу:

а) літій сульфат; б) барій фосфат; в) арґентум сульфід;

г) калій ацетат; д) натрій бромід.

98. Із наведених нижче солей виберіть ту, водний розчин якої лужний:

а) натрій сульфат; б) натрій ціанід; в) арґентум нітрат;

г) натрій нітрат; д) натрій бромід.

99. Якій солі відповідає вираз для константи гідролізу :

а) (NH4)2SO4; б) Na2SO4; в) NaCN;

г) (NH4)3PO4; д) CH3COONH4 ?

100. Якій солі відповідає вираз для константи гідролізу :

а) NH4CN; б) Na2SO4; в) Li2SO3; г) (NH4)2SO4; д) (NH4)3PO4 ?

101. Якій солі відповідає вираз для константи гідролізу :

а) (NH4)2SO4; б) NH4CH3COO; в) NH4NO3; г) NH4Cl; д) NH4I ?

102. В яких одиницях виражається Кг для солей, утворених слабкою кислотою та сильною основою (лугом):

а) г/моль; б) кг/моль; в) моль/л; г) моль2/л2; д) г/л ?

103. В яких одиницях виражається Кг для солей, утворених слабкою кислотою та слабкою основою:

а) г/моль; б) г/л; в) моль2/л2; г) моль/л; д)безрозмірна величина ?

104. В яких одиницях виражається Кг для солей, утворених слабкою основою та сильною кислотою:

а) г/моль; б) кг/моль; в) моль/л; г) г/л; д)безрозмірна величина ?

105. Водний розчин якої із солей має найбільше значення рН:

а) (NH4)2СO3; б) Na2SO4; в) Na2CO3; г) NH4Cl; д) CuSO4 ?

106. Яка із наведених солей не гідролізує:

а) AlPO4; б) AlCl3; в) Al2(SO4)3; г) Al(NO3)3; д) Al2S3 ?

107. В який бік зміститься рівновага реакції гідролізу солі при зниженні температури:

а) вліво; б) вправо; в) не зміститься; г) не відомо ?

108. В який бік зміститься рівновага реакції гідролізу солі при підвищенні температури:

а) вліво; б) вправо; в) не зміститься; г) не відомо ?

109. У водному розчині якої із солей можна прогнозувати нейтральне середовище:

а) CuSО4; б) К2SО3; в) Nа2SО4; г)Nа2SО3; д) ZnSО4 .

110. Солі жовчних кислот у тонких кишках нейтралізують переважно:

а) CH3COOH; б) HCl; в) H3PO4; г) H2C2O4; д) HI.

111. Яка реакція середовища сечі, якщо аналізи показали, що в ній містяться такі солі: NН4Сl, NН4Н2РО4, (NН4)2SО4:

а) кисла; б) лужна; в) нейтральна; г) слабколужна;

д) слабкокисла?

112. Реакція середовища при гідролізі солі, утвореної слабкою кислотою та сильною основою (лугом), буде:

а) нейтральна; б) слабкокисла; в) кисла; г) лужна; д) слабколужна.

113. Реакція середовища при гідролізі солі, утвореної слабкою основою та сильною кислотою буде :

а) нейтральна; б) слабкокисла; в) кисла; г) лужна; д) слабколужна.

114. Реакція середовища при гідролізі солі, утвореної слабкою основою та слабкою кислотою, якщо (основи) > (кислоти) буде:

а) лужна; б) нейтральна; в) слабкокисла; г) слабколужна;

д) кисла.

115. Реакція середовища при гідролізі солі, утвореної слабкою основою та слабкою кислотою, якщо (основи) < (кислоти) буде:

а) лужна; б) нейтральна; в) слабкокисла; г) слабколужна; д) кисла.

116. Реакція середовища при гідролізі солі, утвореної слабкою основою та слабкою кислотою, якщо (основи) = (кислоти) буде:

а) кисла; б) нейтральна; в) лужна; г) слабкокисла; д) слабколужна.

117.Реакція середовища при гідролізі солі, утвореної слабкою основою та слабкою кислотою, якщо (основи) < (кислоти) буде:

а) лужна; б) нейтральна; в) слабкокисла; г) слабколужна; д) кисла.

118. Яке значення рН матиме розчин при гідролізі солі, утвореної слабкою кислотою та лугом:

а) рН < 7; б) рН ≈ 7; в) рН = 7; г) рН > 7; д) рН = 0 ?

119. Яке значення рН матиме розчин при гідролізі солі, утвореної слабкою основою та сильною кислотою:

а) рН < 7; б) рН ≈ 7; в) рН = 7; г) рН > 7; д) рН = 0 ?

120. Яке значення рН матиме розчин при гідролізі солі, утвореної слабкою кислотою та слабкою основою, якщо (основи) > (кислоти):

а) рН < 7; б) рН ≈ 7; в) рН = 7; г)рН > 7; д) рН = 0 ?

121. Яке значення рН матиме розчин при гідролізі солі, утвореної слабкою кислотою та слабкою основою, якщо (основи)  (кислоти):

а) рН < 7; б) рН ≈ 7; в) рН = 7; г) рН > 7; д) рН = 0 ?

122. Яке значення рН матиме розчин при гідролізі солі, утвореної слабкою кислотою та слабкою основою, якщо (основи) = (кислоти):

а) рН < 7; б) рН ≈ 7; в) рН = 7; г) рН > 7; д) рН = 0 ?

123. Найбільше значення рН має водний розчин:

а) KNO3; б) Na2SO4; в) ZnSO4; г) NaBr; д) Na2CO3.

124. Додавання сильної кислоти до розчину амоній хлориду призведе до:

а) пригнічення гідролізу; б) підсилення гідролізу;

в) не вплине; г) не відомо.

125. Додавання лугу до розчину амоній хлориду призведе до:

а) пригнічення гідролізу; б) підсилення гідролізу;

в) не вплине; г) не відомо.

126. Додавання сильної кислоти до розчину калій ціаніду призведе до:

а) пригнічення гідролізу; б) не вплине;

в) підсилення гідролізу; г) не відомо.

127. Обчислити константу гідролізу солі Zn(NO2)2 за 1-им ступенем, якщо = 1,0∙10–11 моль/л, а = 5,1∙10–4 моль/л.

а) 1,2; б) 2,4∙10–2; в) 1,96; \г) 2,6∙10–1; д) 2,7.

128. Обчислити константу гідролізу солі NH4Cl (моль/л), якщо = 1,8∙10–5 моль/л.

а) 5,5∙10–8; б) 6,5∙10–9; в) 5,5∙10–10; г) 6,5∙10–10; д) 5,5∙10–9.

129. Обчислити константу гідролізу солі Pb(CH3COO)2 за першим ступенем, якщо = 1,75∙10–5 моль/л, а

= 3∙10–8 моль/л.

а) 6,0∙10–2; б)1,9∙10–2; в) 6,0∙10–1; г) 5,9∙10–2; д) 6,2∙10–1.

130. Обчислити константу гідролізу солі CH3COONa (моль/л), якщо = 1,75∙10–5 моль/л.

а) 6,2∙10–9; б) 5,7∙10–10; в) 6,5∙10–10; г) 5,7∙10–9; д) 6,5∙10–9.

131. Обчислити константу гідролізу солі NаNO2(моль/л), , якщо = 5,1∙10–4 моль/л.

а) 1,99∙10–9; б) 1,96∙10–7; в) 1,99∙10–8; г) 1,96∙10–11; д) 1,99∙10–10.

132. Обчислити константу гідролізу солі KCN(моль/л), , якщо = 6,2∙10–10 моль/л.

а) 1,3∙10–5; б) 1,4∙10–5; в) 1,6∙10–5; г) 1,8∙10–5; д) 1,7∙10–5.

133. Обчислити константу гідролізу солі Pb(NO2)2 за першим ступенем, якщо = = 3,0∙10–8 моль/л, а = 5,1∙10–4 моль/л.

а) 1,8∙10–6; б) 5∙10–2; в) 1,8∙10–5; г) 6.5∙10–2; д) 2,2∙10–2.

134. Обчислити константу гідролізу солі Na2CO3 (моль/л), за першим ступенем, якщо = 4,7∙10–11моль/л.

а) 2,2∙10–6; б) 2,0∙10–5; в) 2,2∙10–7; г) 2,0∙10–8; д) 2,1∙10–4.

135. Вирахувати константу гідролізу солі Na2SO3(моль/л), за першим ступенем, якщо = 1∙10–7 моль/л.

а) 1∙10–7; б) 9,7∙10–8; в) 9,3∙10–3; г) 9,9∙10–1; д)8,5∙10–6.

136. Вирахувати константу гідролізу солі K2S (моль/л), за першим ступенем, якщо = 1∙10–14 моль/л.

а) 10–1; б) 10–2; в) 10–3; г) 1; д) 1,2.

137. Вирахувати константу гідролізу солі Na2S (моль/л), за першим ступенем, якщо = 1,0∙10–14моль/л.

а) 8,9; б) 1,0; в) 5,2; г) 9,3; д) 9,1.

138. Вирахувати константу гідролізу солі Pb(NO3)2 (моль/л), за першим ступенем, якщо = 3,0∙10–8 моль/л.

а) 7,2∙10–2; б) 7,4∙10–7; в) 3,3∙10–7; г) 7,2∙10–7; д) 7,2∙10–4.

139. Вирахувати константу гідролізу солі Na2С2O4(моль/л), за першим ступенем, якщо = 6,4∙10–5 моль/л.

а) 1,95∙10–10; б) 2,32∙10–11; в) 2,21∙10–13; г) 2,11∙10–14; д)1,56∙10–10.

140. Обчислити константу гідролізу солі CH3COONН4, якщо = 1,8∙10–5 моль/л, а = 1,75∙10–5 моль/л.

а) 6,24∙10–4; б) 3,17∙10–5; в) 6,36∙10–5; г) 3,17∙10–4; д) 3,17∙10–6.

141. Написати іонне та молекулярне рівняння першої стадії гідролізу натрій карбонату.

142. Написати іонне та молекулярне рівняння першої стадії гідролізу калій сульфіту.

143. Написати іонне та молекулярне рівняння першої стадії гідролізу натрій фосфату.

144. Написати іонне та молекулярне рівняння першої стадії гідролізу калій сульфіду.

145. Написати іонне та молекулярне рівняння першої стадії гідролізу натрій ціаніду.

146. Написати іонне та молекулярне рівняння першої стадії гідролізу калій нітриту.

147. Написати іонне та молекулярне рівняння першої стадії гідролізу натрій ацетату.

148. Написати іонне та молекулярне рівняння першої стадії гідролізу амоній хлориду.

149. Написати іонне та молекулярне рівняння першої стадії гідролізу амоній сульфату.

150. Написати іонне та молекулярне рівняння першої стадії гідролізу цинк нітрату.

151. Написати іонне та молекулярне рівняння першої стадії гідролізу цинк сульфату.

152. Написати іонне та молекулярне рівняння першої стадії гідролізу ферум(ІІІ) хлориду.

152. Написати іонне та молекулярне рівняння першої стадії гідролізу хром (ІІІ) сульфату.

153. Написати іонне та молекулярне рівняння першої стадії гідролізу купрум (ІІ) ацетату.

154. Написати іонне та молекулярне рівняння першої стадії гідролізу амоній ацетату.

155. Написати іонне та молекулярне рівняння першої стадії гідролізу амоній карбонату.

156. Написати іонне та молекулярне рівняння першої стадії гідролізу амоній фосфату.

157. Написати іонне та молекулярне рівняння першої стадії гідролізу алюміній ацетату.

158. За умови однакової моляльності розчинів електролітів вказати електроліт, розчин якого має найбільшу іонну силу:

а) KCl; б) KNO3; в) K2SO4; г) KBr; д) KI.

159. За умови однакової моляльності розчинів електролітів вказати електроліт, розчин якого має найменшу іонну силу:

а) Na2SO4; б) NaCl; в) K2SO4; г)BaCl2; д)Ca(NO3)2.

160. За умови однакової моляльності розчинів електролітів вказати електроліт, для якого коефіцієнт активності іонів хлору найбільший:

а)NaCl; б) CaCl2; в) SrCl2; г) BaCl2; д) MgCl2.

161. рК слабкого електроліту дорівнює:

а) –lg[H+]; б) –lg[OH-]; в) –lg Kд; г) lg[H+]; д) lg Kд.

163. Яка з кислот найслабша, якщо :

а) KдHClO = 5,0∙10-8; б) KдHBrO = 2,5∙10-9; в) KдHIO = 2,3∙10-11;

г) KдHNO2 = 5,1∙10-4; д) KдCH3COOH = 1,75∙10-5 (моль/л) ?

164. Яка з кислот найсильніша, якщо:

а) рКСН3СOOH = 4,76; б) pKHNO2 = 3,29; в) pKHCOOH = 3,67;

г) pKHclO = 7,30; д) pKHbrO = 8,60?

165. Вказати, яка з констант дисоціації фосфатної кислоти має найменшу величину:

а) Кд1; б) Кд2; в) Кд3; г) Кд загальна?

Тема 6

Основи титриметричного аналізу.

  1. Титрант (робочий розчин) – це:

    1. розчин, який титрують;

    2. розчин, молярну концентрацію еквівалента речовини визначають в процесі титрування;

    3. розчин, яким титрують;

    4. розчин з невідомою концентрацією.

  2. Стандартний розчин – це:

    1. розчин аналіту;

    2. розчин, молярну концентрацію еквівалента речовини визначають в процесі титрування;

    3. розчин з точною молярною концентрацією еквівалента речовини;

    4. розчин з невідомою концентрацією.

  3. В основі титриметричних визначень лежить вимірювання об’єму:

    1. розчину аналіту;

    1. розчину титранту, розчину аналіту;

    1. буферного розчину;

    1. розчину індикатору.

  4. Розчин, в якому визначають молярну концентрацію еквівалента речовини, називають:

    1. аналітом;

    1. робочим розчином;

    1. титрантом;

    1. буферним розчином.

  5. Титрування – це процес:

    1. поступового додавання робочого розчину до проби з метою встановлення точного об’єму розчину титранту, витраченого на реакцію з аналітом;

    2. додавання буферного розчину та індикатору до проби з метою отримання забарвленого розчину;

    3. додавання розчину індикатору до проби з метою встановлення точного об’єму розчину титранту, витраченого на реакцію з аналітом;

    4. приготування розчинів з точно відомою концентрацією.

  6. Об’єм робочого розчину, витраченого на реакцію з аналітом, визначають за допомогою:

    1. бюретки;

    1. мірного циліндра;

    1. піпетки;

    1. мірної колби.

  7. Об’єм розчину (аналіту), в якому визначають молярну концентрацію еквівалента речовини, відбирають за допомогою:

    1. бюретки;

    1. мірного циліндра;

    1. піпетки;

    1. мензурки.

  8. Якщо реагуючі речовини та продукти їх взаємодії безбарвні, то для встановлення точки еквівалентності візуальним методом у розчин аналіту додають:

    1. буферний розчин;

    1. індикатор;

    1. титрант;

    1. нічого не додають.

  9. Точка еквівалентності – це момент при титруванні, коли:

    1. кількість речовини доданого титрованого розчину еквівалентна кількості речовини, що титрується;

    2. маса речовини доданого титрованого розчину рівна масі речовини, що титрується;

    3. молярна концентрація доданого титрованого розчину дорівнює молярній концентрації аналіту;

    4. число молів розчину індикатору еквівалентне числу молей речовини, що титрується.

  10. Для практичного здіснення об’ємно–аналітичного визначення необхідно:

    1. мати титрант, встановити точку еквівалентності, точно виміряти об’єм титранту;

    2. мати титрант, встановити точку еквівалентності, точно виміряти об’єми розчинів реагуючих речовин;

    3. мати титрант, встановити точку еквівалентності, точно виміряти об’єми аналіту та індикатору;

    4. мати титрант, точно виміряти об’єми розчинів реагуючих речовин та індикатору.

  11. В об’ємному аналізі можна використовувати:

    1. будь–які хімічні реакції;

    2. тільки ті реакції, які відбуваються з достатньою швидкістю і проходять практично до кінця;

    3. тільки ті реакції, які відбуваються з достатньою швидкістю і зміною кольору розчину;

    4. тільки ті реакції, які проходять практично до кінця.

  12. Для приготування титрованих розчинів використовують:

    1. мірний циліндр;

    1. конічну колбу;

    1. мірну колбу;

    1. хімічний стакан.

  13. Бюретки – це:

    1. градуйовані скляні трубки, які використовують для відмірювання розчинів невеликими порціями або окремими краплями;

    2. спеціально градуйовані скляні трубки, один кінець яких відтягнутий, призначені для вимірювання та перенесення певного об’єму розчину з однієї посудини в іншу;

    3. кругла плоскодонна скляна посудина з довгою вузькою шийкою з кільцевою рискою, яка показує, до якого рівня необхідно наливати рідину;

    4. скляний стакан з позначками.

  14. Мірні колби – це:

    1. градуйовані скляні трубки, які використовують для відмірювання розчинів невеликими порціями або окремими краплями;

    2. спеціально градуйовані скляні трубки, один кінець яких відтягнутий, призначені для вимірювання та перенесення певного об’єму розчину з однієї посудини в іншу;

    3. кругла плоскодонна скляна посудина з довгою вузькою шийкою з кільцевою рискою, яка показує, до якого рівня необхідно наливати рідину;

    4. скляний стакан з позначками.

  15. Піпетки – це:

    1. градуйовані скляні трубки, які використовують для відмірювання розчинів невеликими порціями або окремими краплями;

    2. спеціально градуйовані скляні трубки, один кінець яких відтягнутий, призначені для вимірювання та перенесення певного об’єму розчину з однієї посудини в іншу;

    3. кругла плоскодонна скляна посудина з довгою вузькою шийкою з кільцевою рискою, яка показує, до якого рівня необхідно наливати рідину;

    4. скляний стакан з позначками.

  16. Ацидиметрія – це метод визначення вмісту:

    1. основ у розчині титруванням стандартним розчином кислот;

    2. багатоосновних кислот у розчині титруванням розчином натрій гідроксиду;

    3. кислот у розчині титруванням стандартним розчином основ;

    4. гідросульфатів у розчині титруванням стандартним розчином натрій гідроксиду.

  17. Розчин якої речовини використовується як титрант при алкаліметричному визначенні:

    1. натрій гідроксиду;

    1. натрій хлориду;

    1. хлоридної кислоти;

    1. сульфатної кислоти?

  18. Вкажіть речовину, з якої можна приготувати стандартний розчин за точною масою цієї речовини:

    1. оцтова кислота;

    1. натрій гідроксид;

    1. сульфатна кислота;

    1. натрій тетраборат.

  19. Яка кількість титранту затрачується при титруванні:

    1. рівна за об’ємом аналізованому розчину;

    2. надлишкова;

    3. менша, ніж об’єм розчину аналіту;

    4. еквівалентна кількості аналіту.

  20. Вкажіть величину константи рівноваги для реакцій, які застосовуються в титриметричному аналізі:

    1. Кс < 1;

    1. Кс>>1;

    1. Кс<<1;

    1. Кс=1.

  21. Різка зміна pH системи на кривій титрування в методі нейтралізації спостерігається поблизу точки еквівалентності. Ця ділянка називається:

    1. кінцем титрування;

    2. стрибком титрування;

    3. інтервалом переходу індикатору;

    4. немає спеціальної назви.

  22. Яка реакція лежить в основі методу кислотно–основного титрування:

    1. ;

    1. ;

    1. ;

    1. ?

  23. Який процес лежить в основі методу кислотно–основного титрування:

    1. утворення погано розчинної сполуки;

    2. утворення молекул води;

    3. перерозподіл електронів;

    4. утворення комплексної сполуки?

  24. Вкажіть метод аналізу до якого належить титрування за реакцією

:

  1. осаджувальне титрування;

  1. комплексонометрія;

  1. кислотно–основне титрування;

  1. оксидиметрія.

  1. Вкажіть метод аналізу до якого належить титрування за реакцією

:

  1. осаджувальне титрування;

  1. комплексонометрія;

  1. кислотно–основне титрування;

  1. оксидиметрія.

  1. Вкажіть метод аналізу до якого належить титрування за реакцією

:

  1. осаджувальне титрування;

  1. комплексонометрія;

  1. кислотно–основне титрування;

  1. оксидиметрія.

  1. Вкажіть метод аналізу до якого належить титрування за реакцією

:

  1. осаджувальне титрування;

  1. комплексонометрія;

  1. кислотно–основне титрування;

  1. оксидиметрія.

  1. Вкажіть метод аналізу до якого належить титрування за реакцією

:

  1. осаджувальне титрування;

  1. комплексонометрія;

  1. кислотно–основне титрування;

  1. оксидиметрія.

  1. Вкажіть метод аналізу до якого належить титрування за реакцією

:

  1. осаджувальне титрування;

  1. комплексонометрія;

  1. кислотно–основне титрування;

  1. оксидиметрія.

  1. Вкажіть метод аналізу до якого належить титрування за реакцією

:

  1. осаджувальне титрування;

  1. комплексонометрія;

  1. кислотно–основне титрування;

  1. оксидиметрія.

  1. Який фактор використовується для фіксування еквівалентності (стехіометричності) при кислотно–основному титруванні:

    1. зміна концентрації іонів гідрогену;

    2. зміна окисно–відновного потенціалу;

    3. досягнення добутку розчинності утвореної сполуки;

    4. досягнення рН=7?

  2. Розчин якої речовини використовується як титрант при ацидометричному визначенні:

    1. калій гідроксид;

    1. натрій оксалат;

    1. амоній гідроксид;

    1. хлоридна кислота?

  3. Яке співвідношення спостерігається між об’ємами та молярними концентраціями оцтової кислоти та натрій гідроксиду при титруванні:

    1. об’єми розчинів та їх молярні концентрації не зв’язані між собою;

    2. об’єми розчинів прямо пропорційні їх молярним концентраціям еквівалента;

    3. характер співвідношення між об’ємами розчинів та їх молекулярними концентраціями залежить від природи реагуючих речовин;

    4. об’єми розчинів обернено пропорційні їх молярним концентраціям еквівалента?

  4. Вкажіть речовину, яка задовольняє вимогам до вихідної речовини:

    1. СН3СООН;

    1. Н2С2О4·2Н2О;

    1. AgNO3;

    1. HCl.

    1. С6Н5СНО

  5. Вкажіть метод титриметричного аналізу, в якому титрантом є сульфатна кислота:

    1. осаджувальне титрування;

    1. комплексонометрія;

    1. кислотно–основне титрування;

    1. оксидиметрія.

  6. Розчин якої речовини є титрантом при ацидометричному визначенні:

    1. NaCl;

    1. HCl;

    1. Na2C2O4·2Н2О;

    1. Na2CO3.

  7. Яка реакція лежить в основі методу кислотно–основного титрування:

    1. ;

    1. ;

    1. ;

    1. ?

  8. Вкажіть варіанти методу кислотно–основного титрування:

    1. цериметрія, титанометрія;

    1. алкаліметрія, ацидиметрія;

    1. аргентометрія, роданометрія;

    1. трилонометрія, йодлметрія.

  9. Вкажіть титрант методу кислотно–основного титрування:

    1. NH4Cl;

    1. HCl;

    1. AgNO3;

    1. KMnO4.

  10. Які реакції лежать в основі окисно–відновного титрування:

    1. реакції нейтралізації;

    1. реакції осадження;

    1. реакції окиснення–відновлення;

    д) реакції комплексоутворення?

  11. Які реакції лежать в основі комплексонометричних визначень:

    1. реакції нейтралізації;

    1. реакції комплексоутворення;

    1. реакції осадження;

    1. реакції окиснення–відновлення?

  12. Робочими розчинами у методі нейтралізації є розчини:

    1. окисників;

    1. відновників;

    1. сильних та слабких кислот і основ;

    1. сильних кислот та лугів.

  13. Який робочий розчин використовують у методі комплексонометрії:

    1. хлоридної кислоти;

    1. трилону Б;

    1. натрій тіосульфату;

    1. натрій гідроксиду?

  14. Який робочий розчин використовують у методі перманганатометрії:

    1. натрій гідроксиду;

    1. хлоридної кислоти;

    1. трилону Б;

    1. калій перманганату?

  15. Які реакції лежать в основі методу перманганатометрії:

    1. реакції нейтралізації;

    1. реакції окиснення–відновлення;

    1. реакції осадження;

    1. реакції комплексоутворення?

  16. Стандартний розчин – це розчин:

    1. молярна концентрація еквівалента якого відома з точністю до чотирьох значущих цифр;

    2. приготовлений з наважки чистої речовини, взятої на технічних терезах;

    3. приготовлений у мірному циліндрі з наважки вихідної речовини, взятої на аналітичних терезах;

    4. молярну концентрацію еквівалента якого встановлюють під час титрування.

  17. Який процес лежить в основі методу кислотно–основного титрування:

    1. перерозподіл електронів;

    2. утворення забарвленої сполуки;

    3. утворення погано розчинної сполуки;

    4. утворення малодисоційованої сполуки?

  18. Розчином якої речовини промивають бюретку при ацидиметричному титруванні:

    1. NaОН;

    1. KMnO4;

    1. HCl;

    1. Na2C2O4·2Н2О?

  19. Розчином якої речовини промивають бюретку при алкаліметричному титруванні:

    1. Na2CO3;

    1. HCl;

    1. KMnO4;

    1. NaОН?

  20. Який посуд промивається перед титруванням розчином титранту:

    1. піпетка;

    1. бюретка;

    1. мірна колба;

    1. колба для титрування?

  21. Який посуд промивається перед використанням розчином аналіту:

    1. бюретка;

    1. мірна колба;

    1. колба для титрування;

    1. піпетка?

  22. Який хімічний посуд використовується для відбору проби для титрування:

    1. піпетка;

    1. мензурка;

    1. мірний циліндр;

    1. колба для титрування?

  23. Який посуд не використовують для точного виміру об’єму:

    1. піпетка;

    1. бюретка;

    1. мірна колба;

    1. мірний циліндр?

  24. Який посуд використовується для приготування стандартних розчинів:

    1. мензурка;

    1. будь–який мірний посуд;

    1. мірний циліндр;

    1. мірна колба?

  25. Чому дорівнює молярна маса еквівалента сульфатної кислоти у реакції з натрій гідроксидом:

    1. 49 г/моль;

    1. 196 г/моль;

    1. 98 г/моль;

    1. 49 г?

  26. Чому дорівнює молярна маса еквівалента натрій гідроксиду у реакції з сульфатною кислотою:

    1. 20 г/моль;

    1. 40 г;

    1. 40 г/моль;

    1. 80 г/моль?

  27. Чому дорівнює молярна маса еквівалента хлоридної кислоти у реакції з кальцій гідроксидом:

    1. 36,5 г/моль;

    1. 36,5 г;

    1. 18,25 г/моль;

    1. 73 г/моль?

  28. Чому дорівнює молярна маса еквівалента натрій гідроксиду у реакції з хлоридною кислотою:

    1. 20 г/моль;

    1. 40 г;

    1. 80 г/моль;

    1. 40 г/моль?

  29. Чому дорівнює молярна маса еквівалента аміаку у реакції з хлоридною кислотою:

    1. 17г;

    1. 2 моль;

    1. 34 г/моль;

    1. 17 г/моль?

  30. Який мірний посуд застосовують для виміру об’єму титр анту:

    1. мензурка;

    1. бюретка;

    1. мірна колба;

    1. мірний циліндр?

  31. Який посуд промивають дистильованою водою перед проведенням титрування:

    1. мірну колбу;

    1. бюретку;

    1. колбу для титрування;

    1. мірний циліндр?

  32. Який посуд промивають хлоридною кислотою при титруванні водного розчину аміаку:

    1. колбу для титрування;

    1. мірний циліндр;

    1. мірну колбу;

    1. бюретку?

  33. За якою вихідною речовиною встановлюють точну концентрацію основ:

    1. СН3СООН;

    1. Н2С2О4·2Н2О;

    1. Na2B4O7·10Н2О;

    1. HCl?

  34. Сірчану кислоту відтитровано розчином калій гідроксиду з індикатором метиловим червоним (рТ=5,5) до жовтого забарвлення. Чи правильний отримано результат:

    1. завищений;

    1. занижений;

    1. титрування неможливе;

    1. правильний?

  35. Розчин шлункового соку відтитровано розчином натрій гідроксиду з індикатором фенолфталеїном (рТ=9,0) до рожевого забарвлення. Чи правильний отримано результат:

    1. завищений;

    1. занижений;

    1. титрування неможливе;

    1. правильний?

  36. Розчин нашатирного спирту (аміаку) відтитровано розчином хлоридної кислоти з індикатором метиловим червоним (рТ=5,5) до жовтого забарвлення. Чи правильний отримано результат:

    1. завищений;

    1. занижений;

    1. титрування неможливе;

    1. правильний?

  37. Розчин шлункового соку відтитровано розчином натрій гідроксиду з індикатором бромкрезоловим зеленим (рТ=4,5) до синього забарвлення (зміна забарвлення індикатору – жовте–синє). Чи правильний отримано результат:

    1. завищений;

    1. занижений;

    1. титрування неможливе;

    1. правильний?

  38. Оцтову кислоту відтитровано розчином натрій гідроксиду з індикатором метиловим червоним (рТ=5,5) до жовтого забарвлення. Чи правильний отримано результат:

    1. завищений;

    1. занижений;

    1. титрування неможливе;

    1. правильний?

  39. Сірчану кислоту відтитровано розчином калій гідроксиду з індикатором метиловим червоним (рТ=5,5) до червоного забарвлення. Чи правильний отримано результат:

    1. завищений;

    1. занижений;

    1. титрування неможливе;

    1. правильний?

  40. Сірчану кислоту відтитровано розчином натрій гідроксиду з індикатором фенолфталеїном (рТ=9,0) до рожевого забарвлення розчину. Чи правильний отримано результат:

    1. завищений;

    1. занижений;

    1. титрування неможливе;

    1. правильний?

  41. Розчин нашатирного спирту (аміаку) відтитровано розчином сульфатної кислоти з індикатором метиловим червоним (рТ=5,5) до червоного забарвлення. Чи правильний отримано результат:

    1. завищений;

    1. занижений;

    1. титрування неможливе;

    1. правильний?

  42. Розчин шлункового соку відтитровано розчином натрій гідроксиду з індикатором бромкрезоловим зеленим (рТ=4,5) до жовтого забарвлення (зміна забарвлення індикатору – жовте–синє). Чи правильний отримано результат:

    1. завищений;

    1. занижений;

    1. титрування неможливе;

    1. правильний?

  43. Оцтову кислоту відтитровано розчином натрій гідроксиду з індикатором метиловим червоним (рТ=5,5) до червоного забарвлення. Чи правильний отримано результат:

    1. завищений;

    1. занижений;

    1. титрування неможливе;

    1. правильний?

  44. Розчин нашатирного спирту (аміаку) відтитровано розчином хлоридної кислоти з індикатором метиловим червоним (рТ=5,5) до червоного забарвлення. Чи правильний отримано результат:

    1. завищений;

    1. занижений;

    1. титрування неможливе;

    1. правильний?

  45. Розчин калій гідроксиду відтитровано розчином сульфатної кислоти з індикатором фенолфталеїном (рТ=9,0) до рожевого забарвлення. Чи правильний отримано результат:

    1. завищений;

    1. занижений;

    1. титрування неможливе;

    1. правильний?

  46. Розчин кальцій гідроксиду відтитровано розчином сульфатної кислоти з індикатором фенолфталеїном (рТ=9,0) до знебарвлення розчину. Чи правильний отримано результат:

    1. завищений;

    1. занижений;

    1. титрування неможливе;

    1. правильний?

  47. Щавлеву кислоту відтитрували розчином КОН до нейтральної реакції. Чи отримали правильний результат:

    1. розчин недотитровано;

    1. правильний;

    1. розчин перетитровано;

    1. титрування неможливе?

  48. Розчин нашатирного спирту (аміаку) відтитровано розчином оцтової кислоти з індикатором метиловим жовтим (рТ=3,0) до жовтого забарвлення (зміна забарвлення індикатору червоне–жовте). Чи правильний отримано результат:

    1. завищений;

    1. занижений;

    1. титрування неможливе;

    1. правильний?

  49. Розчин натрій гідроксиду відтитровано розчином хлоридної кислоти з індикатором метиловим помаранчевим (рТ=3,0) до жовтого забарвлення (зміна забарвлення індикатору червоне–жовте). Чи правильний отримано результат:

    1. завищений;

    1. занижений;

    1. титрування неможливе;

    1. правильний?

  50. Розчин сульфатної кислоти відтитрoвано натрій гідроксидом до слабкокислої реакції. Чи правильний отримано результат:

    1. завищений;

    1. занижений;

    1. титрування неможливе;

    1. правильний?

  51. Вкажіть систему, в якій точка еквівалентності відповідає кислому середовищу:

    1. HCl–NaOH;

    1. KOH–H2SO4;

    1. CH3COOH–NaOH;

    1. NH4OH–HCl.

  52. Вкажіть систему, в якій точка еквівалентності відповідає лужному середовищу:

    1. HCl–NaOH;

    1. CH3COOH–NaOH;

    1. KOH–H2SO4;

    1. NH4OH–HCl.

  53. Для якої системи в точці еквівалентності рН>7:

    1. CH3COOH–NH4OH;

    1. NH4OH–H2SO4;

    1. CH3COOH–KOH;

    1. NaOH–HNO3?

  54. Для якої системи в точці еквівалентності рН>7

    1. Н2С2О4–NaOH;

    1. HNO3–NaOH;

    1. CH3COOH–NH4OH;

    1. NH4OH–HCl?

  55. Вкажіть систему в якій титрування неможливе:

    1. Н2С2О4–NH4OH;

    1. NH4OH–HCl;

    1. KOH–H2SO4;

    1. CH3COOH– NaOH.

  56. Вкажіть систему у якій титрування неможливе:

    1. Н2С2О4–NaOH;

    1. CH3COOH–NH4OH;

    1. HNO3–NaOH;

    1. NH4OH–HCl.

  57. Вкажіть інтервал переходу індикатору алізаринового синього, константа дисоціації якого дорівнює 10–12 моль/л:

    1. 10 – 13;

    1. 11 – 13;

    1. 10 – 12;

    1. 12 – 13.

  58. Вкажіть інтервал переходу індикатору, константа дисоціації якого дорівнює 10–10 моль/л:

    1. 11 – 13;

    1. 10 – 12;

    1. 10 – 13;

    1. 9 – 10.

  59. Вкажіть інтервал переходу індикатору тимоловий синій, якщо Кд=10–9 моль/л:

    1. 7–9;

    1. 9–10;

    1. 8–11;

    1. 8–10.

  60. Вкажіть інтервал переходу індикатору тимоловий синій, якщо Кд=10–8 моль/л.

    1. 8 – 11;

    1. 7 – 9;

    1. 7 – 8;

    1. 6 – 8.

  61. Вкажіть інтервал переходу індикатору тимоловий синій, якщо Кд=10–3 моль/л:

    1. 3 – 4;

    1. 2 – 3;

    1. 2 – 4;

    1. 1 – 5.

  62. Інтервал переходу індикатору 8 – 10. Яка константа дисоціації індикатору (моль/л):

    1. 10–10 ;

    1. 10–8 ;

    1. 10–9 ;

    1. 10–7 .

  63. Інтервал переходу індикатору 9 – 11. Яка константа дисоціації індикатору:

    1. 10–9 моль/л;

    1. 10–10 моль/л;

    1. 10–8 моль/л;

    1. 10–7 моль/л?

  64. Інтервал переходу індикатору 7 – 9. Яка константа дисоціації індикатору:

    1. 10–9 моль/л;

    1. 10–10 моль/л;

    1. 10–8 моль/л;

    1. 10–7 моль/л?

  65. Інтервал переходу індикатору 6 – 8. Яка константа дисоціації індикатору:

    1. 10–9 моль/л;

    1. 10–10 моль/л;

    1. 10–8 моль/л;

    1. 10–7 моль/л?

  66. Інтервал переходу індикатору 5 – 7. Яка константа дисоціації індикатору:

    1. 10–7 моль/л;

    1. 10–4 моль/л;

    1. 10–6 моль/л;

    1. 10–5 моль/л?

  67. Інтервал переходу індикатору 3 – 5. Яка константа дисоціації індикатору:

    1. 10–7 моль/л;

    1. 10–4 моль/л;

    1. 10–6 моль/л;

    1. 10–5 моль/л?

  68. Інтервал переходу індикатору 4 – 6. Яка константа дисоціації індикатору:

    1. 10–7 моль/л;

    1. 10–4 моль/л;

    1. 10–6 моль/л;

    1. 10–5 моль/л?

  69. Розрахуйте інтервал переходу індикатору, якщо Кд=10–4 моль/л:

    1. 3 – 5;

    1. 2 – 4;

    1. 4 – 6;

    1. 2 – 5.

  70. Який фактор впливає на величину скачка титрування:

    1. рТ індикатору ;

    1. об’єм розчину, який титрують;

    1. інтервал переходу індикатору;

    1. вихідні концентрації аналіту та титранту?

  71. Який фактор впливає на величину скачка титрування:

    1. рТ індикатору;

    1. об’єм розчину, який аналізують;

    1. природа реагуючих речовин;

    1. інтервал переходу індикатору?

  72. Вкажіть титрант для визначення оцтової кислоти:

    1. NaOH;

    1. Na2CO3;

    1. Н2С2О4;

    1. Na2С2О4.

  73. Вкажіть титрант для визначення сульфатної кислоти:

    1. Na2CO3;

    1. Н2С2О4;

    1. КOH;

    1. Na2С2О4.

  74. Вкажіть титрант для визначення амоній гідроксиду:

    1. NaOH;

    1. Na2CO3;

    1. НСl;

    1. Na2С2О4.

  75. Вкажіть титрант для визначення натрій гідроксиду:

    1. NaOH;

    1. Na2CO3;

    1. Н2SO4;

    1. Na2С2О4.

  76. За якою речовиною встановлюють точну концентрацію кислот:

    1. натрій гідроксидом;

    1. амоній гідроксидом;

    c) натрій тетраборатом;

    d) калій карбонатом?

  77. Вкажіть фактор еквівалентності fекв оксалатної кислоти у реакції

:

  1. ;

  1. 1;

  1. ;

  1. .

  1. Вкажіть фактор еквівалентності fекв хлоридної кислоти у реакції з натрій гідроксидом:

    1. ;

    1. 1;

    1. ;

    1. .

  2. Вкажіть фактор еквівалентності fекв натрій гідроксиду у реакції:

:

  1. ;

  1. 1;

  1. ;

  1. .

  1. Вкажіть фактор еквівалентності fекв сульфатної кислоти у реакції з амоній гідроксидом:

    1. ;

    1. 1;

    1. ;

    1. .

  2. Вкажіть фактор еквівалентності fекв амоній гідроксиду у реакції з хлоридною кислотою:

    1. ;

    1. 1;

    1. ;

    1. .

  3. Вкажіть фактор еквівалентності fекв кальцій гідроксиду у реакції з сульфатною кислотою:

    1. ;

    1. 1;

    1. ;

    1. .

  4. Вкажіть фактор еквівалентності fекв барій гідроксиду у реакції з хлоридною кислотою:

    1. ;

    1. 1;

    1. ;

    1. .

  5. Вкажіть фактор еквівалентності fекв оксалатної кислоти у реакції з барій гідроксидом

:

  1. ;

  1. 1;

  1. ;

  1. .

  1. Вкажіть фактор еквівалентності fекв ацетатної кислоти у реакції з барій гідроксидом:

    1. ;

    1. 1;

    1. ;

    1. .

  2. Вкажіть фактор еквівалентності fекв барій гідроксиду у реакції з оксалатною кислотою

:

  1. : ;

  1. 1;

  1. ;

  1. .

  1. Вкажіть фактор еквівалентності fекв кальцій гідроксиду у реакції з сульфатною кислотою:

    1. ;

    1. 1;

    1. ;

    1. .

  2. За якою формулою обчислюють молярну концентрацію еквівалента оцтової кислоти згідно з даними титриметричного аналізу за реакцією

:

  1. ;

  1. ;

  1. ;

  1. ?

  1. За якою формулою обчислюють молярну концентрацію еквівалента калій гідроксиду згідно з даними титриметричного аналізу за реакцією

:

  1. ;

  1. ;

  1. ;

  1. ?

  1. За якою формулою обчислюють молярну концентрацію еквівалента кислоти (А) згідно з даними алкаліметрії (титрант(Т) – луг):

    1. ;

    1. ;

    1. ;

    1. ?

  2. За якою формулою обчислюють молярну концентрацію еквівалента основи (А) згідно з даними ацидометрії (титрант –кислота Т):

    1. ;

    1. ;

    1. ;

    1. ?

  3. За якою формулою обчислюють молярну концентрацію еквівалента аналіту (А) згідно з даними титриметрії (титрант Т):

    1. ;

    1. ;

    1. ;

    1. ?

  4. За якою формулою обчислюють молярну концентрацію еквівалента сульфатної кислоти згідно з даними титриметричного аналізу за реакцією

:

  1. ;

  1. ;

  1. ;

  1. ?

  1. За якою формулою обчислюють молярну концентрацію еквівалента сульфатної кислоти згідно з даними титриметричного аналізу за реакцією

:

  1. ;

  1. ;

  1. ;

  1. ?

  1. За якою формулою обчислюють молярну концентрацію еквівалента аміаку згідно з даними титриметричного аналізу за реакцією

:

  1. ;

  1. ;

  1. ;

  1. ?

  1. За якою формулою обчислюють молярну концентрацію еквівалента аміаку згідно з даними титриметричного аналізу за реакцією

:

  1. ;

  1. ;

  1. ;

  1. ?

  1. За якою формулою обчислюють молярну концентрацію еквівалента хлоридної кислоти згідно з даними титриметричного аналізу за реакцією

:

  1. ;

  1. ;

  1. ;

  1. ?

  1. За якою формулою обчислюють молярну концентрацію еквівалента барій гідроксиду згідно з даними титриметричного аналізу за реакцією

:

  1. ;

  1. ;

  1. ;

  1. ?

  1. За якою формулою обчислюють молярну концентрацію еквівалента хлоридної кислоти згідно з даними титриметричного аналізу за реакцією

:

  1. ;

  1. ;

  1. ?

  1. За якою формулою обчислюють молярну концентрацію еквівалента хлоридної кислоти згідно з даними титриметричного аналізу за реакцією

:

  1. ;

  1. ;

  1. ;

  1. ?

  1. За якою формулою обчислюють молярну концентрацію еквівалента сульфатної кислоти згідно з даними титриметричного аналізу за реакцією

:

  1. ;

  1. ;

  1. ;

  1. ?

  1. За якою формулою обчислюють молярну концентрацію еквівалента розчину оксалатної кислоти згідно з даними титриметричного аналізу за реакцією

:

  1. ;

  1. ;

  1. ;

  1. ?

  1. За якою формулою обчислюють молярну концентрацію еквівалента барій гідроксиду згідно з даними титриметричного аналізу за реакцією

:

  1. ;

  1. ;

  1. ;

  1. ?

  1. За якою формулою обчислюють масу оцтової кислоти згідно з даними титриметричного аналізу за реакцією

:

  1. ;

  2. ;

  3. ;

  4. ?

  • За якою формулою обчислюють масу калій гідроксиду згідно з даними титриметричного аналізу за реакцією

    :

    1. ;

    2. ;

    3. ;

    4. ?

  • За якою формулою обчислюють масу кислоти (А) згідно з даними алкілометрії (титрант(Т) –луг):

    1. ;

    1. ;

    1. ;

    1. ?

  • За якою формулою обчислюють масу основи (А) згідно з даними ацидометрії (титрант –кислота Т):

    1. ;

    1. ;

    1. ;

    1. ?

  • За якою формулою обчислюють масу аналіту (А) згідно з даними титриметрії (титрант Т):

    1. ;

    1. ;

    1. ;

    1. ?

  • За якою формулою обчислюють масу сульфатної кислоти згідно з даними титриметричного аналізу за реакцією

    :

    1. ;

    2. ;

    3. ;

    4. ?

  • За якою формулою обчислюють масу сульфатної кислоти згідно з даними титриметричного аналізу за реакцією

    :

    1. ;

    2. ;

    3. ;

    4. ?

  • За якою формулою обчислюють масу аміаку згідно з даними титриметричного аналізу за реакцією

    :

    1. ;

    2. ;

    3. ;

    4. ?

  • За якою формулою обчислюють масу аміаку згідно з даними титриметричного аналізу за реакцією

    :

    1. ;

    2. ;

    3. ;

    4. ?

  • За якою формулою обчислюють масу хлоридної кислоти згідно з даними титриметричного аналізу за реакцією

    :

    1. ;

    2. ;

    3. ;

    4. ?

  • За якою формулою обчислюють масу барій гідроксиду згідно з даними титриметричного аналізу за реакцією

    :

    1. ;

    2. ;

    3. ;

    4. ?

  • За якою формулою обчислюють масу хлоридної кислоти згідно з даними титриметричного аналізу за реакцією

    :

    1. ;

    2. ;

    3. ;

    4. ?

  • За якою формулою обчислюють масу хлоридної кислоти згідно з даними титриметричного аналізу за реакцією

    :

    1. ;

    2. ;

    3. ;

    4. ?

  • За якою формулою обчислюють масу сульфатної кислоти згідно з даними титриметричного аналізу за реакцією

    :

    1. ;

    2. ;

    3. ;

    4. ?

  • За якою формулою обчислюють масу оксалатної кислоти згідно з даними титриметричного аналізу за реакцією

    :

    1. ;

    2. ;

    3. ;

    4. ?

  • За якою формулою обчислюють масу барій гідроксиду згідно з даними титриметричного аналізу за реакцією

    :

    1. ;

    2. ;

    3. ;

    4. ?

  • На титрування 20 мл розчину ацетатної кислоти було витрачено 14,86 мл розчину натрій гідроксиду з молярною концентрацією еквівалента 0,01 моль/л. Розрахуйте масу ацетатної кислоти у розчині:

    1. 8,92·10–3г;

    1. 7,43·10–3г;

    1. 2,23·10–3г;

    1. 4,46·10–3г.

  • Розрахуйте масу калій гідроксиду у розчині, якщо на титрування цього розчину витрачено 26,33 мл розчину сульфатної кислоти з молярною концентрацією еквівалента 0,02 моль/л:

    1. 1,47 10–2г;

    1. 0,74 10–2г;

    1. 2,14·10–2г;

    1. 2,94·10–2г.

  • Яка маса сульфатної кислоти в розчині на титрування якого витрачено 15,89 мл розчину кальцій гідроксиду з молярною концентрацією еквівалента 0,01 моль/л:

    1. 1,55 10–2г;

    1. 3,89 10–2г;

    1. 7,77 10–2г;

    1. 0,74 10–2г.

  • Розрахуйте масу аміаку в 10 мл розчину, якщо на титрування цього розчину витрачено 9,79 мл розчину сульфатної кислоти з молярною концентрацією еквівалента 0,01 моль/л:

    1. 1,66·10–3г;

    1. 4,90·10–3г;

    1. 3,33·10–3г;

    1. 8,32·10–4г.

  • Яка маса аміаку в 50 мл розчину, якщо на титрування цього розчину витрачено 19,23 мл розчину хлоридної кислоти з молярною концентрацією еквівалента 0,01 моль/л:

    1. 1,63·10–3г;

    1. 9,62·10–3г;

    1. 3,85·10–3г;

    1. 3,27·10–3г.

  • Розрахуйте масу натрій гідроксиду у розчині об’ємом 100 мл, якщо на титрування 10 мл цього розчину витрачено 12,36 мл розчину хлоридної кислоти з молярною концентрацією еквівалента 0,01 моль/л:

    1. 4,94·10–2г;

    1. 4,94·10–3г;

    1. 2,47·10–2г;

    1. 2,47·10–3г.

  • Розрахуйте масу калій гідроксиду у розчині, якщо на титрування 10 мл цього розчину витрачено 10,63 мл розчину сульфатної кислоти з молярною концентрацією еквівалента 0,02 моль/л:

    1. 4,79·10–2г;

    1. 4,76·10–3г;

    1. 2,38·10–2г;

    1. 2,38·10–3г.

  • Розрахуйте масу ацетатної кислоти у розчині об’ємом 50 мл, якщо на титрування 10 мл цього розчину витрачено 8,96 мл розчину натрій гідроксиду з молярною концентрацією еквівалента 0,005 моль/л:

    1. 2,69·10–2г;

    1. 1,34·10–2г;

    1. 2,69·10–3г;

    1. 1,34·10–3г.

  • Розрахуйте масу ацетатної кислоти у розчині об’ємом 150 мл, якщо на титрування 10 мл цього розчину витрачено 12,96 мл розчину натрій гідроксиду з молярною концентрацією еквівалента 0,05 моль/л:

    1. 0,5832 г;

    1. 3,89·10–2г;

    1. 1,95·10–2г;

    1. 5,8321 г.

  • Яка маса аміаку у 50 мл розчину, якщо на титрування 25 мл цього розчину витрачено 19,23 мл розчину хлоридної кислоти з молярною концентрацією еквівалента 0,01 моль/л:

    1. 1,63·10–3г;

    1. 3,27·10–3г;

    1. 6,54·10–3г;

    1. 6,54·10–2г?

  • Яка маса аміаку у 100 мл розчину, якщо на титрування 10 мл цього розчину витрачено 19,23 мл розчину хлоридної кислоти з молярною концентрацією 0,1 моль/л:

    1. 6,54·10–3г;

    1. 3,27·10–3г;

    1. 1,63·10–3г;

    1. 3,27·10–2г?

  • Яка маса сульфатної кислоти у 25 мл розчину на титрування якого витрачено 15,49 мл розчину барій гідроксиду з молярною концентрацією еквівалента 0,01 моль/л:

    1. 7,59·10–3г

    1. 1,52·10–2г

    1. 7,59·10–2г

    1. 3,80·10–3г?

  • На титрування 20 мл розчину ацетатної кислоти було витрачено 14,56 мл розчину калій гідроксиду з молярною концентрацією еквівалента 0,01 моль/л. Розрахуйте молярну концентрацію еквівалента ацетатної кислоти у розчині:

    1. 0,048 моль;

    1. 0,048 моль/л;

    1. 0,048 моль/мл;

    1. 0,024 моль/л.

  • Розрахуйте молярну концентрацію еквівалента калій гідроксиду в розчині, якщо на титрування 25 мл цього розчину витрачено 16,39 мл розчину сульфатної кислоти з молярною концентрацією еквівалента 0,02 моль/л:

    1. 0,013 моль/л;

    1. 0,007 моль/л;

    1. 0,026 моль/л;

    1. 0,026 моль/мл.

  • Яка молярна концентрація еквівалента сульфатної кислоти в розчині, на титрування 10 мл якого витрачено 13,89 мл розчину кальцій гідроксиду з молярною концентрацією еквівалента 0,01 моль/л:

    1. 0,028 моль/л;

    1. 0,014 моль/л;

    1. 0,028 г/ моль;

    1. 0,007 моль/л?

  • Розрахуйте молярну концентрацію еквівалента аміаку у 10 мл розчину, якщо на титрування цього розчину витрачено 9,79 мл розчину сульфатної кислоти з молярною концентрацією еквівалента 0,1 моль/л:

    1. 0,098 моль/л;

    1. 0,049 моль/л;

    1. 0,196 моль/л;

    1. 0,049 г/л.

  • Яка молярна концентрація еквівалента аміаку в 50 мл розчину, якщо на титрування цього розчину витрачено 19,23 мл розчину хлоридної кислоти з молярною концентрацією еквівалента 0,005 моль/л:

    1. 0,002 г/л;

    1. 0,002 моль/л;

    1. 0,004 моль/л;

    1. 0,001 моль/л?

  • Розрахуйте молярну концентрацію еквівалента натрій гідроксиду в розчині об’ємом 100 мл, якщо на титрування 10 мл цього розчину витрачено 12,36 мл розчину хлоридної кислоти з молярною концентрацією еквівалента 0,01 моль/л:

    1. 0,124 моль/л;

    1. 0,062 моль/л;

    1. 0,012 моль/мл;

    1. 0,012 моль/л.

  • Розрахуйте молярну концентрацію еквівалента ацетатної кислоти в розчині об’ємом 50 мл, якщо на титрування 10 мл цього розчину витрачено 8,96 мл розчину натрій гідроксиду з молярною концентрацією еквівалента 0,05 моль/л:

    1. 0,090 моль/л;

    1. 0,045 моль/л;

    1. 0,112 моль/л;

    1. 0,224 моль/л.

  • Яка молярна концентрація еквівалента аміаку в 50 мл розчину, якщо на титрування 25 мл цього розчину витрачено 12,53 мл розчину хлоридної кислоти з молярною концентрацією еквівалента 0,01 моль/л:

    1. 0,01 моль/л;

    1. 0,005 моль/л;

    1. 0,005 г/л;

    1. 0,02 моль/л?
    • Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]
    Помощь Обратная связь Вопросы и предложения Пользовательское соглашение Политика конфиденциальности