
- •1. Загальна частина
- •1.2 Технологічні розрахунки
- •1.2.1 Матеріальний баланс установки
- •1.2.1.1 Вихід гідроочищенного дизельного палива
- •1.2.1.2 Витрати водню на гідроочистку
- •1.2.1.3 Втрати водню з віддухом
- •1.2.1.4 Матеріальний баланс установки
- •1.2.1.5 Матеріальний баланс ректору
- •1.2.1.6 Тепловий баланс реактору
- •2. Спеціальна частина
- •2.1 Призначення, конструкція, робота і технічна характеристика реактора
- •2.2 Робота реактора, можливі несправності апарата та засоби їх усунення
- •3. Розрахунок реактора
- •3.1 Розрахунок корпусу реактора на міцність
- •3.1.2 Товщина стінки еліптичного днища для умови реакції
- •3.2 Зміцнення отворів Ду 500 в верхньому днище штуцером
- •3.3 Розрахунок взаємного впливу отворів на верхньому днище
- •3.4 Розрахунок кришки
- •3.5 Перевірка міцності корпусу реактора при гідровипробуванні
- •4. Монтаж і демонтаж реактора
- •5. Випробування реактора
- •6. Ремонт реактора
- •6.1 Порядок приймання обладнання до ремонту
- •6.2. Зміст робіт та діючі параметри на то і ремонт реактора
- •6.3 Відомість дефектів та капітальний ремонт реактора
- •6.4 Сітьовий графік капітального ремонту
- •6.5 Технологія ремонту окремих збірних одиниць, деталей обладнання
- •6.6 Порядок приймання реактора з ремонту
- •6.7 Техніка безпеки, протипожежні заходи та промислова санітарія при ремонті реактора
- •7. Організація служби охорони праці
- •8. Техніка безпеки при ремонті обладнання
- •8.1. Підготовка і організація роботи
- •8.2. Основні вимоги техніки безпеки при виконанні ремонту
- •9. Перелік посилань
1.2.1.2 Витрати водню на гідроочистку
Водень в процесі гідроочистки витрачається на: 1) гідрогеноліз сіркоорганічних сполук, 2) гідрування ненасичених сполук 3) втрати водню з відхідними потоками.
Витрати водню на гідрогеноліз сіркоорганічних сполук можна знайти по формулі:
G1=m·ΔS (2)
де G1 – витрати 100%-го водню, % (мас);
ΔS – кількість сірки видаляємої при гідроочистці, %(мас);
m – коефіцієнт, залежний від характеру сірчистих сполук.
Оскільки в сировині присутні різні сірчисті сполуки, визначається витрата на гідрогеноліз кожного з них, та отримані результати сумуються.
Значення m для вільної сірки рівним 0,0625, для меркаптанів – 0,062, циклічних та аліфатичних сульфідів – 0,125, дисульфідів – 0,0938, тіофенів – 0,250 та бензотіофен – 0,187.
Найбільш стабільні при гідроочистки тіофенові сполуки, тому при розрахунку приймаємо, що вся залишкова сірка (0,005% мас) в гідрогенізаті – тіофенова.
G1=0,01225·0,062+0,1225·0,125+0,0245·0,0938+(0,08575- 0,005)·0,25=0,045% (мас).
Витрати водню на гідрування ненасичених вуглеводнів дорівнює
G2=2ΔC2/M (3)
Де G2 – витрати 100%-го водню, %мас;
ΔC2 – різниця вмісту ненасичених ВВ в сировині та гідрогенізаті, %мас;
М – середня молекулярна маса сировини.
Середня молекулярна маса сировини дорівнює:
кг/кмоль
(4)
Приймаючи, що ступінь гідрування ненасичених ВВ та гідрогенолізу однакові, тоді
%
мас
Мольну долю водню, розчиненого в гідрогенізаті, можна розрахувати з умови фазової рівноваги в газосепараторі високого тиску
(5)
де
- мольна частка водню в паровій фазі
- мольні частка водню рідинній фазі;
Кр=30 – константа фазової рівноваги (для даних умов газосепаратору при 40 оС та 4 МПа).
Витрати водню на розчинення в гідрогенізату G3 (мас) на сировину складе
(6)
%
(мас)
Механічні втрати водню складають 1% від загального об’єму ЦВВГ:
(7)
%
(мас)
де к=300 нм3/м3 – кратність циркуляції воденьвмісного газу;
d=850 кг/м3 – густина сировини.
1.2.1.3 Втрати водню з віддухом
Втраті водню з віддувом сприяють такі фактори: 1) хімічне забезпечення реакції гідрогенолізу; 2) розчинення водню в рідкому гідрогенізаті; 3) утворення газів, які розбавляють ВВГ.
Об’ємний баланс по водню та вуглеводневим газам записують таким чином:
де
,
,
,
,
- об’єми свіжого ВВГ, хімічно регулюючого
та сорбуючого гідрогенізатом водню,
віддува, газів гідрокрекінгу та газів,
що абсорбуються рідким гідрогенізатом
відповідно, м3/год;
,
-
об’ємні концентрації водню в свіжому
та циркулюючому ВВГ.
Найбільш економічний по витраті водню режим без віддува ВВГ можна підтримувати, якщо гази, що утворюються при гідрокрекінгу, та гази які поступають в систему зі свіжим ВВГ, повністю сорбуються в газосепараторі в рідкому гідрогенізаті, тобто:
(10)
Рішенням системи рівнянь (8) та (9) отримуємо об’єм газів віддува:
(11)
Об’єм водню в газі, що віддувається
дорівнює
.
Тоді загальна витрата водню при
гідроочистки складе:
(12)
Розрахунок ведемо на 100 кг вихідної сировини, так як при цьому абсолютні значення витратних показників (в %мас) можна використовувати з розмірністю кг:
м3,
(13)
м3
де
=2,04
м3 – об’єм хімічно реагуючого
водню.
м3,
(14)
м3,
де
=0,04
м3 – гази гідрокрекінгу;
=(16+30+44+58)/4=37
кг/кмоль – середня молекулярна маса
газів гідрокрекінгу.
Кількість вуглеводневих газів, які абсорбуються рідким гідрогенізатом, можна визначити, якщо допустити що ЦВВГ прийнятого складу знаходиться в рівновазі з рідким гідрогенізатом.
Вміст окремих компонентів в ЦВВГ і константи фазової рівноваги в умовах газосепаратора високого тиску (4,0 МПа) наведені в табл. 1.1.
Таблиця 1.1- Вміст окремих компонентів в ЦВВГ і константи фазової рівноваги
Показники |
Компоненти |
|||
CH4 |
C2H6 |
C3H8 |
C4H10 |
|
Вміст компоненту
|
0,20 |
0,05 |
0,02 |
0,01 |
Константа фазової рівноваги Крі |
3,85 |
1,2 |
0,47 |
0,18 |
Кількість абсорбованого компоненту i в кг на 100 кг гідрогенізату дорівнює
,
(15)
Кількість абсорбованого компоненту і (υі, м3 на 100 кг гідрогенізату) складає
(16)
Підставляючи в рівняння (16) відповідні
значення
отримуємо
об’єм кожного компоненту, розчиненого
в гідрогенізаті
м3,
м3,
м3,
м3,
Сумарний об’єм абсорбованих газів дорівнює Συі = υа = 2,051 м3.
Балансовий об’єм вуглеводневих газів, які поступають в газосепаратор складає
2,04·(1-0,85)+0,04=0,31<υа
Оскільки виконується вимога рівняння , можлива робота без віддува частини ЦВВГ. Таким чином, загальна витрата водню в процесі складається з водню, який поглинається при хімічній реакції, який абсорбується в сепараторі високого тиску та механічно втрачає мого:
=G1+G2+G3+G4=0,045+0,093+0,022+0,031=0,191%
(мас)
Витрати свіжого ВВГ на гідроочистку дорівнює:
% (мас),
(17)
%
(мас),
де
=0,65
- витрати свіжого ВВГ на гідроочистку;
0,29 – вміст водню в свіжому ВВГ, % (мас).