_Зміст

_стор.

_{Вступ……………………………………………………………….}

_{1. Загальна частина………………. …………………………………}

_{1.1. Основне виробниче обладнання дільниці, його}

_{призначення і технічні характеристики…………………………………...}

_{1.2.Технологічні розрахунки………………………………..}

_{2. Спеціальна частина………………………………………...........}

_{2.1 Призначення, конструкція, робота і технічна}

_{характеристика реактора…………………………………………………..}

_{2.2 Робота реактора, можливі несправності апарата}

_{та засоби їх усунення……………………………………………………..}

_{3. Розрахунок реактора……………………………………………}

3.1 Розрахунок корпусу реактора на міцність …………...

_{3.2 Зміцнення отворів Ду 500 в верхньому днище}

_{штуцером…………………………………………………………………..}

_{3.3 Розрахунок взаємного впливу отворів на}

_{верхньому днище………………………………………………….}

_{3.4 Розрахунок кришки ……………………………………..}

_{3.5 Перевірка міцності корпусу реактора при}

_{гідровипробуванні………………………………………………..}

_{4. Монтаж і демонтаж реактора…………………………………}

_{5. Випробування реактора………………………………………}

_{6. Ремонт реактора………………………………………………}

_{6.1. Порядок приймання обладнання до ремонту…………}

_{6.2. Зміст робіт та діючі параметри на ТО і ремонт}

_{реактора…………………………………………………………}

_{6.3 Відомість дефектів та капітальний ремонт реактора…..}

_{6.4. Сітьовий графік капітального ремонту…………………}

_{6.5. Технологія ремонту окремих збірних}

_{одиниць, деталей обладнання ……………………………………………….}

_{6.6. Порядок приймання реактора з ремонту……………….}

_{6.7. Техніка безпеки, протипожежні заходи та промислова}

_{санітарія при ремонті реактора……………………………………………}

_{7. Організація служби охороні праці……………………………….}

8. Техніка безпеки при ремонті обладнання………………………..

8.1. Підготовка і організація роботи………………………………

8.2. Основні вимоги техніки безпеки при виконанні ремонту…..

9. Перелік посилань……………………………………………………

Вступ

_{Установка ЛЧ 24-7/68 складається з двох рівнозначних потоків, на яких здійснюється очищення прямогонної фракції дизельного палива або суміші прямогінної фракції дизельного палива з легким каталітичним газойлем (I і II потік) і прямогінної фракції палива для реактивних двигунів(II потік).}

_{На I потоці установки також може здійснюватися гідро депарафінізація, гідроочищення прямогінної (чи заздалегідь гідроочищенної) фракції дизельного палива на каталізаторах АКМ ( США ) в Р-101а – DM-3551(літній), Р-101- DN-3531, SDD-800 (1,6) (зимовий), Р-102- SDD-800 (1,6) (зимовий), II потік – Р-201а -DN-3531(1,2), Р-201-DN-3531(1,2)(літній), Р-202-SDD-800(1,6) (зимовий),DN-3531, які покращують гідроочищення дизельного палива.}

_{Кожен потік включає наступні блоки:}

_{- реакторний блок;}

_{- блок стабілізації;}

_{- блок очищення ВСГ(водневмісних газів);}

_{- блок очищення вуглеводневих газів і регенерація насиченого розчину МЕА, загальний для обох потоків.}

_{Для підтримки робочого стану обладнання на підприємстві створена ремонтна служба. Мета ремонтної служби полягає не тільки в ремонті обладнання, але й в зменшенні простою обладнання в ремонті, підвищення якості ремонту, розробка більш досконалих технологій ремонтів та збільшення механізації та автоматизації ремонтних робіт. В даний час підприємство знаходиться у стані промислового підйому, тому для усунення всіх цих недоліків має всі можливості.}

_{Метою даного проекту є розробка капітального ремонту реактора}

_{Р-101а установки ЛЧ-24/7-68, проведення необхідних розрахунків, розробка}

_{креслень, що повністю відображають конструкцію апарату, його складових частин та деталей.}

1. Загальна частина

_{1.1 Основне виробниче обладнання дільниці, його призначення і технічні характеристики}

3.1 Блоку попереднього гідроочищення сировини з вузлом відпарювання гідрогенізата;

Сировина - фракція прямогінного бензину з межами викіпання 62 – 180º С з резервуарів проміжного парку № 15 або № 16 через фільтр А- 16 підпірним насосом ЦН-1А(ЦН-2А) подається на всас сировинного насоса ЦН- 1(ЦН- 2). Колір сировини визначається сигналізатором колірної прозорості нафтопродуктів поз.QIR - 3.

З нагнітання насоса ЦН- 1(ЦН- 2) сировина в кількості не більше 65 м3/ч через електроприводну засувку №2 подається в трійник змішення з водневмісним газом(ВСГ). Циркуляційний водневмісний газ блоку гідроочищення в трійник змішення подається компресором ПК- 1(ПК- 2 ÷ 6).

У лінію нагнітання компресора ПК- 1(ПК- 2 ÷ 6) подається надмірний водневмісний газ з блоку риформінга.

Схемою передбачена можливість виведення надлишку ВВГ з нагнітання компресора ПК- 1 (ПК- 2 ÷ 6) у колектор № 17(для розвантаження печі П- 1).

Витрата сировини в трійник змішення блоку гідроочищення підтримується в заданих межах за допомогою регулятора поз.FIRCS(L) A(L) - 3-185, клапан який розташований на лінії нагнітання насосів ЦН- 1, ЦН- 2.

Температура сировини після ЦН-1, ЦН-2 реєструється приладом поз.TIR- 1-185.

Тиск сировини після ЦН- 1, ЦН- 2 реєструється приладом поз.PIR - 2-185.

Тиск сировини перед трійником змішення реєструється приладом поз.PIR-2-180а.

Витрата водневмісного газу, що подається в трійник змішення блоку гідроочищення реєструється приладом поз.FIRS(L) A(L) -3-9а. Витрата надмірного водневмісного газу, що подається з блоку риформінга в лінію нагнітання компресорів ПК- 1(ПК- 2 ÷ 6) реєструється приладом поз.FIR-3-9б.

Температура газу на нагнітанні компресора ПК- 1(ПК- 2 ÷ 6) реєструється приладами поз.TIRS(H) A(H) - 1-403, 406, 409, TIRA(H) - 1-415 ÷ 418, 435 ÷ 438, 455 ÷ 458.

Температура водневмісного газу на всосі компресора ПК- 1(ПК- 2 ÷ 6) реєструється за свідченнями приладу поз.TIR - 1-253.

Тиск на нагнітанні компресорів ПК- 1 ÷ 3 реєструється приладом поз.PIRS(H) A(H) -2-24д/1 ÷ 3, на ПК- 4 ÷ 6 - приладом поз.PIRS(H) A(H) - 2-2/4 ÷ 6 відповідно.

Об'ємна доля водню у водневмісному газі реєструється приладом поз.QIR - 16.

Для безпечного ведення процесу передбачені технологічні блокування: поз.FIRCS(L) A(L) - 3-185, що спрацьовує при зниженні витрати сировини в трійник змішення блоку гідроочищення до 12 м3/ч і поз.FIRS(L) A(L) -3-9а, що спрацьовує при зниженні витрати водневмісного газу в трійник змішення блоку гідроочищення до 8000 м3/ч за нормальних умов.

Схемою передбачена можливість використання компресорів ПК- 1 ÷ 6 для здійснення циркуляції водневмісного газу в системі установки ЛЧ- 24-7/68 і в системі блоку гідроочистки установки ЛЧ- 35-11/600-68 як під час простою установки Л- 35-11/300, так і при одночасній роботі обох установок.

Передбачена схема циркуляції водневмісного газу компресором ПК- 3 з приймального сепаратора С- 4, що дає можливість працювати самостійно установці ЛЧ- 24-7/68 і блоку гідроочищення установки ЛЧ- 35-11/600-68, не включаючись в систему установки Л- 35-11/300.

Газосировинна суміш проходить послідовно по міжтрубному простору теплообмінників Т- 1/1, Т- 1/2, Т- 1/3, де нагрівається до температури 210-300º С зустрічним потоком газопродуктової суміші, що відходить з трубного простору рібойлера Т- 3, а потім поступає двома потоками в змійовики камери конвекції печі П- 1.

Газосировинна суміш проходить послідовно двома паралельними потоками змійовики камери конвекції (по 30 труб змійовика в кожному потоці). Потім об'єднується в один потік, і поступає двома паралельними потоками в 1-шу камеру радіації печі П-1(по 10 труб в змійовику), об'єднавшись в один потік з температурою 300-420º С, поступає в реактор Р- 1.

Температура газосировинної суміші на вході в конвекційну камеру печі П- 1 реєструється приладом поз.TIR - 1-138, на виході з конвекції(по потоках) приладами поз.TIR - 1-130,131, на вході в 1-шу камеру радіації печі П-1(об'єднаний потік) - приладом поз.TIR - 1-139.

Температура газосировинної суміші на виході з печі (по потоках) реєструється приладом поз.TIR - 1-140,141.

Температура димових газів в конвекційній камері печі П-1 реєструється приладом поз.TIR - 1-135,136,137,156,157,158.

Температура димових газів на перевалах 1-ї камери радіації печі П-1 реєструється приладом поз.TIR - 1-83/1-3.

Об'ємна доля кисню в димових газах на виході з печі визначається лабораторним аналізом.

У реакторі Р-1 при температурі 300-420ºС і тиску 3,0 - 4,0 МПа(30,0 - 40,0 кгс/см2) у присутності водневмісного газу відбувається гідрування сірчистих, азотистих і кисневмісних з'єднань.

Температура газосировинної суміші на вході в реактор Р- 1 підтримується в заданих межах регулятором поз.TIRCA(H) - 1-50-1/1, клапан якого встановлений на лінії подання паливного газу до форсунок 1-ї камери радіації печі П-1.

Температура в шарі каталізатора (цикл регенерації каталізатора) вимірюється по висоті трьома багатозонними термопарами і реєструється приладом поз.TIR-1-54-1АБВ/1÷3.

Температура стінок і штуцерів реактора Р-1 реєструється приладом поз.TIRA(H) - 1-101/1÷22.

Тиск на вході в реактор Р-1 реєструється приладом поз.PIRA(L) -2-58-1а, а тиск на виході з реактора Р-1 - приладом поз.PIR-2-58-1б.

Перепад тиску між входом в реактор і виходом з нього реєструється приладом поз.PDIRA(H) - 2-61 і не повинен перевищувати 0,3 МПа(3,0 кгс/см2).

З реактора Р-1 газопродуктова суміш(нестабільний гідрогінізат і водневмісний газ) проходить паралельними потоками по трубному простору рібойлера Т- 3, де віддає частину свого тепла на підтримку температури низу відпарної колони К-1.

Після рібойлера Т-3 газопродуктова суміш проходить по трубному простору теплообмінників Т-1/3, Т-1/2, Т-1/1, де її тепло використовується для підігрівання газосировинної суміші. Після теплообмінників Т-1/3, Т-1/2, Т-1/1 газопродуктова суміш послідовно проходить холодильники Х-1/1, Х-1/2, де охолоджується і з температурою не вище 50ºС поступає в сепаратор С-1, де від нестабільного гідрогенизата відділяється водневмісний газ.

Температура газопродуктової суміші на виході з реактора Р-1 реєструється приладом поз.TIR - 1-226, на виході з трубного простору Т-3 в теплообмінник Т-1/3 приладом поз.TIR - 1-234, на виході з Т-1/1 в Х-1/1 - приладом поз.TIR - 1-232.

Температура газопродуктової суміші на виході з міжтрубного простору холодильни-ков Х-1/1, Х-1/2 контролюється за свідченнями приладу поз.TIR - 1-253.

У сепараторі С-1 відбувається розділення газопродуктової суміші на водневмісний газ і нестабільний гідрогенізат. З верху сепаратора С-1 водневмісний газ спрямовується в прийомний сепаратор С-5(при необхідності в сепаратор С-4).

Для безпечного ведення процесу передбачені блокування поз.LIRS(H) A(H)-4-12-1 і поз.LIRS(H) A(H)-4-13-1, зупиняючі компресори ПК-1, 2, 4, 5, 6 досягши 60 % рівня рідких вуглеводнів в сепараторі С-5, і компресор ПК-3 досягши 60 % рівня рідких вуглеводнів в сепараторі С-4. Схемою передбачена можливість звільнення С-4, С-5 від рідких нафтопродуктів у факельну ємність Е-8.

Водневмісний газ з сепаратора С-5 подається на всас компресора ПК-1(ПК-2, ПК-4, ПК-5, ПК-6), а з сепаратора С-4 - на всас компресора ПК-3.

При варіанті роботи установки з поданням частини водневмісного газу в систему установки ЛЧ- 24-7/68 або на блок гідроочищення установки ЛЧ- 35-11/600 ВВГ повертається в сепаратор С-5 на всас компресора ПК-1(ПК-2, ПК-4, ПК-5) або в сепаратор С-4 на всас компресора ПК-3. Надлишок водневмісного газу з приймального колектора компресорів ПК-1 ÷ 6 скидається в колектор підприємства №17 або паливну мережу.

Тиск в системі блоку гідроочищення підтримується в заданих межах регулятором поз.PIRC-2-1, клапан якого встановлений на лінії скидання водневмісного (надмірного) газу з приймального колектора компресорів в колектор підприємства №17 або в паливну мережу.

Витрата надмірного водневмісного газу в колектор №17 реєструється приладом поз.FIR-3-240а, тиск - поз.PIR-2-240а, температура - поз.TIR-1-240а.

Витрата надмірного водневмісного газу, що виводиться з установки в паливну мережу, реєструється приладом поз.FIR - 3-240, тиск - поз.PIR - 2-240, температура - поз.TIR - 1-240.

Аварійне скидання тиску з блоку гідроочищення(з сепаратора С-1) здійснюється на факел через електроприводну засувку №1.

Рідка фаза (нестабільний гідрогенізат), з частиною розчинених у ній газів, виводиться з нижньої частини сепаратора С-1, проходить послідовно через трубний простір теплообмінників Т-2а, Т-2, де нагрівається до температури від 140º С до 150ºС за рахунок тепла стабільного гідрогенізатів, виведеного з низу колони К-1 через рібойлер Т-3 та подається на 9, 14 або 21-у тарілки отпарної колони К-1.

У отпарной колоні К-1, що має 30 тарілок (клапанно-жалюзійних), відбувається відпарювання гідрогенізатів від сірководню, води, аміаку та легких вуглеводнів. Відпарювання проводиться при тиску не більше 1,35 МПа (13,5 кгс/см2), температурі низу колони не вище 270º С і температурі верху колони не вище 140º С.

Масова частка сірки в гідрогенізатів не повинна перевищувати 0,001%, азоту - 0,0001%.

Відпарювання гідрогенізатів від води в колоні К-1 необхідно вести при такому режимі, щоб масова частка вологи в циркулюючому водневмісном газі блоку риформінгу знаходилася в межах 20 - 40 ррm.

Рівень нестабільного гідрогенізатів в сепараторі С-1 підтримується в заданих межах регулятором поз.LIRCA (HL) -4-213-1, клапан якого встановлений на лінії перетікання з сепаратора С-1 в Т-2а, Т-2 на завантаження колони К-1.

Температура нестабільного гідрогенізатів, що подається на завантаження в колону К-1 контролюється за показаннями приладу поз.TIR-1-231, витрата - за показаннями приладу поз.FIR-3-187.

Температура низу колони К-1 підтримується в заданих межах подачею газопродуктових суміші в рібойлер Т-3 через регулятор поз.TIRC-1-170-1, клапан якого встановлений на лі-нії подачі газопродуктовой суміші з реактора Р-1 крім трубних пучків рібойлера Т-3

Температура верху колони К-1 контролюється за показаннями приладу поз.TIR-1-233

Тиск у колоні К-1 реєструється приладом поз.PIR-2-181а.

На зрошення верху колони подається нестабільний гідрогенізат з сепаратора С1

Подача зрошення проводиться під тиском сепаратора С-1.

Витрата зрошення підтримується в заданих межах регулятором поз.FIRC-3-192, клапан який розташований на лінії подачі зрошення з сепаратора С-1 в колону К1

Парогазова суміш виводиться з верху колони К-1 в сепаратор С-2 через холодильника-конденсатор ХК-1 (здвоєний з паралельним підключенням корпусів). Рідка фаза - «голівка» відпарки гідрогенізатів з сепаратора С-2 скидається в лінію виведення «головки» стабілізації з установки в парки ГФУ або на секцію 400 установки ЛК-6У. Схемою передбачено можливість виведення «головки» з С-2 в ємність Е-7 (блоку стабілізації риформат)

Сірководнева вода з нижньої частини сепаратора С-2 скидається в каналізацію.

Вуглеводневий газ з сепаратора С-2 скидається в лінію виведення сухого вуглеводневого газу з установки (л.7 / 2) в паливну мережу підприємства.

Температура газопродуктовой суміші на виході з міжтрубному простору холодильника-конденсатора ХК-1 реєструється (по потокам) приладами поз.TIR-1-91, поз.TIR-1-238.

Рівень рідких вуглеводнів (верхній) в сепараторі С-2 підтримується в заданий-них межах регулятором поз.LIRCA (HL) -4-202-1, клапан якого встановлений на лінії їх скидання в лінію виведення «головки» стабілізації з установки

Витрата «головки» з сепаратора С-2 в лінію виведення «головки» з установки реєструється приладом поз.FIR-3-271

Тиск в сепараторі С-2 і системі вузла відпарки гідрогенізатів підтримується в заданих межах регулятором поз.PIRC-2-176, клапан (поз.182) якого встановлено на лінії скидання вуглеводневого газу з сепаратора С-2 в лінію сухого газу з установки (л.7 / 2).

Звільнений від сірководню та води стабільний гідрогенізат з нижньої частини відпарної колони К-1 через рібойлер Т-3 подається в міжтрубний простір теплообмінників Т-2, Т-2а і далі надходить на всос насоса ЦН-3 (ЦН-3а, ЦН -2).

Передбачена можливість подачі стабільного гідрогенізатів на установку ЛГ-35-8/300Б при використанні як сировини фракції 62 - 105º С.

Рівень стабільного гідрогенізатів в рібойлере Т-3 підтримується в заданих межах регулятором поз.LIRCА (L) -4-196-1, клапан якого встановлений на лінії виведення гідрогенізата з Т-3 в лінію некондиційного бензину з установки в парки.

Витрата стабільного гідрогенізатів з установки в лінію некондиції реєструється прибором поз.FIR-3-155, температура - поз.TIR-1-155.

3.2 Блок каталітичного риформінгу

Очищений від сірчистих, азотистих, кисневмісних сполук і води стабільний гідрогенізат насосом ЦН-3 (ЦН-3а, ЦН-2), у кількості не більше 65 м3 / ч, через фільтри А-14, А-15 (паралельними потоками ) подається в трійник змішання, куди від компресорів ПК-6 (ПК-1ПК-5) через сепаратор С-10 надходить водородовмісним газ.

Обсяг водородовмісним газу при нормальних умовах, подаваного в трійник змішання на одиницю об'єму гідрогенізатів на годину повинен становити на м'якому режимі не менше 1300, а на жорсткому - не менше 1500 м3 на годину.

Масова частка сірки в гідрогенізатів не повинна перевищувати 0,001%, азоту - 0,0001%.

Об'ємна частка водню в водородовмісним газі має бути не менше 70%.

Масова частка вологи в циркулюючому водородовмісним газі - 20 - 40 ррm.

Масова частка ненасичених вуглеводнів не повинна перевищувати 0,5%.

Витрата стабільного гідрогенізатів в трійник змішання блоку риформінгу підтримується в заданих межах регулятором поз.FIRCA (L) -3-186, клапан якого розташований на лінії нагнітання насосів ЦН-3 (ЦН-3а, ЦН-2).

Тиск гідрогенізатів перед трійником змішання реєструється приладом поз.PIR-2-180б.

Витрата водородовмісним газу, що подається в трійник змішання блоку риформінгу для розвантаження печі П-1, підтримується в заданих межах регулятором поз.FIRCS (L) A (L) -3-10, клапан якого розташований на лінії подачі ВВГ з нагнітання компресорів ПК-1 ÷ 6 в приймальний колектор ВВГ компресорів блоку риформінгу через водяний холодильник Х-4.

Температура водородовмісним газу на всосі компресорів ПК-6 (ПК-1  ПК-5) реєструється приладами поз.TIR-1-122, 125, а на нагнітанні - реєструється приладами поз.TIRS (H) A (H) -1-403, 406 , 410, TIRA (H) -1-415 ÷ 418, 435 ÷ 438, 455 ÷ 458.

Тиск на нагнітанні компресорів ПК-1 ÷ 3 реєструється приладами поз.PIRS (H) A (H)-2-24д / 1 ÷ 3, на ПК-4 ÷ 6 - приладами поз.PIRS (H) A (H) -2-2 / 4 ÷ 6 відповідно.

Для безпечного ведення процесу передбачена технологічна блокування поз.FIRCS (L) A (L) -3-10, що спрацьовує при зниженні витрати водородовмісним газу в трійник змішання блоку риформінгу до 36000 м3 / ч при нормальних умовах. Перелік відключень при спрацьовуванні блокування наведений у таблиці 3.

Об'ємна частка водню в циркулюючому водородовмісним газі реєструється приладом поз.QIR-15, а масова частка вологи - приладом поз.QIR-17.

Схемою передбачено можливість циркуляції частини водородовмісним газу компресорами ПК-6 (ПК-1  ПК-5) через систему установки ЛЧ-35-11/600-68, в разі зупинки або виходу з ладу турбокомпресора ТК-601 на установці ЛЧ -35-11/600-68 (як під час зупинки установкиЛ-35-11/300, так і при одночасній роботі установок Л-35-11/300 і ЛЧ-35-11/600-68).

При цьому необхідна частина циркулюючого водородовмісним газу від компресорів ПК-1, ПК-2, ПК-4, ПК-5, ПК-6 направляється з сепаратора С-10 і далі по лініях № 241а, 241б в трійник змішання блоку риформінгу установки ЛЧ- 35-11/600-68, а повертається в сепаратор С-9 по лініях № 242а, 242б.

Газосирова суміш двома потоками проходить міжтрубний простір паралельно розташованих теплообмінників Т-6/1-1, Т-6/1-2, Т-6/2, Т-6/3, Т-6/4 (I потік) і Т-6а/1-1, Т-6а/1-2, Т-6а / 2,Т-6а / 3, Т-6а / 4 (II потік), де нагрівається за рахунок тепла газопродуктовой суміші після Р-4 до тем-температуру 420 - 460º С, і, об'єднавшись в один потік, надходить в IV камеру радіації печі П -1.

Так як реакції ароматизації протікають з негативним тепловим ефектом, внаслідок чого температура в реакторах знижується, передбачено ведення процесу каталітичного ріформінг в три щаблі, тобто газосирова суміш послідовно надходить у реактори Р-2, Р-3, Р-4 з між ступневим підігрівом до необхідних температур, проходячи по змійовиком робочих радіантних камер печі П-1.

Газосирова суміш проходить двома паралельними потоками частина змійовиків IV камери радіації (по 6 труб змійовика в кожному потоці), потім прямує в II камеру радіації двома паралельними потоками (по 10 труб змійовика в кожному потоці), де нагрівається до температури реакції (але не вище 520º С) і надходить в реактор Р-2.

Перед реактором Р-3 газопродуктова суміш проходить через III камеру радіації двома паралельними потоками (по 10 труб змійовика в кожному потоці), перед реактором Р-4 - через частину змійовиків IV камери радіації двома паралельними потоками (по 4 труби змійовика в кожному потоці).

В реакторах Р-2, Р-3, Р-4 при температурі не вище 520º С і тиску не більше 3,5 МПа(35,0 кгс/см2) на каталізаторі у присутності водородовмісним газу протікають реакції ароматизації бензину.

Температура газосирових суміші на виході з камер печі П-1 (по потокам) реєструється приладами поз.TIR-1-142 ÷ 148.

Температура димових газів на перевалах II, III, IV камер радіації печі П-1 реєструється приладом поз.TIR-1-83/4  12 і не повинна перевищувати 900º С.

Розрідження димових газів на виході з печі П-1 перед димососом ГД-1 реєструється приладом поз.PIRA (L) -2-87.

Температура димових газів перед димососом реєструється приладом поз.TIR-1-162.

Температура газосирової суміші на вході в реактори Р-2, Р-3, Р-4 підтримується в заданих межах регуляторами поз.TIRCA (H) -1-50-2 / 1, 50-3/1, 50-4 / 1, клапани яких установ-лени на лінії подачі паливного газу до форсунок відповідних камер радіації печі П-1.

Температура зовнішніх стінок і штуцерів реакторів Р-2, Р-3, Р-4 реєструється приладами поз.TIRA (H) -1-102 ÷ 104/1 ÷ 22.

Температура в шарі каталізатора в реакторах Р-2, Р-3, Р-4 (при проведенні регенерації каталізатора) реєструється приладами поз.TIR-1-55-2, 3, 4 АБВ / 1 ÷ 5.

Тиск на вході в реактори Р-2, Р-3, Р-4 реєструється приладами поз.PIR-2-58-2а, PIR-2-58-3а, PIR-2-58-4а відповідно, тиск на виході з реакторів - приладами PIR-2-58-2б, PIR-2-58-3б, PIR-2-58-4б.

Перепад тиску між входом в реактори і виходом з них реєструється приладами поз.PDIRA (H) -2-62, 63, 64 і не повинен перевищувати 0,3 МПа (3,0 кгс/см2).

Для підтримування активності каталізатора в газосирову суміш на вхід в реакториР-2, Р-3, Р-4 насосом ПН-3 (ПН-4) з ємності Е-1 подається розчин дихлоретану в гідрогенізатів.

Схемою передбачено можливість подачі конденсату водяної пари насосом ПН-3 (ПН-4) в лінію нагнітання насосів ЦН-3, ЦН-3а (ЦН-2) для підвищення вологості циркулюючого водородовмісним газу.

Газопродуктова суміш з реактора Р-4 двома паралельними потоками проходить трубне простір теплообмінників Т-6/4, Т-6/3, Т-6/2, Т-6/1-2, Т-6/1-1 (I потік) і теплообмінниківТ-6а / 4, Т-6а / 3, Т-6а / 2, Т-6а/1-2, Т-6а/1-1 (II потік), де охолоджується до температури 120-150º С, віддаючи тепло газосировой суміші. Подальше охолодження газопродуктовой суміші здійснюється в секціях повітряних холодильників ВХ-106 і ВХ-106а, а також у водяних холодильниках Х-6 та Х-6а, після яких газопродуктовая суміш з температурою не вище 50º С надходить у сепаратор С-7.

Схемою передбачено байпасірованіе холодильників Х-6, Х-6а, ВХ-106, ВХ-106а під час роботи установки для можливості проведення ремонтних робіт на якомусь із них із збереженням температурного режиму згідно з технологічною картою.

У сепараторі С-7 відбувається поділ газопродуктовой суміші на нестабільний риформат і водородовмісним газ.

Водородовмісний газ з верху сепаратора С-7 подається в приймальний сепаратор С-9 і далі на всос компресорів ПК-6 (ПК-1  ПК-5) для подачі в трійник змішання блоку риформінгу.

Для безпечного ведення процесу передбачено блокування поз.LIRS (H) A (H) -4-11-1, що зупиняє компресори ПК-1 ÷ 6 при досягненні рівня рідких вуглеводнів в сепаратор С-9 - 60%. Схемою передбачено можливість звільнення С-9 в смолоскипову ємність Е-8.

Схемою передбачено можливість скидання балансового надлишку ВВГ з блоку риформінгу в колектор ВСГ підприємства № 16 (або подачі свіжого ВСГ з колектора № 16 для підживлення системи ВСГ блоку риформінгу).

Передбачена можливість осушки циркулюючого водородовмісним газу блоку риформінгу в адсорбери К-608 вузла осушки ЛЧ-35-11/600-68 за схемою:З-7 перемичка в лінію № 241а → лінія № 241а → К-608 → перемичка в лінію № 242а лінія № 242а → С-9 → всмоктуючий колектор → компресори ПК-6 (ПК-1  ПК-5).

Нестабільний риформат з нижньої частини сепаратора С-7 прямує в сепаратор низького тиску С-8, де за рахунок зниження тиску до 1,8 МПа (18,0 кгс/см2) з риформат виділяється частина водень-і вуглеводневої газів.

Вуглеводневий газ з сепаратора С-8 скидається в паливну мережу.

Температура до і після теплообмінників Т-6/1-1, Т-6/1-2, Т-6/2, Т-6/3, Т-6/4 (I потік) і теплообмінників Т-6а / 1-1, Т-6а/1-2, Т-6а / 2, Т-6а / 3, Т-6а / 4 (II потік) реєструється приладамипоз.TIR-1-105 ÷ 117,120.

Температура газопродуктової суміші на виході з секцій ВХ-106 і ВХ-106а реєструється приладами поз.TIR-1-118, 119, на виході з міжтрубному простору холодильників Х-6, Х-6а - приладами поз.TIR-1-125, 122.

Тиск у системі блоку риформінгу підтримується в заданих межах регулятором поз.PIRC-2-2, клапан якого встановлений на лінії скидання надлишкового водородовмісного газу з лінії нагнітання компресорів ПК-1 ÷ 6 блоку риформінгу на блок гідроочищення (в лінію нагнітання компресорів ПК-1 ÷ 6).

Аварійне скидання тиску з блоку риформінгу здійснюється на факел через електропровідних засувку № 3, яка встановлена на трубопроводі виведення ВСГ з сепаратора С-7 в сепаратор С-9.

Тиск в колекторі ВСГ підприємства № 16 підтримується в заданих межах регулятором поз.PIRC-2-244а, клапан якого розташований на лінії скидання водородовмісного газу з блоку риформінгу в колектор ВСГ підприємства № 16.

Тиск в колекторі ВВГ підприємства № 16 реєструється приладом поз.PIR-2-244.

Витрата водородовмісного газу з блоку риформінгу в колектор ВВГ підприємства № 16 реєструється приладом поз.FIR-3-244.

Температура водородовмісного газу з блоку риформінгу в колектор ВСГ підприємства № 16 реєструється приладом поз.TIR-1-244.

Рівень нестабільного реформат в сепараторі С-7 підтримується в заданих межах регулятором поз.LIRCA (HL) -4-166-1, клапан якого встановлений на лінії перетікання з сепаратора С-7 в сепаратор С-8.

Тиск в сепараторі С-8 підтримується в заданих межах регулятором поз.PIRC-2-129, клапан якого встановлений на лінії скидання вуглеводневого газу з сепаратора в паливну мережу.

Рівень нестабільного реформат в сепараторі С-8 підтримується в заданих межах регулятором поз.LIRCA (HL) -4-143-1, клапан якого встановлений на лінії перетікання з сепаратора С-8 в теплообмінник Т-7/1.

Для забезпечення безпечних умов відбору проб з реакторів передбачені сепаратор С-15 і холодильник Х-15.

3.3 Блок стабілізації реформат

Нестабільний реформат з низу сепаратора С-8 проходить міжтрубний простір теплообмінників Т-7/1, Т-7/2, Т-7/3, Т-8, де нагрівається за рахунок тепла стабільного реформат, і подається в стабілізаційну колону К-7.

У стабілізаційної колоні при тиску не вище 1,65 МПа (16,5 кгс/см2), температурі верху не вище 80º С і температурі низу не вище 230º С від нестабільного реформат отгоняются водень, метан, етан, пропан, бутан і частина пентанов, які з верху колони через паралельно підключені холодильники-конденсатори ХК-4/1, ХК-4/2 надходять в ємність зрошення Е-7.

Витрата нестабільного реформат з сепаратора С-8 в стабілізаційну колону К-7 реєструється приладом поз.FIR-3-135.

Тиск у стабілізаційної колоні К-7 підтримується в заданих межах регулятором поз.PIRC-2-131, клапан якого встановлений на лінії виходу пари з колони.

Температура нестабільного реформата на виході з міжтрубному простору теплообмінника Т-7/3 в теплообмінник Т-8, і з Т-8 в стабілізаційну колону К-7 контролюється за показаннями приладів поз.TIR-1-343, 349 відповідно.

Температура верху К-7 реєструється приладом поз.TIR-1-348.

Температура низу К-7 реєструється приладом поз.TIR-1-347.

Зверхньої частини ємності Е-7 вуглеводневий газ виводиться в лінію сухого газу (л.7 / 2) і далі надходить у колектор паливного газу підприємства (УТТ).

З нижньої частини ємності Е-7 рідка фаза («головка» стабілізації) надходить на всос насоса

ЦН-12 (ЦН-13) і подається на зрошення колони К-7, а балансовий надлишок «головки» стабілізації виводиться з установки в парки ДФУ або на секцію 400 установки ЛК-6У.

Витрата зрошення, що подається в колону К-7, підтримується в заданих межах регулятором поз.FIRC-3-139, клапан якого встановлений на лінії нагнітання насосів ЦН-12, ЦН-13.

Витрата сухого вуглеводневого газу з установки Л-35-11/300 реєструється приладом поз.FIR-3-241.

Тиск сухого вуглеводневого газу з установки реєструється приладом поз.PIR-2-241.

Температура сухого вуглеводневого газу з установки реєструється приладом поз.TIR-1-241.

Тиск у системі ХК-4/1, ХК-4/2, Е-7 підтримується в заданих межах регулятором поз.PIRC-2-132, клапан якого встановлений на лінії скидання вуглеводневого газу з ємності Е-7 в паливну мережу.

Рівень «головки» стабілізації в ємності Е-7 підтримується в заданих межах регулятором поз.LIRCA (HL) -4-146-1, клапан якого розташований на лінії виведення балансового надлишку головки стабілізації з установки.

Температура «головки» стабілізації після холодильників ХК-4/1, ХК-4/2 реєструється приладом поз.TIR-1-342.

Витрата «головки» стабілізації на виході з установки реєструється приладом поз.FIR-3-154.

Температура «головки» стабілізації на виході з установки реєструється приладом поз.TIR-1-154.

Підігрів низу колони К-7 здійснюється за рахунок тепла стабільного реформата, ціркуліруемого насосом ЦН-14 (ЦН-15) через піч П-3.

Стабільний реформат з нагнітання насосів ЦН-14 (ЦН-15) проходить послідовно змійовики камери конвекції печі П-3, де нагрівається за рахунок тепла відхідних димових газів, а також змійовики камери радіації і подається в нижню частину стабілізаційної колони К-7.

Витрата стабільного реформата через змійовик печі П-3 повинен бути не менше 30 м3 / ч, температура стабільного реформата («гарячої струменя») на виході з печі - не вище 230º С, температура димових газів на перевалі - не вище 750º С.

Витрата стабільного реформата через змійовик печі П-3 підтримується в заданих межах регулятором поз.FIRCA (L)-3-138a, клапан якого розташований на лінії нагнітання насосів ЦН-14, ЦН-15.

Тиск у змійовику печі П-3 реєструється приладом поз.PIRA (L) -2-138.

Температура «гарячої струменя» на виході з печі П-3 підтримується в заданих межах регулятором поз.TIRC-1-121-1, клапан якого встановлений на лінії подачі паливного газу до форсунок печі.

Температура стабільного реформата на вході в піч П-3 та на виході з П-3 реєструється приладом поз.TIR-1-346, TIR-1-121-2 відповідно.

Температура димових газів на перевалі печі реєструється приладом поз.TIR-1-354, 355.

Температура перед димососом ГД-2 реєструється приладом поз.TIR-1-152.

Розрідження перед димососом ГД-2 реєструється приладом поз.PIRA (L) -2-107.

Балансовий надлишок стабільного реформата, під тиском системи, виводиться з нижньої частини колони К-7, проходить трубне простір теплообмінників Т-8, Т-7/3, Т-7/2, Т-7/1, де віддає тепло нестабільного реформата, потім охолоджується в холодильнику Х-13 до температури не вище 40º С і направляється з установки в резервуари парків № 19 або № 20.

Схемою передбачено байпасіровані холодильника Х-13 під час роботи установки для можливості проведення його ремонту.

Рівень стабільного реформата в колоні К-7 підтримується в заданих межах регулятором поз.LIRCA (HL) -4-145-1, клапан якого встановлений на лінії виведення реформата з установки.

Температура стабільного реформата після трубного простору теплообмінників Т-8, Т-7/1 контролюється за показаннями приладів поз.TIR-1-356, 357, після холодильника Х-13 - за показаннями приладу поз.TIR-1-153.

Витрата стабільного реформата з установки реєструється приладом поз.FIR-3-153.

Передбачена можливість подачі стабільного реформата на блок екстракції установки ЛГ-35-8/300Б для добування ароматичних вуглеводнів (при переробці установкою фракції 62 - 105º С).

Схемою передбачено можливість збору бензинового конденсату з факельної системи установки в проміжну ємність Е-8.

Бензиновий конденсат з ємності Е-8 насосом ЦН-8 відкачується в лінію виведення стабільної «головки» в парки ДФУ або на секцію 400 установки ЛК-6У.

Схемою передбачено можливість звільнення ємності Е-8 по лінії не кондиції в парки № 15,16.

3.4 Вузол утилізації тепла відхідних димових газів печі П-1 та схема постачання паливом (газоподібним, рідким) печей П-1, П-3

Паливний газ на установку надходить з колектора паливного газу підприємства через ємність Е-5, де паливний газ відділяється від газового конденсату, який скидається в смолоскипову ємність Е-8. Далі паливний газ підігрівається водяною парою в підігрівачі паливного газу Т-12 до температури 60 - 120º С і, розділившись на два потоки подається до основних форсунок печей П-1 та П-3, а також до контрольних пальників печі П-1.

Схемою передбачено можливість байпасірованія ємності Е-5 і теплообмінника Т-12.

Тиск паливного газу, що подається до основних форсунок печей П-1, П-3 підтримується в заданих межах регулятором поз.PIRCА (L) -2-235, клапан якого встановлений на лінії подачі паливного газу до основних форсунок печей П-1 , П-3.

На трубопроводі паливного газу, що подається до основних форсунок печі П-1, передбачений клапан-відсікач поз.20, який закривається при спрацьовуванні блокувань поз.FIRS (L) A (L)-3-9а (витрата водородовмісного газу в трійник змішання блоку гідроочищення сировини менше 8000 нм3 / ч) або поз.FIRCS (L) A (L) -3-10 (витрата ВСГ в трійник змішання реакторного блоку менш 36000 нм3 / ч).

Тиск паливного газу, що подається до контрольних пальників печі П-1, підтримується в заданих межах регулятором поз IRCS (L) A (L) -2-276, клапан якого встановлений на лінії подачі паливного газу до контрольних пальників печі П1.

Для безпечного ведення процесу передбачена технологічна блокування поз.PIRCS (L) A (L) -2-276, що спрацьовує при зниженні тиску паливного газу до контрольних пальників печі П-1 до 0,01 МПа (0,1 кгс/см2). Перелік відключень при спрацьовуванні блокування наведений у таблиці 3.

Рівень конденсату в Е-5 реєструється приладом поз.LIRA (Н) -4-261, при підвищенні рівня конденсату в ємності до 30% спрацьовує сигналізація.

Витрата паливного газу на установку реєструється приладом поз.FIR-3-263.

Тиск паливного газу на установку реєструється приладом поз.PIRA (L) -2-263, при зниженні тиску паливного газу до 0,02 МПа (0,2 кгс/см2) спрацьовує сигналізація.

Температура паливного газу на установку реєструється приладом поз.TIR-1-303.

Температура паливного газу після теплообмінника Т-12 реєструється приладом поз.TIR-1-304.

Витрата паливного газу на основні форсунки печі П-1 реєструється приладом поз.FIR-3-279.

Температура паливного газу, що надходить на основні форсунки печі П-1 реєструється приладом поз.TIR-1-279.

Витрата паливного газу, що надходить на контрольні пальники печі П-1 реєструється приладом поз.FIR-3-278.

Температура паливного газу на контрольні пальники печі П-1 реєструється приладом поз.TIR-1-278.

Для забезпечення можливості продувки ліній паливного газу колектори паливного газу печей з'єднані з факельним трубопроводом і зі свічками в атмосферу.

Рідке паливо на установку надходить з колектора підприємства через підігрівач рідкого палива Т-11, де нагрівається до температури 90 - 130ºС водяною парою, і подається до форсунок печей П-1, П-3 відповідно.

Схемою передбачено можливість байпасірованія теплообмінника Т-11.

Надлишок рідкого палива від форсунок печей П-1, П-3 виводиться в колектор зворотного рідкого палива.

Температура рідкого палива після підігрівача Т-11 реєструється приладом поз.TIR-1-305.

Тиск зворотного рідкого палива підтримується в заданих межах регулятором поз.РIRС-2-94, клапан якого встановлений на лінії виходу рідкого палива з установки.

Витрата, тиск та температура прямого рідкого палива до форсунок печі П-1 реєструються приладами поз.FIR-3-93, РIRА (L) -2-93, ТIR-1-93, зворотного рідкого палива - приладами поз.FIR- 3-94, РIRС-2-94, ТIR-1-94.

На трубопроводі прямого і зворотного рідкого палива печі П-1 передбачені клапани-відсікачі поз.21 і поз.22 відповідно, які закриваються при спрацьовуванні блокувань поз.FIRS (L) A (L)-3-9а (витрата ВСГ в трійник змішання блоку гідроочищення сировини менше 8000 нм3 / ч) або поз.FIRCS (L) A (L) -3-10 (витрата ВВГ в трійник змішання реакторного блоку менш 36000 нм3 / ч).

Водяна пара на розпил рідкого палива подається з колектора пара 16.

Тиск водяної пари до печей П-1, П-3 підтримується в заданих межах регулятором поз.PIRC-2-247-1, клапан якого встановлений на лінії подачі пари на установку.

Витрата водяної пари реєструється приладом поз.FIR-3-247.

Температура водяної пари реєструється приладом поз.TIR-1-247.

Після печі П-1 за ходом димових газів розміщений повітропідігрівник Т-9, призначений для утилізації тепла відхідних димових газів печі (підігрів повітря подається до основних форсунок печей П-1, П-3).

Димові гази з камери конвекції печі П-1 чотирма потоками подаються в димовій стояк і, об'єднавшись в загальний потік, пройшовши борів печі П-1, надходять в трубне простір повітропідігрівника Т-9, де, віддаючи частину тепла повітрю, який проходить по міжтрубному просторі повітропідігрівників, виробляють його підігрів. Потім димові гази забираються димососом ГД-1 і скидаються у димову трубу. Температура димових газів перед димососом повинна бути не вище 225º С.

Температура димових газів в димовому стояку реєструється приладом поз.TIR-1-160.

Температура димових газів перед димососом ГД-1 реєструється приладом поз.TIR-1-162.

Регулювання розрідження в камері конвекції печі П-1 проводиться шиберами, які розташовані на чотирьох вхідних каналах димових газів в димовій стояк. Розрідження перед димососом ГД-1 має бути не менш 480 Па (48 мм вод.ст.).

Розрідження по камерах печі П-1 реєструється приладами поз.PIR-2-106-1 ÷ 20.

Розрідження в димовому стояку реєструється приладом поз.PIR-2-88.

Розрідження перед димососом ГД-1 реєструється приладом поз.PIRA (L) -2-87.

Схемою передбачена можливість виводу димових газів в димову трубу крім повітропідігрівника Т-9 і димососа ГД-1.

Подача повітря до основних форсунок печей П-1, П-3 здійснюється повітродувкою ВД-1 (ВД-3).

Повітря з нагнітання повітродувки ВД-1 (ВД-3) надходить в міжтрубний простір повітропідігрівника Т-9, де нагрівається за рахунок тепла відхідних димових газів печі П-1 і далі надходить до форсунок печей П-1, П-3.

Температура повітря на нагнітанні повітродувки ВД-1 реєструється приладом поз.TIR-1-159.

Температура повітря на нагнітанні повітродувки ВД-3 реєструється приладом поз.TIR-1-161.

Температура повітря подається до форсунок печей П-1, П-3 реєструється приладом поз.TIR-1-163.

Тиск повітря на нагнітанні повітродувки ВД-1 реєструється приладом поз.PIRA (L) -2-86 / 1.

Тиск повітря на нагнітанні повітродувки ВД-3 реєструється приладом поз.PIRA (L) -2-86 / 3, при зниженні тиску на нагнітанні ВД-1, 3 до 2,0 КПа (200 мм вод.ст.) спрацьовують сигналізація.

Схемою передбачено можливість Циркуляції частини гарячого повітря після повітропідігрівників Т-9 на прийом ВД-1.