Назви посад, звань, титулів

З великої літери пишуться назви найвищих урядових посад: Президент України, Голова Верховної Ради України, Генеральний прокурор України.

З малої літери пишуться:

а) назви інших посад, звань, учених ступенів: президент HAH України, декан, ректор, академік, народний артист України, доцент кафедри педагогіки, кандидат наук, ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка;

б) назви найвищих державних посад зарубіжних країн: президент США, прем 'єр-міністр Великої Британії. В офіційних документах такі слова пишуться з великої літери;

в) назви титулів, рантів, чинів: граф, імператор, князь, король, принц, хан, барон Мюнхгаузен, турецький Utax.

Назви конференцій, конгресів, найважливіших документів, пам'яток старовини, творів мистецтва

1. З великої літери пишеться перше слово і власні імена у назвах конференцій, конгресів, найважливіших документів, державних закладів, пам'яток старовини, творів мистецтва: Празька конференція, Статут ООН, Державний бюджет України, Дев ята симфонія Бетховена, Конгрес демократичних сил України.

Примітка. У назвах з'їздів слово з'їзд пишеться з малої літери, а порядковий номер (якщо його записують словами) - з великої: Другий з'їзд народних депутатів України.

2. У назвах художніх творів, наукових праць, газет, журналів, історичних пам'яток, кінофільмів, спектаклів з великої літери треба писати перше слово, а всю назву брати в лапки: роман Пантелеймона Куліша "Чорнарада", газета "Вечірній Київ", нам ятка періоду Київської Русі "Слово о полку Ігоревім".

Це правило поширюється і на правопис назв виробів, продуктів, сигарет: торт "Київський", хліб "Український", цукерки "Вечірній Київ", сигарети "Прилуки".

19) Написання слів іншомовного походження.

Правопис и, /, і'

Написання и.і.їу словах іншомовного походження підлягає фонетичному принципу української орфографії і регулюється такими правилами.

Літера и пишеться:

1) у загальних назвах іншомовного походження після д, т, з, с, ц. ж (дж), ч, ш, р перед літерами, шо позначають приголосні звуки: динамо, директор, титан, фізика, система, цистерна, жирафа, трикотаж, джинси (правило дев'ятки);

2) у власних назвах:

а) у географічних назвах, шо закінчуються на -ика, -идя: Америка, Африка, Арктика, Антарктида, Флорида',

б) у географічних назвах після шиплячих приголосних: Алжир, Вашингтон, Чикаго, Чилі;

в) у географічних назвах зі звукосполученням -ри: Париж, Рига, Рим. Мадрид, Крит:

г) в окремих словах згідно з традиційною вимовою: Єгипет, Єрусалим, Палестина, Сизрань, Братислава, Бразилія, Аргентина, Скандинавія, Тибет.

Літера і пишеться:

1) на початку слова як у загальних, так і у власних назвах: інститут, ідея, інтернаціональний, Індія, Іспанія, Ібрагім;

2) у середині слів після літер, шо позначають приголосні звуки, перед літерами на позначення голосних та перед є, й: геніальний, діалектика, матеріал, фіалка, аудієнція, радіус, радій, пенсіонер,

3) після приголосних у кінці невідмінюваних слів: таксі, журі, поні, пенальті, мерсі',

4) після приголосних в особових іменах і в географічних назвах перед наступним приголосним і в кінці слова: Капрі, Лісабон, Сочі, Грімм

5) після букв, що не входять до правила дев'ятки, перед наступним приголосним: бізнес, вібрація, хімія, література, ніша.

Буква ї пишеться після літер на позначення голосних звуків: мозаїка, наївний, атеїст.

Правопис е, є

Літера е пишеться:

1) після літер, шо позначають тверді приголосні: декан, легенда, телефон;

2) на початку слова: етап, ескадрон (але в деяких словах пишеться є: Єгипет, Європа, Єва);

3) після а, о, у в середині слів: поет, силует, фаетон (але траєкторія);

4) в іншомовних префіксах де-, ре-: денаціоналізація, реконструкція.

Є пишеться після апострофа, знака м'якшення, е, і, й:

п 'едестал, портьєра, гігієна, феєрія (але: діез, деескалація).

Вживання апострофа

Апостроф у словах іншомовного походження пишеться:

1) після літер, шо позначають губні приголосні б, п, в, м, ф, шиплячі ж, ч, ш, задньоязикові г, к, х та після р перед я, ю, є, ї інтерв'ю, прем'єра, миш'як, Х'юстон, бар'єр, кар'єр, вар'єте;

2) після префіксів, шо закінчуються на приголосний, перед ю, є: ін'єкція, ад'ютант, суб'єкт, кон'юнктура.

Апостроф не пишеться:

1) якщо я, ю, є позначають м'якість попереднього приголосного: гравюра, пюре, бюро, кювет;

2) перед йо: курйоз, серйозний.

Вживання знака м'якшення

Знак м'якшення пишеться:

1) після приголосних д, т, з, с, л, н перед я, ю, є, ї,

йо: конферансьє, більярд, ательє, досьє, віньєтка, медальйон;

2) після л перед наступним приголосним (відповідно до вимови): альбом, альбатрос, фільм;

3) відповідно до вимови у кінці слів: магістраль, автомобіль, стиль, марганець.

Подвоєння приголосних

1. У загальних назвах іншомовного походження, на відміну від російської мови, приголосні не подвоюються: група, колектив, бароко, беладона, бравісимо, клас, інтермецо, стакато, сума, фортисимо, шасі, лібрето (винятки: бонна, брутто, нетто, ванна, манна, мотто, панна, пенні, тонна, білль, булла, вілла, дурра, мірра).

2. При збігові однакових приголосних префікса й кореня, якщо в українській мові існує слово без цього префікса: ірраціональний, апперцепція, ірреальний, контрреволюція, імміграція.

3. У власних назвах і похідних від них словах подвоєння зберігається, якщо воно є в тій мові, з якої запозичене слово: Марокко, Ніцца, Руссо, Торрічеллі, Шиллер.