2.3.Вибір об’єктів роботи учнів

Вибір об’єктів роботи учнів є досить відповідальним етапом у підготовці вчителя до проведення уроку.

До вибору об’єктів праці ставлять такі вимоги:

• трудова дія повинна сладатись з операцій передбачених навчальною програмою;

• трудова дія повинна бути посильною для учнів, тобто не виходила за межі їх знань та вмінь.

До початку заняття вчителеві рекомендується самому зробити той об’єкт роботи, який він запланував дати учням як трудове завдання. З методичної точки зору це важливо з кількох причин:

1) підвищується авторитет учителя, він може бути для них особистим прикладом;

2) об’єкт, виконаний вчителем, є еталоном для учнів;

3) виконуючи роботу, вчитель може чітко уявити, які можуть бути в учнів помилки, що дає матеріал для розробки методики заняття.

В процесі вивчення теми об’єктом праці учнів є годівля свиней та складання раціону. Ця робота є доступною для учнів 8 – го класу, оскільки вивчення матеріалу відповідає рівню підготовки і можливостям дітей даного віку.

При роботі школярів з даним об’єктом праці будуть враховуватись індивідуальні можливості та особливості кожного учня.

Годівля свиней грунтується на вже відомій операції – складання раціону з використанням різних видів кормів. При їх годівлі буде застосована індивідуальна форма організації роботи, тобто кожен учень на основі визначених йому видів кормів має скласти раціон та нагодувати свиней.

Тож об’єкт праці, що пропонується при вивченні даної теми є простим та доступним для учнів і відповідає змісту програми.

2.4. Форми і методи навчальної роботи

Під методами навчальної роботи розуміють способи роботи вчителя і учнів за допомогою яких досягається оволодіння знаннями, уміннями і навичками, формується світогляд учнів, розвивається здібність учнів.

Методи навчання складаються з окремих елементів, які називають прийомами.

Щоб краще характеризувати методи трудового навчання їх намагаються класифікувати за різними ознаками. Проте жодна з існуючих систем класифікації методів навчання не є задовільною. Це пояснюється тим, що кожний із методів навчання, як правило, можна застосовувати для виконання декількох навчальних завдань, і, навпаки, для розв’язання кожного дидактичного завдання можна застосувати декілька методів навчання. Тому інколи не так просто зробити вибір методу навчання, крім того доводиться чергувати різні методи трудового навчання. Виклад нового матеріалу часто проводять з використанням різних методів – бесіда, пояснення, демонстрація.

На виклад матеріалу треба відводити не більше як 20 – 25% навчального часу. Розповідь на заняттях у майстерні застосовують порівняно рідко. ЇЇ можна використати, коли учням повідомляють про основні завдання навчання, тощо. Значно частіше застосовують пояснення, яке звичайно супроводиться демонструванням. Пояснювати доводиться будову інструментів, як правильно виконувати ту чи іншу роботу, тощо.

До розповіді і пояснення ставлять вимоги, які необхідно виконувати, щоб забезпечити досягнення дидактичної мети. Достовірність змісту, факти, які наводять учням, повинні якнайкраще відповідати змісту навчальної програми і бути науковообґрунтованими. Не слід захоплюватись великою кількістю фактів, бо за ними інколи зникає суть навчального матеріалу.

Виклад матеріалу в логічно виправданій послідовності. Поняття „просте” і „складне” в науці і навчанні не збігаються. Практикою роботи доведено, що в зв’язку з цим при поясненні прийомів, процесів доцільно вдаватися до аналітико – систетичного викладання матеріалу, а саме: спочатку ознайомити учнів з об’єктом вцілому, а потім розчленувати об’єкт на складові частини, вивчити їх і знову повернутися до об’єкта вцілому, розглянувши його глибше і досконаліше.

Чіткість і доказовість змісту трудового навчання, як правило, дає змогу використовувати теоретичні положення, з якими ознайомлюються учні і правила виконання трудових прийомів, якими вони володіють.

Культура мови вчителя, доступність її розумінню учнів. На заняттях у майстернях широко застосовується такий метод, як бесіда. Бесіду можна використовувати при викладанні нового матеріалу, коли вчитель спирається на знання учнів, при закріпленні і перевірці вивченого, при узагальненні вивченого матеріалу.

До бесіди вчитель готується, тобто підбирає питання, які були б зрозумілими учням, відбивали суть справи, і розміщує їх у доцільній послідовності.

Також на заняттях у майстернях застосовують лабораторні роботи для ознайомлення учнів з властивостями оброблюваних матеріалів і будовою інструментів, які при цьому використовуються. Лабораторні роботи можуть бути різної складності залежно від віку учнів і наявної матеріальної бази.

На уроках трудового навчання завжди словесні методи поєднуються з наочними. Слід зауважити, що унаочнення в трудовому навчанні є одною із головних умов правильної організації навчального процесу, бо зміст останнього пов'язаний з реальними технічними об'єктами і процесами. Вивчення цих об'єктів і процесів неможливе без ознайомлення з їх будовою або умовами, в яких вони протікають. Тому, як правило, на кожному уроці широко використовують наочність.

Крім словесних, наочних методів також застосовуються такі методи як практична робота, вправи, робота з підручником тощо. Саме вони формують в учнів вміння використовувати знання при виконанні роботи.

При вивченні теми "Технологія догляду за тваринами" вчитель може використовувати такі методи: бесіда, розповідь, пояснення для викладу нового матеріалу, пояснення правильності виконання тих чи інших завдань. Також проведення уроків неможливе без наочності ( плакати, фото і т.д.).

Тож, як бачимо, що методів навчання, які може використовувати під час уроків вчитель дуже багато. Чим більше їх буде застосовано в навчальному процесі, тим цікавішим буде урок, діти краще сприйматимуть матеріал з даної теми.