13

Тема 3. Класична школа політичної економії.

1. Історичні умови виникнення і загальна характеристика класичної політичної економії.

2. Зародження класичної політичної економії.

2.1. У. Петті – основоположник класичної політичної економії в Англії;

2.2. П. Буагільбер – засновник класичної політичної економії у Франції.

3. Школа фізіократів.

4. Економічна концепція Адама Сміта.

4.1. Назва, структура і методологічні принципи основної праці А. Сміта;

4.2. А. Сміт про розподіл праці, вартість товару і роль грошей в економіці;

4.3. Принципи економічної політики А. Сміта.

5. Економічне вчення Давида Рікардо.

1. Історичні умови виникнення і загальна характеристика класичної політичної економії.

Розвиток капіталістичних відносин спричинив занепад меркантилізму. Перш за все це стосується Англії як найбільш економічно розвиненої країни. В середині XVII ст. в Англії відбулася буржуазна революція. Інтереси буржуазії переміщуються зі сфери обігу у сферу виробництва. На перший план виходить промисловий капітал. Ці зміни вимагали заміни економічної концепції меркантилізму, яка ідеалізувала сферу обігу і доказувала, що прибуток створюється у зовнішній торгівлі, а єдиним джерелом багатства є тільки золото і срібло. Промисловій буржуазії необхідна була інша економічна концепція, яка обґрунтовувала би головні засади капіталістичного виробництва та його переваги феодальним способом виробництва. Цю місію виконала класична школа буржуазної політичної економії, яка виникла в Англії в кінці XVII ст. та у Франції на початку XVIII ст.

Основні характерні ознаки класичної політичної економії:

1) представники класичної політичної економії вперше почали дослідження процесу виробництва і тим самим перенесли центр досліджень зі сфери обігу у сфери виробництва;

2) на відміну від меркантилістів, які займались поверховим описом економічних явищ, що відбувалися у сфері обігу, представники класичної школи політичної економії вивчали внутрішні економічні залежності і закономірності капіталізму, використовуючи для цього метод наукової абстракції;

3) представники класичної школи доказували, що в економічному житті діють об’єктивні економічні закони, які не залежать від волі і свідомості окремих людей. На їх думку, ці закони здатні забезпечити природну рівновагу в економічній системі, для якої властива тенденція до само регулювання. З огляду на це вони характеризували капіталізм як природну форму суспільного виробництва;

4) виступали за всебічне обмеження втручання держави в економіку, проголосили принцип економічного лібералізму і були противниками протекціонізму;

5) проблему цінності товару (центральної проблеми в економічній теорії) вирішували з позиції затрат на його виробництво: трудова теорія вартості і теорія 3-х факторів;

6) почали дослідження процесів формування і розподілу доходів з точки зору класової структури суспільства і взаємовідносин між цими класами.

Еволюцію ідей класичної школи політичної економії умовно поділяють на кілька етапів:

– зародження ідей класичної політичної економії, пов’язане з іменами У. Петті (Англія) та П. Буагільбера і представниками фізіократичної школи (Ф. Кене, А. Тюрго) у Франції;

– розквіт класичної політичної економії – економічна концепція А. Сміта;

– розвиток ідейної спадщини А. Сміта такими вченими як Д. Рікардо і Т. Мальтус (Англія), Ж. Б. Сей і С. Сісмонді (Франція);

– завершальний етап розвитку ідей класичної школи, представником якого був Дж. Ст. Мілль (Англія).

В цілому класична школа політичної економії зробила значний внесок в розвиток економічної теорії. Вона стала джерелом як для марксистської політичної економії, так і для неокласичного напрямку економічної думки.