3.4. Рівновага споживача в ординалістській теорії.
Маючи з одного боку, криві байдужості, що відображають переваги споживача, а з іншого – бюджетну лінію споживача, яка показує обмеження споживача, пов’язані з цінами на товари і наявним доходом споживача можна побудувати модель раціонального вибору споживача в ординалістській теорії.
Для цього необхідно поєднати (сумістити) бюджетну лінію споживача з його картою байдужості в одній системі координат (рис. 9).
Комбінація, що максимізує корисність, буде відповідати точці, яка знаходиться на найвищій із доступних споживачу кривій байдужості.
В нашому випадку це точка С, в якій бюджетна лінія торкається кривої байдужості U2. Координати точки C відповідають максимально корисному вибору споживача. Це 6 кг QX (масла) і 4 кг QY (сиру). Отже, рівновага споживача відповідає такій комбінації куплених товарів, яка максимізує корисність при наявному бюджетному обмеженні.
Точки К і L також знаходяться на бюджетній лінії, але вони не є точками рівноваги споживача, тому що відповідають кривій байдужості більш низького порядку ніж U2. Це означає, що такі набори товарів X і Y будуть приносити споживачу меншу корисність за ті ж самі гроші.
Точка М, безсумнівно, є більш переважаючою для споживача, але вона знаходиться за межами (вище) бюджетної лінії і, отже, недоступна споживачу в даному випадку.
Таким чином, в точці С досягається найкраща або оптимальна із доступних споживачу комбінація товарів Х і Y.
С
лід
відмітити, що в цій точці дотику кут
нахилу кривої байдужості співпадає з
кутом нахилу бюджетної лінії. Виходячи
з цього умову досягнення максимальної
корисності вибору споживача можна
представити у вигляді рівності:
Іншими словами, у точці споживацького оптимуму гранична норма заміщення двох благ (MRSXY) дорівнює оберненому відношенню цін цих благ (PX / PY).
Рівновага споживача називається внутрішньою, коли точка оптимуму (С) знаходиться усередині графічного двомірного простору товарів.
Бувають випадки, коли бюджетна лінія і крива байдужості мають різний кут нахилу на протязі всієї їх довжини і точки їх дотику взагалі немає. Тоді оптимальне рішення визначається положенням, найбільш близьким до дотику, і називається кутовим. Воно визначається перетином бюджетної прямої, однієї з осей координат і кривої байдужості (рис. 10).
Y Y
M
M
X X
N N
Рис. 10. Кутове вирішення завдання вибору споживача в ординалістській теорії.
Отже, кутове рішення в ординалістській теорії корисності передбачає купівлю тільки одного виду товару.
Якщо співставити рівняння рівноваги, одержані в ординалістській і кардиналістській теоріях споживацького вибору,
Це означає, що MRS при підході з позиції теорії граничної корисності еквівалентна відношенню граничних корисностей двох товарів. Таким чином, розглянуті дві теорії споживацького вибору повністю сумісні.