Змістовий модуль іі. Психолого-педагогічні передумови розвитку музичних здібностей школярів.

Тема 2.1. Психолого-педагогічні передумови розвитку музичних здібностей школярів. Психолого-педагогічні основи формування музичного сприймання школярів.

Рекомендована література

1.Асафьев Б.В. Принцип контраста в музыке и его методическая роль в постановке занятий по слушанию музыки // Избранные статьи о музыкальном просвещении и образовании. – Л.: Музыка, 1973.

2.Ветлугина Н.А. Возраст и музыкальная восприимчивость // Восприятие музыки: Сб.ст. – М; Музыка,1980.

3.Гродзенская Н.Л. Школьники слушают музыку. – М.: Просвещение,1969.

4.Кабалевский Д.Б. Як розповідати дітям про музику? – К.: Муз. Україна, 1982.

5. Кабалевский Д.Б. Воспитание ума и сердца. – М.: Просвещение,1984.

6. Панкевич Г.И. Искусство музыки. – М.: Знание, 1987.

7.Програми та поурочні методичні розробки для середніх і загальноосвітніх шкіл. Музика: 1- 4 класи.: К.: Перун.1996.

8. Ростовський О.Я. Педагогіка музичного сприймання. – К.: ІЗМН.

9. Ростовський О.Я. Методика викладання музики у початковій школі. Тернопіль.: Навчальна книга – Богдан, 2000.

10. Сохор А.Н. Музыка как вид искусства. – Л.: Музыка,1964.

Контрольні запитання і завдання

1. Якими чинниками визначаються вікові та індивідуальні особливості музичного сприймання школярів?

2. Поясніть, як ви розумієте таку думку: «Дитяче сприймання слід розглядати не як елементарний рівень, а як особливу сферу дитячої життєдіяльності».

3. Яка роль асоціацій у музичному сприйманні? Які види асоціацій можуть виникати при сприйманні музичного твору? Як має враховуватися асоціативна природа музичного мистецтва у педагогічному процесі?

4. Яка роль комунікативного, мовного і рухового досвіду дитини у розвитку музичного сприймання?

5. Які уміння і навички музичного сприймання необхідно виховувати у школярів?

6. Які музично-педагогічні вміння і навички вам потрібні для формування в учнів уявлень про особливості музичного мистецтва?

Тези до лекції

Музична освіта – це складний, діалектичний процес розвутку художньо-творчих здібностей учнів, їх здатності до естетичного сприймання, переживання і творіння музики. Водночас музично-освітній процес має ймовірнісний характер, оскільки значна частина причин і чинників, які впливають на музично-творчу діяльності учнів, не піддається ефективному контролю або залишається невідомою. У зв’язку з тенденціями розвитку сучасного суспільства зростає актуальність повноцінної музичної освіти. М.Каган на основі аналізу закономірностей цілісного розвитку художньої культури обгрунтовано стверджував, що «музика буде відігравати дедалі більшу роль як у художній культурі, так і за її межами, оскільки подальше зростання ролі в людському житті науки, абстрактного мислення, пізнання законів буття породжуватиме дедалі гострішу потребу в урівноваженні цього напрямку людського розвитку активізацією його емоційної сфери, його духовних почуттів, його здатності не лише мислити, а й переживати». Щоб відкрити перед дітьми двері у цей світ, потрібно розвивати в них здібності, які успішно виявлятимуться в музичній діяльності, а саме: музичний слух і емоційну чутливість – два найважливіших компоненти музикальності. Без низ не можна прилучити дитину до чудового світу музики, неможливий цілісний розвиток особистості. Процес музчної освіти ускладнився тим, що значно розширилась сфера стихійного прилучення учнів до музики, у побуті яких став переважати спосіб супутнього її сприймання, що зумовило їх жанрові орієнтації на розважальну музику. Тому для проведення методично правильної роботи важливо знати наукові основи музичної освіти школярів. Як зазначив Л.Виготський, лише добре організоване навчання розвиває учнів. Оволодіння музичним досвідом, засвоєння музичних знань і вмінь, розвиток музичної сприйнятливості школяра відбуваються у процесі різнобічної діяльності. Музичне сприймання, будучи основою всіх інших видів музичної діяльності, у цій діяльності й розвивається, забезпечуючи загальний музичний розвиток школярів. Відтак чільне місце у сучасній музичній педагогіці посідає проблема формування музичного сприймання школярів. Учитель повинен бути артистом, який «заражає» дітей своєю любов’ю до музики, наповнює їх естетичною радістю, впливає на них передусім власним виконанням музики. Сила образного слова вчителя, яке супроводжує виконання музики, може ати вирішальне значення для її виховного впливу.