КОНЦЕНТРАЦІЯ, СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ, КООПЕРУВАННЯ Й РОЗМІЩЕННЯ ПІДПРИЄМСТВ

Концентрація, спеціалізація й кооперування є прогресивними формами організації транспортного обслуговування. Їхній розвиток пов'язане з поглибленням суспільного поділу праці, що ускладнює зв'язку між учасниками транспортних відносин, підвищує ступінь усуспільнення праці. Поглиблення поділу праці дозволяє найбільше повно використовувати досягнення науково-технічного прогресу, прискорити розвиток продуктивних чинностей. Створення висококонцентрованих і спеціалізованих транспортних систем - найважливіший напрямок робіт з підвищення ефективності економіки.

1.1.Концентрація виробництва

Концентрація транспортного обслуговування — це зосередження надання транспортних послуг на великих підприємствах.

Концентрація транспортного обслуговування являє собою кооперацію праці у великих масштабах, а це є передумовою для поглиблення поділу праці, економії коштів, застосування систем машин. Тому ріст продуктивності праці прямо або побічно в остаточному підсумку пов'язаний з ростом масштабів транспортного обслуговування й підвищенням питомої ваги великих підприємств.

Концентрація транспортного обслуговування здійснюється в наступних основних формах: концентрація різнорідних транспортних послуг на одному підприємстві універсального характеру; концентрація однорідних транспортних послуг на спеціалізованому підприємстві; комбінування взаємозалежних транспортних послуг на одному підприємстві.

Підприємства універсального характеру надають більшу номенклатуру різнорідних транспортних послуг й тому, як правило, мають порівняно невисокий технічний і організаційний рівень виробництва.

Для характеристики рівня концентрації транспортного обслуговування використовуються наступні показники: питома вага в галузі великих підприємств за вартістю наданих послуг, за вартістю основних промислових виробничих фондів, по чисельності працюючих і по величині енергетичної потужності; середній розмір підприємства в галузі, обчислений по тим ж показникам.

Використовуючи ці показники, варто мати на увазі, що при визначенні питомої ваги великих підприємств за вартістю наданих послуг необхідно враховувати вплив таких факторів, як зміна вартості матеріалів і обсягу кооперованих поставок. При характеристиці рівня й динаміки концентрації, обчисленої за вартістю основних промислових виробничих фондів, беруть до уваги строки їхнього придбання, тому що ті самі фонди, що здобуваються в різні роки, можуть відрізнятися за вартістю. При розрахунках питомої ваги великих підприємств по чисельності працюючих варто враховувати підвищення рівня механізації й автоматизації виробництва, що приводить до зменшення їхньої питомої ваги в загальній чисельності працюючих у машинобудуванні, у те час як їхня частка у випуску продукції зростає. Кожний із цих показників відображає різні сторони процесу концентрації, тому використовувати їх необхідно в сукупності.

Для транспортної системи України характерний високий рівень концентрації транспортних послуг. Більше ½ валових наданих провадиться на великих підприємствах..

Високий рівень концентрації можна оцінювати із двох сторін: економічні показники (собівартість, фондовіддача, рівень продуктивності праці й ін.) підвищуються, однак занадто висока концентрація може приводити до порушення раціональності в розміщенні виробництва, до виникнення монополії окремих виробників, що суперечить принципу економічної змагальності підприємств.

Підвищення економічної ефективності виробництва й ріст продуктивності праці на основі науково-технічного прогресу вимагають визначення раціональних шляхів розвитку концентрації. Виникає необхідність виявити економічні переваги й недоліки великих підприємств і опанувати методами вибору їхніх оптимальних розмірів.

Ефективність концентрації - це поліпшення техніко-економічних показників виробництва в результаті збільшення розмірів підприємств. Укрупнення підприємств приводить до росту обсягів транспортних послуг, що, створює умови для застосування й кращого використання високопродуктивного устаткування, впровадження прогресивних технологічних процесів. У результаті застосування транспортного устаткування з великою одиничною потужністю скорочуються питомі витрати на його придбання, тому що потужність устаткування, як правило, росте більшою мірою, чим його вартість, знижуються питомі витрати на будівництво будинків і споруджень. Укрупнення підприємств впливає також на організацію виробництва. Створюються умови для скорочення виробничого циклу, зменшуються витрати на підготовку виробництва й на керування їм.

Укрупнення підприємств сприяє зниженню собівартості одиниці послуг. Це зниження досягається, по-перше, за рахунок зменшення питомих витрат на заробітну плату, тому що продуктивність праці росте швидше, ніж збільшується заробітна плата робітників; по-друге, завдяки зменшенню питомих витрат на амортизацію; по-третє, шляхом скорочення питомих видатків, пов'язаних з управлінням і його обслуговуванням, оскільки ці видатки ростуть не в прямої пропорції до збільшення обсягівтранспортних послуг. Зі збільшенням випуску продукції поліпшуються й такі показники, як випуск продукції на 1 грн. основних фондів, на 1 м² площі.

Вироблення продукції на один робітника на транспортних підприємствах з річним наданням послуг від 10 до 50 млн. грн. у порівнянні з підприємствами, що на суму наданням послуг до 500 тис. грн., зростає в 2 рази, а на підприємствах з річним випуском понад 100 млн. грн. - більш ніж в 2,5 рази, фондовіддача ж - в 2,4 рази.

Великі підприємства мають умови для організації потужних конструкторських бюро й експериментальних баз, науково-дослідних інститутів. Це сприяє підвищенню ефективності наукових досліджень і розробок, зміцненню зв'язку науки й виробництва, прискоренню впровадження нових, прогресивних технічних рішень.

Однак варто мати на увазі, що укрупнення підприємств має доцільні границі. Надмірне укрупнення приводить до нераціонального розміщення підприємств, збільшує витрати на транспортування готової продукції й сировини. Створення великих підприємств вимагає більших одноразових витрат, тривалих строків будівництва й освоєння, що знижує ефективність капітальних вкладень. Воно не завжди доцільно з погляду обороноздатності країни. Відносно невеликі підприємства, але надаючи однорідну транспортну продукцію в досить великому обсязі, часто забезпечують більший ефект у порівнянні з великими, але виробляючими широку номенклатуру різнорідної транспортної продукції.

Для визначення економічно доцільного розміру підприємства потрібно уточнити зміст понять «розмір транспортних послуг» і «розмір підприємства».

Розмір транспортних послуг характеризується виробничою потужністю даного комплексутранспорту, тобто максимально можливою кількістю надання транспортних послуг продукции, що, і залежить від вибраного транспортного процесу.

При будь-якому ступені прогресивності розміру транспортної системи потрібно прагнути до повного завантаження транспортного комплексу. Тому що окремі види транспортного процесу мають різну продуктивність, та максимальний рівень завантаження. Розрізняють мінімально допустимий і оптимальний розміри транспортного процесу.

Мінімально припустимий розмір транспортного процесу дозволяє використовувати з необхідним завантаженням сучасне транспортне забеспечення. Зі зміною рівня техніки, використовуваної принаданні послуг, міняються й мінімально припустимі розміри транспортного процесу.

Розмір транспортного процесу вище мінімально припустимого може бути збільшений за допомогою росту мінімального комплектутранспортних засобів в кратне число раз. Однак при визначенні максимально можливого збільшення виробництва варто виходити не тільки з технічних, але й з економічних розрахунків. Доцільне збільшення розміру транспортного процесу може бути знайдене на основі розрахунків капітальних вкладень і собівартості транспортних послуг. Оптимальним розміром транспортного процесу буде такий, при якому забезпечуються мінімальні наведені витрати на виробництво одиниці послуг. Основними факторами, що впливають на розмір транспортного процесу, є внутрівиробничі технічні й організаційні фактори.

Розмір транспортного процесу є основою для визначення розміру підприємства.

Розмір підприємства характеризує кількість праці, живї й минулої, зосередженої на підприємстві. Він залежить не тільки від внутрівиробничих факторів, але й від факторів зовнішнього порядку.

На вибір доцільного розміру підприємства впливають наступні фактори: народногосподарське значення, обсяг потреби й характер транспортного процесу, технічний і організаційний рівень виробництва, розміщення споживачів, строки будівництва й освоєння виробничої потужності підприємства, інтереси обороноздатності країни.

У зв'язку із цим питання про найбільш доцільні розміри підприємств повинен періодично переглядатися.

Доцільний розмір підприємства визначається з урахуванням умов транспортування сировини, матеріалів і готової продукції, умов її реалізації й споживання, складності керування, соціальних умов, у яких працює колектив підприємства. На транспорті велике значення має спільне користування загальними допоміжними обслуговуючими виробництвами (теплопостачання, водопостачання, енергопостачання й т.д.).

Основне завдання при виборі доцільних розмірів підприємств у галузі полягають у тому, щоб з ряду можливих розмірів підприємств для випуску даної продукції відібрати ті, які дають найкращі економічні показники. Для цього використовується система показників, застосовуваних для оцінки ефективності капітальних вкладень і нової техніки. Оптимальним розміром підприємства буде такий, котрий забезпечує мінімальні сумарні наведені витрати на транспортні послуги.

Оптимальні розміри підприємств у цілому через розходження в продуктивності транспорту відрізняються від оптимального обсягу транспортних послуг по окремим технологічним переділам. Наприклад, при оптимальній потужності в 1000 тис. т./км.для навантажувально-розвантажувальних робіт вона становить 1800 тис.. т./км., для ремонтних служб - 170 тис. т./км. На оптимальний обсяг виробництва впливає не тільки потужність, але й синхронність і кратність продуктивності всьоготранспортного процесу. Тому в транспортній галузі проблеми внутрішньозаводської організації виробництва й серійності випускається продукции, що, при виборі оптимальних розмірів підприємств мають першорядне значення.

Вибір оптимального розміру підприємства може бути здійснений за допомогою економіко-математичних методів, зокрема методу лінійного програмування. Цільова функція завдання виглядає в такий спосіб:

де f (Xi) — функція приведених витрат на надання одиниці послуг в і-м пункті залежно від розміру підприємства; Хі — оптимальний розмір підприємства, що потрібно знайти; S_і — транспортні видатки на перевезення одиниці продукції з ,і-го пункту виробництва в /-І пункт споживання залежно від обсягу перевезень Х_і.

Для встановлення розмірного ряду оптимальних потужностей підприємств і цехів використовується динамічна модель перспективного розвитку народного господарства і його окремих галузей. Розмірний ряд створюється з урахуванням особливостей галузі й продукції, що випускається нею,, технічного рівня виробництва, перспектив його розвитку й розміщення.