Передмова

Банки є суб’єктами господарської діяльності, проте характер їхньої діяльності є специфічним. З одного боку, вони залучають тимчасово вільні грошові кошти фізичних і юридичних осіб, а з другого — задовольняють як власні потреби, так і потреби своїх клієнтів — фізичних та юридичних осіб.

У ході історичного розвитку у поняття банку, банківських операцій або кредитних установ вкладали зовсім різний зміст. Це пояснюється тим, що постановка завдань, сфера діяльності і способи роботи банків з плином часу значно змінювались.

Щоб зрозуміти специфіку діяльності банку, звернімося до загальної теорії економіки виробництва. На першому плані — людина, яка чітко визначає виробничу мету і, прагнучи досягти її, здійснює планомірну цілеспрямовану господарську діяльність. Згідно з теорією виробництва продукти цієї діяльності перетворюються на товар лише за умови продажу на ринку, що стає можливим, коли є суспільний попит на ці продукти.

Банківські послуги також потріб­но продати. Зрештою банки функціонують, щоб задовольняти потреби клієнтів і забезпечувати власний дохід. Неодмінною умовою тривалої та успішної господарської діяльності банку є оптимальна продуктивність, економічність, рентабельність і ліквідність.

Здійснюючи господарські операції, банки активізують свою діяльність у сфері розвитку ринкових відносин. Водночас і господарська діяльність підприємств, установ, організацій дедалі більше залучається до сфери банківської діяльності.

За цих умов великого значення набувають питання суто практич­ного характеру – питання бухгалтерського обліку в банках. Організація обліку має враховувати принципи діяльності банківських установ, а саме:

• принцип прибутковості;

• принцип ризиковості банківських операцій;

• принцип платності банківських ресурсів.

Звідси постають цілком закономірні питання: як саме організувати обліковий цикл банку? Що розуміти під його обліковою політикою? Як саме мову цифр подати у формі, зрозумілій для всіх користувачів.

Питання, безперечно, непрості. Більше того, сфера користувачів банківської інформації достатньо велика за обсягом. Так, до неї належать держава в особі Національного банку України (НБУ), податкові та інші контролюючі органи, безпосередньо керівництво банку, а також його інвестори та акціонери, вкладники і позичальники, банківські службовці та інші заінтересовані особи.

Отже, бухгалтерський облік має подавати огляд операцій банку будь-якому користувачеві. Більше того, усі операції мають простежуватися з моменту їх початку і протягом усього періоду здійснення аж до включення до звітності.

Метою вивчення дисципліни є формування сучасної системи знань з теорії і практики бухгалтерського обліку в банках.

Для досягнення поставленої мети необхідно розв’язати такі завдання: вивчення теоретичних засад обліку в банках; ознайомлення із завданнями обліку за різними його напрямами; засвоєння техніки документального оформлення операцій у первинних документах та методики реєстрації облікової інформації у системі рахунків; ознайомлення з методикою формування звітних показників за даними бухгалтерського обліку в банках.

Предметом вивчення дисципліни є банківські операції та їх результати.

У результаті вивчення дисципліни студенти повинні

знати:

• зміст, завдання та принципи бухгалтерського обліку в банках, його цілі та специфіку ведення;

• суть обліково-операційної роботи в банках, вимоги до неї й побудову обліково-операційного апарату;

• класифікацію банківської документації, організацію документообігу в банках, види внутрішньобанківського контролю;

• особливості побудови Плану рахунків бухгалтерського обліку в банках, синтетичний і аналітичний облік та його параметри;

- облік коштів на кореспондентському рахунку банку та міжбанківських розрахунків; синтетичний і аналітичний облік;

- облік капіталу банку та його резервів;

- організацію, документальне оформлення та облік касово-емісійних операцій банку;

• організацію та облік безготівкових розрахунків;

• облік депозитно-кредитних операцій у міжбанківській сфері, з суб'єктами господарської діяльності та фізичними особами;

• облік операцій з цінними паперами;

• облік лізингових операцій;

• особливості обліку іноземної валюти;

• облік основних засобів і нематеріальних активів;

• облік доходів та витрат банку;

• головні елементи фінансових звітів та принципи складання звітності. вміти:

• заповнювати й перевіряти первинні банківські документи;

• складати бухгалтерські проведення на балансових й позабалансових рахунках;

• відображати господарські операції на рахунках бухгалтерського обліку і в балансі;

• складати регулюючі проведення; звіт про прибутки і збитки, звіт про рух грошових коштів і баланс банку.

Для успішного оволодіння навчальною дисципліною студент повинен не лише обов’язково відвідувати аудиторні заняття, а й самостійно опрацьовувати матеріал лекційних і практичних занять, вивчати рекомендовані літературні та нормативні джерела.

Для досягнення поставлених цілей важливе значення має контрольна робота, яка сприятиме засвоєнню теоретичного матеріалу з даної дисципліни та розвиватиме професійні навики майбутніх фахівців з бухгалтерського обліку.

Виконання контрольної роботи студентами заочної форми навчання є складовою навчального процесу, активною формою самостійної роботи студентів. Для вивчення курсу «Облік у банках» необхідно ознайомитись із змістом програми даної дисципліни, вивчити рекомендовані джерела, а потім перейти до виконання контрольної роботи.

Методичні рекомендації містять: зміст лекційного курсу, навчальні завдання, шкалу оцінювання знань студентів, перелік рекомендованої літератури, перелік питань для підсумкового контролю та План рахунків банківських установ.