Практичне заняття 2. Розміщення елементів на основі реально доступних варіантів та моделі калькуляції витрат.
Підхід на основі реально досупних варіантів виявляють доступні місця, зіставляють їх характеристики та обирають з них кращий варіант. Один з очевидних різновидів такого аналізу – розрахунок загальних витрат на ведення діяльності для кожного можливого місця та пошук серед них самого дешевого варіанту. На практиці багато витратних статей, пов’язаних з роботою підприємства фіксовані, тобто не залежать від місця його розташування. Тому замість того, щоб аналізувати загальні витрати, можна сконцентруватися лише на тих витратних складових, які змінюються, перш за все на витратах на транспортування та на операційних витратах.
Загальні змінні витрати = операційні витрати+витрати на вхідний транспортний потік+витрати на вихідний транспортний потік
Для місць,розташованих біля замовників, характерні більш високі витрати на входячий транспортний потік, а для розташованих біля постачальників – на виходячий, тому найкраще місце розташування скоріше за все знаходиться десь між ними. Однак тут є істотне ускладнення – реальні витрати невідомі, до моменту поки компанія не починає діяти. Проте навіть на рівні оцінювання неможливо знати витрати на виходячий транспортний потік, оскільки ми не знаємо своїх майбутніх замовників, або скільки продукції буде їм потрібно. Навіть маючи гарні прогнози по попиту, з часом витрати можуть змінитися, та проведений аналіз застаріє. Тому можна зробити висновок, що подібні розрахунки витрат корисні для зіставлення, однак одержані дані неможна вважати витратами, які будуть фактично понесені, коли почнеться реальна діяльність.
Якщо використвовувати одержані дані лише для зіставлення, то можна максимально спростити розрахунки. Оскільки встановити реальні витрати на доставку продукції до кожного конкретного замовника важко, можна виходити з припущення, що ці витрати пропорційні відстані до цього замовника. На практиці, звичайно, витрати залежать не лише від відстані, на них також впливає тип транспортного засобу, частота постачань, обраний маршрут, способи комбінування замовлень споживачів, організації роботи водіїв і т.і. Тим не менш, оскільки ці дані використовуються лише для порівняння можна звернутися до спрощень. В зв’язку з цим можна скористатися картою або координатами та рахувати відстань між будь-якими точками по прямій.
Відстань по прямій=різниця в координатах Х+різниця в координатах Y
Після цього можна скористатися цим простим параметром, щоб визначити місце з найменшою загальною вартістю, якщо перемножити вагу вантажу на відстань між точками по прямій.
Приклад:
Компанія планує збудувати склад для обслуговування семи великих замовників, розташованих в місцях з координатами (100,110), (120,130), (220,150), (180,210), (140,170), (130,180) та (170,80). Середній попит за тиждень, виражений в кількості відправляємих автомобілів з продукцією, відповідно складає 20, 5, 9, 12, 24, 11 та 8. Компанія може розмістити склад в трьох різних місцях з координатами (120,90), (160,170) та (180,130). Яке з цих місць краще, якщо операційні витрати та витрати на входячий транспортних потік однакові для кожного конкретного місця?
К
арта
з розташуванням елементів зображена
на рисунку 2.1.
Рисунок 2.1 Розташування елементів інфраструктури
Оскільки операційні витрати та витрати на входячий транспортний потік однакові для всіх трьох місць, необхідно лише порівняти витрати на місцеві доставки із кожного з цих місць. Для спрощення можна розраховувати відстань до замовників по прямій. Тому, для прикладу відстань від А до замовника 1 дорівнює:
Різниця в координатах Х+різниця в координатах Y= (120-100)+(130-110) = 40
Розрахунки для цього прикладу зручніше робити у вигляді таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Розрахунок тоно-кілометрів для кожного об’єкта.
Замовник |
Попит |
Місце А відстань |
Відстань* попит |
Місце В відстань |
Відстань* попит |
Місце С відстань |
Відстань* попит |
1 |
20 |
40 |
800 |
120 |
2400 |
100 |
2000 |
2 |
5 |
40 |
200 |
80 |
400 |
60 |
300 |
3 |
9 |
160 |
1440 |
80 |
720 |
60 |
540 |
4 |
12 |
180 |
2160 |
60 |
720 |
80 |
960 |
5 |
24 |
100 |
2400 |
20 |
480 |
80 |
1920 |
6 |
11 |
100 |
1100 |
40 |
440 |
100 |
1100 |
7 |
8 |
60 |
480 |
100 |
800 |
60 |
480 |
Разом |
|
|
8580 |
|
5960 |
|
7300 |
Отже з цього розрахунку видно, що найкращий варіант розташування складу – місце В.