- •Передмова………………………………………………………………..4
- •2.12.Особливості змішування олійних фарб…………………………..55 Розділ 3. Методика використання художніх матеріалів
- •2.1. Основи для олійного живопису.
- •2.2. Клеї для проклеювання полотна і ґрунтів
- •2.3.Пластифікатори й антисептики
- •2.4.Ґрунти для живопису.
- •2.5. Розчинники фарб для олійного живопису
- •Розчинники фарб для олійного живопису
- •2.6.Сикативи
- •2.7.Олія для живопису
- •2.8.Лаки для станкового живопису
- •2.9. Воскові мастики, виготовлення та застосування.
- •2.10. Сучасні допоміжні матеріали для живопису олійними
- •2.11.Фарби олійного живопису
- •2.12.Особливості змішування олійних фарб
- •Розділ 3. Методика використання художніх матеріалів в навчальних постановках з академічного живопису
- •3.1. Відомості з історії колірних моделей
- •3.2.Авторская методика «Колористичне дерево»
- •3.3.Барви у структурі «Колористичного дерева»
- •3.4.Змішування фарб за допомогою моделі «Колористичного дерева»
- •3.5. Практичні рекомендації щодо змішування фарб
- •Післямова
- •Українсько-російський покажчик технологічних термінів живопису
- •Список використаної літератури
2.8.Лаки для станкового живопису
Використання лаків у живопису зумовлене їхніми властивостями – сприяти швидкому висиханню фарби (властивість, яка наявна в сикативів для олії) і захищати верхній шар живопису. Лаки виготовляють із твердої смоли, скипидару, іноді до розчиненої у скипидарі смоли додають олію, але роблять це не завжди. (Олія –здебільшого лляна, а смоли похідні з деревени). Лак підвищує прозорість і чистоту кольору живопису, сприяє його тонкошаровості. Багато хто з художників не користується лаком, надаючи перевагу матовим барвникам і покривним шарам живопису.
Покривні лаки для картини являють собою розчини твердих чи м’яких природних смол, переважно мастиксу, даммари або ялицевого бальзаму в очищеному живицевому скипидарі, в окремих фракціях нафти та інших органічних розчинниках з додаванням оліі для живопису. Покривні лаки використовуються в якості останнього шару, який запобігає впливу атмосфєрних явищ.
Лаки для живоису використовуються у процесі утворення шару фарби на палітрі.
Таблиця № 7. Лаки
(За Лентовським. 1950-і роки)
Склад |
Технічні умови |
Мастиковий лак |
|
Склад: мастиксу – 30 час-тин; скипидару – 70 час-тин. Смола мастикс розчиняється в ректифікованому скипидарі за звичайної температури. |
Кольоровість за йодною шкалою – не більш як 3 млг. Питома вага за t° 20°С – 0,912 – 0,917. Висихання плівки на склі – 15 – 30 хвилин. Прозорість цілковита. |
Даммарний лак |
|
Склад: даммари – 30 частин, скипидару – 70 частин. Лак злегка каламутнішає, а з часом іноді випадає значний білий осад. Каламутність лаку можна прибрати введенням 3 – 5% абсолютного спирту. |
Питома вага за t° 20°С – 0,912 – 0,917. Висихання плівки на склі – 25 – 30 хвилин. Прозорість плівки цілковита. Прозорість лаку – незначна каламутність.
|
Лакування картин даммарним або мастиковим лаком рекомендується проводити в сухому й теплому приміщенні. Всі оздоблювальні лаки захищають поверхню роботи від атмосферної дії, пилу, жиру, пари й диму, що являють загрозу для картини. Шари оздоблювальних лаків мають бути легкозамінними, із можливістю видалити зношену частину з накладанням нового шару. Абсолютно всі лаки наносяться пензлем, а за належної розчинності – аерозольним розпилюванням. Надзвичайно важливо впевнитися в тому, що робота повністю висохла, щоб оздоблювальний лак не розчинив шар фарби під ним. Перед обробкою написаної олійними фарбами картини необхідно зачекати близько 6 місяців. Краще, якщо картина сохнутиме на відкритому повітрі, захищена, звичайно, від атмосферних опадів. Необхідно обережно очистити картину від пилу, потому нанести лак м’яким широким пласким пензлем або ж пензлем у формі віяла. Мазки мають бути легкими й перехрещуватися один з одним, щоб не видно було смуг. Лак слід розтирати доти, поки не почне висихати, створюючи тертя між пензлем і поверхнею картини. Після фарбування робота має перебувати на віддалі від прямих джерел тепла і в захищеному від пилу місці. |
|
Лак із сибірського ялицевого бальзаму (ялицевий) |
|
Склад: смоли – 30 частин, скипидару – 70 частин, причому для живиці, що містить до 25% ефірної олії додається 45% ски-пидару; 1 – 2% пластифікатору (рицинової олії). |
Лак виготовляється з необробленої ялицевої живиці і твердого баль-заму; не поступається лакам з даммари й мастиксу. |
Бурштиновий лак |
|
Використовуються найкращі сорти смоли (вели-кі прозорі шматки світло-жовтого кольору). Бурштиновий лак вважається високоякісним лаком для живопису – він надає шару фарб міцності. |
Перед виготовленням бурштинового лаку смолу очищують від сторонніх домішок, потім піддають сухій перегонці за t° 300 – 380°С, після чого смола набуває здатності з’єднуватися з рослинними олі-ями. |
Копайський бальзам |
|
Копайський бальзам надає фарбам блиску і прозорості. До позитивних властивостей копайського бальзаму належить його висока склеювальна сила з утворенням еластичної та міцної плівки, що добре захищає картину від зовнішніх впливів. |
Копайський бальзам по-чали використовувати з XVIII століття. У присутності бальзаму олійні фарби рівномірно висихають по всій товщі шару; слід, однак, зауважити, що без пом’якшувача бальзам утворює крихку плівку, схильну до розтріскування.
|
Страсбурзький терпентин |
|
Видобувається з ялиць, що ростуть у Західній Європі (Abies Pictinata), за своїми основними властивостями близький до канадського й сибірського бальзамів, прискорює висихання фарб і надає їм прозорості. |
Страсбурзький терпентин має слабке зеленкувато-жовте забарвлення.
|
Венеційський терпентин |
|
Терпентини видобуваються з модрин. Прозорий, безколірний, сприяє нормальному просиханню фарб і може використовуватись як сполучне малярських фарб і як лак для рету-шування, а також як по-кривний для картин. |
З терпентинів євроазійської частини колишнього Союзу звертають на себе увагу ойротський, далекосхідний і в’яземський. Основні константи терпентинів: кислотне число, число омилення, вміст ефірних олій. |
Ферула |
|
Смола ферула видобувається підсочуванням стебел і кореневих потов-щень багаторічних трав’-янистих рослин. Ідентичного замінника їй поки що не віднайдено. |
Низьке кислотне число і дуже незначне забарвлення є позитивними властивостями цих смол. |
Лаки зі штучних смол |
|
Зі штучних смол найціннішими для живопису є акрилові смоли (співполімери). |
Лаки, виготовлені на основі цих смол, мають цілий комплекс необхідних властивостей: прозо-рість, безколірність і еластичність. |
Гліфталеві лаки |
|
|
Введені у фарби, прискорюють їхнє висихання, підвищують твердість шару фарб і покращують адґезію. За кольором гліфталеві лаки дещо темніші від даммарного і мастикового. |
